Постанова

від 20.08.2019 по справі 460/2911/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/4678/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Обрізка І.М., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, ухвалене суддею Друзенко Н.В. у м. Рівне о 10 год. 54 хв. у справі № 460/2911/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Београд до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0010151401 від 06.11.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 14 328 565 грн. 00 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в розмірі 11 462 852 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 865 713 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Београд відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення відповідно до якого збільшив суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 14 328 565 грн. 00 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в розмірі 11 462 852 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 865 713 грн. 00 коп. Відповідач в акті перевірки зробив висновок про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ТзОВ Фута , ТзОВ Крауз - Беллінг , ТзОВ Форвайт , ТзОВ Пролія , ТзОВ Лодмікс , ТзОВ Юзі Груп , ТзОВ Актив Айті Сервіс , ТзОВ Ворк Таун , ТзОВ Преміум Стайлінг , ТзОВ Блісс - М , ТзОВ Модерн Інвест , ТзОВ Вінс Трейдінг , ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД , ТзОВ Адеоніс ЛТД , ПП Анвіма , ТзОВ Проект - Житмонтаж , ТзОВ Західенерготрейд , ТзОВ ТК Гулівер , ТзОВ Панкроль , ТзОВ ТД Агроресурс-2017 , ТзОВ Вест Компані Груп , ТзОВ Мілт , яким ТзОВ Торговий дім Београд здійснило поставку товарів, оскільки в даних контрагентів відсутні трудові ресурси, основні засоби, наявні кримінальні провадження, а тому отримані від цих контрагентів кошти є активом товариства, який необхідно враховувати у складі інших доходів за 2016 та 2017 роки.

Однак, позивач вважає, що факт здійснення господарських операцій підтверджений належними первинними бухгалтерськими документами, а момент здійснення операцій контрагенти мали господарську правосуб`єктність. Наявність кримінальних проваджень не може бути підставою відповідальності позивача за діяльність інших суб`єктів господарювання.

З цих підстав позивач вважає рішення відповідача протиправним і таким, що порушує право позивача на володіння майном та формування доходів підприємства. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0010151401 від 06.11.2018 року, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Београд збільшено суму грошового зобов`язання за платежам податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 14 328 565,00 грн., в тому числі 11 462 852,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 2 865 713,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Београд сплачений судовий збір в сумі 214 928,49 грн.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Головне управління ДФС у Рівненській області, подавши апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що 24.10.2018 року провів планову виїзну документальну перевірку за результатами якої склав акт № 2182/17-00-14-01/37889932. В ході проведення перевірки, відповідач встановив, що в наданих до перевірки первинних документах містяться неправдиві відомості, щодо осіб які отримали продукцію від ТзОВ Торговий дім Београд , адже у видаткових накладних зазначені особи, які фактично не отримували продукції від ТзОВ Торговий дім Београд . Відповідач зазначив, що фактично ТзОВ Фута , ТзОВ Крауз - Беллінг , ТзОВ Форвайт , ТзОВ Пролія , ТзОВ Лодмікс , ТзОВ ЮЗІ ГРУП , ТзОВ Актив Айті Сервіс , ТзОВ ВОРК ТАУН , ТзОВ Преміум Стайлінг , ТзОВ Блісс - М , ТзОВ Модерн Інвест , ТзОВ ВІНС ТРЕЙДІНГ , ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД , ТзОВ Адеоніс ЛТД , ПП Анвіма , ТзОВ Проект - Житмонтаж , ТзОВ Західенерготрейд , ТзОВ ТК ГУЛІВЕР , ТзОВ Панкроль , ТзОВ ТД Агроресурс-2017 , ТзОВ Вест Компані Груп , ТзОВ Мілт не отримували товарів від позивача, оскільки подальшому не реалізовували товарно-матеріальні цінності, придбані у ТзОВ Торговий Дім Београд , не мали основних засобів для їх збереження, в ЄРПН реєстрували податкові накладні на відпуск різноманітних товарів та ТМЦ іншої номенклатури.

Відповідач вважає, що ТзОВ Торговий Дім Београд виписало податкові накладні та відобразило в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків, в зв`язку з чим вказані дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Отримані кошти від вказаних контрагентів, на думку відповідача, є активом, який необхідно враховувати у складі інших доходів за 2016 та 2017 роки.

Відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте в спосіб, порядку та в межах повноважень відповідного органу доходів і зборів визначених чинним законодавством України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, які належним чином повідомлені про судове засідання, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку передбаченому ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що з 02.10.2018 року по 17.10.2018 року Головне управління ДФС у Рівненській області провело планову виїзну документальну перевірку ТзОВ Торговий дім Београд з питань дотримання податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2105 року по 31.12.2017 року та законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року про що склало акт перевірки № 2182/17-00-14-01/37889932.

В ході проведення перевірки Головне управління ДФС у Рівненській області встановило порушення платником податків пунктів 5 і 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємство допустило заниження податку на прибуток всього у сумі 11 462 852 грн., в тому числі по періодах: 2016 рік - 162 774 грн., 2017 рік -11 300 078 грн.

За результатами проведення перевірки, в акті перевірки податковий орган зафіксував, що продаж товарно-матеріальних цінностей ТзОВ Торговий дім Београд контрагентам - ТзОВ Фута , ТзОВ Крауз - Беллінг , ТзОВ Форвайт , ТзОВ Пролія , ТзОВ Лодмікс , ТзОВ ЮЗІ ГРУП , ТзОВ Актив Айті Сервіс , ТзОВ ВОРК ТАУН , ТзОВ Преміум Стайлінг , ТзОВ Блісс - М , ТзОВ Модерн Інвест , ТзОВ ВІНС ТРЕЙДІНГ , ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД , ТзОВ Адеоніс ЛТД , ПП Анвіма , ТзОВ Проект - Житмонтаж , ТзОВ Західенерготрейд , ТзОВ ТК ГУЛІВЕР , ТзОВ Панкроль , ТзОВ ТД Агроресурс-2017 , ТзОВ Вест Компані Груп , ТзОВ Мілт не відбувся, у зв`язку з чим податковий орган зробив висновок, що такі господарські операції фактично не відбулись. Податковий орган встановив, що позивач занизив дохід в розмірі отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів на суму 63 682 512,00 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 904 302,00 грн. та за 2017 рік на суму 62 778 210,00 грн.

На підставі акта перевірки, Головне управління ДФС у Рівненській області 06.11.2018 року винесло податкове повідомлення-рішення № 0010151401, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Београд збільшило суму грошового зобов`язання за платежам податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 14 328 565,00 грн., в тому числі 11 462 852,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 2 865 713,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операція між позивачем та ТзОВ Фута , ТзОВ Крауз - Беллінг , ТзОВ Форвайт , ТзОВ Пролія , ТзОВ Лодмікс , ТзОВ ЮЗІ ГРУП , ТзОВ Актив Айті Сервіс , ТзОВ ВОРК ТАУН , ТзОВ Преміум Стайлінг , ТзОВ Блісс - М , ТзОВ Модерн Інвест , ТзОВ ВІНС ТРЕЙДІНГ , ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД , ТзОВ Адеоніс ЛТД , ПП Анвіма , ТзОВ Проект - Житмонтаж , ТзОВ Західенерготрейд , ТзОВ ТК ГУЛІВЕР , ТзОВ Панкроль , ТзОВ ТД Агроресурс-2017 , ТзОВ Вест Компані Груп , ТзОВ Мілт з поставки товару контрагентам фактично відбулись, а тому позивач правомірно сформував податкові зобов`язання з податку на прибуток по господарських взаємовідносинах з цими контрагентами.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У пункті 44.2 статті 44 ПК України зазначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73 визначено, що доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визначення доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Платниками податку на додану вартість відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України є, зокрема будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток настають лише у разі реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Дослідивши на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи взаємовідносини товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Београд з товариством з обмеженою відповідальністю Пролія , суд апеляційної інстанції встановив.

15.03.2017 року між ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Пролія (покупець) укладено договір поставки № 09/03-17 за умовами якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість. Оплата товару, що поставляється за цим договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Товар передається продавцем покупцю в місці визначеному продавцем. Продавець зобов`язується не пізніше ніж за два дні до моменту передачі товару повідомити покупця про місце передачі товару. перевезення товару з місця передачі здійснюється транспортом покупця та за його рахунок. За домовленістю сторін товар поставляється продавцем за його рахунок, за адресою вказаною покупцем, при цьому ціна на повар, що вказана в виставленому рахунку - фактурі, включає транспортні витрати продавця. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на місці прийому - передачі товару у відповідності до умов цього договору, згідно з супроводжуючими документами. Продавець зобов`язується до товару додати наступні супроводжуючі документи на товар: видаткові накладні, ТТН.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН - 0000014 від 17.03.2017 року на суму 320760,00 грн., в т.ч. ПДВ - 53460,00 грн.; № РН - 0000015 від 17.03.2017 року на суму 339240,00 грн., в т.ч. ПДВ - 56540,00 грн.; № РН - 0000018 від 20.03.2017 року на суму 487200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 81200,00 грн.; № РН - 0000019 від 20.03.2017 року на суму 434220,00 грн., в т.ч. ПДВ - 72370,00 грн.; № РН - 0000021 від 23.03.2017 року на суму 360832,50 грн., в т.ч. ПДВ - 60138,75 грн.; № РН - 0000022 від 27.03.2017 року на суму 457387,60 грн., в т.ч. ПДВ - 76231,27 грн.; № РН - 0000023 від 27.03.2017 року на суму 326700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54450,00 грн.; № РН - 0000024 від 29.03.2017 року на суму 349800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58300,00 грн.;

- товарно-транспортні накладні;

- податкові накладні № 24 від 29.03.2017 року, № 22 від 27.03.2017 року, № 23 від 27.03.2017 року, № 21 від 23.03.2017 року, № 18 від 20.03.2017 року, № 18 від 20.03.2017 року, № 19 від 20.03.2017 року, № 19 від 20.03.2017 року, № 14 від 17.03.2017 року, № 15 від 17.03.2017 року на загальну суму ПДВ - 512690 грн.

- платіжні доручення від 31.03.2017 року на суму 2820430 грн., від 03.04.2017 року - на суму 255710,10 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю Фута , суд апеляційної інстанції встановив.

31.03.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Фута (покупець) уклали договір поставки № 10/03-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

Якість товару, що поставляється повинна відповідати вимогам діючого ДСТУ та підтверджуватися сертифікатом відповідності.

Оплата товару, що поставляється за цим договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Товар передається продавцем покупцю в місці визначеному продавцем. Продавець зобов`язується не пізніше ніж за два дні до моменту передачі товару повідомити покупця про місце передачі товару. перевезення товару з місця передачі здійснюється транспортом покупця та за його рахунок. За домовленістю сторін товар поставляється продавцем за його рахунок, за адресою вказаною покупцем, при цьому ціна на повар, що вказана в виставленому рахунку - фактурі, включає транспортні витрати продавця. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на місці прийому - передачі товару у відповідності до умов цього договору, згідно з супроводжуючими документами. Продавець зобов`язується до товару додати наступні супроводжуючі документи на товар: видаткові накладні, ТТН.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні: № РН - 0000001 від 03.04.2017 року на суму 328680,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54780,00 грн.; № РН - 0000002 від 03.04.2017 року на суму 178560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 29760,00 грн.; № РН-0000003 від 04.04.2017 року на суму 165382,00 грн., в т.ч. ПДВ 27563,67 грн.; № РН - 0000004 від 05.04.2017 року на суму 285261,90 грн., в т.ч. ПДВ - 47543,65 грн.; № РН - 0000005 від 05.04.2017 року на суму 276000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46000,00 грн.; № РН - 0000006 від 06.04.2017 року на суму 169237,82 грн., в тч. ПДВ - 28206,30 грн.; № РН - 0000007 від 06.04.2017 року на суму 286513,20 грн., в т.ч. ПДВ - 47752,20 грн.; № РН - 0000008 від 10.04.2017 року на суму 208443,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34740,50 грн.; № РН - 0000009 від 10.04.2017 року на суму 163680,00 грн., в т.ч. ПДВ - 27280,00 грн.; № РН - 0000010 від 11.04.2017 року на суму 223257,74 грн., в т.ч. ПДВ - 37209,62 грн.; № РН - 0000011 від 11.04.2017 року на суму 208805,16 грн., в т.ч. ПДВ - 34800,86 грн.;

- податкові накладні № 10 від 11.04.2017 року, № 11 від 11.04.2017 року, № 8 від 10.04.2017 року, № 9 від 10.04.2017 року, № 6 від 06.04.2017 року, № 7 від 06.04.2017 року, № 4 від 05.04.2017 року, № 5 від 05.04.2017 року, № 3 від 04.04.2017 року, № 1 від 03.04.2017 року, № 2 від 03.04.2017 року;

- товарно-транспортні накладні (а.с. 154-164 т. 4);

- платіжні доручення на суму 2 493 817,12 грн.: від 04.04.2017 року на суму 632038,80 грн.; від 06.04.2017 року на суму 613941,90 грн.; від 11.04.2017 року на суму 1247836,42 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Крауз-Беллінг , апеляційний суд встановив.

16.09.2016 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Крауз - Беллінг (покупець) уклали договір поставки № 10/0916 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткову накладну № РН-0000011 від 20.09.2016 року на суму 301501,74 грн., в т.ч. ПДВ - 50250,29 грн.;

- податкову накладну № 14 від 20.09.2016 року;

- товарно-транспортні накладні.

Щодо господарських правовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю Форвайт , апеляційний суд встановив.

25.01.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Форвайт (покупець) уклали договір поставки № 03/01-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000001 від 01.02.2017 року на суму 326070,3 грн., в т.ч. ПДВ - 54345,05 грн.; № РН-0000002 від 01.02.2017 року на суму 313440,4 грн., в т.ч. ПДВ - 52240,07 грн.; № РН-0000005 від 02.02.2017 року на суму 304902 грн., в т.ч. ПДВ - 50817 грн.; № РН-0000006 від 02.02.2017 року на суму 334227,3 грн., в т.ч. ПДВ - 55704,55 грн.;

- податкові накладні № 6 від 02.02.2017 року, № 7 від 02.02.2017 року, № 2 від 01.02.2017 року, № 3 від 01.02.2017 року;

- товарно-транспортні накладні (а.с. 181-184 т. 4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Лодмікс , апеляційний суд встановив.

21.08.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Лодмікс (покупець) уклали договір поставки № 41/08-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000024 від 23.08.2017 року на суму 302280 грн., в т.ч. ПДВ - 50380 грн.; № РН-0000025 від 23.08.2017 року на суму 302280 грн., в т.ч. ПДВ - 50380 грн.; № РН-0000029 від 30.08.2017 року на суму 379908 грн., в т.ч. ПДВ - 63318 грн.;

- податкові накладні № 33 від 30.08.2017 року, № 20 від 23.08.2017 року, № 21 від 23.08.2017 року;

- платіжні доручення від 08.09.2017 року, від 11.09.2017 року, від 14.09.2017 року, від 15.09.2017 року, від 20.09.2017 року, від 28.09.2017 року;

- товарно-транспортні накладні.

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Юзі Груп , апеляційний суд встановив.

05.06.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Юзі Груп (покупець) уклали договір поставки № 24/06-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000003 від 08.06.2017 року на суму 373860 грн., в т.ч. ПДВ - 62310 грн., № РН-0000004 від 08.06.2017 року на суму 381000 грн., в т.ч. ПДВ - 63500 грн., № РН-0000014 від 13.06.2017 року на суму 231300 грн., в т.ч. ПДВ - 38550 грн.; № РН-0000018 від 14.06.2017 року на суму 462600 грн., в т.ч. ПДВ - 77100 грн.;

- податкові накладні на загальну суму ПДВ 241460 грн. (а.с. 209-213 т.1);

- платіжні доручення на загальну суму 1448760 грн. (а.с. 214-219 т.1);

- товарно-транспортні накладні (а.с. 79-83 т. 4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Актив Айті Сервіс , апеляційний суд встановив.

13.10.2016 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Актив Айті Сервіс (покупець) уклали договір поставки № 23/1016 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- платіжні доручення на загальну суму 6 028 000,00 грн. (а.с.220-223 т.1);

- податкову накладну № 37 від 27.10.2016 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Ворктаун , апеляційний суд встановив.

21.04.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Ворктаун (покупець) уклали договір поставки № 15/04-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000018 від 25.04.2017 року на суму 487437 грн., в т.ч. ПДВ - 81239,50 грн.; № РН - 0000019 від 28.04.2017 року на суму 205920,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34320,00 грн.; № РН - 0000001 від 03.05.2017 року на суму 453582,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75597,00 грн.; № РН - 0000002 від 04.05.2017 року на суму 127211,42 грн., в т.ч. ПДВ - 21201,90 грн.; № РН - 0000003 від 04.05.2017 року на суму 289872,84 грн., в т.ч. ПДВ - 48312,14 грн.; № РН - 0000007 від 12.05.2017 року на суму 332160,00 грн., в т.ч. ПДВ - 55360,00 грн.; № РН - 0000008 від 12.05.2017 року на суму 181200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 30200,00 грн., № РН - 0000009 від 12.05.2017 року на суму 110914,80 грн., в т.ч. ПДВ - 18485,80 грн.; № РН - 00000011 від 15.05.2017 року на суму 390240,00, в т.ч. ПДВ - 65040,00 грн.;

- податкові накладні № 12 від 15.05.2017 року, № 8 від 12.05.2017 року, № 9 від 12.05.2017 року, № 10 від 12.05.2017 року, № 2 від 04.05.2017 року, № 3 від 04.05.2017 року, № 1 від 03.05.2017 року, № 19 від 28.04.2017 року, № 18 від 25.04.2017 року;

- платіжні доручення від 04.05.2017 року, від 05.05.2017 року, від 11.05.2017 року (а.с. 235-250 т.1, а.с.1-6 т. 2);

- товарно-транспортні накладні (а.с.17-25 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Преміум Стайлінг , апеляційний суд встановив.

11.05.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Преміум Стайлінг (покупець) уклали договір поставки № 21/05-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000026 від 19.05.2017 року на суму 245364,5 грн., в т.ч. ПДВ - 40894,09 грн.; № РН-0000027 від 19.05.2017 року на суму 154692 грн., в т.ч. ПДВ - 25782 грн.;

- податкові накладні № 27 від 19.05.2017 року, № 28 від 19.05.2017 року;

- платіжне доручення від 26.05.2017 року на суму 400056,54 грн.;

- товарно-транспортні накладні (а.с.178-179 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Блісс-М , апеляційний суд встановив.

11.04.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Блісс-М (покупець) уклали договір поставки № 14/04-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН - 0000013 від 17.04.2017 року на суму 364802,10 грн., в т.ч. ПДВ - 60800,35 грн.; № РН - 0000014 від 19.04.2017 року на суму 336600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 56100,00 грн.; № РН - 0000015 від 20.04.2017 року на суму 307560,00 грн., в т.ч. ПДВ 51260,00 грн.; № РН - 0000016 від 24.04.2017 року на суму 343200,00 грн., в т.ч. ПДВ 57200,00; № РН - 0000017 від 24.04.2017 року на суму 348480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58080,00 грн.; № РН - 0000016 від 16.05.2017 року на суму 355080,00 грн., в т.ч. ПДВ 59180,00 грн.; № РН - 0000017 від 16.05.2017 року на суму 345060,00 грн., в т.ч. ПДВ 57510,00 грн.; № РН - 0000018 від 17.05.2017 року на суму 200640,00 грн., в т.ч. ПДВ 33440,00 грн.; № РН - 0000021 від 17.05.2017 року на суму 139388,40 грн., в т.ч. ПДВ 23231,40 грн.; № РН - 0000029 від 23.05.2017 року на суму 333960,00 грн., в т.ч. ПДВ 55660,00 грн.; № РН - 0000030 від 23.05.2017 року на суму 106184,40 грн., в т.ч. ПДВ 17697,40 грн.;

- податкові накладні № 30 від 23.05.2017 року, № 31 від 23.05.2017 року, № 19 від 17.05.2017 року, № 22 від 17.05.2017 року, № 18 від 16.05.2017 року, № 17 від 16.05.2017 року, № 17 від 24.04.2017 року, № 16 від 24.04.2017 року, № 15 від 20.04.2017 року, № 14 від 19.04.2017 року, № 13 від 17.04.2017 року;

- платіжні доручення на загальну суму 3180954,9 грн. (а.с.46-51 т.2);

- товарно-транспортні накладні від 27.11.2018 (а.с.95-106 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Модерн Інвест , апеляційний суд встановив.

17.04.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Модерн Інвест (покупець) уклали договір поставки № 14/04-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткову накладну № РН-0000020 від 28.04.2017 на суму 292770 грн., в т.ч. ПДВ - 48795 грн.;

- податкову накладну № 20 від 28.04.2017 року;

- звіт по рахунку (а.с. 57 т.2);

- товарно-транспортну накладну (а.с.152 т. 4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Вінс Трейдінг , апеляційний суд встановив.

25.05.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Вінс Трейдінг (покупець) уклали договір поставки № 23/05-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000001 від 01.06.2017 року на суму 328020 грн., в т.ч. ПДВ - 54670 грн., № РН-0000002 від 01.06.2017 року на суму 282103,2 грн., в т.ч. ПДВ - 47017,20 грн.;

- податкові накладні № 2 від 01.06.2017 року, № 1 від 01.06.2017 року;

- платіжні доручення від 06.06.2017 року на суму 480 000,00 грн., від 07.06.2017 року на суму 130 000,00 грн., від 12.06.2017 року на суму 123,20 грн.;

- товарно-транспортні накладні (а.с.175-176 т. 4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД , апеляційний суд встановив.

09.06.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД (покупець) уклали договір поставки № 28/06-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН - 0000019 від 15.06.2017 року на суму 120805,02 грн., в т.ч. ПДВ - 20134,17 грн.; № РН - 0000023 від 16.06.2017 року на суму 485409,00 грн., в т.ч. ПДВ - 80901,50 грн.; № РН - 0000038 від 12.07.2017 року на суму 263961,00 грн., в т.ч. ПДВ - 43993,50 грн.; № РН - 0000040 від 13.07.2017 року на суму 200439,00 грн., в т.ч. ПДВ - 33406,50 грн.; № РН - 0000042 від 14.07.2017 року на суму 184542,00 грн., в т.ч. ПДВ - 30757,00 грн.; № РН - 0000043 від 14.07.2017 року на суму 181710,48 грн., в т.ч. ПДВ - 30285,08 грн.; № РН - 0000047 від 17.07.2017 року на суму 327360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54560,00 грн.; № РН - 0000048 від 17.07.2017 року на суму 157335,66 грн., в т.ч. ПДВ - 26222,61 грн.; № РН - 0000050 від 18.07.2017 року на суму 193440,00 грн., в т.ч. ПДВ - 32240,00 грн.;

- податкові накладні на загальну суму 2115002,16 грн., в т.ч. ПДВ - 352500,36 грн.;

- платіжні доручення від 20.06.2017 року, від 17.07.2017 року, від 18.07.2017 року, від 24.07.2017 року, від 10.08.2017 року (а.с.81-105 т.2);

- товарно-транспортні накладні (а.с.111-119 т.2).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Адеоніс ЛТД , апеляційний суд встановив.

31.03.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Адеоніс ЛТД (покупець) уклали договір поставки № 10/03-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000009 від 09.08.2017 року, № РН-0000010 від 10.0.2017 року на загальну суму 574000 грн., в т.ч. ПДВ - 95666,67 грн.;

- податкову накладну № 3 від 07.08.2017 року;

- товарно-транспортні накладні (а.с.107-109 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Анвіма , апеляційний суд встановив.

19.05.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Анвіма (покупець) уклали договір поставки № 19/05-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000004 від 10.05.2017 року, № РН-0000005 від 10.05.2017 року, № РН-0000006 від 12.05.2017 року, № РН-0000012 від 15.05.2017 року, № РН-0000014 від 15.05.2017 року, № РН-0000019 від 17.05.2017 року, № РН-0000020 від 17.05.2017 року, № РН-0000022 від 18.05.2017 року;

- податкові накладні № 23 від 18.05.2017 року, № 20 від 17.05.2017 року, № 21 від 17.05.2017 року, № 13 від 15.05.2017 року, № 15 від 15.05.2017 року, № 7 від 12.05.2017 року, № 5 від 10.05.2017 року, № 6 від 10.05.2017 року;

- товарно-транспортні накладні (а.с. 57-64 т. 4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Проект-Житмонтаж , апеляційний суд встановив.

22.05.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Проект-Житмонтаж (покупець) уклали договір поставки № 22/05-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні: РН - 0000035 від 26.05.2017 року на суму 253800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42300,00 грн.; № РН - 0000036 від 29.05.2017 року на суму 234000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 39000,00 грн.; № РН - 0000037 від 29.05.2017 року на суму 214710,00 грн., в т.ч. ПДВ - 35785,00 грн.; № РН - 0000038 від 30.05.2017 року на суму 244350,91 грн., в т.ч. ПДВ - 40725,15 грн.; № РН - 0000033 від 22.06.2017 року на суму 204900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34150,00 грн.; № РН - 0000034 від 22.06.2017 року на суму 167970,00 грн., в т.ч. ПДВ - 27995,00 грн.; № РН - 0000037 від 26.06.2017 року на суму 186810,00 грн., в т.ч. ПДВ - 31135,00 грн.; № РН - 0000038 від 26.06.2017 року на суму 194310,00 грн., в т.ч. ПДВ - 32385,00 грн.; № РН - 0000039 від 26.06.2017 року на суму 87480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14580,00 грн.; № РН - 0000061 від 22.07.2017 року на суму 328020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54670,00 грн.; № РН - 0000062 від 25.07.2017 року на суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 55000,00 грн.; № РН - 0000063 від 25.07.2017 року на суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ -55000,00 грн.;

- податкові накладні № 68 від 25.07.2017 року, № 67 від 25.07.2017 року, № 64 від 22.07.2017 року, № 38 від 26.06.2017 року, № 39 від 26.06.2017 року, № 40 від 26.06.2017 року, № 35 від 22.06.2017 року, № 34 від 22.06.2017 року, № 39 від 30.05.2017 року, № 37 від 29.05.2017 року, № 38 від 29.05.2017 року, № 36 від 26.05.2017 року;

- виписки по рахунку про здійснення оплати за товар на загальну суму 2776350,91 грн. (а.с.169-175 т.2);

- товарно-транспортні накладні (а.с.65-78 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Західенерготрейд , апеляційний суд встановив.

27.06.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Західенерготрейд (покупець) уклали договір поставки № 31/06-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні на загальну суму 9823830,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1637305 грн. (а.с.180-211 т.2);

- довіреності на приймання товару (а.с.212 -219 т. 2);

- податкові накладні (а.с. 219-243 т. 2);

- виписки по рахунку (а.с. 243-248 т.2);

- товарно-транспортні накладні (а.с. 27-55 т. 4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ ТК Гулівер , апеляційний суд встановив.

29.09.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ ТК Гулівер (покупець) уклали договір поставки № 44/08-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН - 0000002 від 02.10.2017 року на суму 172920,00 грн., в т.ч. ПДВ - 28820,00 грн.; № РН - 0000003 від 02.10.2017 року на суму 374880,00 грн., в т.ч. ПДВ - 62480,00 грн.; № РН - 0000011 від 14.10.2017 року на суму 257400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42900,00 грн.; № РН - 0000012 від 14.10.2017 року на суму 257400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42900,00 грн.; № РН - 0000013 від 14.10.2017 року на суму 257400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42900,00 грн.;

- податкові накладні № 10 від 12.10.2017 року, № 2 від 02.10.2017 року, № 3 від 02.10.2017 року;

- платіжні доручення від 11.10.2017 року та від 12.10.2017 року (а.с.249-250 т.2; а.с.1-10 т.3);

- товарно-транспортні накладні (а.с. 88-92 т. 4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Панкроль , апеляційний суд встановив.

07.07.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Панкроль (покупець) уклали договір поставки № 33/07-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН-0000045 від 14.07.2017 року на суму 326040 грн., в т.ч. ПДВ - 54340 грн., № РН-0000049 від 17.07.2017 року на суму 298200 грн., в т.ч. ПДВ - 49700 грн.;

- податкові накладні № 51 від 17.07.2017 року та № 47 від 14.07.2017 року;

- виписки по рахунку (а.с.19-20 т.3);

- товарно-транспортні накладні (а.с.85-86 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ ТД Агроресурс-2017 , апеляційний суд встановив.

30.10.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ ТД Агроресурс-2017 (покупець) уклали договір поставки № 60/10-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні (а.с. 23-48 т. 3);

- довіреності на приймання товару (а.с.49 - 54 т.3);

- податкові накладні (а.с.55-76 т.3);

- виписки порахунку на суму 10265625 грн. (а.с.77-98 т.3);

- товарно-транспортні накладні (а.с.120-146 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Вест Компані Груп , апеляційний суд встановив.

09.10.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Вест Компані Груп (покупець) уклали договір поставки № 48/08-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні на загальну суму 4558800 грн., в тому числі ПДВ - 759800 грн. ( а.с. 102-118 т. 3);

- податкові накладні (а.с. 118-122 т.3);

- товарно-транспортні накладні (а.с.186-202 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ Мілт , апеляційний суд встановив.

05.05.2017 року ТзОВ Торговий Дім Београд (продавець) та ТзОВ Мілт (покупець) уклали договір поставки № 18/05-17 відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати товар, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору. Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і включає податок на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні № РН - 0000013 від 15.05.2017 року, № РН - 0000015 від 15.05.2017 року, № РН - 0000025 від 19.05.2017 року, № РН - 0000031 від 23.05.2017 року, № РН - 0000032 від 24.05.2017 року, № РН - 0000033 від 26.05.2017 року, № РН - 0000020 від 15.06.2017 року, № РН - 0000021 від 15.06.2017 року, № РН - 0000029 від 19.06.2017, № РН - 0000030 від 19.06.2017 року, № РН - 0000031 від 20.06.2017 року, № РН - 0000032 від 21.06.2017 року, № РН - 0000030 від 12.07.2017 року, № РН - 0000037 від 12.07.2017 року, № РН - 0000039 від 13.07.2017 року, № РН - 0000044 від 14.07.2017 року, № РН - 0000001 від 02.08.2017 року, № РН - 0000002 від 02.08.2017 року, № РН - 0000012 від 16.08.2017 року, № РН - 0000013 від 16.08.2017 року, № РН - 0000022 від 23.08.2017 року, № РН - 0000023 від 23.08.2017 року, № РН - 0000004 від 05.09.2017 року, № РН - 0000006 від 06.09.2017 року, № РН - 0000007 від 06.09.2017 року, № РН - 0000008 від 06.09.2017 року, № РН - 0000009 від 07.09.2017 року, № РН - 0000010 від 08.09.2017 року, № РН - 0000011 від 08.09.2017 року, № РН - 0000012 від 08.09.2017 року, № РН - 0000013 від 08.09.2017 року, № РН - 0000014 від 08.09.2017 року, № РН - 0000016 від 12.09.2017 року, № РН - 0000017 від 13.09.2017 року, № РН - 0000018 від 14.09.2017 року, № РН - 0000026 від 20.09.2017 року;

- довіреності на отримання ТМЦ (а.с. 161 - 167 т. 3);

- податкові накладні на суму ПДВ - 1941985,66 грн. (а.с. 168 - 214 т. 3) ;

- виписки по рахунку на суму 11651914,08 грн. (а.с.215-240 т.3);

- товарно-транспортні накладні (а.с.204-239 т.4).

Враховуючи встановлені вище обставини, апеляційний суд вважає, що позивач надав необхідні первинні документи, які опосередковують господарські операції з контрагентами позивача та є підставою для бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства.

Апеляційний суд встановив, що фактичний рух активів, який є обов`язковою умовою для формування об`єкта оподаткування податком на прибуток відбувся. Контролюючий орган в акті перевірки фактично не заперечує продаж позивачем товарів контрагентам, що в свою чергу підтверджує факт проведення господарських операцій, проте, відповідач вважає, що кошти за продані товари отримані позивачем безоплатно від невстановлених осіб, а отже повинні бути віднесені до доходів на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

У підпункті 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України зазначено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Проте, такий висновок податкового органу є безпідставним з огляду на те, що договорами передбачено оплату за поставлені товари, а в ході перевірки встановлено оплату контрагентами за придбані товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма про недійсність господарського зобов`язання пов`язується з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; порушенням учасниками господарських відносин господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов`язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов`язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Однак, апеляційний суд встановив, що обвинувальний вирок стосовно керівника позивача відсутній.

Тим більше немає обвинувального вироку і стосовно посадових осіб контрагентів - ТзОВ Фута , ТзОВ Крауз - Беллінг , ТзОВ Форвайт , ТзОВ Лодмікс , ТзОВ Юзі Груп , ТзОВ Актив Айті Сервіс , ТзОВ Ворк Таун , ТзОВ Преміум Стайлінг , ТзОВ Блісс - М , ТзОВ Модерн Інвест , ТзОВ Вінс Трейдінг , ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД , ТзОВ Адеоніс ЛТД , ПП Анвіма , ТзОВ Проект - Житмонтаж , ТзОВ Західенерготрейд , ТзОВ ТК Гулівер , ТзОВ Панкроль , ТзОВ ТД Агроресурс-2017 , ТзОВ Вест Компані Груп , ТзОВ Мілт .

Щодо вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2018 року, яким керівника ТзОВ Пролія визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який висловлений в постанові від 03.03.2016 року у справі № 5-347кс15, неприпустимим є встановлення преюдиціальних фактів щодо осіб, які не є учасниками даного конкретного кримінального провадження. Як зазначає Верховний Суд України, встановлення такої преюдиції, суперечить передбаченим статтею 7 КПК загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

При цьому, згідно з постановою Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 808/3837/16 міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, навіть за умови визнання винуватою певної фізичної чи юридичної особи у вчинені злочину, з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності не призводить автоматично до встановлення фактів незаконності формування валового доходу та валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2018 року у справі № 761/3590/18 не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними вище суб`єктами господарської діяльності.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що наведені відповідачем доводи про відсутність фактичного здійснення господарських операцій стосуються дотримання податкової дисципліни контрагентами позивача - ТзОВ Фута , ТзОВ Крауз - Беллінг , ТзОВ Форвайт , ТзОВ Пролія , ТзОВ Лодмікс , ТзОВ Юзі Груп , ТзОВ Актив Айті Сервіс , ТзОВ Ворк Таун , ТзОВ Преміум Стайлінг , ТзОВ Блісс - М , ТзОВ Модерн Інвест , ТзОВ Вінс Трейдінг , ТзОВ Атлант Сервіс ЛТД , ТзОВ Адеоніс ЛТД , ПП Анвіма , ТзОВ Проект - Житмонтаж , ТзОВ Західенерготрейд , ТзОВ ТК Гулівер , ТзОВ Панкроль , ТзОВ ТД Агроресурс-2017 , ТзОВ Вест Компані Груп , ТзОВ Мілт .

З цього приводу, апеляційний суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (продавець) мав реальні доходи у зв`язку з реалізацією товарів (робіт, послуг). Порушення певним покупцем товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, тому платник податків (продавець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді формування доходів, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч.4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року в справі № 460/2911/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повний текст постанови складено 22.08.2019 року