Ухвала

від 20.08.2019 по справі 815/7182/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 20 серпня 2019 року Київ справа №815/7182/13-а адміністративне провадження №К/9901/22667/19 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №815/7182/13-а за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 12.08.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС направлені суду поштою 08.08.2019. Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Проте, скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав та про підстави звільнення від сплати судового збору суд не повідомив. Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, яка з 1 січня 2012 року становила 1073 гривні. Позов у цій справі заявлено юридичною особою у жовтні 2013 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 13207112,58 грн., відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром 2146 грн. (132 07112 * 1 % > 2 РМЗП). З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 4292 гривень (2146грн. * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 “Судовий збір (Верховний Суд, 055)”, символ звітності банку: 207, призначення платежу: “101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд”. Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються: обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Слід зазначити, що касаційна скарга не містить конкретного обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Проте, у касаційній скарзі, фактично, наведено відомості щодо проведеної перевірки та висновки за її результатами, які дублюють Акт перевірки. Судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2016 вже було скасовано судові рішення в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог у цій справі та направлено її на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині, у зв'язку з неповним встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі. Як вбачається з судових рішень, ухвалених за результатами нового розгляду, ними наведено обсяг документів, які досліджувалися, надано правову оцінку цим документам, а також доводам кожної зі сторін. У зв'язку з наведеним, скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу). При цьому, у разі, якщо скаржник вважає, що судом порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. З огляду на наведене, скаржнику слід зазначити конкретне обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права . Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №815/7182/13-а - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - зазначити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. - надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... М.М. Гімон, Суддя Верховного Суду