Рішення

від 06.08.2019 по справі 910/5727/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/5727/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК до 1) товариства з обмеженою відповідальністю Акіла 2) публічного акціонерного товариства Банк Восток 3) товариства з обмеженою відповідальністю Фан груп проповернення грошових коштів у розмірі 281 562,50 грн.

Представники учасників справи:

від позивача Ардімасов С.О., директор;

Денисов С.В., адвокат за ордером МК № 000017238 від 20.11.2017;

від відповідачів не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК (далі - позивач, ТОВ Агро-ПІК ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Акіла (далі - відповідач-1, ТОВ Акіла ), публічного акціонерного товариства Банк Восток (далі - відповідач-2, ПАТ Банк Восток ), товариства з обмеженою відповідальністю Фан групп (далі - відповідач-3, ТОВ Фан груп ) про повернення грошових коштів у розмірі 281 562,50 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на відсутність підстав для володіння відповідачем-1 грошовими коштами у розмірі 281 562,50 грн., а тому позивачем заявлено вимоги про зобов`язання ТОВ Акіла повернути позивачу грошові кошти у розмірі 281 562,50 грн., які останньому перераховані безпідставно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.05.2019 через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав клопотання про заміну неналежного відповідача, в якій зазначає, що усунув недоліки згідно з ухвалою від 11.05.2019, просить суд виключити з позову ПАТ Банк Восток та ТОВ Фан групп , як неналежних відповідачів, відповідно до ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач подав заяву про залучення третіх осіб, в якій просить суд залучити до участі у справі як третіх осіб ПАТ Банк Восток та ТОВ Фан групп .

Розглянувши подане клопотання, суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/5727/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2019.

У судовому засіданні 02.07.2019, розглянувши клопотання позивача про виключення ПАТ Банк Восток та ТОВ Фан групп зі складу відповідачів та залучення їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, суд відмовив в їх задоволенні, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості вчинення такої процесуальної дії як виключення зі складу учасників.

У судовому засіданні 02.07.2019 суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 18.07.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 02.07.2019.

У судовому засіданні 18.07.2019, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 06.08.2019.

Представники позивача в судове засідання 06.08.2019 з`явилися, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання 06.08.2019 не з`явились, хоча про дату та час проведення останнього були повідомлені належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи 06.08.2019 судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу від 18.07.2019 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідачів.

За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Водночас, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 18.07.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд звертає увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, беручи до уваги відсутність будь-яких повідомлень представників відповідачів про причини їх неявки в судове засідання 06.08.2019, суд вирішив розглянути дану справу за відсутності таких учасників справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.08.2019, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.04.2017 між ТОВ Агро-ПІК (позичальник) та ПАТ Мегабанк (кредитодавець) було укладено Кредитний договір № 9-14/2017-АМК-UAH, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію) у розмірі 510 000,00 грн., далі - Кредит, а позичальник зобов`язується на умовах, передбачених договором, повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 25,00% річних.

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий позичальнику у ПАТ Мегабанк , або перерахування за цільовим призначенням згідно з договором (п. 2.1 Договору).

Як слідує з матеріалів справи, ПАТ Мегабанк на підставі зазначеного Договору відкрило ТОВ Агро-ПІК рахунок № НОМЕР_1 , на який перераховано кредитні кошти.

Як вбачається з виписки з особового рахунку позивача, 13.04.2017 з рахунку ТОВ Агро-ПІК № НОМЕР_1 , який відкритий у ПАТ Мегабанк на рахунок ТОВ Фан груп № НОМЕР_2 , що відкритий у Печерській філії ПАТ Приват Банк , з призначенням платежу Оплата за товари і послуги згідно рах. КІЕ-КЛ-2826 від 05.04.2017р. ПДВ 46 927,08 грн. було перераховано грошові кошти в сумі 281 562,50 грн.

При цьому, позивач зазначає про відсутність у нього жодних правовідносин з ТОВ Фан груп та безпідставність вказаних перерахувань.

У подальшому, грошові кошти в сумі 281 562,50 грн. були перераховані на рахунок ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ Банк Восток .

Після надходження платіжного доручення ТОВ Акіла від 13.04.2017 № 22 в сумі 0,28 млн. грн. для подальшого перерахування даної суми на користь ТОВ Редбуд , ПАТ Банк Восток , на підставі ч. 1 ст. 17 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , прийнято рішення про зупинення проведення видаткової фінансової операції.

За результатами проведеного Державною службою фінансового моніторингу України аналізу додаткової інформації, отриманої від банківських установ, встановлено, що 13.04.2017 директор ТОВ Агро-ПІК Ардімасов О.М. звернувся до ПАТ Мегабанк з заявою від 13.04.2017 щодо несанкціонованого списання коштів з рахунку ТОВ Агро-ПІК у сумі 0,28 млн. грн. та з проханням повернення коштів.

Того ж дня, 13.04.2017, ПАТ Мегабанк надіслано електронною поштою листи до Печерської філії ПАТ КБ Приватбанк м. Київ та ПАТ Банк Восток про несанкціонований переказ коштів у сумі 0,28 млн. грн. з проханням повернути кошти як такі, що списані несанкціоновано.

Втім, звернення ТОВ Агро-ПІК щодо повернення останньому належних йому коштів у розмірі 281 562,50 грн. залишені без задоволення.

У зв`язку з викладеним, 14.04.2017 директор ТОВ Агро-ПІК звернувся до Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з повідомленням про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 Кримінального кодексу України. Відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом № 12017150020001668.

23.05.2017 слідчий СВ Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області за погодження з прокурором Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в сумі 281 562,50 грн., які перебувають на розрахунковому рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_4 , відкритому в ПАТ Банк Восток .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.05.2017 у справі № 490/4320/17 (1-кс/490/2677/2017) задоволено клопотання слідчого СВ Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та накладено арешт на грошові кошти сумі 281 562,50 грн., які перебувають на розрахунковому рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_4 , який відкритий в ПАТ Банк Восток та належать ТОВ Агро-ПІК з забороною розпоряджатися вказаними грошовими коштами, а також зобов`язано ПАТ Банк Восток перерахувати грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ Акіла на розрахунковий рахунок ТОВ Агро-ПІК , відкритий в ПАТ Мегабанк .

17.10.2017 ТОВ Агро-ПІК звернулося до слідчого СВ Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 та Центрального районного суду м. Миколаєва з листом № 113 від 13.10.2017, в якому, у зв`язку з невиконанням ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва в частині зобов`язання ПАТ Банк Восток перерахувати належні ТОВ Агро-ПІК грошові кошти, просило надати інформацію стосовно виконання та наявності роз`яснень стосовно виконання ухвали районного суду м. Миколаєва від 30.05.2017 у справі № 490/4320/17 (1-кс/490/2677/2017).

У той же час, 28.11.2017 адвокат Денисов С.В. (далі - представник директора ТОВ Агро-ПІК ) звернувся до слідчого СВ Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з клопотанням № 117-вих від 27.11.2017, відповідно до змісту якого, у зв`язку з неможливістю виконання частини другої ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.05.2017 про повернення грошей на банківський рахунок ТОВ Агро-ПІК , просив вирішити питання про зняття арешту з належних останньому грошових коштів в сумі 281 562,50 грн., що перебувають на розрахунковому рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_4 , який відкритий в ПАТ Банк Восток .

Проте, постановою слідчого СВ Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.12.2017 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено в повному обсязі.

14.05.2018 представник директора ТОВ Агро-ПІК звернувся з аналогічним за змістом клопотанням № 77-вих до Миколаївської місцевої прокуратури № 1, яка за результатом його розгляду залишила без задоволення зазначене клопотання, про що свідчить долучена до матеріалів справи постанова Миколаївської місцевої прокуратури № 1 від 16.05.2018.

26.07.2018 представник директора ТОВ Агро-ПІК звернувся до начальника СВ Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з клопотанням № 96-вих від 20.07.2018, в якому, з посиланням на бездіяльність органів внутрішніх справ, просить вирішити питання про повернення грошових коштів законному їх власнику - ТОВ Агро-ПІК .

У відповідь на зазначене клопотання слідчий СВ Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області листом №50/8-18 від 28.08.2018 повідомив представника директора ТОВ Агро-ПІК про те, що Центральним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області вживаються заходи, спрямовані на повернення грошових коштів їх законному власнику.

23.01.2018 представник директора ТОВ Агро-ПІК звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про скасування арешту, накладеного на належні ТОВ Агро-ПІК грошові кошти в сумі 281 562,50 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_4 , який відкритий в ПАТ Банк Восток , та зобов`язання ПАТ Банк Восток перерахувати вказані грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ Агро-ПІК .

Однак, 04.10.2018 директором ТОВ Агро-ПІК до Центрального районного суду м. Миколаєва було подано заяву з проханням у зв`язку зі зверненням до господарського суду залишити без розгляду клопотання про скасування арешту банківського рахунку.

У листопаді 2018 року ТОВ Агро-ПІК звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ Акіла та ПАТ Банк Восток про визнання права власності ТОВ Агро-ПІК на грошові кошти в сумі 281 562,50 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ Банк Восток , та зобов`язання ПАТ Банк Восток повернути власнику грошові кошти в сумі 281 562,50 грн. з розрахункового рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , який відкритий в ПАТ Банк Восток , на розрахунковий рахунок ТОВ Агро-ПІК № НОМЕР_5 , відкритий в ПАТ Мегабанк , які були безпідставно перераховані.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/5111/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК до Товариства з обмеженою відповідальністю Акіла та Публічного акціонерного товариства Банк Восток , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фан Груп , про визнання права власності ТОВ Агро-ПІК на грошові кошти в сумі 281 562,50 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ Банк Восток , та зобов`язання ПАТ Банк Восток повернути власнику гроші в сумі 281 562,50 грн. з розрахункового рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , який відкритий в ПАТ Банк Восток , на розрахунковий рахунок ТОВ Агро-ПІК № НОМЕР_5 , відкритий в ПАТ Мегабанк , які були безпідставно перераховані задоволено частково. Зокрема, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК право власності на грошові кошти в сумі 281 400,00 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ Банк Восток . В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК відмовлено.

Відмовляючи в позові до ПАТ Банк Восток в частині вимог про зобов`язання банківської установи повернути грошові кошти власнику, Господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що у банку відсутні платіжні інструменти для перерахування коштів з рахунку ТОВ Акіла , оскільки списання грошових коштів з рахунку клієнта без його доручення можливе лише на підставі розрахункових документів стягувачів, які оформляюються на підставі, визначеній законом, або виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Позивач вказує на відсутність підстав для володіння відповідачем-1 грошовими коштами у розмірі 281 562,50 грн., а тому в межах справи № 910/5727/19 заявляє вимогу про зобов`язання ТОВ Акіла повернути позивачу грошові кошти у розмірі 281 562,50 грн., які останньому перераховані безпідставно.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

При цьому, за приписами статей 11 та 509 Цивільного кодексу України безпідставне отримання чужого майна є підставою виникнення особливого позадоговірного зобов`язання.

Так, відповідно до ст. 1212 вказаного Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондиція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Як встановлено під час розгляду справи, 13.04.2017 з рахунку ТОВ Агро-ПІК № НОМЕР_1 , який відкритий в ПАТ Мегабанк , на рахунок ТОВ Фан груп № НОМЕР_2 , який відкритий в Печерській філії ПАТ Приват Банк , з призначенням платежу Оплата за товари і послуги згідно рах. КІЕ-КЛ-2826 від 05.04.2017р. ПДВ 46 927,08 грн. було перераховано грошові кошти в сумі 281 562,50 грн.

У подальшому грошові кошти в сумі 281 562,50 грн. були перераховані на рахунок ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ Банк Восток .

Втім, матеріали справи свідчать про відсутність між ТОВ Агро-ПІК та ТОВ Фан груп будь-яких правовідносин.

У той же час, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/5111/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК про визнання права власності ТОВ Агро-ПІК на грошові кошти в сумі 281 562,50 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ Банк Восток , та зобов`язання ПАТ Банк Восток повернути власнику гроші в сумі 281 562,50 грн. з розрахункового рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , який відкритий в ПАТ Банк Восток , на розрахунковий рахунок ТОВ Агро-ПІК № НОМЕР_5 , відкритий в ПАТ Мегабанк , які були безпідставно перераховані, задоволено частково; визнано за ТОВ Агро-ПІК право власності на грошові кошти в сумі 281 400,00 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ Банк Восток ; в іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК відмовлено.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України , а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому, частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином, судове рішення у господарській справі № 904/5111/18, яким встановлено право власності ТОВ Агро-ПІК на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ Акіла № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ Банк Восток , не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

Відтак, беручи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що спірні грошові кошти відповідач 1 зобов`язаний повернути їх позивачу відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, відповідач 1 під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для отримання спірних грошових коштів та відсутність у нього обов`язку повернути кошти позивачу.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені фактичні обставини щодо безпідставного утримання відповідачем 1 належних позивачу грошових коштів, які доведені належними і допустимими доказами, дослідженими судом та не спростовані відповідачем 1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання ТОВ Акіла повернути грошові кошти у розмірі 281 562,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, за відсутності позовних вимог до відповідача 2 та відповідача 3 у суду відсутні підстави для задоволення позову щодо вказаних осіб (та відсутні підстави для закриття провадження у справі в частині вимог до відповідача 2 та відповідача 3, оскільки, як вже зазначено, такі вимоги взагалі відсутні, натомість вказані особи визначені позивачем як відповідачі в позовній заяві).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК задовольнити.

2. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Акіла (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 2 кв. 48; ідентифікаційний код 36581984) повернути на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК (56620, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Новосафронівка, вул. Леніна, 5; ідентифікаційний код 32719759) № НОМЕР_1 , МФО 351629, відкритий в ПАТ Мегабанк , безпідставно перераховані грошові кошти у розмірі 281 562 (двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Акіла (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 2 кв. 48; ідентифікаційний код 36581984) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агро-ПІК (56620, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Новосафронівка, вул. Леніна, 5; ідентифікаційний код 32719759) судовий збір у розмірі 4 223 (чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 43 коп.

4. У позові до публічного акціонерного товариства Банк Восток та товариства з обмеженою відповідальністю Фан груп відмовити повністю.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2019.

Суддя О.Г. Удалова