Постанова

від 19.08.2019 по справі 160/527/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/527/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Бурмаки С.А.

представника відповідача Прохорова С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Криворіжхліб на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. (суддя Кучма К.С., повне судове рішення складено 24.05.2019 р.) в справі № 160/527/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Криворіжхліб до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Криворіжхліб звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 р. № 0034711421 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 274 590 грн., в тому числі за основним платежем - 1 019 672 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 254 918 грн.

Заявою від 15.05.2019 р. позивачем зменшено позовні вимоги (а.с. 101 т.2), а саме позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 р. № 0034711421 в частині збільшення суми основного боргу в розмірі 1 010 503 грн. та штрафних санкцій в розмірі 252 625,75 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. позов задоволено частково, визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 р. № 0034711421 за податковим зобов`язанням - 292 867 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73 216,75 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову, прийнявши в цій частині нове рішення про задоволення позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального права. Апелянт вказує на доведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій з ТОВ Магніт Трейд та ТОВ Рітейл Трейд з постачання борошна житнього та насіння соняшникового, використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Вважає помилковим посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні позову в цій частині на вирок від 26.02.2018 р., оскільки вироком не встановлено, що господарські операції з ТОВ Магніт Трейд є фіктивними. Також вважає помилковим посилання на наявність кримінального провадження відносно контрагента ТОВ Рітейл Трейд через відсутність вироку у цьому кримінальному провадженні.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ Криворіжхліб податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 14.08.2018 року № 45139/04-36-14-21/00381522, в тому числі: п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 p.p., у зв`язку з чим донараховано податок на додану вартість у сумі 1 559 648 грн. в тому числі: серпень 2015 року - 1 653 грн., жовтень 2015 року - 17 623 грн., грудень 2015 року - 292 867 грн., жовтень 2016 року - 5 720 грн., жовтень 2017 року - 3 449 грн., за листопад 2017 року - 700013 грн., березень 2018 року - 538 323 грн., та зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 621 278 грн. за березень 2018 року.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року:

- № 0022531421, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 559 648 грн. та нарахована штрафна санкція 389 912 грн.;

- № 0022491421, яким зменшено розмір від`ємного значення суму податку на додану вартість в розмірі 621 278 грн.

За результатами розгляду скарги платника податку рішенням ДФС України № 37492/6/99-99-11-01-01-25 від 19.11.2018 року скасовано податкове повідомлення-рішення № 0022491421 у повному обсязі та податкове повідомлення-рішення № 0022531421 в частині заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ВКФ Образ та в частині заниження податку на додану вартість по реалізації олії соняшникової нижче ціни придбання на загальну суму 1 296 284 грн., у т.ч. штрафні санкції.

На підставі рішення ДФС України відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 року № 0034711421, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 019 672 грн. та нарахована штрафна санкція 254 918 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладено з ТОВ Магніт Трейд (постачальник) договір від 08.10.2015 р. № 71-м на придбання товару (борошно), за яким визначено умови поставки СРТ (склад покупця).

Встановивши, що фактично поставка документально оформлена на умовах ЕХW (франко-склад постачальника), за транспортні витрати сплачено ПАТ Криворіжхліб перевізнику фізичній особі-підприємцю Захарченко, що не відповідає специфікації; ТОВ Магніт Трейд має чисельність 1 особу, відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, проводило транзитні операції, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування технічного податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру; за даними ЄРПН ТОВ Магніт Трейд з дати реєстрації платником податку на додану вартість 01.12.2014 р. по 13.10.2015 р. борошно житнє не придбавалось, суд першої інстанції дійшов до висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин позивача з цим контрагентом з придбання борошна житнього.

Також судом першої інстанції враховано, що у вироку Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.02.2018 р. по справі №537/5813/17 зазначено, що особа з метою особистого збагачення здійснила пособництво у фіктивному підприємництві, тобто незаконному придбанні підприємства ТОВ Магніт Трейд та ТОВ Фавор Бізнес Груп . Згідно з вироком особу визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач у перевіряємий період мало взаємовідносини з ТОВ Рітейл Трейд на підставі договору від 01.11.2017 р. №19/11-17 з придбання товару (насіння соняшника). ПАТ Криворіжхліб укладено з ТОВ Оілпродакшен угоду від 31.07.2015 р. № 17 на зберігання та переробку насіння.

Первинні документи з ТОВ Оілпродакшен по послугах зберігання відсутні, у журналі-ордері 631 Розрахунки із вітчизняними постачальниками операції за послуги зберігання не відображались, сплата за послуги не здійснювалась.

Позивачем до перевірки не надано актів приймання-передачі на зберігання, транспортування насіння соняшника. ТОВ Рітейл Трейд переоформляло тільки право власності на насіння соняшника, руху товару відповідно до наданих документів не відбувалось. Аналізом ЄРПН встановлено, що постачальником насіння соняшника для ТОВ Рітейл Трейд було ТОВ Кері Трейд (згідно з інформаційними даними ДФС відсутні основні засоби та матеріальні ресурси, чисельність 1 особа).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ Рітейл Трейд не реалізувало насіння соняшника на адресу ПАТ Криворіжхліб , оскільки відсутній факт реального одержання (купівлі) відповідного товару від інших суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання ТОВ Оілпродакшен насіння соняшника, відсутнє транспортування, що засвідчує недійсність формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення обігу ідентифікованого товару та нереальність здійснення господарської операції ТОВ Рітейл Трейд первинного постачання (продажу) у першому ланцюгу.

При цьому судом першої інстанції також враховано, що відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2017 р. у справі № 127/28029/17, винесеної в межах кримінального провадження №32017020000000119 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205 КК України, у період з 01.10.2017 р. по 30.11.2017 р. невстановлені особи використовували ТОВ Кері Трейд для прикриття незаконної діяльності, шляхом безпідставного формування первинних бухгалтерських документів про нібито проведені господарські операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшника) підприємствам, до яких, зокрема, віднесено ТОВ Рітейл Трейд .

Зважаючи на приведені обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов`язання спірним податковим повідомленням-рішенням в частині основного боргу 717 636 грн. та штрафних санкцій в розмірі 179 409 грн.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ Криворіжхліб (нова назва з 19.07.2018 р. - Приватне акціонерне товариство Криворіжхліб ) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р., за результатами якої складено акт перевірки № 45139/04-36-14-21/00381522 від 14.08.2018 р., за висновками якого встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р. в загальному розмірі 1 559 648 грн., в тому числі за серпень 2015 р. - 1653 грн., за жовтень 2015 р. - 17623 грн., за грудень 2015 р. - 292867 грн., за жовтень 2016 р. - 5720 грн., за жовтень 2017 р. - 3449 грн., за листопад 2017 р. - 700013 грн., за березень 2018 р. - 538323 грн., та зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 621278 грн. за березень 2018 р.

На підставі цього акту перевірки ГУ ДФС 29.08.2018 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0022531421 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 559 648 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 389 912 грн.; № 0022491421 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 621 278 грн.

За результатами розгляду скарги платника податку рішенням ДФС України № 37492/6/99-99-11-01-01-25 від 19.11.2018 р. скасовано податкове повідомлення-рішення № 0022491421 у повному обсязі та податкове повідомлення-рішення № 0022531421 в частині заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ВКФ Образ та в частині заниження податку на додану вартість по реалізації олії соняшникової нижче ціни придбання на загальну суму 1 296 284 грн., у т.ч. штрафні санкції.

На підставі рішення ДФС України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 р. № 0034711421 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 274 590 грн., в тому числі за основним платежем - 1 019 672 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 254 918 грн.

Спірним є питання збільшення ПрАТ Криворіжхліб суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ Магніт Трейд та ТОВ Рітейл Трейд .

Виходячи із розрахунку відповідача, контролюючим органом збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ Магніт Трейд на суму 17623 грн. на нараховано штрафні санкції в розмірі 4405,75 грн., по операціям з ТОВ Рітейл Трейд збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 700013 грн. на нараховано штрафні санкції в розмірі 175003,25 грн.

Судом встановлено, що ПАТ Криворіжхліб як покупцем укладено з ТОВ Магніт Трейд як постачальником договір № 71-м на поставку борошна житнього від 08.10.2015 р., за умовами якого поставка товару здійснюється на умовах EXW згідно з Інкотермс 2010 (франко-склад постачальника м. Кременчук); за погодженням сторін можлива поставка товару на умовах СРТ склад покупця м. Кривий Ріг.

Специфікацією № 1 від 08.10.2015 р. обумовлена поставка партії товару (борошно житнє у кількості 27,810 т на суму 101506,50 грн., в тому числі податок на додану вартість - 16917,75 грн.) на умовах СРТ склад покупця (а.с. 125 т.1).

Позивач підтверджує фактичне здійснення поставки борошна житнього від ТОВ Магніт Трейд рахунком-фактурою від 13.10.2015 р. № МА-000494, видатковою накладною № МА-0154 від 13.10.2015 р., податковою накладною № 20 від 13.10.2015 р. на суму 101506,50 грн., в тому числі податок на додану вартість - 16917,75 грн. (а.с. 126-128 т.1).

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспортну накладу № 30 від 13.10.2015 р., відповідно до якої перевезення товару здійснено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за замовленням ТОВ Магніт-Трейд . Товарно-транспортна накладна не містить відомостей про вантажно-розвантажувальні роботи (а.с. 129 т.1).

Позивачем здійснена оплата придбаного товару, що підтверджено випискою по рахунку (а.с. 134 т.1).

Також позивач підтверджує використання придбаного борошна житнього у виготовленні власної продукції відомостями бухгалтерського рахунку 201, відомостями по руху сировини та передання по складу, накладними на відпуск сировини у виробництво (за період з 13.10.2015 р. по 30.10.2015 р.).

01.11.2017 р. ПАТ Криворіжхліб як покупцем укладено з ТОВ Рітейл Трейд як постачальником договір поставки № 19/11-17, предметом якого є постачання насіння соняшника. За умовами договору пункт поставки - складські приміщення ТОВ Оілпродакшен , умови поставки - EXW Ex Works (франко завод) згідно з Інкотермс 2010 (м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38).

Як вказує позивач, насіння соняшника придбавалось для подальшої переробки на ТОВ Оілпродакшен за договором на переробку давальницької сировини № 17 від 31.07.2015 р.

Позивач підтверджує факт придбання насіння соняшника у листопаді 2017 р. видатковими накладними №№ РТ-00003768, РТ-0000376 від 30.11.2017 р. на суму 1792032 грн., в тому числі податок на додану вартість - 298672 грн., та 2408043 грн., в тому числі податок на додану вартість - 401340,50 грн., відповідно (а.с. 139, 145 т.1), податковими накладними, відомостями рахунку 631 (а.с. 142 т.1), платіжним дорученням № 14214 від 15.03.2018 р. на суму 4200075 грн., в тому числі податок на додану вартість - 700012,50 грн. (а.с. 143 т.1).

Факт переробки насіння соняшника ТОВ Оілпродакшен позивач підтверджує актом наданих послуг № 98 від 10.06.2018 р. на переробку насіння, зведеним актом переробки сировини і виробництва готової продукції від 30.06.2018 р. за період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. (а.с. 157-158 т.1).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Як встановлено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній у 2015 р., до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у зазначеній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього кодексу у вказаній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017 р., до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у вказаній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу в зазначеній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Видача позивачу постачальниками належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є спірним питанням.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, не відтворюють змісту господарських операцій, не містять інформації щодо фактично здійснених господарських операці й. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи не підтверджують фактичного отримання позивачем товарів за спірними угодами, оприбуткування таких товарів та їх використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Стосовно придбання борошна житнього у ТОВ Магніт Трейд суд зазначає наступне.

За інформацією Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Магніт Трейд з дати реєстрації платником податку на додану вартість 01.12.2014 р. по 13.10.2015 р. не придбавалось борошно житнє, відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про не підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин позивача з цим контрагентом з придбання борошна житнього.

При цьому суд не може визнати належними доказами, які підтверджуються факт отримання позивачем товару (борошна житнього) саме від ТОВ Магніт Трейд , накладні на відпуск сировини у виробництво, відомості про рух сировини (а.с. 38-77 т.2), оскільки ці документи не містять відомостей про передачу у виробництво борошна житнього, придбаного саме у ТОВ Магніт Трейд .

Посилання апелянта на відсутність фактів придбання борошна в цей період у інших підприємств не підтверджено належними доказами. Також позивачем не підтверджено відсутність борошна житнього на зберіганні, придбаного у інших, попередніх періодах.

Крім того, вироком Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.02.2018 р. в справі №537/5813/17 визнано винним ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України та встановлено, що ОСОБА_4 з метою особистого збагачення здійснила пособництво у фіктивному підприємництві, тобто незаконному придбанні підприємства ТОВ Магніт Трейд (код ЄДРПОУ 39481917).

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

При цьому, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Вказаний правовий висновок, відображений в постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року по справі № 804/8332/17 та враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Суд зазначає, що вироком суду, який набрав законної сили, встановлено, що діяльність ТОВ Магніт Трейд не булу спрямована на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

Частиною 6 статті 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, оскільки вироком суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, встановлено факт створення ТОВ Магніт Трейд як фіктивного підприємства, видані таким підприємством документи не мають сили первинних документів у розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Відповідно, є правильний висновок контролюючого органу про заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям з ТОВ Магніт Трейд .

Зазначені обставини свідчать про те, що фактично відомості бухгалтерського та податкового обліку сформовані позивачем по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом за відсутності реально вчинених господарських операцій та на підставі документів, які не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ Рітейл Трейд суд вказує на наступне.

Позивачем жодними належними та достатніми доказами не підтверджено документально факт отримання від ТОВ Оілпродакшен товару за результатами переробки насіння соняшника, придбаного у ТОВ Рітейл Трейд , оприбуткування такого товару и використання у власній господарській діяльності.

Сам по собі факт поставки товару (насіння соняшника) від ТОВ Рітейл Трейд безпосередньо до ТОВ Оілпродакшен для здійснення зберігання та переробки без доведення факту поставки продукції після переробки давальницької сировини безпосередньо до ПАТ Криворіжхліб не може свідчити про реальність господарської операції з придбання насіння соняшника позивачем у ТОВ Рітейл Трейд .

При цьому судом першої інстанції цілком обґрунтовано зазначено про відсутність доказів оплати позивачем послуг переробки давальницької сировини.

Відтак, приведені обставини вказують на те, що фактично відомості бухгалтерського та податкового обліку сформовані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Рітейл Трейд за відсутності реально вчинених господарських операцій та на підставі документів, які не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють надані позивачем докази сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

Оскільки суд вище дійшов до висновку про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій, не підтвердження формування позивачем податкового кредиту належними первинними документи, тільки факт видачі постачальниками податкових накладних, які за формою відповідають вимогам законодавства, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може бути підставою для висновку про правомірність формування складу податкового кредиту.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд погоджує висновок суду першої інстанції та відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, що свідчить про обґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за результатами здійснення таких господарських операцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи апелянта спростовані сукупністю приведених вище обставин.

Доводи апелянта про те, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, практикою Європейського суду з прав людини, є безпідставними, оскільки в спірному випадку судом встановлена безтоварність господарських операцій.

Стосовно посилання апелянта на те, що саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок із доведеності правомірності своїх рішень, проте відповідачем не надано таких доказів, а позивачем належними докази доведено фактичне здійснення спірних господарських операцій, суд зазначає наступне.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень, встановлений частиною 2 статті 77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення, не є абсолютним.

В силу специфіки спірних правовідносин саме у позивача наявні докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, тому на виконання ч. 1 ст. 77 КАС України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, позивач також не звільнений від обов`язку надання доказів на підтвердження своїх вимог.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Криворіжхліб на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. в справі № 160/527/19 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. в справі № 160/527/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Криворіжхліб до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 19.08.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.08.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш