Ухвала

від 24.07.2019 по справі 522/11237/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11237/19

Провадження по справі № 1-кс/522/13422/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,

Секретар судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши клопотання голови правління БФ «На благо Одеси» представник третьої особи ОСОБА_3 про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 42017000000003212 від 09.10.2017 року, -

Учасники процесу:

заявник - ОСОБА_3 ,

адвокат ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Голова правління БФ «На благо Одеси» представник третьої особи ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 42017000000003212 від 09.10.2017року, мотивуючи наступним.

В обґрунтуванняклопотання заявникпосилаються нате,що 26.10.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної покуратури України у кримінальному провадженні № 42017000000003212 від 09.10.2017 року, за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.4, 212 ч.2 КК України, було накладено арешт на транспортні засоби: «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ;«Chevrolet Tracker», д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 ; «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 ;«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 ;«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_9 , кузов № НОМЕР_10 ;«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_11 , кузов № НОМЕР_12 ; які перебувають у власності БФ «На благо Одеси». 09.11.2018 року постановою прокурора підслідність у даному кримінальному проадженні була визнана за СУ прокуратури Одеської області. Заявник не повідомлявся у встановленому порядку про проведення судового засідання щодо розгляду питання про арешт майна, та не був присутній при постановленні ухвали про арешт майна. Створені умови тягнуть за собою порушення прав та законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України.

Позиція учасників судового процесу.

Заявник та його представник адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, був повідомленийналежним чином,причини неявкисуд неповідомив.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні скарги.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 24.Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

Частина 1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 170. Накладення арешту на майно

Частина 1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частина 2. Арешт майна допускається, з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Стаття 174.Скасування арешту майна

Частина1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року)

Також, стаття 1 Першого протоколу, спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи , спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польші» від 22.06.2004 року).

Відповідно до п. 1 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013року № 223-558/0/4-13, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов`язані сумлінно іпринципово здійснюватиповноваження ізсудового контролюза дотриманнямправ,свобод таінтересів осібу кримінальномупровадженні підчас досудовогорозслідування,діяти умежах івідповідно довимог закону;перевіряти наявністьоб`єктивноїнеобхідності тавиправданість такоговтручання управа ісвободи особи,з`ясовуватиможливість досягненнямети,на якупосилається авторклопотання,без застосуванняцих заходів ; зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб`єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора.

Стаття 132 Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

Пункт 1. існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

Пункт 2. потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

Пункт 3. може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2017 року накладено арешт на транспортні засоби «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ;«Chevrolet Tracker», д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 ; «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 ;«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 ;«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_9 , кузов № НОМЕР_10 ;«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_11 , кузов № НОМЕР_12 ; які перебувають у власності БФ «На благо Одеси».

09.11.2018 року постановою прокурора підслідність у кримінальному проадженні№ 42017000000003212від 09.10.2017року,за ознакамизлочинів,передбачених ст.ст.190ч.4,212ч.2КК України, була визнана за СУ прокуратури Одеської області. .

З урахуванням вище наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що справді, за вказаних у клопотанні обставин, подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на транспортні засоби, які перебувають у власності БФ «На благо Одеси», не є доцільним, а тому обмеження особи володінням своїм майном не є об`єктивно необхідним.

Таким чином з урахуванням вище викладеного та практики Європейського суду з прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування арешту з майна та повернення його володільцю.

Керуючись ст. 13, 41 Конституції України, ст.ст. 2,170, 173, 174, 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання голови правління БФ «На благо Одеси» представник третьої особи ОСОБА_3 про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 42017000000003212 від 09.10.2017 року задовольнити.

Скасувати арешт з транспортних засобів, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2017 року у справі №757/63679/17-к, які перебувають у власності БФ «На благо Одеси», а саме :

«Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ;

«Chevrolet Tracker», д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 ;

«Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 ;

«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 ;

«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_9 , кузов № НОМЕР_10 ;;

«Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_11 , кузов № НОМЕР_12 ;

та заборну ОСОБА_3 та іншим представникам БФ «На благо Одеси» (ЄДРПОУ 39230916) розпоряджатись та користуватись вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту його проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

24.07.2019