Рішення

від 13.08.2019 по справі 910/4008/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2019Справа № 910/4008/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О. М., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В. В. (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства Банк Столиця (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б; код ЄДРПОУ 26520464),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016)

про зобов`язання виконати умови договору, -

За участю представників сторін:

від позивача: Звада Р. В.

від відповідача: Свистунов А. В.

від третьої особи 1: Болдирєв О. О.

від третьої особи 2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В. В. про зобов`язання виконати умови кредитного договору № 09/09 від 10.02.2009, що укладений між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк , яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства Банк Столиця , а саме:

- вжити заходів з реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк на:

земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5122783900:01:003:0003 , розташовану на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області,

земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5122783900:01:003:0004 , розташовану на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;

- передати в іпотеку Національному банку України:

земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5122783900:01:003:0003 , розташовану на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області,

земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5122783900:01:003:0004 , розташовану на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

шляхом укладення відповідних договорів іпотеки між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк з подальшою державною реєстрацією іпотеки у відповідності до вимог Закону України Про іпотеку .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором від 25.04.2014 про передавання активів та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Банк Столиця за кредитами рефінансування Національного банку України на Акціонерне товариство Дельта Банк , відповідно до умов якого, зокрема, відповідачем були прийняті на себе зобов`язання боржника за кредитним договором № 09/09 від 10.02.2019, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Банк Столиця . Як вказує позивач, в порушення пункту 2.3.19 додаткового договору № 8 від 11.11.2014 до кредитного договору № 09/09 від 10.02.2019 відповідачем не було зареєстровано за собою право власності на дві земельні ділянки та не укладено з Національним банком України відповідні договори іпотеки, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом про зобов`язання виконувати умови договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 позовну заяву Національного банку України залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

23.04.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 05.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство Банк Столиця (третя особа 1). Підготовче судове засідання відкладено на 02.07.2019.

Відповідач у відзиві на позов, який подано до суду 30.05.2019, проти задоволення позову заперечив у повному обсязі, посилаючись на спеціальні норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , які визначають порядок укладення правочинів банком, що перебуває в процедурі ліквідації, та встановлюють заборони щодо накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку та щодо виникнення у банку додаткових грошових зобов`язань. Згідно з поясненнями відповідача, інші об`єкти нерухомості, які були предметом договору від 25.04.2014 про передавання активів та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Банк Столиця , були набуті відповідачем у власність шляхом укладення у 2014 році відповідних договорів купівлі-продажу з Публічним акціонерним товариством Банк Столиця . В той же час, два договори купівлі-продажу щодо спірних земельних ділянок не були укладені у зв`язку з накладенням на вказані ділянки арешту в межах кримінального провадження, який був знятий лише у травні 2016 року (тобто, після початку процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ). Відповідач вказує, що на теперішній час у Публічного акціонерного товариства Дельта Банк відсутній належний документ (договір купівлі-продажу або рішення суду про визнання права власності), який міг би бути підставою для реєстрації за банком права власності на спірні земельні ділянки.

У підготовчому судовому засіданні 02.07.2019 судом розглянуто та задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, яке подано до суду 29.05.2019, а саме витребувано у позивача постанову Правління Національного банку України Про погодження Порядку та умов проведення конкурсу із визначення банку, до якого передаються зобов`язання та активи Публічного акціонерного товариства Банк Столиця , що є предметом забезпечення за кредитами Національного банку України від 30.12.2013 № 556.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа 2/Фонд).

В порядку частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2019.

30.07.2019 позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог , в якій виклав позовні вимоги в новій редакції.

За приписами частин 2, 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Тобто, збільшити або зменшити можна лише вимоги майнового характеру. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

За висновками суду, у поданій заяві позивач не збільшував кількісні показники за тією самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві; збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових немайнових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Також подана позивачем заява не є заявою про зміну предмета позову або підстав позову, оскільки фактично позивачем було викладено нові позовні вимоги, у зв`язку з чим ухвалою суду від 30.07.2019 заяву позивача не було прийнято до розгляду як таку, що не відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Також 30.07.2019 позивачем подано до суду копію постанови Правління Національного банку України від 30.12.2013 № 556 на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2019.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в письмових поясненнях, поданих до суду 30.07.2019, проти задоволення позову заперечив, посилаючись на заборону, встановлену Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , на укладення будь-якого правочину, окрім як відчуження майна банку, яке включене до його ліквідаційної маси, згідно з процедурою його продажу, визначеною законом. За твердженнями третьої особи 2, дві земельні ділянки, щодо яких виник спір, залишились у власності Публічного акціонерного товариства Банк Столиця .

У судовому засіданні 30.07.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2019.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи 1 позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з`явився. При цьому, належне повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про дату, час та місце розгляду справи по суті підтверджується відповідною розпискою представника третьої особи 2, який був присутнім у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

10.02.2009 між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком Столиця (правонаступником прав і обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство Банк Столиця ) (далі - ПАТ Банк Столиця ) укладено кредитний договір № 09/09 (далі - Кредитний договір). Протягом дії Кредитного договору його сторонами неодноразово вносились зміни до умов договору шляхом укладення відповідних додаткових угод до нього, а саме додаткових договорів № 1 від 08.07.2010, № 2 від 13.09.2010, № 3 від 02.12.2011, № 4 від 28.12.2011, № 5 від 27.01.2012.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 28.12.2011 між Національним банком України та ПАТ Банк Столиця укладено іпотечний договір (далі - Іпотечний договір), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А. І. 28.12.2011 та за реєстрований за № 11831. За умовами Іпотечного договору ПАТ Банк Столиця передано Національному банку України в іпотеку земельні ділянки на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області площею 1,00 га, кадастровий номер № 5122783900:01:003:0004 (земельна ділянка № 1) , та площею 1,00 га, кадастровий номер № 5122783900:01:003:0003 (земельна ділянка № 2).

Додатковим договором № 4 від 28.12.2011 внесено зміни до пункту 1.2 Кредитного договору, а саме викладено, що під забезпечення кредиту надається нерухоме майно, у тому числі: земельна ділянка № 1 з кадастровим номером № 5122783900:01:003:0004 , земельна ділянка № 2 з кадастровим номером № 5122783900:01:003:0003 , що розташовані на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Постановою Правління Національного банку України № 30 від 30.01.2012 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації з 31.01.2012 ПАТ Банк Столиця .

30.12.2013 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 556 Про погодження Порядку та умов проведення конкурсу із визначення банку, до якого передаються зобов`язання та активи Публічного акціонерного товариства Банк Столиця , що є предметом забезпечення за кредитами Національного банку України .

25.04.2014 між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (сторона 1), Публічним акціонерним товариством Банк Столиця (сторона 2) та Національним банком України (сторона 3) укладено договір про передавання активів та зобов`язань ПАТ Банк Столиця за кредитами рефінансування Національного банку України на АТ Дельта Банк (далі - Договір).

За умовами пункту 1.1 вказаного Договору, на виконання постанови Правління Національного банку України Про погодження рішення конкурсної комісії про визначення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк переможцем конкурсу із визначення банку, до якого передаються зобов`язання та активи Публічного акціонерного товариства Банк Столиця від 21.03.2014 № 160, Національний банк України (як кредитор, заставодержатель та іпотекодержатель) надав свою згоду на передавання до АТ Дельта Банк визначених цим договором зобов`язань за кредитами рефінансування Національного банку України згідно з переліком, зазначеним у додатку 1 (у тому числі, кредитним договором № 09/09 від 10.02.2009), та активів, які перебувають в заставі у Національного банку України, у тому числі, нерухомості, що передано в іпотеку Національному банку України за кредитами рефінансування, згідно з переліком майна, зазначеним в додатку 2.

Відповідно до пункту 1.2 Договору передавання зобов`язань за кредитами рефінансування, активів, які перебувають у заставі Національного банку України, та майнових прав, право вимоги за якими перейшли до Національного банку України, здійснюється у період до 26.05.2014 шляхом укладення між Національним банком України та АТ Дельта Банк відповідних договорів, у тому числі: додаткових договорів до іпотечних договорів (згідно з переліком, зазначеним у додатку 2), згідно з якими сторона договору змінюється з ПАТ Банк Столиця на АТ Дельта Банк .

Згідно з пунктом 1.4 Договору, як забезпечення повернення боргу, АТ Дельта Банк надає у заставу Національному банку України активи, отримані від ПАТ Банк Столиця , у тому числі: нерухомість, що передано в іпотеку Національному банку України за кредитами рефінансування (згідно з переліком майна, зазначеним в додатку 2).

У пункті 2.3 Договору сторони передбачили, що Національний банк України зобов`язується надати ПАТ Банк Столиця у день укладення цього тристороннього договору наявні у нього оригінали правовстановлюючих документів на нерухомість, яке перебуває у іпотеці Національного банку України (згідно з переліком, зазначеним у додатку 3), шляхом оформлення відповідного акту приймання-передавання. Після оформлення відповідних договорів між Стороною 1 (АТ Дельта Банк ) та Стороною 2 (ПАТ Банк Столиця ) щодо переходу права власності на нерухомість до АТ Дельта Банк при внесенні змін до іпотечних договорів (додаток 2, додаток 3), оригінали документів передаються Національному банку України шляхом оформлення відповідного акту приймання-передавання.

13.08.2014 між Національним банком України та ПАТ Дельта Банк як позичальником укладено додатковий договір № 6 до Кредитного договору № 09/09 від 10.02.2009, яким умови кредитного договору викладено в новій редакції, зокрема замінено позичальника в договорі.

Відповідно до пункту 1.7 Кредитного договору в редакції додаткового договору № 6 від 13.08.2014 у забезпечення кредиту надається майно відповідно до Постанови № 556, Тристороннього договору.

Одночасно з цим, як було встановлено у рішенні Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.06.2015 у справі № 504/3486/14- ц (провадження № 2/504/429/2015), згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Одеською філією Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України 25.06.2012 та 01.11.2012 зареєстровано арешт нерухомого майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами № 5122783900:01:003:0004 , та № 5122783900:01:003:0003 , що розташовані на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, на підставі відповідних постанов слідчого в межах кримінального провадження.

Додатковим договором № 7 від 07.11.2014 до Кредитного договору, а згодом - додатковим договором № 8 від 11.07.2014, позивач та відповідач виклали пункт 2.3.19 розділу 2 договору в редакції, відповідно до якої позичальник зобов`язався не пізніше 10-ти робочих днів після зняття арешту з двох земельних ділянок у Комінтернівському районі Одеської області передати їх в іпотеку кредитору.

В подальшому позивачем та відповідачем також вносились зміни до умов кредитування шляхом укладення додаткових договорів № 9 від 04.12.2014, № 10 від 02.03.2015 до Кредитного договору .

Надалі, 02.03.2015 правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта банк до категорії неплатоспроможних та з 03.03.2015 призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банку.

На підставі зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічного акціонерного товариства Дельта банк , згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта банк Кадирова В. В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03.08.2015 № 147 строк тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк було продовжено до 02.10.2015.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку . Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.02.2017 № 619 строк здійснення процедури ліквідації АТ Дельта Банк продовжено по 04.10.2019 включно.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.06.2015 у справі № 504/3486/14- ц (провадження № 2/504/429/2015), яке набрало законної сили 07.07.2015, позовні вимоги ПАТ Банк Столиця до ОСОБА_1 , Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління МВС України в Одеській області про звільнення майна з під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - задоволено. Вирішено звільнити з-під арешту земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами № 5122783900:01:003:0004 , та № 5122783900:01:003:0003 , що розташовані на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Інформаційними довідками з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.08.2018 підтверджується, що обтяження земельної ділянки з кадастровим номером № 5122783900:01:003:0003 припинено 02.03.2016, а обтяження земельної ділянки з кадастровим номером № 5122783900:01:003:0004 - 25.05.2016.

Яв вказує позивач, Національний банк України неодноразово звертався як до відповідача, так і до Фонду з листами щодо вирішення проблемних питань, які виникли при передачі активів (у тому числі, двох земельних ділянок) від ПАТ Банк Столиця до ПАТ Дельта Банк .

Зокрема, листом вих. № 20-0004/78334 від 20.09.2016 Національний банк України просив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вирішити питання щодо завершення процедури передачі активів від ПАТ Банк Столиця до ПАТ Дельта Банк . У відповідь на звернення Національного банку України Фонд у листі вих. № 27-43234/16 від 03.11.2016 вказав, що чинне законодавство, яке регулює порядок виведення неплатоспроможних банків з ринку, не містить норм, які регулюють порядок передачі майна між банками, що знаходяться в стадії ліквідації, в порядку іншому, ніж здійснення ліквідаційної процедури та задоволення вимог кредиторів.

У листі Фонду вих. № 27-33844/16 від 05.08.2016, який адресований Національному банку України у відповідь на лист вих. № 20-0004/55887 від 05.07.2016, також зазначалось, що у разі відсутності обтяжень активів (зокрема, земельних ділянок) ПАТ Банк Столиця , останній повинен використовувати (реалізовувати) таке майно для задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної законодавством.

09.01.2019 відповідачем у відповідь на звернення Національного банку України вих. № 12-0007/49552 від 13.09.2018 направлено позивачу електронне повідомлення вих. № 76, в якому зазначено, що земельні ділянки, про які йдеться, не були передані ПАТ Дельта Банк і залишилися у власності ПАТ Банк Столиця . На виконання припису НБУ банк звернувся до Фонду з метою визначення послідовності дій щодо оформлення банком права власності на земельні ділянки. Згідно з відповіддю Фонду від 19.12.2018 ПАТ Дельта Банк рекомендовано запропонувати ПАТ Банк Столиця та НБУ врегулювати підняте питання шляхом реалізації згаданих вище земельних ділянок, які належать ПАТ Банк Столиця , із направленням отриманих коштів на погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Столиця , зокрема, кредиторських вимог Фонду, які акцептовані ПАТ Банк Столиця .

Спір у справі виник у зв`язку наявністю, на думку позивача, правових підстав для зобов`язання ПАТ Дельта Банк в судовому порядку виконати умови кредитного договору № 09/09 від 10.02.2009, а саме вжити заходи з реєстрації права власності на спірні земельні ділянки, також передати вказані земельні ділянки в іпотеку Національному банку України шляхом укладення відповідних договорів іпотеки.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та відповідні заперечення відповідача і пояснення третіх осіб, господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) ає право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли під час здійснення передачі активів та зобов`язань ПАТ Банк Столиця за кредитами рефінансування Національного банку України до АТ Дельта Банк відповідно до умов тристороннього договору від 25.04.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (сторона 1), Публічним акціонерним товариством Банк Столиця (сторона 2) та Національним банком України (сторона 3), в межах процедури ліквідації ПАТ Банк Столиця , яка здійснювалась відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність в редакції від 19.12.2011.

Згідно з поясненнями учасників справи, у 2014 році на виконання умов тристороннього Договору від 25.04.2014 між ПАТ Банк Столиця та ПАТ Дельта Банк укладались договори купівлі-продажу активів та складались акти приймання-передачі. Копії відповідних договорів та актів надані суду відповідачем.

Водночас, договори купівлі-продажу двох земельних ділянок (земельної ділянки № 1 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5122783900:01:003:0003 , та земельної ділянки № 2 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5122783900:01:003:0004 , розташованих на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області), які є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А. І. 28.12.2011 та за реєстрований за № 11831, не були укладені, у зв`язку з накладенням на вказані ділянки арештів в межах кримінального провадження.

Матеріалами справи (інформаційними довідками з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.08.2018) підтверджується, що обтяження земельної ділянки з кадастровим номером № 5122783900:01:003:0003 було припинено 02.03.2016, а обтяження земельної ділянки з кадастровим номером № 5122783900:01:003:0004 - 25.05.2016, на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.06.2015 у справі № 504/3486/14- ц (провадження № 2/504/429/2015) про звільнення майна з-під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке набрало законної сили 07.07.2015.

Позивач в обґрунтування правомірності позовних вимог вказує, що відповідачем було порушено пункт 2.3.19 Кредитного договору № 09/09 від 10.02.2009 в редакції додаткового договору № 8 від 11.07.2014, укладеного між Національним банком України та ПАТ Дельта Банк , в якому позичальник зобов`язався не пізніше 10-ти робочих днів після зняття арешту з двох земельних ділянок у Комінтернівському районі Одеської області передати їх в іпотеку кредитору.

При цьому, як на нормативно-правові підстави позову позивач посилається на загальні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо обов`язковості належного виконання зобов`язання, яке виникло з договору (статті 11, 509, 525, 526, 610, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України).

Однак, виходячи зі змісту умов тристороннього Договору від 25.04.2014, Кредитного договору № 09/09 від 10.02.2009 в чинній редакції, а також положень постанови Правління Національного банку України прийнято постанову № 556 від 30.12.2013 Про погодження Порядку та умов проведення конкурсу із визначення банку, до якого передаються зобов`язання та активи Публічного акціонерного товариства Банк Столиця , що є предметом забезпечення за кредитами Національного банку України (далі - Постанова № 556), доводи позивача про те, що відповідач зволікає зі вжиттям заходів з реєстрації за собою права власності на спірні земельні ділянки та передачі таких ділянок в іпотеку Національному банку України, є передчасними.

У даному випадку господарський суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 4.4 Постанови № 556 передбачено, що активи ПАТ Банк Столиця у вигляді нерухомості передаються переможцю конкурсу на підставі договорів , укладених у відповідності до вимог законодавства України та актів приймання-передавання , які є невід`ємною частиною цих договорів.

Відповідно до пункту 4.11 Постанови № 556 у разі, якщо ціна, за якою передаються активи ПАТ Банк Столиця перевищує суму кредитних зобов`язань ПАТ Банк Столиця , переможець конкурсу компенсує ліквідатору ПАТ Банк Столиця , як іпотекодавцю, цю різницю протягом 10 робочих днів після дати укладання договору щодо відчуження активів, але не пізніше дати переоформлення права власності , шляхом перерахування коштів на накопичувальний рахунок ліквідатора ПАТ Банк Столиця .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В силу положень частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

До таких документів законом віднесено, зокрема: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. п. 1, 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Однак, матеріалами справи не підтверджується факт набуття відповідачем права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 5122783900:01:003:0003 та 5122783900:01:003:0004 , що розташовані на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, та які є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 28.12.2011, зареєстрованим за № 11831.

Суду не було надано ані укладених між ПАТ Банк Столиця та ПАТ Дельта Банк договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок та відповідних актів приймання-передачі (як це передбачено у п. 4.4 Постанови № 566), ані рішення суду про визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на такі земельні ділянки, ані інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття ПАТ Дельта Банк прав на нерухоме майно.

Відтак, доводи позивача про ухилення відповідача від здійснення державної реєстрації за ПАТ Дельта Банк права власності на спірні земельні ділянки не підтвердились під час розгляду справи, зважаючи на встановлені судом обставини відсутності у відповідача права власності на вказані об`єкти.

До того ж, 22.09.2012 набув чинності Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , стаття 1 якого визначає, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою вказаного нормативно-правового акту є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

У частині 2 статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку:

укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону (яка визначає порядок продажу майна банку, що ліквідується) (п. 6);

втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (п. 7);

забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін (п. 8).

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Тобто, чинним законодавством допускається укладення банком, який перебуває в процедурі ліквідації, правочину, пов`язаного з відчуженням його майна чи передачею його третім особам, лише в порядку статті 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . При цьому, не допускається накладення на майно банку нових обтяжень, а також забороняється взяття банком на себе додаткових грошових зобов`язань.

Відтак, зважаючи на викладені положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , обґрунтованими є доводи відповідача та Фонду про те, що на теперішній час ПАТ Дельта Банк позбавлено можливості прийняти у власність спірні земельні ділянки шляхом укладення відповідних договорів купівлі-продажу майна та передати їх в іпотеку позивачу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України). Відтак, саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.

Всупереч викладеним вимогам процесуального закону під час розгляду справи позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності фактичних обставин, про які йдеться в позовні заяві.

Враховуючи наведене вище в сукупності, з огляду на встановлені судом обставини відсутності у відповідача права власності на спірні земельні ділянки, приймаючи до уваги спеціальні норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національного банку України до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В. В. про зобов`язання виконати умови договору є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 7 684,00 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Національного банку України Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В. В. про зобов`язання виконати умови договору - відмовити.

2. Судовий збір, сплачений до державного бюджету, в сумі 7 684,00 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.08.2019.

Суддя О. М. Ярмак