Рішення

від 15.04.2019 по справі 160/1743/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року Справа № 160/1743/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Тонояні А.К.,

за участю:

представника позивача Міхайлова О.В. ,

представника відповідача Борисової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД (пр-т Поштовий 1, каб.201, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська 17-а, м.Дніпро, 49000) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю " РІПЕА-БУД " (пр-т Поштовий 1, каб.201, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська 17-а, м.Дніпро, 49000) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/1743/19 та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі направлень на перевірку, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпроптеровській області від 10.01.2019 р. №87, заступником начальника відділу платників Криворізького південного управління аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Курловою Ларисою Вікторівною, відповідно до п. 19 прим. 1.1 ст.19 прим.1, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.01.2019 р. №136-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ РІПЕА-БУД (код ЄДРПОУ 37065299) проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД , код за ЄДРПОУ 37065299 (скорочено -ТОВ РІПЕА-БУД ) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Фабрика Феррум (код ЄДРПОУ 37144912) за період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. та 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю " РІПЕА-БУД ", контролюючим органом складено акт від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю " РІПЕА-БУД " (код ЄДРПОУ 37065299), телефон - НОМЕР_1, адреса електронної пошти - v/korzh@kholding.dp.ua) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на дадану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Фабрика Феррум (код ЄДРПОУ 37144912) за період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. та 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн. таким, що підлягає скасуванню.

В судове засідання, призначене на 15.04.2019 р., з`явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовної заяви та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 18.03.2019 р., в якому зазначено наступне.

Правові відносини ТОВ РІПЕА-БУД (код за ЄДРПОУ 37065299) з ТОВ Фабрика Феррум (код ЄДРПОУ 37144912) в перевіряємому періоді здійснювались на підставі наступних договорів, а саме: договір купівлі-продажу від 04.06.2018 р. №04/06-2018 (місце складання м. Кривий Ріг) щодо придбання товару (номенклатура яких вказує, що це є щебень гранітний, пісок, цемент та інший товар який перелічений у видаткових наладних).

Представник відповідача у поданому відзиві зазначила, що на перевірку надано специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

ТОВ Фабрика Феррум не є виробником товарів реалізованих ТОВ РІПЕА-БУД в червні 2018 року. З метою встановлення виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію по постачальникам ТОВ Фабрика Феррум згідно ЄРПН.

Так, ТОВ Фабрика Феррум мало взаємовідносини з контрагентами постачальниками, які в свою чергу мають на ринку стан недобросовісних підприємств, оскільки, акт перевірки свідчить про кримінальні провадження фігурантами якими є посадові особи підприємств, а також контрагенту було реалізовано інший товар, ніж той який був реалізований ТОВ Фабрика Феррум нібито позивачу. Зокрема, контрагентом - ТОВ Фабрика Феррум є ТОВ Старфорд , ТОВ Вудстройбуд , ТОВ Міксбі .

Тобто, надані документи по вказаному договору не носять реального характеру , оскільки товар не був придбаний контрагентом у інших підприємств, то і реалізації не може бути позивачу, оскільки останнього не існує у контрагента.

Договір купівлі-продажу від 05.07.2018 р. №05/07-2018 (місце складання м. Кривий Ріг) щодо придбання товару за номенклатурою аналогічною за угодою купівлі-продажу від 04.06.2018 р. №04/06-2018 року.

При цьому, повноважний представник відповідача зазначає, що позивачем - ТОВ РІПЕА-БУД на перевірку надано специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

ТОВ Фабрика Феррум не є виробником товарів реалізованих ТОВ РІПЕА-БУД в липні 2018 року. З метою встановлення виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію по постачальникам ТОВ Фабрика Феррум згідно ЄРПН, внаслідок чого встановлено, що ТОВ Фабрика Феррум було реалізовано інший товар, ніж той який був реалізований ТОВ Фабрика Феррум нібито позивачу.

На підставі викладеного вище, представник відповідача зазначає, що надані документи по вказаному договору не носять реального характеру, оскільки товар не був придбаний контрагентом у інших підприємств, то і відсутня реалізація такого товару позивачу, оскільки наведеного товару не існує у контрагента.

Так, контролюючим органом було встановлено порушення ТОВ РІПЕА-БУД , а саме: п.198.1 п.198.2, п.198.3, ст.198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами: та доповненнями), Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289, в результаті чого, занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 436 428 грн., в т.ч.: липень 2018 року в сумі 245 232 грн., серпень 2018 року в сумі 181 909 грн., вересень 2018 року в сумі 9 287 грн.

Відтак, зважаючи на викладене, представник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що 27.03.2019 р. повноважним представником позивача було подано на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якої зазначено наступне.

Щодо дотримання вимог законодавства контрагентом, представник позивача зазначає наступне.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Представник позивача зазначає, що зазначена вище позиція кореспондується позиції ВС, викладеній в постанові від 12.06.2018р. у справі М 826/11879/13-а.

Представник позивача зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Представник позивача зазначає, що зазначена вище позиція кореспондується позиції ВС, викладеній в постанові від 12.06.2018 р. у справі № 802/1155/17-а.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань

Представник позивача зазначає, що зазначена вище позиція кореспондується позиції ВС, викладеній в постанові від 23.05.2018р. у справі № 2а-102/09/0770.

Невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Представник позивача зазначає, що зазначена вище позиція кореспондується позиції ВС, викладеній в постанові від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17.

Щодо взаємодії контрагента - ТОВ Фабрика Феррум представник відповідача з посиланням на постанови ВС, а саме: від 12.06.2018 р. у справі №802/1155/17-а; від 11.06.2018 р. у справі №826/4565/14, від 23.05.2018 р. у справі №804/2551/13-а; від 18.05.2018 р. у справі №П/811/1508/16; від 03.04.2018 р. у справі №2а-7462/10/2170; від 07.03.2018 р. у справі №804/3420/16 зазначає про правомірність дій останнього у перевіряємий період.

Щодо основних фондів та трудових ресурсів контрагента - ТОВ Фабрика Феррум представник відповідача з посиланням на постанови ВС, а саме: від 08.05.2018 р. у справі №815/3526/17; від 08.05.2018 р. у справі №814/937/15 зазначає про реальність виконання останнім господарської операції.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача, так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії, та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 15.04.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю " РІПЕА-БУД ", товариство створюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та

одержання прибутку внаслідок господарської діяльності Товариства та використання його в інтересах учасника.

Відповідно до п.3.2 ст.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД , мета Товариства досягається шляхом здійснення нижче наведеного предмету діяльності:

організація в Україні та за її межами інвестиційної, будівничої, брокерської, маклерської, наукової, комерційної діяльності, впроваджувальної, поліграфічної, виробничої, транспортної, проектної, маркетингової, посередницької, представницької, орендної, дилерської, комісійної, агентської, консультаційної, дистрибьютерної, лізингової; холдінгової юридичної, медичної, редакційно-видаівничої, реставраційної, благодійної, букмекерської, охоронної, рекламної, управлінської, облікової, консигнаційної, перекладацької, інвестиційної, експедиторської діяльності, а також надання послуг українським та юридичним та фізичним особам, в тому числі: надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів; добування залізних руд; виконання вибухових робіт; електромонтажні роботи тощо.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень на перевірку, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпроптеровській області від 10.01.2019 р. №87, заступником начальника відділу платників Криворізького південного управління аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Курловою Ларисою Вікторівною, відповідно до п. 19 прим. 1.1 ст.19 прим.1, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.01.2019 р. №136-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ РІПЕА-БУД (код ЄДРПОУ 37065299) проведена позапланова документальна виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД , код за ЄДРПОУ 37065299 (скорочено -ТОВ РІПЕА-БУД ) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Фабрика Феррум (код ЄДРПОУ 37144912) за період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. та 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД , контролюючим органом складено акт від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД (код ЄДРПОУ 37065299), телефон - НОМЕР_1, адреса електронної пошти - v/korzh@kholding.dp.ua) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Фабрика Феррум (код ЄДРПОУ 37144912) за період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. та 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р.

В зазначеному вище акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, контролюючим органом зроблено висновок про порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1 п. 198.2, п.198.3, ст.198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на доданч вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого занижено суму податку на доданч вартість на загальну суму 436 428 гри., в т.ч.: липень 2018 року в сумі 245 232 грн., серпень 2018 року в сумі 181 909 грн., вересень 2018 року в сумі 9 287 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн. стало наступне.

12.09.2018 р. контролюючим органом було направлено на адресу ТОВ РІПЕА-БУД лист Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 12.09.2018 р. за №356244/10/04-36-14-19.

19.10.2018 р. контролюючим органом було отримано від ТОВ РІПЕА-БУД відповідь на лист від 12.09.2018 р. за №356244/10/04-36-14-19.

02.10.2018 р. контролюючим органом було направлено на адресу ТОВ РІПЕА-БУД лист Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 02.10.2018 р. №61495/10/04-36-14-18.

Так, 13.11.2018 р. контролюючим органом було отримано від ТОВ РІПЕА-БУД відповідь на лист від 02.10.2018 р. №61495/10/04-36-14-18.

В матеріалах справи містяться відомості, що 06.02.2019 р. на адресу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов лист від прокурора Дніпропетровської області Про стан кримінального провадження та надання доказової бази , в тексті якого зазначалось про надання інформації та документів від 24.01.2019 р. №781/9/04-36-14-19 про надання інформації та документів у кримінільному провадженні №42017000000004294 від 17.11.2017 р., процесуальне керівництво у якому здійснювалось прокуратурою Дніпропетровської області.

За перевіряємий період позивач - ТОВ РІПЕАЛ-БУД перебувало в господарських операціях з ТОВ Фабрика Феррум .

Так, між ТОВ РІПЕА-БУД та ТОВ Фабрика Феррум 04.06.2018 року було укладено договір купівлі-продажу за №04/06-2018 від 04.06.2018 р., відповідно до умов якого ТОВ Фабрика Феррум зобов`язувалось поставити і передати у власність ТОВ РІПЕА-БУД товар, а саме: 1).щебінь гранітний; 2). пісок; 3). цемент; 4). болт стиковий М22 з гайкою; 5). дошка обрізана №25 х 100 х 4000; 6). цвяхи будівельні 4,0 * 100 мм; 7). глина; 8). бурова коронка КНШ-40-25; 9). костиль колійний 16x16; 10). накладка Р-43; 11). підкладка Д-43; 12). бурова штанга 1.8м ф,25; 13). брус дерев`яний; 14). прокат арматурний №18мм А500С, МІРА 12м; 15). лист г/к 5мм ЗПС/СП 1.6x6,0; 16). піка до відбійного молотку (320 мм); 17). руднична стійка (сосна) L=2-4 мм; 18). долото двухлопаснтное 2Л-93МС; 19). долото трехшарочное Ш93Т-ЦВ; 20). замок буровий D=63,5; 21). канат подвійної сливки 0=8,3; 22). канат пеньковий пропитаний; 23). муфта к бурильним трубам 0=114 мм; 24).бурової різець РУ 13; 25). сталь бурова витая; 26). труби бурильні 0=114 мм. Загальна вартість даного договору становить 1 181 436,96 грн. Факт поставки товару між ТОВ ТОВ Фабрика Феррум та ТОВ РІПЕА-БУД підтверджується актами передачі-приймання матеріальних цінностей, видатковими та податковими накладними, а також рахунками фактури.

Факт проведення розрахунків ТОВ РІПЕА-БУД за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями №1920 від 23.06.2018 р., №1952 від 03.07.2018 р., №1992 від 06.07.2018 р., №2055 від 12.07.2018 р.,№2053 від 12.07.2018 р., №23 від 20.07.2018 р. та №61 від 30.07.2018 р. копії яких надано до матеріалів справи.

Також, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ РІПЕА-БУД та ТОВ Фабрика Феррум 05.07.2018 року було укладено договір купівлі продажу за №05/07-2018 від 05.07.2018 р., відповідно до умов якого ТОВ Фабрика Феррум зобов`язувалась поставити і передати у власність ТОВ РІПЕА-БУД товар, а саме: 1). щебінь гранітний, 2). пісок; 3). руднична стійка; 4). болт стиковий М22 з гайкою; 5). брус дерев`яний; 6). кутник рівно поличний; 7). глина; 8). бурова коронка КНШ-40-25; 9). костиль колійний 16x16; 10). накладка Р-43; 11). підкладка д-43; 12). піка до відбійного молотку (320 мм); 13). бурова штанга 1,8м ф.25; 14). кальцій хлористий; 15). прокат арматурний №18мм А500С, МІРА 12м; 16). лист г/к 5 мм ЗПС/СП 1.6x6,0 17) дошка обрізана; 18). цемент М-400; 19). катанка; 20). профіль СВН27.

Загальна вартість даного договору становила 1 471 393,86 грн.

Факт поставки товару між ТОВ ТОВ Фабрика Феррум та ТОВ РІПЕА-БУД підтверджується актами передачі-приймання матеріальних цінностей, видатковими та податковими накладними, а також рахунками фактурами, долученими до матеріалів справи.

Факт проведення розрахунків ТОВ РІПЕА-БУД за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями №62 від 30.07.2018 р., №71 від 31.07.2018 р., №95 від 07.08.2018 р., №467 від 22.10.2018 р., №595 від 07.11.2018 р. та №1142 від 08.02.2019 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт транспортування поставленого товару за договорами купівлі-продажу, а саме: №04/06-2018 від 04.06.2018 р. та №05/07-2018 від 05.07.2018 р. підтверджується відповідними товаро-транспортними накладними, а саме: від 19.06.2018 р.; від 21.06.2018 р.; від 18.06.2018 р.; від 23.06.2018 р.; від 17.07.2018 р.; від 17.05.2018 р.; від 31.07.2018 р.

Факт використання купленого товару в господарський діяльності товариства підтверджується відповідними рахунками-фактурами, а саме: від 20.06.2018 р.; від 19.06.2018 р.; від 21.06.2018 р.; від 18.06.2018 р.; від 23.06.2018 р.; від 17.07.2018 р.; від 20.07.2018 р.; від 24.07.2018 р.; від 25.07.2018 р.; від 31.07.2018 р.; від 30.07.2018 р.; №51; від 25.06.2018 р.; актами приймання виконаних будівельних робіт, та відомостями щодо матеріалів підрядника, копії яких містяться в матеріалах справи.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд вважає необгрунтованою позицію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, а саме: від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн., виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтведжено доказами, наявними в матеріалами справи, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, мають характер припущень, оскільки відсутнє їх підтвердження будь-якими належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст.73-76 КАС України та в контексті предмета перевірки.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та мали наслідком винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем.

Оцінюючи доводи відповідача, наведені в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомдення-рішення від 19.02.2019 р. №0004441419 суд зазначає, наступне.

Будь-які питання у контролюючого органу до позивача - ТОВ РІПЕА-БУД щодо порушення норм чинного податкового законодавства останнім відсутні.

Всі посилання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо нереальності господарських операцій, укладених за участю ТОВ РІПЕА-БУД зводяться до надання оцінки господарській діяльності контрагентів позивача: ТОВ Фабрика Феррум , ТОВ Старофорд , ТОВ Вуд стройбуд , ТОВ Міксбі , що, враховуючи принцип індивідуальної податкової відповідальності платника податків, визначений чинним податковим законодавством України нівелює доказове значення таких посилань відповідача.

При цьому, щодо питань нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, висновки щодо яких викладені як в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, та стали підставою для оскаржування податкового повідомлення-рішення 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, в сукупності з посиланнями представника відповідача на наявність у останнього певної податкової інформації на підтвердження обґрунтованості зазначених висновків, суд зазначає наступне.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавств чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженість дій між ними.

Крім того, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображенних у податковому обліку господарських операцій, відповідно до вимог ст.77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень, покладається на суб`єкта владних повноважень.

Наведене вище повністю кореспондується правовій позиції ВС, викладеній в постанові від 31.07.2018 р. у справі №817/1339/17, в тексті якої зазначено, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, лише посилання відповідача на недотримання податкової дисципліни контрагентом позивача, а саме: ТОВ Фабрика Феррум ; без обґрунтування зазначених посилань будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73-76 КАС України не є підтвердженням вчинення податкового правопорушення з боку ТОВ РІПЕА БУД з огляду також і на відсутність підтвердження з боку контролюючого органу факту обізнаності позивача щодо описової в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299 поведінки контрагента позивача, а також враховуючи відсутність встановлення судом факту злагодженості дій між ТОВ РІПЕА БУД та його контрагентами, зазначеними вище.

Також суд зазначає, що, детальний аналіз сукупності всіх наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок акта перевірки контролюючого органу від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299 щодо нереального характеру правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ ФАБРИКА ФЕРРУМ .

Також, надаючи оцінку доводам відповіда наведеним в обгрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 р. №0004441419 щодо здійснення останнім детального аналізу данних реєстрів, податкових/видаткових накладних, внаслідок чого відповідачем і було встановлено ряд підприємств в тому числі контрагентів ТОВ РІПЕА БУД з негативною інформацією щодо їх фіктивної діяльності , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.171 ст.14 ПК України, податковою інформацією є інформація у значенні, визначеному ЗУ Про інформацію , як то: будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до п.77.8 ст.77 ПК України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено ст.ст. 83, 85 ПК України.

Зокрема, відповідно до змісту ст.83 ПК України, матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок для посадових осіб контролюючих органів є: документи, визначені ПК України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали отриманні в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Також, відповідно до змісту ст.85 ПК України, такими матеріалами є і надані платником податків документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

З огляду на викладене, припущення відповідача, сформовані останнім на підставі даних реєстрів; податкових, видаткових накладних; встановлення ряду підприємств з негативною інформацією щодо їх фіктивної діяльності не відповідають повною мірою поняттю податкової інформації, наведеному в п.14.1.171 ст.14 ПК України, а відтак, не можуть бути покладені в основу висновків, викладених в акті перевірки від 29.01.2019 р. №372604-36-14-19/37065299 щодо наявності порушень п. 44.1 ст. 44, п.198.1 п. 198.2, п.198.3, ст.198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на доданч вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого занижено суму податку на доданч вартість на загальну суму 436 428 гри., в т.ч.: липень 2018 року в сумі 245 232 грн., серпень 2018 року в сумі 181 909 грн., вересень 2018 року в сумі 9 287 грн., відповідно до ст. ст.77, 83, 85 ПК України.

Відтак, суд зазначає, що повноважним предстаником позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД , у відповідності до ст.ст. 73-77 КАС України було надано відповідні підтверджуючі документи, які наведені вище по тексту, що підтверджують факт необгрунтованості та доказової неспроможності висновків, викладених в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299.

При цьому, будь-яких інших документів, на підставі яких контролюючим органом, начебто встановлено порушення, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 контролюючим органом, під розгляду даної справи надано не було.

Оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299, що стала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, а саме: №0004441419 від 19 лютого 2019 р., суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність тверджень відповідача, та зазначає, що доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299 є оціночними поняттями, які під час судового розгляду даної справи не зайшли свого підтвердження відповідними доказами в розумінні ст. ст.73-77 КАС України.

Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме: 0004441419 від 19 лютого 2019 р., суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299.

Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення: № 0004441419 від 19 лютого 2019 р., всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивність та недостовірність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД від 29.01.2019 р. №3726/04-36-14-19/37065299.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: №0004441419 від 19 лютого 2019 р. на загальну суму 654 642 грн., 00 коп.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного доручення №1184 від 19.02.2019 р. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9 819,63 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД (пр-т Поштовий 1, каб.201, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська 17-а, м.Дніпро, 49000) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД суму, сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України в сумі 9 819,63 грн. (дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять грн., 63 коп.), відповідно до платіжного доручення №4484 від 19.02.2019 р.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД (пр-т Поштовий 1, каб.201, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська 17-а, м.Дніпро, 49000) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0004441419 за платежем: податок на додану вартість на суму 654 642,00 грн.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РІПЕА-БУД з оплати судового збору у розмірі 9 819,63 грн. (дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять грн., 63 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 квітня 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова