Постанова

від 22.08.2019 по справі 910/1819/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2019 р. Справа№ 910/1819/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія

на рішення Господарського суду міста Києва

від 04.04.2019

у справі №910/1819/19 (суддя - Привалова А.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна

компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" в особі

Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю

"Брок-енергія"

про стягнення 114 969,62 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" в особі Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-енергія" (надалі - відповідач) про стягнення 114 969,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно здійснив розрахунки за поставлений на підставі Договору №3142/15-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 природний газ, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 103 551, 75 грн - пені, 5 620,64 грн - 3% річних та 5 797,23 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/1819/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Оскаржуване рішення господарського суду обґрунтовано тим, що за умовами договору про переведення боргу №5156/15, відповідач відповідає перед позивачем за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29, в тому числі і за зобов`язаннями щодо сплати штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29. Відповідач своє зобов`язання за договором про переведення боргу з оплати боргу за договором купівлі-продажу природного газу №3142/15-ТЕ-29 в повному обсязі виконав, проте відбулось порушення строків, визначених у п.6.1 договору купівлі-продажу природного газу №3142/15-ТЕ-29, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позов заявлений до неналежного відповідача, оскільки в суді не було доведено належними та допустимими доказами наявності у позивача права на задоволення вимог за рахунок особи, яка несе субсидіарну відповідальність. Також, апелянт посилається на Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого постачання і водовідведення за спожиті енергоносії , як на підставу звільнення останнього від обов`язку сплати штрафних санкцій у спірних правовідносинах. Крім того, скаржник вказує на пропуск строку позовної давності.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Зубець Л.П., судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 у справі №910/1819/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 залишено без руху, у зв`язку з не виконанням вимог п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

10.06.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов супровідний лист №318 від 30.05.2019 до якого долучено оригінал платіжного доручення №1882 від 28.05.2019 про сплату судового збору в розмірі 294,68 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі №910/1819/19 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019, розгляд якої постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019, для розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 прийнято справу №910/1819/19 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у визначеному вище складі колегії суддів.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 29.10.2015 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Брок-Енергія", в особі директора Охтирської філії ТОВ "Брок-Енергія" Пляцука Леоніда Дмитровича було укладено договір купівлі - продажу природного газу №3142/15-КП-29 (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2. Договору, газ, що постачається за Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Відповідно до п. 2.1. Договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 14 960 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів.

Відповідно до п.3.1 Договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідний запір/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Згідно з п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розділу 11 Договору, даний договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір укладений з додатковими угодами щодо зміни ціни газу.

21.12.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору, за умовами п.1 якої сторони дійшли згоди вважати договір №3142/15-ТЕ-29 від 10.12.2014 таким, що припинив дію в частині передачі природного газу з 01.11.2015.

На виконання умов договору позивач протягом січня-жовтня 2015 року передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується підписаними актами приймання передачі природного газу від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 31.07.2015, 31.08.2015, 30.09.2015 та від 31.10.2015.

05.10.2015 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", в особі директора Охтирської філії ТОВ "Брок-Енергія" Пляцука Леоніда Дмитровича та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОКЕНЕРГІЯ" укладено Договір №5156/13 про переведення боргу, за умовами п.п.1.1, 2.1 якого первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ-29, а новий боржник приймає на себе борг у сумі 1 476 000, 00 грн. первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні.

Умовами п.3.1 договору про переведення боргу сторони погодили, що до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у п.2.1 Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29.

Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29 (п.4.1 договору про переведення боргу).

За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок порушення ТОВ "Брокенергія" умов Договору від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29 щодо здійснення несвоєчасного розрахунку за поставлений газ (п. 6.1. договору), що стало наслідком прострочення виконання зобов`язання за договором та підставою для нарахування пені у розмірі 103 551,75 грн., 3% річних у розмірі 5620,64 грн. та інфляційних втрат у сумі 5797,23 грн.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, в період з січня по жовтень 2015 року позивачем на виконання умов договору №3142/15-ТЕ-29 від 10.12.2014 та згідно актів приймання передачі було передано у власність Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-енергія" природний газ.

Відповідно до п. 6.1. договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що оплата відповідачем на виконання умов договору про переведення боргу №5156/15 за природний газ була здійснена у повному обсязі 14.12.2015, а саме на суму 1 476 000 грн., проте з прострочення строків розрахунків, що передбачені умовами п. 6.1. Договору №3142/15-ТЕ-29.

З урахуванням положень ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та відповідно до п.6.1. договору купівлі-продажу, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату позивачу за фактично переданий газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що починаючи з 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, відбувалося прострочення виконання грошового зобов`язання, про що свідчить оригінал довідки по операціях за договором №3142/15-ТЕ-29 за період з 01.01.2014 по 31.12.2017.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" є належним відповідачем у справі, оскільки згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" було утворено відповідно до рішення Загальних зборів Товариства від 02.10.2015 шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" відповідно до розподільчого балансу останнього. Відповідно до розподільчого балансу від 01.10.2015 новостворена юридична особа є правонаступником в частині прав, обов`язків та правочинів відповідно до вказаного розподільчого балансу, в тому числі прав та обов`язків за договором оренди №098/97 від 08.10.1997 та ін. Також, згідно з розподільчим балансом від 01.10.2015 відповідачу були передані активи та пасиви в частині діяльності Охтирської філії ТОВ "Брок-Енергія".

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2019 за № 1005192618, підтверджується державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" (ідентифікаційний код 40050036), яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" (ідентифікаційний код 19360787).

05.10.2015 між позивачем (за договором - кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", в особі директора Охтирської філії ТОВ "Брок-Енергія" Пляцука Леоніда Дмитровича (за договором - первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БРОКЕНЕРГІЯ" (за договором - Новий боржник, відповідач) укладено Договір №5156/13 про переведення боргу, за умовами п.п.1.1, 2.1 якого первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014р. №3142/15-ТЕ-29, а новий боржник приймає на себе борг у сумі 1 476 000, 00 грн. первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні.

Як вірно встановлено судом, умовами п.3.1 договору про переведення боргу сторони погодили, що до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у п.2.1 Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29.

Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29 (п.4.1 договору про переведення боргу).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість доводу відповідача щодо відсутності відповідальності в останнього за зобов`язаннями ТОВ "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії ТОВ "Брок-Енергія" за договором купівлі-продажу №3142/1-ТЕ-29, оскільки саме за умовами договору про переведення боргу №5156/15, зокрема згідно з п.п.3.1, 4.1, останній відповідає перед позивачем за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29, в тому числі і за зобов`язаннями щодо сплати штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 10.12.2014 №3142/15-ТЕ/29.

А тому твердження відповідача про те, що ТОВ "Брокенергія" не має відокремлених підрозділів, а тому ТОВ "Брокенергія" та Охтирська філія ТОВ "Брок-Енергія" не мають будь-якого відношення одне до другого, не знаходяться у юридичних зв`язках, в тому числі у стані підпорядкованості, та не є афілійованими особами по відношенню одне до одного, не знайшли свого підтвердження та є недоведеними відповідачем.

Як вірно встановлено судом при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач був включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії 06.11.2018, в той час як предметом спору у даній справі є вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які виникли у період з січня по жовтень 2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відхилення посилання відповідача на приписи ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", якими встановлено заборону нарахування неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних на реструктуризовану заборгованість, оскільки спірні правовідносини не підпадають під дію згаданого Закону.

Щодо доводів відповідача про пропущення строку позовної давності стосовно заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п.9.3 договору купівлі-продажу №3142/15-ТЕ-29 визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється у 5 (п`ять) років.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до частини другої статті 260 Цивільного кодексу України, порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

З урахуванням викладеного, місцевий суд правомірно прийшов до висновку про відхилення доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

У даному спорі такий обов`язок стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами саме до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія".

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню повністю.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість вимог апеляційної скарги, а доводи, викладені в ній, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм ст.277 ГПК України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/1819/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/1819/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокенергія".

4. Матеріали справи №910/1819/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 22.08.2019.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна