Ухвала

від 20.08.2019 по справі 560/304/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 20 серпня 2019 року Київ справа №560/304/19 адміністративне провадження №К/9901/23069/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Братське 2018» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 14 серпня 2019 року Державна фіскальна служба України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого. Частина перша статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України,  юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно частин першої та третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Таким чином, у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку. Право підписати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами. Статтею 75 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Відповідно, виключно у Верховної Ради України наявні повноваження приймати закони. Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника, або представника, повноваження якого, підтвердженні довіреністю, яка видана за підписом керівника. Право підписати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України  регламентується Законом України "Про центральні органи виконавчої влади". Стаття 3 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"  визначає, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 "Про Державну фіскальну службу України", а саме підпунктом 1 пунктом 11, визначено що ДФС очолює Голова ДФС, який здійснює керівництво діяльності Служби, представляє ДФС у відносинах з іншими органами, підприємствами, організаціями в Україні та за її межами. Наведені норми, дають підстави для висновку, що саме на керівника податкового органу покладено обов'язки з керівництва та організації діяльності очолюваної ним юридичної особи та відповідно уповноваження інших посадових осіб на виконання певних функцій. Касаційна скарга подана від імені Державної фіскальної служби України підписана представником Дмитрієвою А.Л., на підтвердження повноважень подано довіреність, яка видана та підписана директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Антоненко Іриною Леонідівною на підставі наказу №421 від 02 липня 2018 року “Про надання права підпису та засвідчення копій”, втім будь-яких доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України  до суду касаційної інстанції не надано. З огляду на те що, до матеріалів касаційної скарги не надано належного документу, що посвідчує право представника підписувати касаційну скаргу, суд дійшов висновку про повернення такої скарги. Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, що зумовили її повернення. За правилами пункту першого частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо така підписана особою, яка не має права її підписувати. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Братське 2018» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,  повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги  разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя  Верховного Суду                                                                              Н.Є. Блажівська