Рішення
від 13.08.2019 по справі 241/1539/16-а
ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

241/1539/16

2-а/241/1/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Повний текст)

13.08.2019 року

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування постанови та припису по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду Донецької області з адміністративним позовом доДержавної інспекції сільського господарства в Донецькій області, в якому просила визнати дії державного інспектора сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктора Анатолійовича щодо накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 протиправними, скасувати постанову державного інспектора сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктора Анатолійовича про накладання адміністративного стягнення від 28.07.2016 року № 28/07/16-08 на її ім`я, а адміністративну справу закрити та скасувати припис державного інспектора сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктора Анатолійовича про накладання адміністративного стягнення від 28.07.2016 року № 0608, виданого на її ім`я, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

З 18 по 29 липня 2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство ТІТАН провадилась позапланова перевірка з питань обстеження земельних ділянок та дотримання вимог земельного законодавства, згідно направлення Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області від 15.07.2016 року № 15/07/39 на підставі ухвали Першотравневого районного суду Донецької області від 29.06.2016 року по справі №241/1266/16-к. За результатами вчинення вищезазначених дій, державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктором Анатолійовичем, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова, стосовно накладання адміністративного стягнення в адміністративній справі на ОСОБА_1 , що кваліфіковане як самовільне зайняття , передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач зазначає, що виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення від 28.07.2016 року №000929 складено без додержання процесуальних норм із порушенням встановленого порядку, оскільки відсутній відповідний запис щодо документів, які посвідчують право користування земельними ділянками, з її боку, що суперечить дійсності.

Також, відсутня інформація, стовно заподіяної шкоди земельним ресурсам директором ОСОБА_1 , про те відображається у постанові про накладання адміністративного стягнення від 28.07.2016 року №28/07/16-08. Відсутні свідки адміністративного правопорушення та посилання на нормативно - правовий акт, який надає визначення, та тлумачить поняття - самовільне зайняття .

Крім того, винесений припис від 28.07.2016 року №0608 не передбачає переліку заходів, які необхідно здійснити для припинення порушення земельного законодавства, з боку позивача, в особі директора ОСОБА_1 , що в свою чергу порушує конституційні права, свободи та інтереси позивача та виключає існування адміністративне правопорушення.

Також, позивачем зазначено, що 01.05.2013 року між Орендарем - ОСОБА_2 та Суборендарем - ТОВ СП ТІТАН , був укладений договір суборенди землі. Про те, інспектор сільського господарства в Донецькій області Джумига В.А . , вважає, що підприємство порушило встановлені вимоги чинного земельного законодавства, самовільно зайнявши землі.

Однак, на думку підприємства це не є дійсністю, оскільки законодавець чітко надає визначення поняттю самовільне зайняття , передбачене ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 року № 963-IV. Підсумовуючи викладене, зазначає, що в її діях відсутнє адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та не може трактуватись як самовільне зайняття , оскільки правочин вчинений (договір суборенди землі), а наявність рішення органу виконавчої влади про передачу землі є доцільним лише у співвідношеннях між Бердянською сільською радою Першотравневого району Донецької області та ОСОБА_2 .

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач ОСОБА_1 надала суду письмову заяву, в якій позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні та просила розглянути справу за її відсутністю.

Відповідач відзив на позов не надав, також не надав доказів на спростування доводів позивача та будь-яких заяв з процесуальних питань.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відсутність не з`явившихся сторін.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 288 КУпАП, постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП.

Отже, виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАС України, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.

Судом встановлено, що згідно договору суборенди землі, укладеного між ОСОБА_2 з одного боку та ТОВ СП Тітан в особі виконуючого обов`язки директора Шинкаря О.Н. 01 травня 2013 року, орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.07.2012 року № 339 надає в суборенду, а орендар приймає земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами Бердянської сільської ради (а.с. 79).

З наказу № 107-к про прийняття на роботу, виданого ТОВ СП Тітан 09.11.2015 р. вбачається, що ОСОБА_1 прийнята директором в ТОВ СП Тітан (а.с. 6).

29.06.2016 року ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області, справа № 241/1266/16-к, клопотання прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Джансиза Д.В. задоволено та надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного земельного законодавства щодо незаконного використання ОСОБА_2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 560 га, розташованих на території Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області за межами населених пунктів з метою встановлення фактів наявності самовільно зайнятих земельних ділянок та/або використання їх не за цільовим призначенням, зі встановленням точних розмірів площі самовільно зайнятих земельних ділянок, а також здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням із складанням відповідних актів перевірок та інших взаємопов`язаних документів з терміном проведення позапланового заходу з 29.06.2016 до 29.07.2016. Проведення позапланової виїзної перевірки було доручено спеціалістам Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області (а.с.183-185).

15.07.2016 року заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області Поляковою Н.М. на підставі ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки від 29.06.2016 року, справа № 241/1266/16-к, було видано направлення на проведення планової/позапланової перевірки № 15/07/39 (а.с.182).

25.07.2016 року держсільгосінспектором в Донецькій області Джумигою В.А . на підставі направлення на проведення планової/позапланової перевірки № 15/07/39, було проведення обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с.Приазовське Бердянської с/р за межами населених пунктів, загальною площею 504,811 га, за результатами якого було складено відповідний Акт обстеження земельної ділянки № 25/07/16-01 від 25.07.2016 року, відповідно до якого на час обстеження встановлено, що ТОВ СП Тітан самовільно займає земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площею 504,811 га для вирощування продукції сільськогосподарського призначення (а.с. 13).

28.07.2016 року, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 000929 від 28.07.2016 року, державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктором Анатолійовичем винесено постанову №28/07/16-08 від 28.07.2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 гривень. (а.с. 10, 11).

За змістом протоколу та постанови, ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 125 та ст. 126 ЗК України, а саме самовільно зайняла земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 504,8110 га на території с.Приазовське Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області (за межами населених пунктів), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 53-1 КУпАП.

Також, директору ТОВ СП Тітан ОСОБА_1 Держсільгоспінспекцією в Донецькій області 28.07.2016 року було вручено припис, реєстраційний № 0608, яким приписано усунути виявлені порушення у 30-ти денний термін, який остання отримала особисто, про що мається її підпис в відповідній графі припису (а.с. 12).

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Першотравневий районний суд Донецької області вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Разом з тим, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За приписами ст. 53-1 КУпАП, самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель , самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Позивач проти вчинення адміністративного правопорушення заперечує, зазначивши, що право користування позивача земельною ділянкою підтверджується договором суборенди землі, укладеним між ОСОБА_2 , з одного боку та ТОВ СП Тітан в особі виконуючого обов`язки директора Шинкаря О.Н. 01 травня 2013 року (а.с. 79), таким чином у позивача є всі законні підстави займати земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташовану за межами населених пунктів на території Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, на що відповідачем не подано жодних доказів на спростування таких заперечень.

З матеріалів справи не вбачається, що такий обов`язок суб`єктом владних повноважень виконано. Матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 вчинила будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, за відсутності правових підстав.

Таким чином, суд вважає, що в діях позивача відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, у зв`язку з чим позивач не підлягає адміністративній відповідальності за зазначеною статтею.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого у відповідності до ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, на спростування доводів позивача не представлено суду жодних доказів які б підтверджували в діях позивача наявність складу адмінправопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП доведеною в законний спосіб, в зв`язку з чим суд вважає, що доводи позивача є не спростованими та слушними, а тому його вимоги щодо визнання дій державного інспектора сільського господарства в Донецькій області Джумига В.А. протиправними, скасування постанови № 28/07/16-08 від 28.07.2016 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 гривень та припису № 0608 від 28.07.2016 року підлягають задоволенню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення відносно останнього, у відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України - закриттю.

Також, згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель №963-IV (надалі Закон 963-IV ) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 закону № 963-IV держконтроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Порядок та підстави проведення таких перевірок законом № 963-IV не визначено.

Поряд з цим, згідно пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням держобліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Разом з цим порядок та підстави проведення перевірок врегульовані законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V (надалі Закон № 877- V ), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Судом встановлено, що позапланова перевірка здійснювалася на підставі ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області, справа № 241/1266/16-к, якою клопотання прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Джансиза Д.В. задоволено та надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного земельного законодавства щодо незаконного використання ОСОБА_2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 560 га, розташованих на території Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області за межами населених пунктів (а.с.183-185).

Проте, положення Кримінально процесуального кодексу України не містять безпосередньої норми, якою визначено компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про надання дозволу на проведення податкової перевірки, та не передбачають порядок розгляду питання призначення позапланової перевірки слідчим суддею.

Отже, з аналізу положень Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що приписами кримінального процесуального закону стосовно повноважень слідчого судді на призначення такої перевірки за клопотанням прокурора в рамках кримінального провадження та, крім того, взагалі відсутня процедура розгляду такого клопотання.

Більш того, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2018 №243/6674/17-к:

37. Частина друга статті 93 КПК передбачає, серед іншого, що збирання доказів можливе за допомогою витребування та отримання висновків ревізій та актів перевірок, а частина друга статті 89 визначає як джерело доказів, серед іншого, акти перевірок.

38. Ці положення процесуального закону також не дають повноважень слідчому судді надавати дозвіл на призначення перевірки. Використання виразу витребування та отримання передбачає повноваження використовувати у якості доказів висновки ревізій і актів перевірок (як і будь-які інші документи), що існують незалежно від кримінального розслідування. Процесуальний закон чітко відрізняє документи, створені в межах кримінального провадження, від документів, походження яких не залежить від кримінального провадження, і підпорядковує ці два типи документів різному правовому режиму. Тому помилково виводити з повноваження витребувати повноваження призначити перевірку.

39. Суд не може погодитися з висновком слідчого судді, що виключення з переліку повноважень слідчого чи прокурора повноваження призначати ревізії та перевірки означає запровадження судового контролю за такими діями слідчого і прокурора.

40. Пункт 18 частини першої статті 3 КПК визначає:

слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні… .

41. Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

42. Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти у статті 206 КПК, коли законодавство зобов`язує слідчого суддю вжити необхідних заходів , не визначаючи перелік цих заходів.

43. Однак, навіть при найширшому розумінні ролі слідчого судді, неможливо узгодити з нею право слідчого судді розширювати - порівняно із законодавством - повноваження державних органів і посадовців. Слідчий суддя може лише обмежити в конкретному випадку, виходячи з обставин справи, використання вже наданих їм законом повноважень.

44. У цій справі суддя прийняв рішення, яке має зовсім протилежний ефект: він надав слідчому повноваження, яких той був позбавлений законом. Це суперечить самій суті судового контролю над діями і рішеннями державних органів з метою захисту прав, свобод і інтересів осіб. Це також суперечить завданню суду як інституції в демократичному суспільстві.

50. Положення законодавства, якими виключені повноваження слідчого чи прокурора призначати перевірки, не можуть тлумачитися як зміна порядку здійснення повноважень, наприклад, як заборона здійснювати ці повноваження без дозволу слідчого судді чи суду. Законодавець цілком і безумовно виключив такі дії з кола тих дій, що дозволяються вчиняти слідчому або прокурору. В контексті цієї справи завдання слідчого судді полягало саме в тому, аби повноваження слідчого і прокурора, що були виключені законом, були також виключені на практиці.

51. Отже, суд вважає, що у цьому випадку слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, враховуючи зазначену вище правову позицію Верховного Суду, Першотравневий районний суд Донецької області приходить до висновку про те, що у межах спірних правовідносин призначення та проведення позапланової перевірки є протиправним.

Разом з тим, ознайомившись з ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 29.06.2016 року у справі № 241/1266/16-к, на підставі якої відповідач призначив позапланову перевірку відповідача, та не вдаючись до правового аналізу вказаної ухвали Суд зазначає наступне:

У резолютивній частині ухвали зазначено:

Клопотання прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області Джансиза Д.В.- задовольнити.

Надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання

вимог чинного земельного законодавства щодо незаконного використання

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та TOB Тітан (ЄДРПОУ 30774210,

зареєстрованого за адресою: 87431, Першотравневий район Донецької області, с .

Приазовське, вул. Садова, 34 тел. 06297-31 -166) - земельних ділянок сільськогосподарського

призначення державної власності загальною площею 560 га, розташованих на території

Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області за межами населених

пунктів (земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1 ,

НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,

НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ,

НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ,

НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ,

НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 ,

НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 ,

НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 ,

НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 ) з метою встановлення фактів наявності самовільно зайнятих земельних ділянок та/або використання їх не за цільовим призначенням, зі встановленням точних розмірів площі самовільно зайнятих земельних ділянок, а також здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням із складанням відповідних актів перевірок та інших взаємопов`язаних документів з терміном проведення позапланового заходу - з 29.06.2016 до 29.07.2016.

Проведення позапланової виїзної перевірки доручити спеціалістам Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області (адреса: 87510, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 50).

Ухвала оскарженню не підлягає .

З аналізу вищевказаного, Суд звертає увагу, що прямого зобов`язання на призначення позапланової перевірки слідчий суддя не надавав, а лише надав дозвіл на проведення такої перевірки та визначив суб`єкт, який таку перевірку може провести.

В свою чергу, відповідач, отримавши ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 29.06.2016 року у справі № 241/1266/16-к, мав можливість перевірити чи можливе виконання такого рішення слідчого судді контролюючим органом не виходячи за межі повноважень, наданих йому Законом.

Таким чином, дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні є незаконними. Враховуючи незаконність проведення позапланової перевірки, припис виданий на підставі такої ухвали також є незаконним та має бути скасований, тому позовні вимоги в частині скасування припису № 0608 від 28.07.2016 року також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Оцінка вказаних доказів, згідно ст. 252 КУпАП, здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В протоколі № 000929 від 28.07.2016 року не зазначено запису про документ, що посвідчує право користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, в той час коли вони наявні.

В постанові № 28/07/16-18 від 28.07.2016 року не зазначено, в яких саме діях ОСОБА_1 виявилося самовільне зайняття вищевказаних земельних ділянках, або які дії ОСОБА_1 були спрямовані на самовільне зайняття вищевказаних земельних ділянках, наявність прямого умислу на вчинення таких дій та якими доказами це підтверджується, відсутня інформація стосовно заподіяної шкоди земельним ресурсам, не містяться будь-які посилання на докази, що підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій спрямованих на самовільне зайняття земельної ділянки, а також доказів вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, не залучені свідки правопорушення.

При складанні постанови державним інспектором не конкретизовано правопорушення, а саме не зазначено яким чином ОСОБА_1 здійснила самовільне захоплення земельних ділянок, також не зазначено час вчинення правопорушення. Земельні ділянки без кадастрових номерів, що унеможливлює їх ідентифікацію.

Таким чином, державним інспектором, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП не вказано і не встановлено як об`єктивну так і суб`єктивну сторону правопорушення, в зв`язку з чим що постанова державного інспектора сільського господарства в Донецькій області Джумига В.А. №28/07/16-08 від 28.07.2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень підлягає до скасування, а провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає до закриття у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи, згідно ч. 3 ст. 286 КАС, з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи поданих представником відповідача належних, достатніх та достовірних доказів, на підставі яких можна встановити причетність позивача до самовільного використання земельної ділянки, що у своїй сукупності дає підстави суду прийти до висновку про відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тому враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині позовних вимог щодо визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягають до задоволення.

Всупереч вимогам чинного законодавства, державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Джумига В.А., при винесенні оскаржуваної постанови не було об`єктивно з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та грубо порушено порядок оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення, що призвело до порушення прав позивача, закріплених у ст. 268 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши та дослідивши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з цим постанова № 28/07/16-08 від 28.07.2016 року про накладення адміністративного стягнення та припис № 0608 від 28.07.2016 року про накладення адміністративного стягнення підлягають скасуванню, а справа - закриттю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 20, 22, 72 - 78, 80, 229 ч. 4, 241-246, 250, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст. 1, 7, 9, 222, 247, 251, 268, 278, 280, 288 КУпАП, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування постанови та припису по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати дії державного інспектора сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктора Анатолійовича щодо накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 протиправними.

Скасувати постанову № 28/07/16-08 від 28.07.2016 року, винесену державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктора Анатолійовича про накладання адміністративного стягнення на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_28 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за ст. 53-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень.

Скасувати припис державного інспектора сільського господарства в Донецькій області Джумига Віктора Анатолійовича про накладання адміністративного стягнення від 28.07.2016 року № 0608, виданого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_28 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_28 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за ст.53-1 КУпАП - закрити.

Повний текст рішення виготовлено 19.08.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Д.О. Демочко

СудПершотравневий районний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення13.08.2019
Оприлюднено21.08.2019
Номер документу83729985
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —241/1539/16-а

Рішення від 13.08.2019

Адміністративне

Першотравневий районний суд Донецької області

Демочко Д. О.

Рішення від 13.08.2019

Адміністративне

Першотравневий районний суд Донецької області

Демочко Д. О.

Ухвала від 27.07.2017

Адміністративне

Першотравневий районний суд Донецької області

Демочко Д. О.

Ухвала від 13.01.2017

Адміністративне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 05.12.2016

Адміністративне

Першотравневий районний суд Донецької області

Скудін В. Є.

Ухвала від 16.08.2016

Адміністративне

Першотравневий районний суд Донецької області

Топузова Н. М.

Ухвала від 10.08.2016

Адміністративне

Першотравневий районний суд Донецької області

Топузова Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні