Постанова

від 19.11.2019 по справі 804/3800/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 804/3800/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укртафт до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Укртафт звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 23.03.2018р. №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10, яким до підприємства застосовано штрафна санкція у розмірі 510 грн. за несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (за формою № 1ДФ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу про порушення строків подання податкової звітності, оскільки підприємством вчасно подано податкову звітність, в той час як контролюючий орган надіслав квитанцію про її неприйняття з порушенням граничних строків встановлених законодавством, що позбавило підприємство своєчасно її відкоригувати, а тому позивач не допускав будь-яких порушень норм податкового законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Офіс великих платників Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що суд не взяв до уваги наявність квитанції № 2 від 09.02.18 року яка була отримана підприємством в цей же день о 18:15:13, в якій чітко зазначено, що документ доставлено до районного рівня 0464 Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, однак пакет документів не прийнято через виявлені помилки: Заповнено недостовірне значення обов`язкових реквізитів щодо контролюючого органу, до якого подається звітність, оскільки воно не відповідає передбаченому для подання документу Податковий розрахунок сум доходу, направленого (сплаченого ) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) місцю обліку платника (перевірено відповідно до п. 49.8 ст.49 ПКУ) , а тому контролюючий орган не позбавляв можливості платника податку своєчасно відкоригувати подану звітність і надіслати її вчасно до контролюючого органу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Офісу великих платників податків ДФС та третьої особи підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ Укртафт не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.03.2018 року контролюючим органом на підставі статей 76 та 86 глави 8 розділу ІІ та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ТОВ Укртафт (код ЄДРПОУ 36354318) за несвоєчасне подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за формою №1-ДФ) за ІV квартал 2017 року.

За результатами перевірки складено акт №97/28-10-46-11/36354318, яким встановлено порушення позивачем:

- п. 51.1 ст. 51, п.п. б`п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України;

- Розділу ІІІ п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 при поданні податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою 1-ДФ) за ІV квартал 2017 року, що призвело до несвоєчасного повідомлення контролюючих органів за встановленою формою відомостей про доходи громадян, за що передбачена відповідальність п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №97/28-10-46-11/36354318 від 12.03.2018 року та згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002314611 №13145/10/28-10-46-11-10 від 23.03.2018 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 510,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, які врегульовані положеннями Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 року за №111/26556) (далі - Порядок №4).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 1.1 Порядку №4 передбачено, що цей Порядок визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту б пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 Порядку №4 реквізити податкового розрахунку, що заповнюються, зокрема відображення відомостей у розділі І Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку (далі - розділ І):

у графі 1 № з/п відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

у графі 2 Податковий номер або серія та номер паспорта відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

За змістом п. 4.1 Порядку №4 коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

За змістом п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналізуючи зазначену правову норму суд першої інстанції вірно зазначив, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ УКРТАФТ було складено ф.№1ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2017 р. Цей розрахунок за правилами електронного документообігу було надіслано через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України 09.02.2018 у. о 15:35:06. Граничний термін подання - 09.02.2018 р.

На підтвердження доставлення ф.№1ДФ Державній фіскальній службі України, ТОВ УКРТАФТ отримало квитанцію №1, в якій зазначено дату подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2017 р. - 09 лютого 2018 року 15:35:06. При цьому в розділі Результат обробки міститься інформація: Документ доставлено до Державної фіскальної служби України. ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ РІВНІ.

В той же час 11.02.2018 р. о 10:04 ТОВ УКРТАФТ отримало квитанцію №2, що Документ доставлено до районного рівня 464 Лівобережна ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області 09.02.2018 р. в 15:35:06. Пакет документів не прийнято. Виявлені помилки: заповнено недостовірне значення обов`язкових реквізитів щодо контролюючого органу, до якого подається звітність, оскільки воно не відповідає передбаченому для подання документу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) місцю обліку платника (перевірено відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України).

Вказані обставини свідчать, що позивачем надіслало форму №1ДФ 09.02.2018 р. у межах граничного строку подання, в той час як контролюючий орган надіслав квитанцію №2 про неприйняття звіту та виявлені помилки в його заповнені 11.02.2018 р., тобто після спливу граничного строку для подання звітності, чим позбавив можливості платника податків своєчасно відкоригувати подану звітність та надіслати її до контролюючого органу до 09.02.2018 р.

Доводи апеляційної скарги з приводу наявності квитанції № 2 від 09.02.18 року, в якій зазначено, що документ доставлено до районного рівня 0464 Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, однак пакт документів не прийнято через виявлені помилки: Заповнено недостовірне значення обов`язкових реквізитів щодо контролюючого органу, до якого подається звітність, оскільки воно не відповідає передбаченому для подання документу Податковий розрахунок сум доходу, направленого (сплаченого ) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) місцю обліку платника (перевірено відповідно до п. 49.8 ст.49 ПКУ) , а тому контролюючий орган не позбавляв можливості платника податку своєчасно відкоригувати подану звітність і надіслати її вчасно до контролюючого органу, не беруться колегією суддів до уваги, враховуючи, що доказів отримання вказаної квитанції підприємством позивача саме 09.02.2018 року до суду не надано, також сама квитанція таких даних не містить.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення позивачем строку подачі електронного звіту який як свідчать матеріали справи подано вчасно до контролюючого органу та отримано відповідачем в той же день, однак електронна квитанція №2 з відомостями про неприйняття звіту та виявлені помилки в його заповненні надійшла позивачу після закінчення граничного строку для подання такого звіту, що позбавило позивача відкоригувати подану звітність та надіслати її до контролюючого органу в межах граничних строків подання такої звітності, що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 21 листопада 2019 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова