Рішення

від 13.08.2019 по справі п/811/1371/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/1371/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

представника позивача: Салов О.Г.

представника відповідача: Данілова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Хрещатий Вимір до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Хрещатий Вимір" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.02.2017 року № 0000041404 та №0000051404.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що 18 січня 2017 року товариством з додатковою відповідальністю ХРЕЩАТИЙ ВИМІР , правонаступником ТОВ ХРЕЩАТИЙ ВИМІР , (надалі Товариство) було отримано від ГУ ДФС в Кіровоградській області наказ Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТДВ ХРЕЩАТИЙ ВИМІР від 16.01.2017 року № 28 та повідомлення від 16.01.2017 року № 11/11-28-14-04/40272205, терміном проведення перевірки 5 робочих днів, починаючи з 17.01.2017 року.

02 лютого 2017 року від ГУ ДФС в Кіровоградській області надійшов Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Тревіс Групп (код 40173872) за травень 2016 року та ТОВ Воркхорс (код 40255902) за червень 2016 року від 27.01.2017 р. № 18/11-28-14-04/40272205.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення форми Р щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість від 21.02.2017 № 0000041404 на загальну суму 4 122 868 грн. та податкове повідомлення-рішення форми В4 щодо зменшення суми податку на додану вартість від 21.02.2017 № 0000051404 на загальну суму 391 610 грн.

Позивач вважає, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТДВ Хрещений вимір на підставі наказу від 16.01.2017 № 28 є незаконною, а відповідно й вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

15 серпня 2017 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні (Т. 1 а.с.1-2).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року, задоволено клопотання представника позивача та зупинено провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №П/811/839/17 (за позовом ТДВ Хрещатий Вимір до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки №28 від 16.01.2017 р.) (Т.1 а.с.119-120).

Ухвалою суду від 29 травня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні (Т.1 а.с.157-158).

31 липня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (Т.4 а.с. 84-85).

13.06.2019 (вх.№ 9900/19) на адресу суду від Головного управління ДФС в Кіровоградській області надійшов відзив на позов (Т.1 а.с.166-170). Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію обставинами зазначеними у відзиві на позов.

Відповідно до ч.1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

З огляду на вказані законодавчі положення, керуючись приписами ст.ст.260, 257 КАС України суд вирішив дану справу розглянути за правилами загального позовного провадження.

Заслухавши думку представників сторін та розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТДВ Хрещений Вимір (код 04272205) з питань правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Тревіс Групп (код 40173872) за травень 2016 року та ТОВ Воркхорс (код 40255902) за червень 2016 (Т.1 а.с.70-91).

В акті № 18/11-28-14-04/40272205 від 27.01.2017 зазначено, що перевіркою встановлено порушення, а саме:

- підпункту 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14, підпункту а пункту 185.1 статті 185, пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3298294 грн., в т.ч.: за травень 2016 року - на суму ПДВ 1272499 грн.; за червень 2016 року - на суму ПДВ 2025795 грн.

- та завищення суми від'ємного значення, що зарахвується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму ПДВ 391610 грн. за травень 2016 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року №0000041404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4122868,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 3298294,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 824574,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2017 року № 0000051404 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3913610 грн. (Т.1 а.с.18-19).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує визначене пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Суд зазначає, що як вбачається з Акту перевірки № 18/11-28-14-04/40272205 від 27.05.2017, уповноважені особи відповідача прийшли до висновку про удаваність угод, що укладались ТДВ Хрещатий Вимір з ТОВ Тревіс Груп та ТОВ Ворхорс .

Судом встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка з питань правильності визначення ПДВ проводилась на підставі Наказу № 28 від 16.01.2017, виданого Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області (Т.1 а.с.15).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 811/839/17, визнано протиправним наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 16 січня 2017 року №28 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю Хрещатий Вимір .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в адміністративній справі №П/811/839/17 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в адміністративній справі №П/811/839/17 - без змін.

28.05.2019 Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду переглянувши рішення першої та апеляційної інстанцій, у справі П/811/839/17 ухвалив рішення, згідно з яким постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі № П/811/839/17 у спорі про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не підлягає касаційному оскарженню.

Вищезазначене рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 811/839/17 набрала законної сили.

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи те, що наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 16 січня 2017 року №28 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю Хрещатий Вимір , судом було визнано неправомірним, тому перевірка, за наслідками якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, була призначена та проведена уповноваженими особами відповідача безпідставно та з порушенням норм податкового законодавства.

В той же час, суд приходить до переконання, що акт перевірки отриманий в результаті документальної невиїзної перевірки, наказ на проведення якої був скасований у судовому порядку, є неналежним доказом виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дана позиція щодо застосування вищенаведених правових норм викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 2а/1570/4582/11, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує її при вирішення справи.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган збільшуючи суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість діяв не на підставі та не у спосіб, який визначений ПК України, використовуючи інформацію отриману за результатами перевірки проведеної без законодавчо визначених підстав (без наказу на її проведення).

Як наслідок, спірні рішення відповідача не відповідають критерію правомірності визначеного п.1 ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 21.02.2017 року № 0000041404 та №0000051404.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю Хрещатий Вимір обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Хрещатий Вимір" (код ЄДРПОУ 40272205, 25006, м. Кропивниций, вул. Куроп'ятникова, 21) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 21.02.2017 року № 0000041404 та №0000051404.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Дата складання та підписання рішення в повному обсязі 22 серпня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула