Рішення

від 19.08.2019 по справі 183/3501/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3501/18

№ 2/183/567/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Крохмалюк І.П., секретаря судового засідання Нікітіної К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-21 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 про:

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ - 21 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 41 317 гривень,

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ - 21 на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору 705 гривень, витрат на проведення судової авто товарознавчої експертизи 1000 гривень, а також витрат на професійну правничу допомогу,

за участі учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - Самоткана М.П.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з означеним позовом. В обґрунтування позову вказує, що 31 січня 2018 року о 08:06 год., на вул. Гетьманській в м. Новомосковську з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом автобусом ПАЗ 32051 д/н НОМЕР_1 , сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний позивачу автомобіль Хюндай , реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, а позивач матеріального збитку. Вказані обставини встановленні, та підтверджуються постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року, якою встановлена вина третьої особи ОСОБА_2 у скоєному ДТП та факт трудових відносин із відповідачем по справі. Як свідчить проведений судовим експертом Дроздовим Ю. В. на замовлення позивача висновок судової автотоварознавчої експертизи № 1502/18/18 від 14 лютого 2018 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Хюндай , реєстраційний номер НОМЕР_2 без урахування зносу становить 101 077,02 гривень, з урахуванням зносу 55623,89 грн. Фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Хюндай складає 98707,81 гривень, що підтверджується Актом виконаних робіт СТО ФОП ОСОБА_4 № 33 від 08 червня 2018 року, видатковою накладною ФОП ОСОБА_5 № 22 від 12 квітня 2018 року, платіжним дорученням № 015356 від 03 квітня 2018 року та квитанцією КБ Приватбанк № 00.1056993052.1 від 11 червня 2018 року. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року та складеною працівниками поліції схемою дорожньо - транспортної пригоди підтверджується, що джерело підвищеної небезпеки, а саме автобус ПАЗ 32051 д/н НОМЕР_1 , при експлуатації якого спричинений матеріальний збиток позивачу належить ТОВ СМУ - 21 (відповідачу по справі), а третя особа ОСОБА_2 , під час заподіяння збитку перебував у трудових відносинах із відповідачем. Разом із цим встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована страховою компанією УНІКА , на підставі полісу № АК/8066087 від 13 грудня 2017 року, франшиза 1000 грн. 03 квітня 2018 року страховою компанією на рахунок СТО ФОП ОСОБА_5 , де здійснювались ремонтно - відновлювальні роботи виплачене відшкодування в розмірі 57 390,81 гривень, що частково задовольнило майнові вимоги позивача. Отже різниця між фактичним розміром шкоди (фактичною вартістю відновлювальних робіт позивача) і страховою виплатою складає 98 707,81 грн. - 57 390,81 грн. = 41 317 гривень. З огляду на вищезазначене, обов`язок по сплаті не відшкодованого матеріального збитку в розмірі 41 317 гривень покладається безпосередньо на відповідача, як на особу, яка в силу ст. ст. 1172, 1187 ЦК України зобов`язана відшкодувати збиток спричинений з вини третьої особи - ОСОБА_2 . Також, оскільки проведення оцінки майна при визначенні збитків або розміру відшкодування передбачено в обов`язковому порядку, а також враховуючи, що витрати на проведення судових експертиз є судовими витратами та розподіляються між сторонами, то на відповідача також покладаються витрати пов`язані із оплатою послуг експерта автотоварознавця за складання експертизи вартості матеріального збитку в розмір 1000 гривень. Основний нормативно-правовий акт, на підставі якого оцінювач (експерт) здійснює свою діяльність в Україні та проводить авто товарознавчі експертизи (дослідження) не містить в собі вимог щодо обов`язкового виклику на огляд будь-яких осіб, а отже посилання на цю обставину представника відповідача необхідно вважати недопустимим доказом є помилковим. Посилання представника відповідача про те, що вузли та агрегати автомобіля, які вказані у накладній № 22 від 12 квітня 2018 року, не використовувались відповідно до Акту виконаних робіт № 33 при проведенні ремонтних робіт пошкодженого автомобіля не відповідають дійсності, оскільки зазначені у накладній запчастини, є складниками передніх та задніх лівих дверей, та переднього лівого крила, роботи з якими в свою чергу змістовно відображені у Акті виконаних робіт № 33 від 08 червня 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, наданий ним суду відзив на позовну заяву підтримав, в якому зазначав, що твердження позивача є безпідставними. Так, відповідно до п.5.2, Розділу 5 Технічний огляд КТЗ, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159), у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. 08 лютого 2018 року експертом Дроздовим Ю.В., за зверненням ОСОБА_1 , проведено та складено протокол огляду КТЗ автомобіля Hyundai Getz реєстраційний номер НОМЕР_3 , але зрозуміти написане від руки експертом не можливо, заінтересована сторона (ТОВ СМУ-21 ) не запрошувалась та участі в огляді не приймала тому його достовірність викликає сумніви. Зазначає, що позивачем не вказано які нові вузли, деталі чи комплектуючі частини використані в ході відновлювальних робіт. Вказує на помилковість тверджень позивача, що вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Хюндай , реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 98 707,81 гривень, які нібито підтверджуються Актом виконаних робіт СТО ФОП ОСОБА_4 № 33 від 08 червня 2018 року, видатковою накладною ФОП ОСОБА_5 № 22 від 12 квітня 2018 року, платіжним дорученням № 015356 від 03 квітня 2018 року та квитанцією КБ Приватбанк № 0.0.1056993052 від 11 червня 2018 року. Так як відповідно до Акту виконаних робіт, на який посилається позивач, сума відновлювальних робіт 41317,00 грн., що підтверджується рахунком № 81 від 06 червня 2018 року який додано до позовної заяви. Вузли та деталі автомобіля вказані в накладній № 22 від 12 квітня 2018 року, на яку посилається позивач, відповідно до Акта виконаних робіт № 33, не використовувались при проведенні відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля. Відповідно до Акта виконаних робіт № 33, для відновлення пошкодженого автомобіля були використані зовсім інші запчастини і їх вартість включена до вартості відновлювальних робіт, тобто - 41 317,00 грн. Таким чином, вважає твердження позивача про те, що 03 квітня 2018 року страховою компанією виплачене недостатнє відшкодування в розмірі 57 390,81 грн., є безпідставними.

Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 37).

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши позовну заяву та вивчивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на такі обставини.

Судом встановлено, що 31 січня 2018 року о 08.06 годині на вул. Гетьманській в м. Новомосковську з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом автобусом ПАЗ 32051 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний позивачеві автомобіль Хюндай , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень. Вказані обставини встановленні та підтверджуються постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року, якою встановлена вина третьої особи ОСОБА_2 у скоєному ДТП та факт трудових відносин з відповідачем по справі (а.с.7).

Як свідчить проведений судовим експертом Дроздовим Ю. В. на замовлення позивача висновок судової автотоварознавчої експертизи № 1502/18/18 від 14 лютого 2018 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Хюндай , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування зносу становить 101 077,02 гривень, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу змінних складових частин - 55623,89 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу змінних складових частин без урахування ПДВ складає 50224,53 грн. (а.с.15-25).

При цьому, фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Хюндай складає 98707,81 гривень, що підтверджується Актом виконаних робіт СТО ФОП ОСОБА_4 № 33 від 08 червня 2018 року, видатковою накладною ФОП ОСОБА_5 № 22 від 12 квітня 2018 року, платіжним дорученням № 015356 від 03 квітня 2018 року та квитанцією КБ Приватбанк № 00.1056993052.1 від 11 червня 2018 року (а.с. 9, 10, 11, 12).

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року та складеною працівниками поліції схемою дорожньо - транспортної пригоди (а.с.27), полісом страхування цивільно-правової відповідальності підтверджується, що джерело підвищеної небезпеки, а саме автобус ПАЗ 32051 д/н НОМЕР_1 , при експлуатації якого спричинений матеріальний збиток позивачу належить ТОВ СМУ - 21 , а третя особа ОСОБА_2 , під час заподіяння збитку перебував у трудових відносинах із відповідачем.

Разом із цим, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована страховою компанією УНІКА , на підставі полісу № АК/8066087 від 13 грудня 2017 року, франшиза 1000 грн. (а.с. 26).

Виходячи з розрахунку, наданого позивачем, різниця між фактичним розміром шкоди (фактичною вартістю відновлювальних робіт позивача) і страховою виплатою складає 41 317 гривень, яка сплачена позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_4 (а.с. 10).

Вирішуючи вимоги позову, суд виходить з такого.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За приписами статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Разом із цим, згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом пункту 2.1. статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з підпунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту..

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1. статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4., 32.7. статті 32 Закону).

З огляду на викладене, обсяг відповідальності страховика винної у вчиненні ДТП особи виникає за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та є обмеженим лімітом відповідальності, розміром франшизи, зазначеними в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу, у зв`язку з чим під час визначення розміру матеріального збитку повинен враховуватися фізичний знос транспортного засобу, пошкодженого його страхувальником під час ДТП, визначений висновком автотоварознавчої судової експертизи, проведеної у даній справі, що фактично вчинено страховиком.

Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Матеріали справи свідчать, що виплата страхового відшкодування страховиком була здійснена на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , який не є платником ПДВ, внаслідок чого сума податку на додану вартість під час розрахунку страхового відшкодування вираховується відповідно до положень абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" без урахування ПДВ.

Разом з тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу відшкодовує особа, яка завдала збитки, на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України. (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі № 910/3650/16 та у справі № 910/32969/15).

У п. 14 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Матеріали справи свідчать, що вартість відновлювального ремонту визначена експертом в розмірі 101077,02 грн., при цьому фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Хюндай , реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 98 707,81 гривень. Різниця між фактичним розміром шкоди (фактичною вартістю відновлювальних робіт позивача) і страховою виплатою складає 98 707,81 грн. - 57 390,81 грн. = 41 317 гривень.

З огляду на вищезазначене, обов`язок по сплаті не відшкодованого матеріального збитку в розмірі 41 317 гривень покладається безпосередньо відповідача, як на особу, яка в силу ст. ст. 1172, 1187 ЦК України зобов`язана відшкодувати збиток спричинений з вини третьої особи - ОСОБА_2 .

Посилання відповідача на те, що представника відповідача не запрошено на огляд КТЗ, а отже - відсутні підстави для визнання обґрунтованим розміру збитків спростовуються тим, що відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів , затв. спільним Наказом Міністерства юстиції та Фонду держмайна від 24.11.2003 № 142/5/2092 (надалі Методика) у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) у разі потреби ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до технічного огляду КТЗ, з його результатами (п. 5.7 Методики). Отже основний НПА, на підставі якого оцінювач (експерт) здійснює свою діяльність в Україні та проводить авто товарознавчі експертизи (дослідження) не містить в собі вимог щодо обов`язкового виклику на огляд будь-яких осіб. При цьому заяв про проведення судової експертизи пошкодженого КТЗ відповідач не подавав, а отже - підстав для висновку про недопустимість такого доказу, як висновок судової автотоварознавчої експертизи № 1502/18/18 від 14 лютого 2018 року суд не вбачає.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги і посилання на те, що позивач не вказав, які саме нові вузли, деталі чи комплектуючі частини були використані в ході відновлювальних робіт, оскільки означені речі вказані в акті виконаних робіт СТО ФОП ОСОБА_4 № 33 від 08 червня 2018 року. Посилання представника відповідача про те, що вузли та агрегати автомобіля, які вказані у накладній № 22 від 12 квітня 2018 року не використовувались відповідно до Акту виконаних робіт № 33 при проведенні ремонтних робіт пошкодженого автомобіля не відповідають дійсності, оскільки зазначені у накладній запчастини, є складниками передніх та задніх лівих дверей, та переднього лівого крила, роботи з якими в свою чергу змістовно відображені у Акті виконаних робіт № 33 від 08 червня 2018 року. Крім того, необхідність заміни вказаних змінних частин відображена також і у ремонтній калькуляції, використаній при підрахунку розміру збитку під час складання висновку експерта /а.с.23/.

Також, оскільки в силу положень ст. 7 Закону України Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні проведення оцінки майна при визначенні збитків або розміру відшкодування передбачено в обов`язковому порядку, а також враховуючи, що витрати на проведення судових експертиз є судовими витратами та розподіляються між сторонами, то на відповідача також покладаються витрати пов`язані із оплатою послуг експерта автотоварознавця за складання експертизи вартості матеріального збитку в розмір 1000 гривень.

Як вказано позивачем, 03 квітня 2018 року страховою компанією на рахунок СТО ФОП ОСОБА_5 , де здійснювались ремонтно - відновлювальні роботи пошкодженого транспортного засобу, виплачене відшкодування в розмірі 57390,81 гривень. Однак, докази на підтвердження виплати даної суми позивачу страховою компанією не надані. Водночас, суд враховує позовні вимоги та не розглядає питання про сплату суми відшкодування збитку, які не заявлені позивачем.

За таких обставин, оскільки на час розгляду справи залишається невідшкодованою різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, суд приходить до висновку, що аргументи позивача, наведені в позові, обґрунтовані та підтверджені належними, допустимими й достовірними доказами. Невиконанням зобов`язання з відшкодування шкоди відповідачем, як власником транспортного засобу порушено майнові права позивача, а тому - є всі підстави для задоволення позову та присудження до стягнення на користь позивача з відповідача вартості матеріального збитку, вартості проведеної експертизи для встановлення розміру шкоди.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що позивачем документально підтверджено сплату судового збору у сумі 705,00 грн., тому у відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-21 (місцезнаходження: вул. Терьошкіна, 3, м. Павлоград, Дніпропетровська область; ЄДРПОУ 13440143), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 ; РОНКПП невідомий) - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-21 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 41317 (сорок одну тисячу триста сімнадцять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-21 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1704 (одну тисячу сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 серпня 2019 року.

Суддя І.П. Крохмалюк