Рішення

від 12.02.2010 по справі 12/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  12/26

12.02.10

За позовом          Е. І. Дюпон де Немур енд Компані (I.Е. du Pont de Nemours and Company), США

До                    1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Форенд»

                    2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська біотехнологічна лабораторія"

Про                    припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 19806

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Філатов О.В. –предст. (дов. б/н від 02.10.2008 р.), Журкова Т.О. –предст. (дов. б/н від 09.12.2008 р.), Кудрицька Т.Ю. –предст. (дов. б/н від 16.10.2008 р.)

Від відповідачів          1) Дяченко А.М. –предст. (дов. № 23/109 від 02.01.2009 р.)

                              2) не з’явився

Обставини справи:

Компанія Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (далі –Позивач, Компанія) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг Україна»(далі –Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська біотехнологічна лабораторія»(далі –Відповідач 2) про припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 19806, а саме позивач просить суд: 1) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг Україна»(02160, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 15, код ЄДРПОУ: 33781079) здійснювати пропонування для продажу та продаж гербіцидного препарату «Римус»; 2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтавська біотехнологічна лабораторія»(36003, м. Полтава, вул. Балакіна, 12, кв. 63, код ЄДРПОУ: 24563558) здійснювати пропонування для продажу та продаж гербіцидного препарату «Римус».

Позовні вимоги ґрунтуються на наступних обставинах: (а) позивач є власником Патенту України № 19806 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»; охоронюваний вказаним патентом позивача спосіб полягає у застосуванні хімічної речовини шляхом обробки ґрунту або рослин похідними пиридинсульфонілсечовини (до яких належить, зокрема, речовина римсульфурон) у кількості 0,001-0,25 кгга; (б) відповідач 1 та відповідач 2 здійснюють пропонування для продажу та продаж в Україні гербіцидного препарату «Римус», препаративна форма якого включає діючу речовину римсульфурон у кількості 250 г/кг і норма витрати якого складає 40 –50 г/га; (в) під час пропонування для продажу та продажу в Україні гербіцидного препарату «Римус»незаконно пропонується для застосування «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю», який охороняється патентом позивача, що є порушенням виключних прав власника даного патенту.

Ухвалою суду від 25.12.2008 р. порушено провадження у справі № 12/26 та призначено судове засідання на 16.01.2009 р.

На виконання вимог ухвали суду від 25.12.2008 р. позивачем надано у судовому засіданні 16.01.2009 р. письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, уповноваженого вирішувати господарський спір, відсутня справа зі спору між сторонами справи № 12/26, про цей же предмет і з тих же підстав; раніше спір між сторонами справи № 12/26 про цей же предмет і з тих же підстав не вирішувався. Також, на виконання вимог ухвали суду від 25.12.2008 р. позивачем надано у судовому засіданні оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, для огляду.

16.01.2009 р. відділом діловодства суду від відповідача 1 отримано заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач 1 просить суд провадження у справі № 12/26 припинити в частині позовних вимог до відповідача 1 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на відсутність предмету спору, з огляду на те, що строк дії реєстрації препарату «Римус» закінчився 31.12.2008 р.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання, призначене на 16.01.2009 р., не направив. За таких обставин ухвалою суду від 16.01.2009 р. розгляд справи відкладено, відповідача 2 повторно зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 11.02.2009 р. представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив суд витребувати у відповідача 1 та відповідача 2 докази, які підтверджують обсяги продажу ними препарату «Римус»в Україні за період з 12.02.2007 р. до 31.12.2008 р. та отримані від такого продажу доходи, а саме копії договорів, актів прийому-передачі, накладних, платіжних доручень, виписки з поточних рахунків у банку тощо, в яких відображені суми грошових коштів, отриманих відповідачем 1 та відповідачем 2 від продажу препарату «Римус»за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2008 р.

Також в судовому засіданні 11.02.2009 р. представником позивача було подано клопотання про витребування додаткових доказів, відповідно до якого позивач просив суд витребувати у Міністерства охорони навколишнього природного середовища України інформацію стосовно того чи подавалися до Міністерства охорони навколишнього природного середовща України документи на реєстрацію/ перереєстрацію препарату «Римус в.г.»на 2009 рік та стосовно особи реєстранта препарату «Римус в.г.»у разі надходження до Міністерства охорони навколишнього природного середовща України таких документів.

Ухвалою суду клопотання позивача задоволено. У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 13.03.2009 р., направлено судовий запит до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Відповідача 2 повторно зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі.

12.02.2009 р. відділом діловодства суду отримано заяву позивача про виправлення описки. У вказаній заяві позивач зазначив, що у позовній заяві в обґрунтуванні позовних вимог та у позовних вимогах до відповідачів було допущено помилку у назві гербіцидного препарату. Замість правильної назви зареєстрованого у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України гербіцидного препарату «Римус»у тексті позову було помилково зазначено назву «Рімус». Правильна назва гербіцидного препарату, зареєстрованого відповідачем 1 у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України - «Римус»- підтверджується доказами (Посвідчення про державну реєстрацію Серії Б № 01249, витяг з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, копію упаковки препарату «Римус», копія Свідоцтва України № 89800), які були залучені до матеріалів справи.

06.03.2009 р. судом отримано відповідь Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на судовий запит від 11.02.2009 р. у справі № 12/26, з якої вбачається, що документи на реєстрацію/перереєстрацію препарату «Римус»на 2009 рік до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України не надходили.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 13.03.2009 р. не направив.

У судовому засіданні 13.03.2009 р. представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме адвокатського запиту № 1 від 24.02.2009 р. та відповіді генерального розпорядника Національного Сорочинського ярмарку –ТОВ «Сорочинський ярмарок»№ 3 від 25.02.2009 р. Зазначене клопотання судом задоволено.

Також в судовому засіданні 13.03.2009 р. представник позивача подав клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив суд витребувати у відповідача 1 та відповідача 2 докази, які підтверджують обсяги продажу ними препарату «Римус»в Україні за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2008 р., а саме копії договорів, актів прийому-передачі, накладних; а також докази, які вказують на отримані відповідачем 1 та відповідачем 2 доходи від продажу в Україні препарату «Римус», а саме копії платіжних доручень, виписки з поточних рахунків у банку тощо, в яких відображені суми грошових коштів, отриманих відповідачами від продажу препарату «Римус»за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2008 р.

Зазначене клопотання судом задоволено, у зв’язку із витребуванням доказів розгляд справи відкладено на 07.04.2009 р. Відповідача 2  втретє зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі.

07.04.2009 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача 1 заперечення на позовну заяву, в яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення відповідача 1 ґрунтується на наступному: у позивача на момент звернення до суду начебто було відсутнє порушене право; відсутні спірні правовідносини та відсутній предмет спору; дії з виготовлення та пропонування до продажу гербіцидного препарату «Римус»є використанням Патенту України № 20603 на корисну модель, що належить відповідачу 1, а тому не можуть порушувати права Позивача на Патент України № 19806 на винахід; в інформації на упаковці препарату «Римус»не використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 19806.

Також у запереченнях відповідач 1 зазначив, що намагання позивача отримати докази, які підтверджують обсяги продажу ним препарату «Римус»в Україні за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2008 р., є нічим іншим, як можливість і спосіб отримання інформації про клієнтів та обсяги продажу засобів захисту рослин відповідача 1. Такі дії позивача, на думку відповідача 1, можна визнати недобросовісною конкуренцією та зловживанням правами, наданими сторонам процесуальним законодавством України.

У судове засідання 07.04.2009 р. відповідач 2 представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, з огляду на що, розгляд справи відкладено на 24.04.2009 р. Відповідача 2 вчетверте зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі.

У судове засідання 24.04.2009 р. представники відповідачів не з’явились, про причини нез’явлення представника відповідача 2 суд не повідомлено. Від представника відповідача 1 23.04.2009 р. відділом діловодства суду отримано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що 24.04.2009 р. представник відповідача 1 мав перебувати у судових засіданнях у Господарському суді Тернопільської області.

Відповідач 1 та відповідач 2 вимоги ухвал суду від 13.03.2009 р. та 07.04.2009 р. не виконали, витребувані докази не надали.

У судовому засіданні 24.04.2009 р. представник позивача надав суду письмові пояснення щодо заперечень відповідача 1 на позовну заяву.

Також у судовому засіданні 24.04.2009 р. представником позивача подано клопотання про витребування доказів. Відповідно до вказаного клопотання, позивач просив суд витребувати у Державної митної служби України наступну інформацію: (а) які особи ввозили на митну територію України (імпортували) хімічну речовину –римсульфурон та (або) гербіцидний препарат «Римус»(код за УКТЗЕД - 3808 30 23 00) чи інши препарати, що містять у своєму складі римсульфурон, протягом 2006-2009 р.р.; (б) в якому обсязі кожна з вказаних осіб ввезла на митну територію України хімічну речовину римсульфурон, гербіцидний препарат «Римус»(код за УКТЗЕД - 3808 30 23 00) та інші препарати, що містять у своєму складі римсульфурон, протягом 2006-2009 р.р.; (в) якою є фактурна вартість римсульфурону, гербіцидного препарату «Римус»(код за УКТЗЕД - 3808 30 23 00) та інших препаратів, що містять у своєму складі римсульфурон, зазаначена у контрактах (договорах), за якими ввезені на територію України вказані речовина та препарати протягом 2006-2009 р.р. Клопотання позивача обґрунтоване тим, що офіційна інформація стосовно осіб, які імпортували в Україну препарат «Римус»та діючу речовину римсульфурон є необхідною для з’ясування обсягів ввезеного та відповідно проданого гербіцидного препарату. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 24.04.2009 р. розгляд справи відкладено на 23.06.2009 р. з метою витребування нових доказів, а також у зв’язку із задоволенням клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи. Направлено судовий запит до Державної митної служби України. Відповідача 2 знову зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі та вимоги ухвали суду від 13.03.2009 р.

24.06.2009 р. відділом діловодства суду отримана відповідь Державної митної служби України на судовий запит від 24.04.2009 р.

Ухвалою суду від 26.06.2009 р. розгляд справи призначено на 17.07.2009 р. Відповідача 2 зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі та вимоги ухвал суду від 13.03.2009 р., 24.04.2009 р.

17.07.2009 р. відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про призначення у справі судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.

Клопотання позивача було обґрунтоване тим, що дії відповідачів з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату «Римус»є порушенням прав інтелектуальної власності на патент позивача, оскільки під час здійснення вказаних дій незаконно пропонується до використання кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806, а відтак пропонується для застосування зазначений винахід.

Позивач у клопотанні про призначення експертизи просив суд доручити проведення судової експертизи у даній справі атестованим судовим експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. В обґрунтування своєї пропозиції стосовно вибору експертної установи позивач надав суду відповідь на запит до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України щодо надання інформації про експертів, які мають вищу освіту у галузі хімії та необхідну експертну спеціальність 13.3 «Дослідження, пов’язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції». У відповіді на запит експертною установою була надана інформація щодо експертів, які атестовані, мають одночасну вищу хімічну освіту та кваліфікацію судових експертів зі спеціальності 13.3 «Дослідження, пов’язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції».

У судовому засіданні 17.07.2009 р. оголошено перерву до 22.07.2009 р.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. розгляд справи призначено на 14.08.2009 р. Відповідача 2 зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі та вимоги ухвал суду від 13.03.2009 р., 24.04.2009 р.

У судовому засіданні 14.08.2009 р. представник відповідача 1 надав письмові пояснення по суті заявленого позивачем клопотання про призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, в яких останній не заперечує проти проведення експертизи і пропонує поставити на вирішення експертів питання такого змісту: чи охороняється Патентом України № 20603 гербіцидна композиція, а саме гербіцидний препарат «Римус», що включає діючу речовину римсульфурон?

Проведення експертизи відповідач 1 просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Доказів того, що у КНДІСЕ є судові експерти, які атестовані за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов’язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції», а також мають вищу хімічну освіту, господарському суду надано не було.

Ухвалою суду від 14.08.2009 р. у даній справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України.

На вирішення судовим експертам поставлено наступні питання:

(1) Чи охороняється Патентом України № 19806 спосіб боротьби з небажаною рослинністю з використанням хімічної речовини римсульфурон, яка є діючою речовиною препарату «Римус»?;

(2) Чи пропонуються до використання всі ознаки незалежного пункту формули (або ознаки еквівалентні їм) винаходу за патентом України № 19806 під час продажу чи пропонування до продажу гербіцидного препарату «Римус»?;

(3) Чи будуть використані всі ознаки незалежного пункту формули (або ознаки еквівалентні їм) винаходу за патентом України № 19806 у разі здійснення обприскування посівів гербіцидною композицією за патентом України на корисну модель № 20603 у кількості 0,04-0,05 кг/га?;

(4) Чи охороняється патентом України № 20603 гербіцидна композиція, а саме гербіцидний препарат «Римус», що включає діючу речовину римсульфурон?

Провадження у справі зупинено до надання висновків судової експертизи.

29.10.2009 р. відділом діловодства суду отримано від Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України Висновок № 573 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 28.10.2009 р.

Ухвалою суду від 02.11.2009 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 20.11.2009 р.

В судове засідання 20.11.2009 р. представники відповідачів не з’явились, натомість 19.11.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 телеграму, в якій представник відповідача 1 просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку із затримкою у відрядженні та неможливістю участі представника відповідача 1 у судовому засіданні, що призначене на 20.11.2009 р. Про причини нез’явлення в судове засідання 20.11.2009 р. представника відповідача 2 суд не повідомлений.

Також у судовому засіданні 20.11.2009 р. представник позивача надав суду письмові пояснення з урахуванням Висновку № 573 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 28.10.2009 р.

Ухвалою суду від 20.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 23.12.2009 р.  

Відповідача 2 зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 25.12.2008 р. про порушення провадження у справі. Відповідача 1 та відповідача 2 також зобов’язано виконати вимоги ухвал суду від 13.03.2009 р., 07.04.2009 р.

23.12.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Форенд»клопотання про зміну найменування відповідача 1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Форенд»з огляду на те, що 12.11.2009 р. було здійснено державну реєстрацію зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг Україна»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Форенд».

Також 23.12.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 заперечення на позовну заяву та клопотання про призначення додаткової судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності у справі.

У клопотанні про призначення додаткової судової експертизи відповідач 1 зазначив, що у Висновку експертизи не було надано однозначної відповіді на поставлене експертам питання: “Чи охороняється Патентом України № 20603 на корисну модель гербіцидна композиція, а саме гербіцидний препарат “Римус”, що включає діючу речовину римсульфурон?”.

Ухвалою суду від 25.12.2009 р. розгляд справи призначено на 02.02.2010 р. Цією ж ухвалою здійснено процесуальне правонаступництво відповідача 1 у справі, замінивши Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг Україна»його правонаступником –Товариством з обмеженою відповідальністю «Форенд». Відповідача 1 та відповідача 2 також зобов’язано виконати вимоги ухвал суду від 13.03.2009 р., 07.04.2009 р.

У судовому засіданні 02.02.2010 р. представник позивача надав суду письмові пояснення з урахуванням заперечень відповідача 1 на позовну заяву, а також заперечення проти клопотання відповідача 1 про призначення додаткової судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про призначення у справі додаткової судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.  

У судовому засіданні 02.02.2010 р. представник відповідача 1 надав суду клопотання про виклик експерта у судове засідання. Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача 1.

Також у судовому засіданні 02.02.2010 р. представник позивача подав заяву про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката.

В судовому засіданні 02.02.2010 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –компанія Е. І. Дюпон де Немур енд Компані - є власником Патенту України № 19806 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю», відомості про видачу якого були опубліковані у офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 6 від 25.12.1997 р. З огляду на інформацію, зазначену у патенті, останній був виданий на підставі рішення патентного відомства СРСР за результатами експертизи заявки № 95320094, поданої 05.08.1988 р. до патентного відомства СРСР.

Спосіб боротьби з небажаною рослинністю, що охороняється вказаним патентом позивача, полягає у застосуванні хімічної речовини римсульфурон, шляхом її нанесення на рослини або грунт, на якому вони ростуть, у кількості від 0,001 до 0,25 кгга.

Відповідач 1 та відповідач 2 здійснюють пропонування для продажу та продаж в Україні гербіцидного препарату «Римус».

Факт пропонування для продажу та продажу відповідачем 2 препарату «Римус»підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000103 від 22.07.2008 р., видатковою накладною № РН-0000096 від 22.07.2008 р. та податковою накладною та копією упаковки вказаного препарату. У рекламному каталозі засобів захисту рослин відповідача 1, який міститься у матеріалах справи, останній поряд з іншими засобами захисту рослин, що пропонуються ним для продажу в Україні, опублікував інформацію стосовно гербіцидного препарату «Римус»(який у каталозі віднесено до хімічного класу сульфонілсечовин), та, зокрема, дані щодо спектру дії вказаного препарату, його властивостей та способу застосування. Такі дії відповідача 1 також свідчать про пропонування ним для продажу в Україні препарату «Римус».

Даний гербіцидний препарат призначений для боротьби з небажаною рослинністю шляхом обприскування ним посівів, що вбачається з упаковки препарату «Римус», копія зображення якої також міститься у матеріалах справи, та вищезазначеного «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Препаративна форма даного препарату включає діючу речовину римсульфурон у кількості 250 г/кг, а норма його витрати складає від 40 до 50 г/га, що підтверджується інформацією зі спеціального випуску «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», копія якого міститься у матеріалах справи.

Вказаний гербіцидний препарат зареєстрований Міністерством охорони навколишнього природного середовища України під назвою «Римус в.г.», але розповсюджується також під назвою «Римус», що підтвепрджується зібраними у справі доказами (Посвідчення про державну реєстрацію Серії Б № 01249, витяг з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, копію упаковки препарату «Римус», копія Свідоцтва України № 89800). Таким чином, «Римус в.г.»та «Римус»є назвами одного препарату.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідачів з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату «Римус»є порушенням прав позивача на винахід за Патентом № 19806, оскільки під час здійснення вказаних дій незаконно пропонується до використання кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за вказаним патентом.

Заперечення відповідача 1 мотивовані тим, що у позивача на момент звернення до суду було відсутнє порушене право; відсутні спірні правовідносини та відсутній предмет спору; в інформації на упаковці препарату «Римус»не використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806; відповідачу належить Патент України на корисну модель № 20603, яким охороняється гербіцидна композиція, що, серед іншого, включає діючу речовину римсульфурон. Вказана гербіцидна композиція, як стверджує відповідач 1, використовується у препараті «Римус», а відтак він має право на використання даного препарату будь-яким способом і не порушує прав позивача на винахід за Патентом України № 19806.

З урахуванням позовних вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що для вирішення спору по суті необхідно встановлення обставин, яке потребує спеціальних знань, а саме:

(1) чи охороняється Патентом України № 19806 спосіб боротьби з небажаною рослинністю з використанням хімічної речовини римсульфурон, яка є діючою речовиною препарату «Римус»;

(2) чи пропонуються до використання всі ознаки незалежного пункту формули (або ознаки еквівалентні їм) винаходу за Патентом України № 19806 під час продажу чи пропонування для продажу гербіцидного препарату «Римус»;

(3) чи будуть використані всі ознаки незалежного пункту формули (або ознаки еквівалентні їм) винаходу за Патентом України № 19806 у разі здійснення обприскування посівів гербіцидною композицією за Патентом України на корисну модель № 20603 у кількості 0,04-0,05 кг/га (як зазначено на упаковці препарату «Римус»).

Згідно ст. 41 ГПК, для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.08.2009 р. призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності.

На вирішення судовим експертам поставлено наступні питання:

(1) Чи охороняється Патентом України № 19806 спосіб боротьби з небажаною рослинністю з використанням хімічної речовини римсульфурон, яка є діючою речовиною препарату «Римус»?;

(2) Чи пропонуються до використання всі ознаки незалежного пункту формули (або ознаки еквівалентні їм) винаходу за Патентом України № 19806 під час продажу чи пропонування до продажу гербіцидного препарату «Римус»?;

(3) Чи будуть використані всі ознаки незалежного пункту формули (або ознаки еквівалентні їм) винаходу за Патентом України № 19806 у разі здійснення обприскування посівів гербіцидною композицією за патентом України на корисну модель № 20603 у кількості 0,04-0,05 кг/га?;

(4) Чи охороняється Патентом України № 20603 гербіцидна композиція, а саме гербіцидний препарат «Римус», що включає діючу речовину римсульфурон?

У результаті проведення судової експертизи атестованим судовим експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України Петренко С.А. було підготовлено Висновок судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 573 від 28.10.2009 р.

Як випливає з Висновку № 573 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 28.10.2009 р. та листа (відповідь на запит щодо надання інформації про експертів) Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України, судовий експерт Петренко С.А. має вищу технічну освіту (зокрема у галузі хімії), спеціальну вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3. «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями»(Свідоцтво Міністерства юстиції України № 1231 про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне до 10.07.2011 p.). Про кримінальну відповідальність згідно зі ст. ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України експерта було попереджено.

З огляду на це суд вважає, що Висновок № 573 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 28.10.2009 р. зроблений кваліфікованим експертом, відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу», а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Відповідно до вказаного Висновку судової експертизи:

(1) Патентом України на винахід № 19806 охороняється спосіб боротьби з небажаною рослинністю з використанням, зокрема, хімічної речовини римсульфурон, яка є діючою речовиною препарату «Римус»;

(2) під час продажу чи пропонування для продажу гербіцидного препарату «Римус»пропонуються до використання всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806;

(3) при фактичному використанні системного гербіциду «Римус»відповідно до інформації, яка міститься на його упаковці та інших досліджених джерелах, будуть використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806;

(4) продаж та пропонування для продажу препарату «Римус»є пропонуванням до застосування винаходу за Патентом України № 19806;

(5) у разі здійснення обприскування посівів гербіцидною композицією за Патентом на корисну модель № 20603 у кількості 0,04-0,05 кг/га будуть використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806;

(6) на підставі наданих на дослідження матеріалів справи неможливо встановити, чи охороняється Патентом України на корисну модель № 20603 гербіцидний препарат «Римус», який включає діючу речовину римсульфурон.

          Вказані вище обставини свідчать про порушення відповідачами прав позивача на винахід за Патентом України № 19806.

А саме, відповідно до приписів абз. 5 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15.12.1993 р. № 3687-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, «використанням винаходу (корисної моделі) визнається… застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні…».

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 28 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «… процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй».

Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи «патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу…».

Відповідачем-1 оспорюються виключні права позивача на винахід за Патентом України № 19806: право забороняти іншим особам пропонувати для застосування винахід за Патентом № 19806, а саме спосіб застосування хімічної речовини римсульфурон шляхом її нанесення на рослини або грунт, на якому вони ростуть, у кількості від 0,001 до 0,25 кгга, з метою боротьби з небажаною рослинністю. Відповідач наполягає на наявності в нього права пропонувати для продажу і продавати препарат «Римус», що містить хімічну речовину римсульфурон у кількості 250 г/кг, норма витрати –від 40 до 50 г/га, та призначений для боротьби з небажаною рослинністю.

В той же час, з Висновку експертизи слідує, що під час продажу чи пропонування для продажу гербіцидного препарату «Римус»пропонуються до використання всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806 (абз. 4 стор. 9 Висновку експертизи), а також при фактичному використанні системного гербіциду «Римус»відповідно до інформації, яка міститься на його упаковці та інших досліджених джерелах, будуть використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806 (абз. 2 стор. 9 Висновку експертизи).

На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що продаж та пропонування для продажу препарату «Римус»є пропонуванням до застосування винаходу за Патентом України № 19806 (абз. 2 стор. 9 Висновку експертизи).

Також у Висновку експертизи встановлено, що у разі здійснення обприскування посівів гербіцидною композицією за Патентом на корисну модель № 20603 у кількості 0,04-0,05 кг/га (норма витрати суміші, зазначена на упаковці препарату «Римус») будуть використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806, а відтак, на підставі положень ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, при використанні зазначеної корисної моделі згідно з інформацією на упаковці гербіциду «Римус»буде використаний винахід за Патентом України № 19806.

Отже відповідачі, пропонуючи до продажу та продаючи гербіцидний препарат «Римус», пропонують винахід за Патентом України № 19806 для застосування і, таким чином, використовують вказаний винахід позивача без його дозволу, що порушує ч. 5 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Судом не приймається до уваги аргумент відповідача 1 про відсутність предмету спору у зв’язку із закінченням строку дії реєстрації препарату «Римус»31.12.2008 р, оскільки позивач звернувся до суду із позовом 16.12.2008 р., тобто станом на дату звернення до суду державна реєстрація гербіцидного препарату «Римус»була чинною.

Крім того, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»від 02.03.1995 р. № 86-95/ВР передбачено, що «використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, проводиться протягом двох років за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища».

Отримання відповідачем 1 дозволу на використання залишків пестициду “Римус” в Україні та їх фактичне використання підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією відповіді Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.04.2009 р. № 5589/20/10-09 щодо використання відповідачем 1 залишків препарату «Римус»та рекламним каталогом засобів захисту рослин відповідача 1.

Судом також відхиляється аргумент відповідача 1 про те, що його дії з пропонування для продажу гербіцидного препарату «Римус»є використанням Патенту України № 20603 на корисну модель, а тому не можуть порушувати права позивача на Патент України № 19806 на винахід. Приписами ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи передбачено, що «патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів». З огляду на викладене, використання корисної моделі за Патентом України № 20603 при виготовленні препарату «Римус»не виключає порушення прав Позивача на винахід за Патентом України № 19806.

Клопотання відповідача 1 про призначення у справі додаткової судової експертизи судом відхилено з огляду на таке.

Відповідач 1 стверджує, що у Висновку експертизи не було надано однозначної відповіді на поставлене експертам питання: “Чи охороняється Патентом України № 20603 на корисну модель гербіцидна композиція, а саме гербіцидний препарат “Римус”, що включає діючу речовину римсульфурон?”.

Разом із клопотанням про призначення додаткової судової експертизи відповідач 1 подав «Звіт про науково-дослідну роботу «Розробка гігієнічних регламентів застосування гербіциду М-5, в.г.», підготовлений Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя (надалі також –«Звіт»), який, на думку відповідача 1, підтверджує те, що при виготовленні препарату «Римус»використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули корисної моделі за Патентом України № 20603.

          Згідно зі ст. 34 ГПК України «господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування».

У результаті дослідження наданого до суду «Звіту про науково-дослідну роботу «Розробка гігієнічних регламентів застосування гербіциду М-5, в.г.», підготовленого Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, суд встановив, що у зазначеному Звіті міститься токсиколого-гігєнічна характеристика лише препарату «М-5, в.г.», і не міститься жодної інформації щодо гербіцидного препарату «Римус».

У матеріалах справи відсутні докази того, що препарат «М-5, в.г.», описаний у Звіті, тотожний за своїм складом із зареєстрованим препаратом «Римус». Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наданий відповідачем 1 «Звіт про науково-дослідну роботу «Розробка гігієнічних регламентів застосування гербіциду М-5, в.г.»не має відношення до препарату «Римус»і не розкриває складу даного препарату.

Крім того, відповідач 1 надав «Звіт про науково-дослідну роботу «Розробка гігієнічних регламентів застосування гербіциду М-5, в.г.») лише після проведення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, хоча даний документ був у його розпорядженні та міг бути наданий суду до початку проведення судової експертизи.

У п. 4 Листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»від 14.12.2007 р. № 01-8/973 зазначено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач 1 не заперечував проти призначення судової експертизи. Питання, з якого відповідач 1 просить призначити додаткову експертизу, було поставлено експерту з ініціативи відповідача 1. При цьому жодних доказів для з’ясування експертом вказаного питання відповідач 1 не надав. Такі дії суд вважає зловживанням процесуальними правами, спрямованим на затягування розгляду справи. Подання вказаних доказів є обов’язком відповідача 1 згідно ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України.

У Висновку експертизи встановлено, що «на підставі наданих на дослідження матеріалів справи неможливо встановити, чи охороняється Патентом України на корисну модель № 20603 гербіцидний препарат «Римус», який включає діючу речовину римсульфурон»(абз. 2 стор. 16 Висновку експертизи). Тобто, відповідач 1 всупереч ст. 33 ГПК України не подав до матеріалів справи докази для встановлення обставин, на яких він ґрунтує свої заперечення.

Висновок експертизи ґрунтується на результатах дослідження матеріалів справи. Зокрема, судовим експертом був здійснений всебічний аналіз на предмет виявлення використання кожної ознаки незалежного пункту формули корисної моделі за Патентом України № 20603 (або ознаки еквівалентної їй) при виготовленні гербіцидного препарату «Римус», у результаті якого експерт надав чітку, вичерпну та обґрунтовану відповідь на поставлене запитання на підставі зібраних у справі доказів.

Відповідно до норми ч. 3 ст. 42 ГПК України, додаткова експертиза може призначатися у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта.

          Згідно п. 9.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»від 11 листопада 1998 р. № 02-5/424, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об’єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

З матеріалів справи вбачається, що Висновок експертизи є повним та ясним, оскільки носить певний та конкретний характер. Експерт дослідив усі надані йому об’єкти та надав вичерпні, повні, чіткі відповіді на поставлені запитання. Даний висновок не містить протиріч та не суперечить іншим матеріалам справи.

Відтак, клопотання відповідача 1 про призначення додаткової експертизи об’єктів інтелектуальної власності у даній справі підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи «патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу…».

Відповідно до ст. 34 Закону про винаходи «будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки».

Дії відповідачів з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату «Римус»є порушенням прав інтелектуальної власності на патент позивача, оскільки під час здійснення вказаних дій незаконно пропонується до використання кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 19806, а відтак пропонується для застосування зазначений винахід.

Отже, позовні вимоги стосовно заборони відповідачам здійснювати пропонування для продажу та продаж гербіцидного препарату «Римус»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідачів суми витрат, сплачених позивачем за послуги адвоката в розмірі 33 570 євро 55 центів, що за курсом НБУ на дату подання клопотання становить 373 620 грн. 95 коп.

Заява про відшкодування вказаних витрат обґрунтована тим, що позивач є іноземною юридичною особою із місцезнаходженням у США, і для захисту своїх прав в Україні був змушений звернутися за правовою допомогою до адвокатів українського адвокатського об’єднання з метою належного захисту власних прав та законних інтересів на території України.

Судом встановлено, що 14.11.2005 р. позивачем було видано довіреність, якою адвокатів Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»ОСОБА_2. та ОСОБА_3 уповноважено представляти інтереси позивача, зокрема, у господарському суді. В рамках власних повноважень за вказаним дорученням адвокат ОСОБА_3 видав (в порядку передоручення) довіреності на представництво позивача у господарському суді адвокатам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 У зв’язку із завершенням 27.09.2008 р. строку первісної довіреності, адвокатам Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 02.10.2008 р. позивач видав нову довіреність на представництво його інтересів у господарських судах України, зокрема і у даній справі.

Згідно довідки Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»від 02.12.2009 р., вищевказані особи ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_3 є адвокатами та працівниками Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери».

Наявність у ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_12 права ведення адвокатської діяльності підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3518, виданого ОСОБА_13; Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2816/10, виданого ОСОБА_12, Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1162, виданого ОСОБА_3

За надані позивачу послуги адвокатів у даній  справі, АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»були виставлені позивачу рахунки № № 3324, 3357, 3471, 3684, 3834, 4005, 4613, 4805, 4986, 5153, 5288, 5561, 5679, 5799, 6062, 6380, 6575 на загальну суму 33 570 євро 55 центів.

Вказані рахунки були оплачені позивачем 28 лютого 2008 р., 28 лютого 2008 р., 24 квітня 2008 р., 13 серпня 2008 р., 24 червня 2008 р., 19 вересня 2008 р., 07 листопада 2008 р., 30 січня 2009 р., 20 березня 2009 р., 20 березня 2009 р., 19 червня 2009 р., 19 червня 2009 р., 19 червня 2009 р., 17 липня 2009 р., 17 серпня 2009 р., 02 жовтня 2009 р. та 23 жовтня 2009 р., відповідно.

Зазначені обставини також підтверджуються Актом про надання послуг від 09.12.2009 р., підписаним Позивачем та Адвокатським об’єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», відповідно до якого фірма надала належним чином, а позивач (клієнт) прийняв та оплатив згідно з рахунками № № 3324, 3357, 3471, 3684, 3834, 4005, 4613, 4805, 4986, 5153, 5288, 5561, 5679, 5799, 6062, 6380, 6575 послуги з представництва інтересів позивача (клієнта) у судовій справі № 12/26 за позовом Е.І. Дюпон де Немур енд Компані до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг Україна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська біотехнологічна лабораторія», про припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 19806, що розглядається Господарським судом м. Києва, а саме: підготовка процесуальних документів; участь у судових засіданнях; розробка правової позиції Клієнта та процесуальної стратегії ведення справи у суді; представництво інтересів Клієнта в органах державної влади і місцевого самоврядування у зв’язку з веденням даної судової справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з  державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються, при задоволенні позову, на відповідача.

Згідно п. 12 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи вищевказане, а також значну складність справи, викликану, зокрема, необхідністю застосування спеціальних знань у галузі хімії, а також значну тривалість її розгляду, спричинену невиконанням відповідачами вимог ухвал суду тощо, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів витрат, сплачених позивачем за послуги адвоката, в розмірі 373 620 грн. 95 коп. в даному судовому провадженні підлягають задоволенню частково, зокрема у сумі 186 810 грн. 46 коп.; по 93 405 (дев’яносто три тисячі чотириста п’ять) грн. 23 коп. –щодо кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Форенд»(02160, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 15, код ЄДРПОУ: 33781079) здійснювати пропонування для продажу та продаж гербіцидного препарату «Римус»(«Римус в.г.»).

3.          Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтавська біотехнологічна лабораторія»(36003, м. Полтава, вул. Балакіна, 12, кв. 63, код ЄДРПОУ: 24563558) здійснювати пропонування для продажу та продаж гербіцидного препарату «Римус»(«Римус в.г.»).

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форенд»(02160, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 15, код ЄДРПОУ: 33781079, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»(I.E. du Pont de Nemours and Company) (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США, 1007 Market Street, Wilmington, Delaware 19898, USA) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на державне мито, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 067 (п’ять тисяч шістдесят сім) грн. витрат на проведення судової експертизи, а також суму витрат на оплату послуг адвокатів у розмірі 93 405 (дев’яносто три тисячі чотириста п’ять) грн. 23 коп.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська біотехнологічна лабораторія»(36003, м. Полтава, вул. Балакіна, 12, кв. 63, код ЄДРПОУ: 24563558, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»(I.E. du Pont de Nemours and Company) (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США, 1007 Market Street, Wilmington, Delaware 19898, USA) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на державне мито, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5067 (п’ять тисяч шістдесят сім) грн. витрат на проведення судової експертизи, суму витрат на оплату послуг адвокатів у розмірі 93 405 (дев’яносто три тисячі чотириста п’ять) грн. 23 коп.

6.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7.           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

           Суддя                                                                                                      Л.В. Прокопенко