Рішення

від 29.07.2019 по справі 911/909/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. Справа № 911/909/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агромак-2017

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Агротрейд

про стягнення 156215,84 грн.

за участю представників

позивача: Урахова О.О. - адвокат, договір про надання правової допомоги від 12.03.2019;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агромак-2017 (далі - позивач, ТОВ Агромак-2017 ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Агротрейд (далі - відповідач, ТОВ Фін-Агротрейд ) про стягнення 156215,84 грн. заборгованості, яка складається з: 151095,88 грн. основного боргу, 2187,98 грн. неустойки, 658,00 грн. 3% річних та 2273,98 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки № 11.19 Пк від 22.01.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.05.2019.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, про що 24.06.2019 судом постановлено ухвалу.

На підставі ухвали господарського суду Київської області від 08.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2019.

Присутня в судовому засіданні 29.07.2019 представник позивача обгрунтувала в усному порядку заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заперечень щодо вимог позивача не надав, про розгляд справи та дати судових засідань повідомлений належним чином.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

29.07.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

між Товариством з обмеженою відповідальністю Агромак-2017 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фін-Агротрейд (покупець) 22.01.2019 укладено договір поставки № 11.19 Пк (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар - КУКУРУДЗА, відповідно ДСТУ 4525:2006, врожаю 2018 року (код для податкової накладної УКТЗЕД 1005), надалі іменований товар , зерновий склад: 08042, Київська область, Макарівський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, буд. 1. Загальна кількість товару 59 метричних тонн 400 кілограм (+/- 10%). Товар відвантажується на автомобільний транспорт покупця.

Відповідно до п. п. 2.1., 3.1. договору, кількість товару визначається згідно товарно-транспортних накладних, та відповідно відображається в видаткових накладних. Ціна товару без ПДВ 4208,33 грн., ПДВ - 841,67 грн., з ПДВ - 5050,00 грн. за 1 метричну тонну.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. договору, товар постачається у повному обсязі в термін до 31.01.2019 включно. Поставка товару підтверджується наступними документами: рахунком-фактурою постачальника з точним зазначенням кількості та ціни товару ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; товарно-транспортною накладною, завіреною підписами довірених осіб з обох сторін та печатками підприємств; видатковою накладною, виписаною за довіреністю покупця.

Попередню передоплату в розмірі 80% від вартості товару покупець сплачує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, решту 20% - після реєстрації податкової накладної (п. 5.1. договору).

Пунктом 9.1. договору обумовлено, що останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019.

На виконання умов договору постачальник передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 151095,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими видатковою накладною № 4 від 22.01.2019 та товарно-транспортною накладною № Р4 від 22.01.2019.

Оскільки відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем товару, останній звернувся з позовом до господарського суду, в якому просить суд стягнути суму заборгованості в розмірі 151095,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, матеріали справи свідчать про те, що відповідач, в рамках укладеного між сторонами договору, отримав від позивача товар на загальну суму 151095,88 грн. При цьому, в частині порядку оплати вартості товару, сторони відступили від умов п. 5.1. договору щодо здійснення покупцем попередньої оплати в розмірі 80% від вартості товару.

Таким чином сторонами фактично було змінено умови договору в частині порядку оплати та товар поставлено позивачем без отримання від відповідача попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки договором та актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а відповідач не спростував доводів позивача про нездійснення оплати вартості поставленого йому товару в повній сумі, тому, виходячи з припису ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, обов`язок відповідача оплатити вартість отриманого товару настав після його прийняття.

Відповідач у встановленому законом порядку доводи позивача не спростував, належними і допустимими доказами виконання ним своїх зобов`язань не довів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 151095,88 грн. є доведеною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того позивач, з посиланням на п. 6.2. договору, заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 10% від суми простроченого платежу, яка за розрахунком позивача складає 2187,98 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до приписів ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи, що пеня як різновид неустойки є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, що передбачено ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, правочин щодо неустойки повинен був бути вчинений у письмовій формі.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну поставку товару за даним договором постачальник зобов`язується сплатити покупцеві неустойку в розмірі 10% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення.

Таким чином, виходячи зі змісту п. 6.2. договору, сторони передбачили відповідальність постачальника у разі порушення строків поставки товару, однак такого виду забезпечення виконання грошового зобов`язання як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення грошового зобов`язання з оплати товару, сторони як у цьому пункті, так і в решті умов договору, не встановили.

Зважаючи на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 2187,98 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 658,00 грн. 3 % річних та 2273,98 грн. інфляційних втрат, що нараховані на суму заборгованості у розмірі 151095,00 грн. за період з 23.01.2019 по 17.03.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон , суд встановив, що їх розмір склав 670,62 грн., які перевищують розмір заявлених позивачем до стягнення.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню в розмірі, визначеному позивачем.

Що стосується інфляційних втрат, за розрахунком суду, розмір належної до стягнення суми склав 2122,14 грн., з огляду на що вимога про стягнення втрат від інфляції підлягає задоволенню частково.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Агромак-2017 до ТОВ Фін-Агротрейд про стягнення 156215,84 грн. підлягають задоволенню частково, а саме: 151095,88 грн. основного боргу, 658,00 грн. 3% річних та 2122,14 коп. інфляційних втрат, в решті позову слід відмовити.

Судовий збір на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Агротрейд (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 15, код ЄДРПОУ 39585798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агромак-2017 (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів, вул. Набережна, буд. 31, код ЄДРПОУ 41126949) 151095 (сто п`ятдесят одну тисячу дев`яносто п`ять) грн. 88 коп. основного боргу, 658 (шістсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп. 3% річних, 2122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн. 14 коп. інфляційних втрат та 2308 (дві тисячі триста вісім) грн. 14 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.08.2019.

Суддя О.В. Щоткін