Ухвала

від 19.08.2019 по справі 640/11907/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 серпня 2019 року м. Київ№ 640/11907/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., при секретарі судових засідань Шевченко М.В.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2;

відповідача - Чулієва А.А.

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_4 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва А.А. про визнання протиправними дій, скасування постанови, -

Прийняв до уваги таке:

02.07.2019 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чулієва А.А. про визнання протиправними дій та скасування постанови приватного виконавця від 18.02.2019.

Представник відповідача, подав клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропущення строку позовної давності.

Представник позивача зазначив, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки на його думку порушення прав позивача є триваючим явищем, проте якщо суд дійде до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, просив його поновити, з підстав, викладених в заяві. Крім того посилався на поважність причини пропуску строку звернення до суду, на досудове врегулювання спору шляхом подачі скарг на дії відповідача в рамках виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, які з'явились до судового засідання, суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи, в провадженні приватного виконавця Чулієва А.А. перебуває виконавче провадження № 56694851, щодо виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24.06.2009 по справі № 2-1376/2009 про стягнення з ОСОБА_4, як солідарного боржника, на користь нового стягувача ОСОБА_5, що набула статусу нового кредитора згідно Протоколу електронних торгів № UA-ЕА-2018-07-23-000265-b від 17.09.2018 року до Договору № 885/К купівлі-продажу права вимоги за Договором кредиту № 794/ФКВ-07 від 18.06.2007 та Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором.

В рамках виконавчого провадження № 56694851 відповідачем прийнято постанови:

- від 03.07.2018 про арешт майна боржника;

- від 03.07.2018 про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після прийняття даної постанови;

- від 13.07.2018 про арешт рухомого майна боржника, частку в статутному капіталі ТОВ ТД ДСК135 ;

- від 18.02.2019 про стягнення з боржника основної винагороди (оскаржувана постанова).

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, про оскаржувану постанову від 18.02.2019 він дізнався з Єдиного реєстру виконавчих проваджень - 18.02.2019. Однак зазначає, що згадану постанову не оскаржував до суду у зв'язку з спробою досудового врегулювання спору. На підтвердження вказаного надав копії листів - скарг на приватного виконавця (відповідача) до Міністерства юстиції та дисциплінарної комісії приватних виконавців України.

Тобто, слід дійти висновку, що позивач достеменно знав про оскаржувану постанову від 18.02.2019 - 18.02.2019 про що власне і зазначає у своїй позовній заяві. Разом з тим, адвокат позивача у судовому засіданні зазначив, що позивачу стало відомо про оскаржувану постанову після отримання виписки з Єдиного реєстру, а саме 22.02.2019. Відповідач у судовому засіданні не заперечував щодо дати обізнаності позивача з оскаржуваною постановою - саме 22.02.2019. Разом з тим надав суду докази направлення позивачу оскаржуваної постанови рекомендованим листом зі штриховим ідентифікатором №0306105692023, копію списку згрупованих поштових відправлень (форма 103) №349 від 19.02.2018, копію фіскального чеку та роздруківку з сайту ДП Укрпошта , з якої вбачається що відправлення №0306105692023 було вручено адресату особисто 21.02.2019 року.

Крім того, суд звертає увагу, як вбачається з наданої відповідачем копії скарги ОСОБА_4 до Мінюсту та Дисциплінарної комісії від 22.02.2019 на дії приватного виконавця Чулієва А.А. в додатках вказано оскаржувану постанову від 18.02.2019, що додатково свідчить про обізнаність позивача з оскаржуваною постановою 22.02.2019, тобто на час подачі такої скарги.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Позовну заяву про оскарження постанови виконавця може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, з аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з оскарженням постанови приватного виконавця з пропуском строку більше ніж чотири місяці.

Так, на поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає вчинення ним дій щодо досудового врегулювання спору шляхом подачі скарг на приватного виконавця. Вказані доводи суд відхиляє зважаючи на таке.

Згідно ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , 2. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з наданої копії скарги від 22.02.2019 року остання подавалася до Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців України, а не до Управління державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у місті Києві та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Суд зазначає, що згідно чинного законодавства, жодні з перелічених суб'єктів не наділені правом скасовувати рішення приватного виконавця. Крім того, законом не визначено адміністративного порядку скасування рішень приватного виконавця. Міністерство юстиції України через Дисциплінарну комісію приватних виконавців України може ініціювати лише дисциплінарне провадження у відношенні приватного виконавця, та за наявності ознак дисциплінарного проступку Дисциплінарною комісією вирішується питання про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Процесуальні документи та рішення приватного виконавця можуть бути скасовані виключно в судовому порядку.

Крім того, варто звернути увагу, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Оскільки, як зазначалось судом вище, Законом не визначено досудового порядку вирішення спору за участю приватного виконавця чи обов'язковості такого порядку, адресування скарги неналежному суб'єкту розгляду, жодним чином не впливає на перебіг строку звернення з позовною заявою до суду, та не може бути визнаний судом як поважна причина пропуску такого строку.

Згідно ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкритгя провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Необізнаність позивача з законодавством не може слугувати поважністю пропущення строку звернення до суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивачу надавалася правова допомога фахівцями в галузі права - адвокатами.

Крім того, суд відхиляє твердження позивача про триваюче порушення прав позивача у зв'язку з чим строк звернення до суду з даними позовними вимогами є необмеженими, враховуючи те, що ним оскаржується саме постанова виконавця, яка є актом індивідуальної дії (рішення СВП) щодо якої передбачено чіткий порядок та строки її оскарження.

За таких підстав, з урахуванням викладених обставин, суд вважає що відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає Право на справедливий суд , одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Слід також зазначити, що залишення позову без розгляду не перешкоджає доступу до суду за захистом прав, оскільки в даному випадку можливо інший порядок врегулювання спору.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 9, 122, 123, 183, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_4 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва А.А. про визнання протиправними дій, скасування постанови від 18.02.2019 - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.08.2019 року.

Суддя Р.О. Арсірій