Ухвала

від 15.08.2019 по справі 904/1907/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

15.08.2019м. ДніпроСправа № 904/1907/15

Розглянувши скаргу №25-03/16-2 від 25.03.2016р. фізичної особи - підприємця Стасика О.В. на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В.

у справі

за заявою Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича, м. Дніпро

до боржника Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 130/2/48

про визнання банкрутом

Суддя Камша Н.М.

при секретарі судового засідання Полевичек Д.А.

Представники:

від кредитора: ОСОБА_4 - представник ОСОБА_5

від боржника: Юдицький О.В. - ліквідатор

від кредитора: Самсоненко Ю.Г. - представник Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області

від скаржника: Стасик О.В.

в засіданні приймали участь: Смолов К.В. - представник скаржника

в засіданні приймали участь: Пропадущий А.В. - представник ПП "Білоножко"

в засіданні приймали участь: ОСОБА_9 - вільний слухач

в засіданні приймали участь: ОСОБА_10 - вільний слухач

в засіданні приймали участь: ОСОБА_11- вільний слухач

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 130/2/48 порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.15р. за заявою боржника.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015р. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича (свідоцтво №416 від 05.04.2013р.).

29.03.16р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга №25-03/16-2 від 25.03.2016р. фізичної особи - підприємця Стасика О.В. на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В. (а.с.91 - 95, т.4) , в якій скаржник просить:

- припинити повноваження ліквідатора ФОП Стасик О.В. арбітражного керуючого Юдицького О.В., свідоцтво №450 від 27.02.13р.;

- призначити нового арбітражного керуючого шляхом застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів з бази даних Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

В обгрунтування поданої скарги банкрут посилався на наступне.

На час визнання боржника банкрутом існували два рішення господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з банкрута:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.14р. у справі №904/481/14, за яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця Стасик Олександра Васильовича на користь Приватного підприємства "ДІСТАС" заборгованість за передане право вимоги у сумі 154 936,22 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість грн. 22 коп.), пеню - 19 732,28 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві грн. 28 коп.), 3% річних - 6 496,45 грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто шість грн. 45 коп.); витрати по сплаті судового збору у сумі 3 623,30 грн. (три тисячі шістсот двадцять три грн. 30 коп.). По даній справі в подальшому 16.07.14р. затверджено мирову угоду між сторонами;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.13р. у справі №904/6931/13, за яким стягнуто з відповідача: Фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича на користь позивача - Приватного підприємства "ДІСТАС" 484 729, 56 грн. - заборгованості за договором; 23 864, 61 грн. - пені; 5 298, 91 грн. - 3% річних та 11 998, 36 грн. - витрат на сплату судового збору. По даній справі 24.07.14р. також затверджено мирову угоду.

Ліквідатор, проаналізувавши судові рішення, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, які були призначені до розгляду 02.12.15р. та 10.12.15р.

Однак, в подальшому ліквідатор відмовився від поданих апеляційних скарг і ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.15р. та 10.02.16р. прийняті відповідні відмови та апеляційні провадження припинені.

Банкрут стверджував у скарзі, що відмови щодо апеляційних скарг ліквідатором подано через змову з ПП "ДІСТАС", а до ліквідаційної маси не повернуто майно, яке мало бути реалізовано для погашення вимог кредиторів.

Крім того, банкрут зазначив, що ліквідатором не виконуються приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема не подано висновку щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; не проведення зборів кредиторів; не проведено інвентаризації майна, не визначена його вартість; не проведений аналіз "санації" боржника, не відповідає на дзвінки банкрута.

У поясненнях до скарги на дії ліквідатора, які надійшли до господарського суду Дніпропетровської області 15.01.18р. банкрут додатково акцентував увагу на значній цінності майна, яке передане за мировими угодами ПП "ДІСТАС", і бездіяльності ліквідатора щодо неповернення цього майна.

21.06.19р. банкрутом подано доповнення до скарги на дії ліквідатора (т. 21. а.с. 27-35), у яких зазначено наступне.

За час здійснення ліквідаційної процедури Юдицьким О.В. подано низку безпідставних та необгрунтованих, на думку скаржника, позовів до районних судів в порушення підвідомчості, яка визначена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), зокрема до:

- Самарського районного суду м. Дніпропетровська - позов про визнання недійсним договору про поділ майна від 29.08.2013р. (справа №206/1150/16-ц);

- Самарського районного суду м. Дніпропетровська - позов про визнання нерухомого майна (адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Нижньогородська, буд. 53) об'єктом спільної сумісної власності, визначення частки у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності на неї (справ №206/1149/16-ц);

- Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська - позов про визнання нерухомого майна (адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Арбузова, буд. 1) об'єктом спільної сумісної власності, визначення частки у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності на неї (справа №199/1396/16).

Подаючи ці позови до районних судів порушено вимоги ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство та відповідні статті ГПК України.

Подані позови, на думку скаржника, були немотивовані, неодноразово оскаржувались, а витрати по сплаті судового збору тепер включено до витрат у справі про банкрутство, які повинні відшкодовуватись кредиторами.

Крім того, скаржник зазначив про законодавчу відсутність у ліквідатора ФОП права оспорювати угоди банкрута, яке мають лише кредитори.

У цих же доповненнях до скарги йдеться про наявність конфлікту інтересів ліквідатора у даній справі, зокрема те, що 1/4 квартири, яка належить банкруту, продана ПП "Білоножко", засновником якого є гр. ОСОБА_12, що виступав представником ліквідатора у Самарському суді м. Дніпра, а сума, отримана від продажу 1/4 квартири є занизькою. До того ж, скаржник зазначив, що ліквідатор не мав права відчужувати 1/4 квартири, оскільки вона перебувала в іпотеці за споживчим кредитом, тобто це не було пов'язано із здійсненням ним підприємницької діяльності.

Також банкрут наголошував на тому, що ліквідатор не звітував перед комітетом кредиторів, що підтверджується відповідними протоколами засідань (від 20.03.18р. №1) та необгрунтовано нараховував собі грошову винагороду та витрати.

24.06.19р. (а.с. 38-40, т. 21) скаржник подав заперечення, у яких містяться аналогічні ствердження щодо незвітування ліквідатора комітету кредиторів та необхідність заміни ліквідатора.

Ліквідатором Юдицьким О.В. 28.04.16р. подані до господарського суду пояснення та заперечення на скаргу банкрута, у яких ліквідатор зазначив, що відмовився від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.14р. з огляду на наступне.

Після ознайомлення з матеріалами справи №904/6931/13 арбітражний керуючий - ліквідатор вирішив звернутись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року по справі №904/6931/13 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Однак після ознайомлення з іншими документами, які стосуються укладеного сторонами правочину - Мирової угоди від 07.07.2014 року, ліквідатором встановлено, що мирова угода та рішення суду, якою вона затверджена не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, у зв'язку з чим стало можливим звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про відмову від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року по справі №904/6931/13.

Підстави для подання заяви про відмову від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 по справі №904/6931/13 такі:

1. Майно, яке передано відповідачем за мировою угодою від 07.07.2014 обтяжено на підставі іпотечного договору №DNI-22-407/13 (без видачі заставної) від 26.03.2013року на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк";

2. ПАТ "Перший Український міжнародний банк" надав згоду на укладення мирової угоди, за якою відбулась передача обтяженого майна від відповідача до позивача;

3. За наявною інформацією позивач також передав отримане за мировою угодою майно в заставу банку;

4. Визнання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014року по справі №904/6931/13 недійсною тягне за собою недійсність правочину, оскільки він не відповідає вимогам закону, в результаті чого сторони повертаються в первісний стан:

- майно повертається у власність ОСОБА_13;

- майно залишається обтяженим на користь ПАТ "Перший Український міжнародний

банк" за зобов'язаннями Стасика О.В.; .

- у банкрута виникає борг перед ПП "Дістас", у зв'язку з чим позивач отримує право на задоволення своїх вимог в процедурі банкрутства ФОП Стасика О.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечен ня, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для за доволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

За результатами здійснених заходів усі отримані від продажу майна банкрута кошти повинні бути направлені на задоволення вимог ПАТ "Перший Український міжнародний банк".

Таким чином, результатом визнання недійсною мирової угоди, повернення май на банкруту, забезпечення його збереження до моменту продажу, а в наступному і його продаж не будуть мати будь-яких позитивних наслідків для банкрута та інших його кредиторів, окрім забезпеченого кредитора.

Оскільки забезпечений кредитор надавав згоду на укладення мирової угоди, слід вважати, що він погодив всі умови угоди, був обізнаний щодо наслідків її укладення та затвердження судом, а тому вважав, що дана угода не порушує його прав.

Наявність згоди сторін мирової угоди та забезпеченого кредитора свідчить про відсутність порушення прав жодної із сторін правочину.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або пору шують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. (ст. 22 ГПК України в попередній редакції).

Дніпропетровський апеляційний господарський суд при винесенні ухвали від 24.12.2015 року по справі №904/6931/13 дослідив всі обставини справи та зазначив, що відмову від апеляційної скарги підписано повноважним представ ником особи, яка подала апеляційну скаргу в межах наданих їй повноважень згідно довіреності від 02.09.2013 року, ухвала місцевого господарського суду у даній справі не оскаржена іншою стороною, представнику апелянта роз'яснені наслідки відмови від апеляційної скарги, заявлена відмова від апеляційної скарги не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому апеляційний господарський суд прийняв відмову від апеляційної скарги та припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого Юдицького О.В., ліквідатора Фізичної особи - підприємця Стасика О.В. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року про затвердження угоди на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013року у справі №904/6931/13.

Щодо апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 по справі №904/481/14, ліквідатор пояснив наступне.

При здійсненні повноважень ліквідатор встановив, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/481/14 від 25.03.2014 за позовом приватного підприємства "Дістас" до фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича про стягнення 191 815,22 грн. позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 по справі №904/481/14 задоволено заяву приватного підприємства "Дістас" про затвердження мирової угоди, затверджено мирову угоду, укладену 07.07.2014 року між приватним підприємством "Дістас" та ФОП Стасик О.В.

18.09.2014 року постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконавче провадження №43087517 із зведеного виконавчого провадження № 43461185 було виведене.

18.09.2014 постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції згідно заяви ПП "Дістас" від 06.08.2014 року №721 повернуто виконавчий документ стягувачу.

Після ознайомлення з матеріалами справи №904/481/14 арбітражний керуючий- ліквідатор вирішив звернутись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року по справі №904/481/14 як таку, ще винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Однак після ознайомлення з іншими документами, які стосуються укладеного сторонами правочину - Мирової угоди від 07.07.2014 року, ним встановлено, що мироваугода та рішення суду, якою вона затверджена, не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, у зв'язку з чим стало можливим звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про відмову від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року по справі №904/481/14.

Подання заяви про відмову від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року по справі №904/481/14 ліквідатор пояснив наступним:

1. Майно, яке було передано відповідачем за мировою угодою від 07.07.2014 року обтяжено на підставі договору застави рухомого майна №DNI-22-408/13 від 26.03.2013 року на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк";

2. ПАТ "Перший Український міжнародний банк" надав згоду на укладення мирової угоди, за якою відбулась передача обтяженого майна від відповідача до позивача;

3. За наявною інформацією позивач також передав отримане за мировою угодою майно в заставу банку;

4. Скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року по справі №904/481/14 тягне за собою недійсність правочину - мирової угоди від 07.07.2014 року, оскільки він не відповідає вимогам закону, в результаті чого повинні повернутись в первісний стан:

- майно повертається у власність Стасика О.В.;

- майно залишається обтяженим на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" за зобов'язаннями Стасика О.В.;

- у Відповідача виникає борг перед ПП "Дістас", у зв'язку з чим позивач отримує право на задоволення своїх вимог в процедурі банкрутства ФОП Стасика О.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечен ня, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для за доволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

За результатами здійснених заходів усі отримані від продажу майна банкрута кошти повинні бути направлені на задоволення вимог ПАТ "Перший Український міжнародний банк".

Таким чином, результатом визнання недійсною мирової угоди, повернення май на банкруту, забезпечення його збереження до моменту продажу, а в наступному і його продаж не будуть мати будь-яких позитивних наслідків для банкрута та інших його кредиторів, окрім забезпеченого кредитора.

Оскільки забезпечений кредитор надавав згоду на укладення мирової угоди слід вважати, що він погодив всі умови угоди, був обізнаний щодо наслідків її укладення та затвердження судом, а тому вважав, що дана угода не порушує його прав.

Наявність згоди сторін мирової угоди та забезпеченого кредитора свідчить про відсутність порушення прав жодної із сторін правочину.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд при винесенні ухвали від 10.02.2016 року по справі №904/481/14 (копія додається) дослідив всі обставини справита встановив наступне:

"Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Враховуючи, що відмову від апеляційної скарги підписано повноважним представником особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_14 в межах наданих їй повноважень згідно довіреності від 02.09.2013 року, ухвала місцевого господарського суду у даній справі не оскаржена іншою стороною, представнику апелянта роз'яснені наслідки відмови апеляційної скарги, заявлена відмова від апеляційної скарги не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому апеляційний господарський суд вбачає підстави прийняти відмову від апеляційної скарги та припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого Юдицького О.В., ліквідатора Фізичної особи - підприємця Стасика О.В. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 року про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області 25.03.2014 року у справі №904/481/14".

Стасик Олександр Васильович, який був стороною у справі №904/6931/13 та у справі №904/481/14, і у разі незгоди з ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 року по справі №904/6931/13 та від 10.02.2016 року по справі №904/481/14, мав можливість звернутись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначені ухвали, але не зробив цього.

Викладене свідчить про згоду Стасика О.В. з винесеними ухвалами.

Мирові угоди, які були підписані Стасиком О.В. у справах господарського суду Дніпропетровської області №904/481/14 та №904/6931/13, та ухвали суду, якими ці угоди були затверджені, не були оскаржені самим Стасиком О.В.

Що стосується підготовки ліквідатором висновку на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, то відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361) здійснюється на підставі статистичної та фінансової звітності, які не складаються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, у зв'язку з чим проведення такого аналізу є неможливим та не вимагається законом.

Щодо непроведення зборів кредиторів, у поясненнях 28.04.16р. зазначено, що збори не проведенні через незатвердження реєстру вимог кредиторів.

Ліквідатор також зазначив у відзиві, що банкрутом та попереднім арбітражним керуючим не виконані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", постанови господарського суду Дніпропетровської області та наступних ухвал суду щодо зобов'язання боржника та попереднього арбітражного керуючого передати ліквідатору банкрута бухгалтерські та інші документи, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Також ліквідатор, посилаючись на положення ст. 1 Закону про банкрутство, стверджує, що не відноситься до заінтересованої особи боржника чи кредиторів.

17.10.17р. ліквідатор банкрута Юдицький О.В. подав для долучення до матеріалів справи копію довідки від 08.06.16р. № 35 за результатами проведення невиїзної планової перевірки діяльності арбітражного керуючого, що проведена Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за скаргою Стасика О.В., згідно з якою порушень у діяльності арбітражного керуючого Юдицького О.В. при здійсненні ліквідаційної процедури ФОП Стасика О.В. не виявлено.

У оновлених поясненнях та запереченнях ліквідатора банкрута Юдицького О.В., що надійшли до господарського суду Дніпропетровської області 19.06.19р., міститься узагальнена інформація щодо обставин, зазначених вище.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, кредиторів, ліквідатора, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відхилення поданої скарги банкрута, враховуючи таке.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Повноваження ліквідатора банкрута визначені ст. 41 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 11 цієї ж статті дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Частиною 6 ст. 41 Закону про банкрутство визначено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Частиною четвертою ст. 10 Закону про банкрутство передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Особливістю справ про банкрутство фізичних осіб є те, що згідно з ч. 10 ст. 90 Закону про банкрутство правочини (договори) фізичної особи - підприємця, пов'язані з відчуженням або передачею іншим способом майна фізичної особи - підприємця заінтересованим особам протягом року до відкриття провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.

Господарським судом за результатами розгляду скарги відхиляються доводи банкрута про те, що ліквідатор неправомірно відмовився від апеляційних скарг, поданих у господарських справах №№ 904/6931/13 та 904/481/14, оскільки мирові угоди підписані самим банкрутом до порушення провадження у справі про банкрутство, майно передане відповідачем і перебуває в заставі банку, банк надав згоду на укладення мирової угоди. В період до призначення ліквідатором банкрута Юдицького О.В. банкрут самостійно не оскаржував ухвали про затвердження мирових угод в апеляційному порядку та не скористався своїм правом на оскарження постанов апеляційної інстанції до касаційної інстанції (у випадку незгоди з ними), оскільки не втратив цивільної дієздатності через визнання його банкрутом і міг подати касаційну скаргу самостійно.

Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 98) передбачено, що порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Разом з тим, скаржником не подано до господарського суду доказів того, що ліквідатор є зацікавленим та у нього є конфлікт інтересів щодо банкрута чи кредиторів. Та обставина, що представником по цивільних справах у районних судах та по інших справах про банкрутство, де Юдицький О.В. виконував повноваження ліквідатора, були громадяни ОСОБА_12 та ОСОБА_15, які є засновниками підприємств, що були учасниками аукціону з продажу майна банкрута, не доводить наявність конфлікту інтересів та зацікавленість ліквідатора, оскільки учасником аукціону може бути будь-яка особа.

Усне ствердження банкрута та його представника про те, що ліквідатор відмовився від корпоративних прав банкрута спростовується матеріалами справи про банкрутство.

Так, на засіданні комітету кредиторів банкрута, яке відбулось 15.02.17р., комітет кредиторів одноголосно прийняв рішення погодити продаж частки Стасика О.В. в статутному капіталі ТОВ "Межрегіональне управління розвитку бізнесу" (код ЄДРПОУ 31870858) в розмірі 23,3% статутного капіталу за 23 300 грн. засновнику товариства - ОСОБА_16, який володіє часткою в розмірі 76,7% статутного капіталу ТОВ "Межрегіональне управління розвитку бізнесу" (далі - ТОВ "МУРБ"). Як пояснив ліквідатор, ним була встановлена відсутність активів у ТОВ "МУРБ", а в задоволенні позову ліквідатора до ТОВ "МУРБ" та ТОВ "Абсолют Фінанс" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 13.01.14р. відмовлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.16р. по справі №904/1931/16.

За цих обставин ліквідатор прийняв рішення оцінити вартість частки банкрута в статутному капіталі ТОВ "МУРБ" в розмірі 23,3% статутного капіталу за її номінальною вартістю - 23 300 та погодити продаж частки банкрута засновнику ТОВ "МУРБ" ОСОБА_16 з комітетом кредиторів банкрута.

Господарський суд не розцінює дії ліквідатора щодо подачі позовів до районних судів як тиск на банкрута з метою примушування родичів банкрута обміняти активи на інше майно на користь ліквідатора через відсутність доказів тиску, погроз тощо. Якщо такі факти мали місце (тиск, погрози), банкрут чи його родичі вправі звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Неоскарження податкових повідомлень-рішень, з яким не погоджувався банкрут, ліквідатор пояснив непередачею банкрутом бухгалтерської та іншої документації ліквідатору, що унеможливлювало підготовку позову. Банкрут не подав доказів того, що бухгалтерська та інша документація передана ним у встановлені строки та порядку.

Що стосується необгрунтованих, на думку скаржника, витрат на оплату судового збору при подачі позовів до районних судів, то суд надасть оцінку цим обставинам при розгляді звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, нарахування та відшкодування витрат. Ці витрати не покладені на банкрута, тому його права при цьому не порушуються.

Банкрут стверджував, що ліквідатор неправомірно включив до ліквідаційної маси та реалізував 1/4 квартири на аукціоні, незважаючи на те, що квартира перебувала іпотеці за споживчим кредитом, однак копії кредитного договору до суду не надав. Оцінка законності проведення аукціону буде надаватись господарським судом в окремому засіданні, де розглядатиметься заява банкрута про визнання недійсним аукціону з продажу 1/4 квартири.

Господарським судом також прийнято до уваги ту обставину, що усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів або за ініціативою суду з підстав, зазначених у ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство. Банкрут не наділений правом ініціювати усунення арбітражного керуючого від виконання повноважень, хоча і вправі подавати до господарського суду скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, у т.ч. і ліквідатора.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 234, 235 ГПК України, ст.ст. 40, 90-92, 98, 114, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу банкрута Стасика О.В. на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В. №25-03/16-2 від 25.03.2016р. - відхилити.

Ухвала набирає законної сили з 15.08.2019р. та може бути оскаржена у 10-ти денний строк з дня підписання повного тексту до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали складено - 21.08.19р.

Суддя Н.М. Камша