Ухвала

від 15.08.2019 по справі 554/7412/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 15.08.2019 Справа № 554/7412/19

Провадження № 1-кс/554/12201/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019170000000039 від 15.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019170000000039 від 15.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, в якому просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21075253101), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до договору купівлі-продажу р. №334 виданого 18.03.2019 року приватним нотаріусом ПМНО ОСОБА_5 , із забороною відчуження, розпорядження.

Своє клопотання мотивує тим, що у провадженні СУ ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42019170000000039 від 16.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що головний бухгалтер ТОВ "ТЛА Полтава" (ЄДРПОУ 39170737) ОСОБА_6 заявила, про те, що керівники підприємств, а саме: керівник ТОВ "ТЛА Полтава" - ОСОБА_4 , керівник ТОВ "Пегас Трейд" - ОСОБА_7 , та співзасновник ТОВ "Релтон ЛТД" - ОСОБА_8 , вимагають від неї грошові кошти у сумі більше ніж 2 мільйони гривень нібито за виявлену нестачу на підприємстві, із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 пояснила, що працює головним бухгалтером у ТОВ «ТЛА Полтава» (ЄДРПОУ 39170737) із 2015 року. 15 березня 2019 року керівник ТОВ «ТЛА Полтава» ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на робочому місці почали вимагати із ОСОБА_6 грошові кошти у сумі понад 2 мільйони гривень за нібито виявлену нестачу грошових коштів на підприємстві. Так як ОСОБА_6 заперечувала свою причетність до нестачі коштів, то вищевказані особи почали погрожувати вбивством останній та застосовували фізичне насильство відносно неї, внаслідок чого ОСОБА_6 під примусом віддала 11400 доларів США, а оскільки цього виявилося недостатньо для ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , то знущання та погрози відносно ОСОБА_6 припинені не були, й остання під примусом віддала ще 38000 доларів США, які позичила у своїх подруг ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перерахували вказані грошові кошти і повідомили ОСОБА_6 , що цього замало, а тому у період із 15.03.2019 по 18.03.2019 утримували останню без її згоди у приміщенні підвалу ТОВ «ТЛА Полтава», що розташоване за адресою: м.Полтава, вул.Харківське шосе, 2. 18.03.2019 з метою погашення вигаданої заборгованості перед підприємством ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 змусили переоформити ОСОБА_6 своє нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 . Орієнтовна вартість вказаної квартири із загальною площею 152, 6 м2 оцінюється близько 100000 доларів США. Зі слів ОСОБА_6 вказану квартиру вона переоформила на ОСОБА_4 лише через погрози їй вбивством, фізичною розправою та застосування відносно неї насильства. Вищезазначений правочин був вчинений не з власної волі, а лише через неправомірні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Допитана у якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що 15.03.2019 до неї зателефонувала її краща подруга ОСОБА_6 та стривоженим голосом попросила позичити грошові кошти у сумі 30000 доларів США, на що свідок погодилася допомогти. Близько 14 години 15.03.2019 до під`їзду свідка під`їхав автомобіль марки Audi Q7 білого кольору, в якому на задньому сидінні сиділа ОСОБА_6 , а спереду водій та ОСОБА_4 . Разом вони поїхали до с.Остап`є Великобагачанського району Полтавської області, оскільки там у свідка зберігалися грошові кошти у батьків. Приїхавши на зазначене місце, свідок пішла до будинку, забрала грошові кошти у сумі 30000 доларів США, після чого поїхали назад до м.Полтава. Біля свого будинку, приїхавши до м.Полтави, свідок передала вказані грошові кошти у руки ОСОБА_6 , яка відразу ж поклала їх між водієм та ОСОБА_4 на підлокітник авто. Після цього свідок пішла додому. Під час поїздки свідок помітила, що ОСОБА_6 вся тремтіла, боялася навіть щось розповісти при водієві та ОСОБА_4 , тобто стан її був дуже схвильований. Окрім того, свідок звернула увагу на те, що ОСОБА_4 під час поїздки постійно намагалася контролювати ОСОБА_6 , щоб та не робила зайвих дій та не розповідала нічого зайвого.

Допитана у якості ОСОБА_10 повідомила, що 15.03.2019 до неї зателефонувала її краща подруга ОСОБА_6 та попросила позичити грошові кошти у сумі 30000 доларів США, на що свідок відмовила, пояснивши, що має у своїй власності лише 8000 доларів США. Ввечері 15.03.2019 ОСОБА_6 прийшла додому до свідка за попередньою домовленістю та взяла в неї 8000 доларів США. ОСОБА_6 виглядала дуже знервовано, трусилися руки, не могла навіть написати розписку. Свідок пішла проводити ОСОБА_6 на вулицю і побачила біля під`їзду автомобіль Audi Q7 білого кольору, до якого остання сіла на заднє сидіння й поїхала у невідомому напрямку. Після цього, через деякий час свідок зустрілася із ОСОБА_6 , яка попросила її допомогти продати рухоме й нерухоме майно, яке в неї лишилося, щоб не допустити його втрати внаслідок неправомірних

дій осіб, які вже встигли «забрати» в неї квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки №165632656, отриманої 06.05.2019 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нерухоме майно, а саме житлову квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано станом на 06.05.2019 за ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1 . Окрім того, відповідно до Реєстру, ОСОБА_4 набула права власності на вказане майно 18.03.2019 відповідно до договору купівлі-продажу від 18.03.2019 року, виданого приватним нотаріусом ПМНО ОСОБА_5 ..

Слід зазначити, що із 18.02.2013 року право власності на вказану квартиру було зареєстровано за потерпілою ОСОБА_6 , до 18.03.2019.

03.05.2019 року житлову квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки дане нерухоме майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, в якій йдеться про те, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вказану квартиру.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, яке не було тимчасово вилучене, суд вважає за необхідне розглянути клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення його власника.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні СУ ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42019170000000039 від 16.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що головний бухгалтер ТОВ "ТЛА Полтава" (ЄДРПОУ 39170737) ОСОБА_6 заявила, про те, що керівники підприємств, а саме: керівник ТОВ "ТЛА Полтава" - ОСОБА_4 , керівник ТОВ "Пегас Трейд" - ОСОБА_7 , та співзасновник ТОВ "Релтон ЛТД" - ОСОБА_8 , вимагають від неї грошові кошти у сумі більше ніж 2 мільйони гривень нібито за виявлену нестачу на підприємстві, із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я.

Слідчим доведено, що квартира АДРЕСА_1 , має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Постановою слідчого від 03.05.2019 року квартира АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42019170000000039 від 16.04.2019 року.

Вказана квартира, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019170000000039 від 15.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21075253101), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до договору купівлі-продажу р. №334 виданого 18.03.2019 приватним нотаріусом ПМНО ОСОБА_5 , із позбавленням права відчуження, розпорядження, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1