Постанова

від 20.08.2019 по справі 1.380.2019.000453

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2019 року Львів№ 857/5074/19  Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді                                                             Хобор Р.Б., суддів                                                                                 Обрізка І.М., Сеника Р.П. з участю секретаря судового засідання                                Лутчин А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, ухвалене суддею Кухар Н.А. у м. Львові о 15 год. 47 хв. у справі № 1.380.2019.000453 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Пак» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,                                                            В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0015421403 від 20.09.2018 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що 20.09.2018 року Головне управління ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0015421403, яким до позивача застосувало штрафні санкції в сумі 54223,32 грн. Вказане рішення податкового органу вважає протиправним з тих підстав, що таке відповідач прийняв на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, оскільки, згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі № 1340/3858/18 визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Альянс Пак» № 4695 від 15.08.2018 року. Позивач вважає, що цим рішенням податкового органу порушено його право на володіння майном, захист якого, на думку позивача, можливий шляхом скасування прийнятого за результатами незаконної перевірки податкового повідомлення-рішення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0015421403 від 20.09.2018 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Пак» судовий збір у сумі 1921,00 грн. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Головне управління ДФС у Львівській області, подавши апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 15.08.2018 року № 4695, відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Альянс Пак». За результатами проведеної перевірки встановив порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, порушення встановленого цим Законом строку здійснення розрахунків в іноземній валюті. З цих підстав відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення рішення є правомірним. Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 15.08.2018 року Головне управління ДФС у Львівській області видало наказ № 4695 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Альянс Пак» та направлення на перевірку від 21.08.2018 року, відповідно до яких з 21.08.2018 року по 28.08.2018 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Альянс Пак» за період діяльності з 01 вересня 2017 року по 21 серпня 2018 року, щодо дотримання вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За результатами перевірки, 04.09.2018 року Головне управління ДФС у Львівській області склало акт № 2206/13-01-14-03/37574103 в якому зафіксувало порушення ТзОВ «Альянс Пак» статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по зовнішньоекономічному договору поставки товару від 22.05.2017 року № 22 UA/1 з фірмою нерезидентом GRYF Grzegorz Skrzypinski» (Польща)», яке полягає в тому, що валютна виручка у сумі 2593,70 євро не надійшла на валютний рахунок  ТзОВ «Альянс Пак» відкритий у ПАТ «Кредобанк» в межах 180 календарних днів. На підставі акта перевірки № 2206/13-01-14-03/37574103 від 04.09.2018 року, Головне управління ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0015421403 від 20.09.2018 року, яким до платника податків застосувало штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пеню в сумі 54223,32 грн. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі № 1340/3858/18, акт перевірки є недопустимим доказом, то прийняте на основі нього податкове повідомлення-рішення є протиправним. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як слідує з положень п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд першої інстанції встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі № 1340/3858/18 визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Альянс Пак» № 4695 від 15.08.2018 року. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що наказ № 4695 від 15.08.2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Альянс Пак», яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Альянс Пак» прийнято за відсутності підстав та умов визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення перевірки. За загальними правилами оцінки допустимості доказів передбаченими у статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року  № 727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті перевірки обов'язково зазначаються підстави її проведення. Виходячи з наведеного, апеляційний суд звертає увагу на те, що оскільки, як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій у справі № 1340/3858/18, перевірка позивача проведена за відсутності підстав та умов визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, то акт перевірки є недопустимим доказом у справі. Згідно з правовими нормами статті 86 ПК України, підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення є акт перевірки в якому зафіксовані порушення вимог податкового законодавства. Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення № 0015421403 від 20.09.2018 року прийняте на підставі недопустимого доказу, то таке, на думку апеляційного суду, є протиправним та підлягає скасуванню   Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.06.2018 року у справі № 821/597/17), від 20.03.2018 року у справі № 810/1438/17, від 14.05.2019 року у справі № 813/8011/14, від 16.01.2018 року у справі № 826/442/13, від 19.03.2019 року у справі № 808/8234/15), в яких суд касаційної інстанції вказав, що акт, отриманий в результаті перевірки, виходячи з положень допустимості доказів, закріплених статтею 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню. Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо необхідності скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення як протиправного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та  такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                     П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в справі № 1.380.2019.000453 - без змін.    Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої  статті 328 КАС України. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник     Повний текст постанови складено  21.08.2019 року