Рішення

від 20.08.2019 по справі 640/6867/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2019 року № 640/6867/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ПРІМЕРА до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Прімера (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач-2), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

- рішення №1069540/39469528 від 06.02.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 28.12.2018 до податкової накладної №3 від 17.12.2018;

- рішення №1136812/39469528 від 09.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 21.12.2018.

2. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- розрахунок коригування №6 від 28.12.2018 до податкової накладної №3 від 17.12.2018 днем його фактичного направлення на реєстрацію, а саме 15 січня 2019;

- податкову накладну №3 від 21.12.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію, а саме 11 січня 2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у встановлений строк подано пояснення та вичерпний перелік документів необхідний для розблокування та реєстрації розрахунку коригування та податкової накладної, отже оскаржувані рішення є протиправними.

Ухвалою суду від 28.05.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачами подано відзиви на позов, з яких вбачається, що оскаржувані рішення прийнято правомірно, оскільки позивачем не надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом:

17 грудня 2018 року між ТОВ НВП ПРІМЕРА та ДП НАЕК Енергоатом укладено договір поставки № 53-129-01-18-01681 від 17.12.2018 за умовами якого, ТОВ НВП ПРІМЕРА (постачальник) взяло на себе зобов`язання поставити на умовах визначених договором запасні частини до насосів виробництва ТОВ Сумський машинобудівний завод для потреб ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК Енергоатом .

Відповідно до п. 3.1 договору поставки, сума Договору становить 19 218 032,40 грн.

З метою виконання зобов`язань перед ДП НАЕК Енергоатом по договору поставки № 53-129-01-18-01681, ТОВ НВП ПРІМЕРА укладено договір поставки №02-11 від 02.11.2018 з ТОВ ИНДЕКС ББ , предметом якого були запчастини, необхідні для виконання зобов`язань позивача перед ДП НАЕК Енергоатом .

Пунктом 3.3 договору №02-11 від 02.11.2018 сторони визначили, що поставка товару повинна супроводжуватись передачею наступних документів: видаткова накладна, сертифікат якості, рахунок фактура.

На виконання умов договору №02-11 від 02.11.2018, 20 грудня 2018 року ТОВ ИНДЕКС ББ здійснило передачу товару ТОВ НВП ПРІМЕРА . Поставка товару по договору №02-11 від 02.11.2018 супроводжувалась та підтверджується наступними документами: рахунок-фактура №ИБ-00071 від 20.12.2018, видаткова накладна №ИБ-00071 від 20.12.2018, сертифікат якості, виданий підприємством-виробником.

Поставка товару зі складу продавця - ТОВ ИНДЕКС ББ відбувалась за рахунок ТОВ НВП ПРІМЕРА , шляхом залучення перевізника ТОВ Мастер Транс , зі складу ТОВ ИНДЕКС ББ , що розташований в місті Суми, до складу Запорізького відділення ДП НАЕК Енергоатом в місті Енергодар Запорізької області, вказаному у Договорі поставки № 53-129-01-18-01681 від 17.12.2018р.

На підтвердження поставки ТОВ НВП ПРІМЕРА складено наступні документи: договір про транспортного обслуговування №303 від 20.12.2018; замовлення на перевезення вантажу №0079 від 20.12.2018; рахунок на оплату №1560 від 19.12.2018; акт надання послуг №1573 від 22.12.2018. Платіжним дорученням №6 від 21.12.2018 позивач оплатив послуги перевезення.

Як наслідок, придбаний у ТОВ ИНДЕКС ББ товар, ТОВ НВП ПРІМЕРА 21 грудня 2018 за сприянням ТОВ Мастер Транс , як перевізника, поставило та передало уповноваженим представникам ДП НАЕК Енергоатом .

20.12.2018 позивачем виписано рахунок на оплату №20 на загальну суму 8 439 379,20 грн. на адресу ДП НАЕК Енергоатом .

Згідно п.п.5.12.1 Договору поставки № 53-129-01-18-01681 від 17.12.2018р., постачальник протягом 3-х днів після відвантаження товару зобов`язаний надати Замовнику: паспорт (сертифікат) на продукцію заводу виробника, ескізи на продукцію, видаткову накладну, проект акту приймання передачі продукції.

На виконання умов Договору поставки № 53-129-01-18-01681 та документального підтвердження передачі товару, сторонами складено, підписано та скріплено печатками видаткову накладну №2 від 21.12.2018 на загальну суму 8 439 379,20 грн., в т.ч. 1 406 563,20 грн. ПДВ.

Приймання товару здійснено представник ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом на підставі довіреності №3/574 від 21.12.2018. Разом з переданим товаром, представнику ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом також передано оригінал Сертифікату якості №10-0485 від 24.10.2018.

Слід зазначити про те, що відповідачами не заперечуються з посиланням на належні та допустимі докази обставини поставки позивачем товару на ДП НАЕК Енергоатом в рамках договору № 53-129-01-18-01681 від 17.12.2018р.

Разом з тим, пунктом 5.8 Договору поставки № 53-129-01-18-01681 визначено, що належне виконання Постачальником свого зобов`язання щодо поставки Продукції відповідної якості та кількості підтверджується підписанням Сторонами акту приймання-передачі Продукції.

На виконання зазначеного пункту Договору, 28 грудня 2018, уповноваженими представника ТОВ НВП ПРІМЕРА (постачальник), ВП Атомкомплект ДП НАЕК Енергоатом (покупець) та Запорізьким відділенням ВП Складське господарство ДП НАЕК Енергоатом (вантажоодержувач) підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі ТМЦ №1156/61 від 28.12.2018, який засвідчив, що ТОВ НВП ПРІМЕРА виконала належним чином взяті на себе зобов`язання на поставку товару на загальну суму 8 439 379,20 грн.

Відповідно до вимог п.п. 5.12.2 Договору поставки № 53-129-01-18-01681, ТОВ НВП ПРІМЕРА зобов`язано надати покупцю податкові накладні складені в електронній формі за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 з дотриманням умов щодо їх реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, визначеного Податковим кодексом України.

У зв`язку з поставкою товару на загальну суму 8 439 379,20 грн, ТОВ НВП ПРІМЕРА складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.12.2018р. (податкова накладна з невірною датою) на загальну суму 8 439 379,20 грн., у т.ч. 1 406 563,2 грн. ПДВ.

Реєстрація даної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася успішно, що підтверджується квитанцією №1 від 28.12.2018 та не заперечується відповідачами.

Однак, 28.12.2018 після реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН, ТОВ НВП ПРІМЕРА самостійно виявило, що в податковій накладній №3 від 17.12.2018 невірно вказана дата її виписки, адже поставка товару відбулася 21 грудня 2018, про що зазначено вище, а отже, вірною датою складення податкової накладної є 21.12.2018.

У зв`язку з самостійно виявленою помилкою (складення ПН датою, коли постачання товару не відбувалось), ТОВ НВП ПРІМЕРА складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН розрахунок коригування №6 від 28.12.2018 до податкової накладної №3 від 17.12.2018.

Однак, реєстрація розрахунку коригування №6 від 28.12.2018 в ЄРПН податковим органом зупинена, про що отримано квитанцію від 15.01.2019 про зупинення реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Зі змісту квитанцію від 15.01.2019, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається що підставою для зупинення реєстрації в ЄРНП розрахунку коригування №6 від 28.12.2018, стала його відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків .

Не погоджуючись із зупиненням реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування №6 від 28.12.2018, ТОВ НВП ПРІМЕРА до ГУ ДФС у м. Києві засобами телекомунікаційного зв`язку направлено Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинення.

До повідомлення ТОВ НВП ПРІМЕРА долучено пояснення щодо суті господарської операції та причин реєстрації розрахунку коригування, долучено скановані документи, які підтверджують реальність господарської операції.

Однак, 06.02.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації прийнято одне з оскаржуваних рішень - №1069540/39469528 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №6 від 28.12.2018 до податкової накладної №3 від 17.12.2018.

З даного рішення вбачається, що підставою його прийняття зазначено:

- ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання, зберігання, транспортування товарів, тощо; розрахункові документи, банківські виписки.

Крім того, оскільки як зазначено вище, фактично поставка товару відбулась 21.12.2018, ТОВ НВП ПРІМЕРА складено нову податкову накладну №3 від 21.12.2018 на загальну суму 8 439 379,2 грн. у т.ч. 1 406 563,2 грн., в якій вказано вірні реквізити та 11 січня 2019 направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

11.01.2019 позивачем отримано квитанцію №1 від 11.01.2019, якою повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 21.12.2018, у зв`язку з тим, що вона відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

03.04.2019 ТОВ НВП ПРІМЕРА до ГУ ДФС у м. Києві засобами телекомунікаційного зв`язку направлено Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена 11.01.2019. До повідомлення ТОВ НВП ПРІМЕРА долучено пояснення щодо суті господарської операції та причин реєстрації ПН, долучено скановані документи, які підтверджують реальність господарської операції.

09.04.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації прийнято друге оскаржуване рішення №1136812/39469528 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 21.12.2018.

Як вбачається зі змісту даного рішення, підставою для його прийняття стало ненадання платником податків копій документів: розрахункові документи, банківські виписки.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами, як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статі 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується відповідачами в наданих відзивах, позивачем, у спосіб, визначений Порядком № 117, направлено контролюючому органу пояснення та копії документів по господарським операціям, на підставі яких і були сформовані розрахунок коригування та податкова накладна.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення №1069540/39469528 від 06.02.2019 містять в собі лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Посилання контролюючого органу в іншому оскаржуваному рішенні №1136812/39469528 від 09.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 21.12.2018, на не надання позивачем розрахункових документів, судом відхиляються, адже такі документи надавались позивачем у складі Пояснень за результатами зупинення реєстрації вказаної податкової накладної.

Отже, оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для не прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Господарська операція, за результатами якої видана податкова накладна №3 від 21.12.2018, має, на переконання суду, реальний характер, адже контролюючим органом зворотного, з посиланням на належні та допустимі докази, не доведено.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує, а ні обставин здійснення платником податків господарської операції, а ні обставин наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З аналізу норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної та розрахунку коригування, виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, посилання представника контролюючого органу у наданому відзиві на необхідність вчинення позивачем дій, що передбачені п.22 наказу Мінфіну від 31.05.2015 №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної , сприймають судом критично, адже дана обставина не була підставою для зупинення реєстрації та / або відмови в реєстрації розрахунку коригування до ПН.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та розрахунок коригування, подані позивачем, датою її фактичного надходження, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов`язати ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної та розрахунку коригування датою її отримання ДФС.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується їх відзив, і не довели правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Прімера (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 18Б, офіс 211 код ЄДР 39469528) до Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР 39439980), Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР 39439980), а саме:

- рішення №1069540/39469528 від 06.02.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 28.12.2018 до податкової накладної №3 від 17.12.2018;

- рішення №1136812/39469528 від 09.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 21.12.2018.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- розрахунок коригування №6 від 28.12.2018 до податкової накладної №3 від 17.12.2018 днем його фактичного направлення на реєстрацію, а саме 15 січня 2019;

- податкову накладну №3 від 21.12.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію, а саме 11 січня 2019.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Прімера (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 18Б, офіс 211 код ЄДР 39469528) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР 39439980) судовий збір в сумі 7684 (сім тисяч вісімсот чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда