Рішення
від 20.08.2019 по справі 826/17259/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2019 року № 826/17259/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1 ДоГоловного управління Держгеокадастру у Київській області провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі-відповідач/ ГУ Держгеокадастру у Київській області) про визнання протиправною відмову відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області, викладену в листі від 22.08.2018 р. № 12924/0-7450/0/17-18 та зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови відповідача у надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області, оскільки наявність рішень (розпоряджень) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності не є підставою для відмови іншій особі у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав про неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, з огляду на те, що заявлена земельна ділянка перебуває у користуванні (власності) третіх осіб.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.07.2018 р. позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру у Київській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.

Листом від 22.08.2018 р. № 12924/0-7450/0/17-18 відповідач відмовив у задоволенні поданого позивачем клопотання, з посиланням на те, що відповідно до наданої інформації відділом Міськрайонним управлінням у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ГУ Держгеокадастру у Київській області бажана до відведення земельна ділянка перебуває у користуванні (власності) третіх осіб.

Крім того, листом від 27.08.2018 р. № ПІ-786/0-818/0/63-18 відповідач зазначив, що запитувана позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:02:001:0031 зареєстрована 12.02.2015 р. на підставі землеустрою щодо відведення земельної ділянки та заяви гр. ОСОБА_2 На час надання вказаної відповіді така земельна ділянка має державну форму власності, категорію земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для індивідуального садівництва. Відомості про зареєстроване речове право на вищезазначену земельну ділянку відсутні.

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Положеннями пп. 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до Положення №308 Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Також, відповідно до Положення №308 завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Київської області, а в частині реалізації державної політики у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів - також і на території м. Києва.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно з положеннями частини сьомої ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Як вже зазначалось, відповідач відмовив позивачу у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області, з посиланням на те, що відповідно до наданої інформації відділом Міськрайонним управлінням у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ГУ Держгеокадастру у Київській області бажана до відведення земельна ділянка перебуває у користуванні (власності) третіх осіб.

На підтвердження вказаного, відповідачем надано наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 24.06.2015 р. № 10-291/36-15-СГ, яким затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_2 на території Ірпінської міської ради Київської області ; надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку 0,0600 га (кадастровий номер 3210900000:02:001:0031) для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ірпінської міської ради Київської області.

При цьому та обставина, що право на спірну земельну ділянку не оформлено у встановленому порядку, не дає підстав вважати її вільною.

Так, суд звертає увагу, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі ст. 118 Земельного кодексу України може бути надано лише на вільну земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у разі, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.05.2019 р. по справі № 826/765/17.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.08.2019
Оприлюднено21.08.2019
Номер документу83754094
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/17259/18

Ухвала від 21.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Постанова від 21.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 03.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желєзний І.В.

Ухвала від 22.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желєзний І.В.

Постанова від 28.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 28.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 28.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Рішення від 20.08.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Васильченко І.П.

Ухвала від 19.11.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Васильченко І.П.

Ухвала від 26.10.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Васильченко І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні