Рішення

від 13.09.2018 по справі 804/3800/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Справа № 804/3800/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртафт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Укртафт (далі - ТОВ Укртафт ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 23.03.2018р. №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02.04.2018 року отримав поштою податкове повідомлення-рішення №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10 від 23.03.2018 року винесене відповідачем на підставі акту перевірки №97/28-10-46-11/36354318 від 12.03.2018р. за несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (за формою №1ДФ) за ІV квартал 2017 року, яким встановлено порушення п. 51.1 ст. 51, п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкцій у сумі 510,00 грн. Не погодившись з вказаним повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України, яке за результатами розгляду залишено без змін, тому позивач звернувся до суду.

29.05.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

13.07.2018 року ухвалою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що ТОВ Укртафт несвоєчасно подано податкову звітність, що є порушенням п.51.1 ст.51 та пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, тому до позивача було застосовано штраф у розмірі 510грн. та вважає податкове повідомлення-рішення №0002314611 від 12.03.2018 року правомірним та обґрунтованим.

17.08.2018р. позивачем подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

27.08.2018р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

07.09.2018р. позивачем подано клопотання про витребування доказів по справі, у задоволенні якого ухвалою суду від 12.09.2018 року відмовлено.

07.09.2018р. позивачем подано пояснення по справі.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укртафт" зареєстровано як юридичну особу за адресою: 49051, м.Дніпро, вул. Дніпросталевська, буд.3, офіс 208 перебуває на податковому обліку у Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

12.03.2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управлінні Офісу великих платників податків ДФС Тихоновою І.І. на підставі статтей 76 та 86 глави 8 розділу ІІ та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ТОВ "Укртафт" (код ЄДРПОУ 36354318) за несвоєчасне подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за формою №1-ДФ) за ІV квартал 2017 року, за результатами якої складено акт №97/28-10-46-11/36354318.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення:

- п. 51.1 ст. 51, п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України;

- Розділу ІІІ п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 при поданні податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою 1-ДФ) за ІV квартал 2017 року, що призвело до несвоєчасного повідомлення контролюючих органів за встановленою формою відомостей про доходи громадян, за що передбачена відповідальність п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №97/28-10-46-11/36354318 від 12.03.2018 року та згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10 від 23.03.2018 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10 від 23.03.2018 року, позивач 06.04.2018 року за №285/С-7 подав скаргу, яку рішенням від 16.05.2018 року за №16707/6/99-99-11-02-01-15 було залишено без задоволення, а висновки перевіряючих щодо порушення платником норм Податкового кодексу України залишено без змін.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 року за №111/26556) (далі - Порядок №4).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

За приписами п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 1.1 Порядку №4 передбачено, що цей Порядок визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 Порядку №4 реквізити податкового розрахунку, що заповнюються, зокрема відображення відомостей у розділі І Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку (далі - розділ І):

у графі 1 № з/п відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

у графі 2 Податковий номер або серія та номер паспорта відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

За змістом п. 4.1 Порядку №4 коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

За змістом п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Враховуючи наведене, суд не вбачає податкового правопорушення при подачі електронного звіту який подано вчасно до контролюючого органу та отримано відповідачем в той же день, однак електронна квитанція №2 з відомостями про неприйняття звіту та виявлені помилки в його заповненні надійшла позивачу після закінчення гранічного строку для подання такого звіту, що позбавило позивача відкоригувати подану звітність та надіслати її до контролюючого органу в межах гранічних строків подання такої звітності, що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, позивачем надано суду достатні докази, що свідчать про протиправність та необґрунтованість винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10 від 23.03.2018 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1' 762,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №3936 від 23.05.2018 року.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 72-77, 94, 132, 139, 241-246, 250, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртафт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 23 березня 2018 року №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укртафт (49051, м.Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 3, оф.208 код ЄДРПОУ 36354318) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ 39440996) сплачені позивачем судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1'762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова