Постанова

від 06.07.2007 по справі 15/271ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/271ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.07.07                                                                                 Справа № 15/271ад.

Суддя Пономаренко Є.Ю.,

при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-С», м. Луганськ

про звернення стягнення на активи на суму 307 грн. 05 коп.  

за участю представників сторін:

від позивача –Іванкова К.Ю., держ. податк. інсп. юр. від., довіреність № 5707/9/10 від 04.05.07.;

від відповідача - не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  таке фіксування судом не здійснювалося.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 та ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Виходячи з компетенції органів державної податкової служби, визначеної Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон №2181), спори за позовами органів державної податкової служби про стягнення сум податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи підприємства –боржника підлягають розглядові судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, виходячи з суб'єктного складу сторін, предмету судового розгляду та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги стягнути з ТОВ «ВІТ-С»суму податкового боргу у розмірі 307 грн. 05 коп., а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 241 грн. 04 коп., звернувши стягнення на його активи, на користь місцевого бюджету, код платежу 14010100, отримувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31110029700003;

- з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 56 грн. 48 коп. звернувши стягнення на його активи, на користь місцевого бюджету, код платежу 11021000, отримувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31118009700003;

- з комунального податку у розмірі 9 грн. 53 коп., звернувши стягнення на його активи, на користь місцевого бюджету, код платежу 16010203, отримував УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 33216828700009.

У зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань у відповідача мається податковий борг у заявленій до стягнення сумі.

Підприємству направлялися перша та друга податкові вимоги.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвали направлялися за офіційним належним місцезнаходженням підприємства відповідача.

В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Наявність податкового боргу підтверджується наступним.

Борг з податку на прибуток у сумі 56,48 грн. виник на підставі декларації №43589 від 09.11.2006р.

Борг з ПДВ виник на підставі:

-          Декларації №31403 від 20.08.06р. у сумі 40 грн.;

-          Декларації №44809 від 20.11.06р. у сумі 29 грн.;

-          Податкового повідомленні-рішення від 20.02.2007р. №0000811520/0;

-          пеня у сумі 2,04 грн. згідно розрахунку.

Борг з комунального податку виник на підставі:

-          розрахунку № 11119 від 20.04.2006р. у сумі 4,43 грн.;

-          розрахунку № 45260 від 09.11.2006р. у сумі 5,10 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до п. 1.2. Закону №2181 податкове зобов'язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 1.3 даного Закону податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.5.3.1. Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього  Закону  для  подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Сума податкового зобов'язання несплачена до цього часу відповідно до п.п. 1.3, 5.1, 5.2.1. та 5.3.1. Закону №2181 стала сумою несплаченого податкового боргу.

На підставі ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами.

-          Позивачем вживались заходи для погашення податкового боргу у примусовому порядку: боржнику вручено першу та другу податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3  Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У зв'язку з тим, що вказані заходи щодо примусової реалізації активів результатів не дали, позивач, відповідно до п.п. 3.1.1., 7.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи відповідача на вищевказану суму.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  «ВІТ-С», м. Луганськ, сел. Ювілейне, вул. Нова, б. 58а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32279159 податковий борг у загальній сумі 307 грн. 05 коп., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 241 грн. 04 коп., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 56 грн. 48 коп., з комунального податку у розмірі 9 грн. 53 коп., звернувши стягнення на його активи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.07.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко