Постанова

від 20.08.2019 по справі 531/634/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/634/18 Номер провадження 22-ц/814/1564/19Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

розглянувши у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Віпкар - адвоката Назарчука Руслана Васильовича

на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2019 року, постановлене суддею Косик С.М.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віпкар до ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна,

в с т а н о в и в:

27.04.2018 ТОВ Віпкар звернулося в Карлівський районний суд Полтавської області із вказаним позовом, у якому просило визнати за товариством право власності на автомобіль Ferrari California, 2013 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , витребувати його у ОСОБА_1 та передати на користь товариства.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 30.04.2015 між сторонами укладено договір купівлі-продажу №30042015/001, предметом якого є автомобіль Ferrari California, 2013 року випуску, VIN № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 , як покупець, договірні зобов`язання виконала в частині сплати завдатку та набула права користування спірним автомобілем, усі інші платежі, обумовлені умовами договору, не сплатила, чим порушила строки виконання зобов`язань. На претензії позивача щодо невиконання зобов`язань та незаконного користування указаним автомобілем, а також вимогу його повернення ОСОБА_1 не відреагувала, що за умовами договору є підставою його одностороннього розірвання з ініціативи продавця - ТОВ Віпкар .

Зазначає, що всупереч умовам договору і волевиявленню власника, відповідач зареєструвала за собою право власності на спірний автомобіль, хоча єдиним і законним його власником є ТОВ Віпкар , майнові права якого підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 22.05.2018 задоволено заяву ТОВ Віпкар про забезпечення позову та накладено арешт на автомобіль Ferrari California, 2013 року випуску, VIN № НОМЕР_1 ./а.с.32-33/

На підставі розпорядження голови Карлівського районного суду Полтавської області від 06.08.2018 №274 цивільну справу №531/634/18 передано на розгляд суду, найбільш територіально наближеного - Машівського районного суду Полтавської області./а.с.52/

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 22.02.2019 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Віпкар до ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна.

Арешт, накладений ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 22.05.2018 на автомобіль Ferrari California, 2013 року випуску, VIN № НОМЕР_1 - скасовано.

Рішення районного суду вмотивовано відсутністю факту укладення в належній формі договору купівлі-продажу спірного автомобіля як між ТОВ Редкар і ТОВ Віпкар , так і між ТОВ Віпкар та ОСОБА_1 , а також доказів того, що відповідач зареєструвала за собою право власності на указаний автомобіль. За відсутності укладеного договору купівлі-продажу спірного автомобіля, або іншого договору, який забезпечує право володіння позивача спірним автомобілем, районний суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Представник ТОВ Віпкар - адвокат Назарчук Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Зазначає, що в розумінні ст.334 ЦК України право володіння позивача спірним автомобілем підтверджується договором купівлі-продажу товару №16102013/004 від 16.10.2013, укладеного між товариствами Редкар та Віпкар , актом приймання-передачі від 23.10.2013 та прибутковою накладною №1109 від 23.10.2013, належна правова оцінка яким не була надана судом першої інстанції.

Посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві зазначає, що відповідачка набула право користування спірним об`єктом на підставі договору купівлі-продажу №30042015/001 та акту приймання-передачі від 30.04.2015. Строки виконання договірних зобов`язань відповідачкою не дотримані, що відповідно до пункту 6.5. указаного договору, є підставою його розірвання в односторонньому порядку з ініціативи ТОВ Віпкар , як продавця, про що ОСОБА_1 завчасно письмово повідомлена.

Заперечує проти застосування до спірних правовідносин п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, оскільки спірний автомобіль передавався, як новий товар, який не був раніше зареєстрованим та не перебував на обліку в державних органах, як зареєстрований транспортний засіб, а момент реєстрації транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язаний із набуттям особою права власності на нього. Вважає за необхідне витребувати у відповідача копію свідоцтва про реєстрацію автомобіля Ferrari California, 2013 року випуску, VIN № НОМЕР_1 .

Відзив до суду не надходив.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими главою 1 розділу V ЦПК України. Правила розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження закріплені в главі 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більше як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день час розгляду справи, виклик відповідача здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті Полтавського апеляційного суду.

16.08.2019 представник ТОВ "Віпкар" - адвокат Назарчук Р.В. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості в іншому судовому процесі.

З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи, в тому числі, представника ТОВ "Віпкар", який належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, його явка в судове засідання не є обов`язковою, а неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційною інстанцією.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено та не оспорюється сторонами, що 30.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Віпкар (продавець) та ОСОБА_1 , (покупець) укладено договір купівлі-продажу №30042015/001, відповідно до якого ТОВ Віпкар зобов`язався передати товар - автомобіль марки Ferrari California у власність ОСОБА_1 , а остання зобов`язалася оплатити та прийняти товар відповідно до договору (п.1.1 договору). Станом на 30.04.2016 ціна указаного автомобіля становить 2 650 000,00 грн., що згідно курсу євро становить 165 000,00 євро. (п.2.1) /а.с.7-10/.

Пунктом 3.7 указаного договору визначено, що після виконання покупцем умов, що вказані у п.5.1.1, до покупця переходить виключно право користування автомобілем. Всі інші складові права власності на автомобіль переходять до покупця лише після повної оплати автомобіля покупцем відповідно до умов договору та додатків до цього договору.

Відповідно до порядку розрахунків та умов сплати, визначеного розділом 5 договору, покупець зобов`язується сплатити суму відповідно до умов п.2.1 цього договору, що складає 100 (сто) відсотків вартості автомобіля, на рахунок продавця, у наступному порядку:

- 5.1.1. Покупець, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору купівлі-продажу та отримання відповідного рахунку на оплату, сплачує суму передплати, яка складає 960 000,00 грн., в т.ч. 160 000,00 грн. ПДВ 20%, що станом на 30.04.2015 згідно комерційного курсу євро становить 40 000,00 євро.

- 5.1.2. Всі інші платежі за цим договором, які закріплені в додатку №2 до цього договору, покупець сплачує в порядку, визначеному цим договором та додатками до нього.

Специфікацію автомобіля, базова комплектація та додаткове обладнання зазначені у додатку №1 до договору купівлі-продажу №30042015/001 від 30.04.2015./а.с.11/.

Відповідно до додатку №2 до Договору купівлі-продажу №30042015/001 від 30.04.2015 сторонами визначено та погоджено графік платежів: квітень 2015 року - 40 000,00 грн., травень 2015 року - 41 666,67 грн., червень 2015 року - 41 666,67 грн., липень 2015 року - 41 666, 66 грн., а всього 165 000,00 грн. /а.с.12/.

Згідно акту приймання-передачі від 30.04.2015 представник ТОВ Віпкар передав, а ОСОБА_1 прийняла автомобіль в комплекті Ferrari California (VIN № НОМЕР_2 ), що підтверджено підписами сторін./а.с.13/.

Відповідно до п.6.5. договору, у разі порушення покупцем строків виконання зобов`язань, що передбачені розділом 5 договору, продавець вправі в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобов`язань (у відповідності до ст.236 Господарського кодексу України) та повідомити покупця про свою відмову у 20-ти денний строк.

Згідно п.6.5.1. договору, вразі настання подій передбачених п.6.5 цього договору, покупець зобов`язаний повернути автомобіль продавцю протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення. У разі порушення строку повернення автомобіля покупець сплачує продавцю штраф та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни автомобіля за кожен день затримки.

11.08.2016 представником ТОВ Віпкар Боліщук Р.А. направлено претензію на адресу ОСОБА_1 з вимогою сплати в триденний строк з дня її отримання заборгованості, сума якої становить 125 000,00 євро, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок товариства та було роз`яснено, що у випадку несплати товариство відмовиться від договору на підставі п.6.5 та 6.5.1 договору, вимагає повернення автомобіля протягом 5-ти календарних днів з дня отримання даного повідомлення, у разі порушення строків повернення автомобіля буде стягнено пеню. /а.с.14-15,19/.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог районний суд виходив із того, що за відсутності укладеного договору купівлі-продажу спірного автомобіля, або іншого договору, який забезпечує право володіння позивача спірним автомобілем, підстави для задоволення позову відсутні.

Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги правильність зазначених висновків не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду та переоцінки доказів, обґрунтування вимог новими твердженнями, про які в позові та в суді першої інстанції не зазначалося.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Серед способів захисту цивільних права та інтересів законодавець визначає, в тому числі, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння. (ст.16 ЦК України).

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У розумінні наведених норм позов про визнання права власності пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. За змістом указаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння гарантоване статтею 387 ЦК України та може бути реалізовано з урахуванням роз`яснень, викладених у п.23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справа про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 №5, а саме, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Отже, на підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права, на захист якого подано позов, останній повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно, тобто право власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 69 ЦПК). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80 ЦПК України).

Частиною другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язуються сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та у строки, встановлені законом або судом.

Сторона та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подавати докази разом з поданням позовної заяви (ч.ч.1, 2 ст.83 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги не відповідають указаним нормам ЦК України та ЦПК України. Напідтвердження наявності у позивача суб`єктивного права, на захист якого подано позов, останнім не надано суду відповідні належні та допустимі докази, що підтверджують його право на вказане майно. Загальні посилання на договір купівлі-продажу товару №16102013/004 від 16.10.2013, укладений між ТОВ Редкар та ТОВ Віпкар , акт приймання-передачі від 23.10.2013 та прибуткову накладну №1109 від 23.10.2013, не звільняють позивача від обов`язку надавати суду докази, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог. Указані документи не були надані позивачем суду першої інстанції, а тому апеляційним судом відхиляються як неспроможні доводи апеляційної скарги щодо їх неналежної правової оцінки.

Враховуючи відсутність доказів, що підтверджують право ТОВ Віпкар на спірний автомобіль, доводи апеляційної скарги щодо правомірності укладеного між товариством та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу №30042015/001 та акту приймання-передачі від 30.04.2015, а також неналежного виконання договірних зобов`язань відповідачем, як підставу його одностороннього розірвання, апеляційним судом до уваги не приймаються. Указані обставини були предметом дослідження суду першої інстанції, їм надано належну правову оцінку, заперечення позивача нічим їх не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що спірний автомобіль передавався, як новий товар, який не був раніше зареєстрованим та не перебував на обліку в державних органах, як зареєстрований транспортний засіб, а момент реєстрації транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язаний із набуттям особою права власності на нього, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388. Апеляційний суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 №1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388. Указаним нормативними актами визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), і нові транспортні засоби не є виключеннями.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Зміст оскаржуваного рішення відповідає вимогам ст.265 ЦПК України, в тому числі в частині щодо мотивованої оцінки доводів сторін, наданих ними доказів, норм права, які суд застосував та мотивів їх застосування.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Віпкар - адвоката Назарчука Руслана Васильовича - залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20.08.2019.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак