Постанова

від 22.08.2019 по справі 821/407/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №821/407/17

адміністративне провадження №К/9901/34699/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу державної реєстрації Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Тетяни Анатоліївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" про визнання неправомірним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за касаційною скаргою Стамбули Олександри Михайлівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у складі судді Бездрабко О.І. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., Федусик А.Г.,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу державної реєстрації Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Тетяни Анатоліївни, (далі - державний реєстратор, Крамаренко Т.А. , відповідач), за участі третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" (далі - ТОВ СП Басматі , третя особа), у якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31695017 і 31694827 від 04 жовтня 2016 року, на підставі яких здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6522380500:05:132:0002 , 6522380500:05:132:0003 загальною площею 4,8305 га. за договорами оренди земельної ділянки між позивачем та третьою особою; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 4,8305 га, кадастровий номер 6522380500:05:132:0002 , 6522380500:05:132:0003 за договором оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та СП Басматі .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент прийняття відповідачем спірних рішень та здійснення державної реєстрації за третьою особою вже було зареєстровано право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6522380500:05:132:0002 та 6522380500:05:132: 0003 загальною площею 4,8305 га, і таке право оренди не припинялось. До кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідність вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Державним реєстратором всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 15 березня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) не перевірено інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, в результаті чого здійснено реєстрацію одних і тих же земельних ділянок двічі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 жовтня 2016 року індексний номер 31695017 державного реєстратора прав на нерухоме майно Новозбур"ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 жовтня 2016 року індексний номер 31694827 державного реєстратора прав на нерухоме майно Новозбур"ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. В решті позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державний реєстратор під час прийняття рішення про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний був перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на дані земельні ділянки з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, чого відповідачем зроблено не було. Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності рішень від 04 жовтня 2017 року індексний номер 31694827 та індексний номер 31695017 про проведення державної реєстрації прав оренди земельних ділянок, що розташовані в Херсонській області, Голопристанський район, с/рада Бехтерська , за договорами оренди земельних ділянок від 22 вересня 2016 року, кадастрові номери 6522380500:05:132:0002 та 6522380500:05:132:0003 , за суб`єктом: ТОВ "СП "Басматі", а тому вони підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Стамбула Олександра Михайлівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 18 серпня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 821/407/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 821/407/17 та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 вересня 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "СП "Басматі" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки б/н, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель приватної власності, яка знаходиться в адміністративних межах Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, загальною площею 4,83 га.

Відповідно до пункту 6 договору ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯИ в„– 281769 від 15 квітня 2011 року, серії ЯИ в„– 281770 від 15 квітня 2011 року.

За умовами п.7 договору останній укладено строком на 5 років, починаючи з дати його реєстрації, але не раніше закінчення сільськогосподарського року та закінчення збору врожаю на орендованій земельній ділянці.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Голопристанському районі Херсонської області від 15 березня 2012 року за № 652230004000599-600.

Орендована земельна ділянка загальною площею 4,83 га включає дві земельні ділянки площами 1,36 га та 3,47 га, яким згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯИ в„– 281769 від 15 квітня 2011 року та серії ЯИ в„– 281770 від 15 квітня 2011 року присвоєні кадастрові номери 6522380500:05:132:0003 і 6522380500:05:132:0002 .

22 вересня 2016 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "СП "Басматі" (орендар) укладено два договори оренди земельних ділянок площами 1,36 га (кадастровий номер 6522380500:05:132:0003) і 3,47 га (кадастровий номер 6522380500:05 :132:0002 ) за умовами яких орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди відповідну земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель приватної власності, яка знаходиться в адміністративних межах Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Договори укладено строком на 10 років, починаючи з дати їх реєстрації, але не раніше закінчення сільськогосподарського року та закінчення збору врожаю на орендованій земельній ділянці.

На виконання умов договору сторони підписали акти прийому-передачі земельних ділянок в натурі площею 1,36 га та 3,47 га від 22 вересня 2016 року

29 вересня 2016 року ТОВ "СП "Басматі" звернулося до державного реєстратора Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Т.А. із заявами, зареєстрованими за № 18811684 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6522380500:05:132:0003 ), за № 18811376 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6522380500:05:132:0002 ), про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на реєстрацію права оренди земельної ділянки з визначеними законом документами.

04 жовтня 2016 року державний реєстратор Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, розглянувши заяви та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, прийняла рішення індексний номер 31694827 та індексний номер 31695017 про проведення державної реєстрації прав оренди земельних ділянок, що розташовані в Херсонській області, Голопристанський район, с/рада Бехтерська , кадастрові номери земельних ділянок площею 3,4705 га - 6522380500:05:132:0002 , площею 1,36 га - 6522380500:05:132:0003 , за суб`єктом: ТОВ "СП "Басматі".

Вважаючи державну реєстрацію права оренди земельних ділянок подвійною, а як наслідок незаконною, позивач, як особа, якій на праві власності належать вказані земельні ділянки, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що дії реєстратора є реєстраційною дією та адміністративною послугою, а не рішенням суб`єкта владних повноважень, тому застосовувані судами попередніх інстанцій норми матеріального і процесуального права не регулюють спірні правовідносини, які пов`язані з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки, яке виникло з договору, укладеного 23 вересня 2016 року.

03 жовтня 2017 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошується на необґрунтованості касаційної скарги та відсутності підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, зокрема, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

У цій справі правовідносини стосуються правомірності рішення державного реєстратора щодо повторної державної реєстрації права за договором оренди, укладеним ОСОБА_1 та ТОВ "СП "Басматі" 03 жовтня 2016 року з підстав існування чинного договору оренди тих самих земельних ділянок, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "СП "Басматі" у 2011 році. Відтак, у даній справі фактично оскаржується чинність договору оренди, на підставі якого було прийнято рішення про державну реєстрацію речового права 03 жовтня 2016 року, тобто існує спір між двома суб`єктами щодо права оренди на земельну ділянку (чинності одного з договорів оренди землі).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами - договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з положеннями статті 17 цього ж Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання щодо чинності одного з договорів оренди землі на одну й ту ж саму земельну ділянку.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір щодо правомірності рішення державного реєстратора про повторну державну реєстрацію права за договором оренди не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "СП "Басматі". Крім того, сторони не інформували Суд про розгляд цього спору в інших судах.

Відповідно до статті 1 ЦПК України (у редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметна підсудність, юрисдикція цивільних прав передбачена у частині першій статті 15 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Важливо, що на момент розгляду цієї справи, Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 14 квітня 2009 року у справі № 21-367во09, вже була висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 821/406/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 821/409/17 та від 03 квітня 2019 року у справі № 821/494/17, у яких сторонами виступають, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Басматі та державний реєстратор, а предметом спору є правомірність дій державного реєстратора щодо реєстрації речового права на підставі договору оренди.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

Таким чином, сформована відповідно до статей 37, 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 346 КАС України практика Великої Палати Верховного Суду (постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду, що забезпечує, зокрема, здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права) стосовно обов`язку касаційного суду, встановивши порушення судами правил юрисдикції адміністративних судів, закривати провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги, має вже сталий характер.

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї юрисдикції є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Зокрема, Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 Про верховенство права (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів ОСОБА_3 (Нідерланди), ОСОБА_2 (Швейцарія), ОСОБА_6 (Сполучене Королівство), ОСОБА_7 (Фінляндія); п. 44-50).

Колегія суддів також враховує, що у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ), заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ), заява № 36760/06, § 230).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому касаційна скарга Стамбули Олександри Михайлівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Басматі підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 344, 349, 354, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Стамбули Олександри Михайлівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Басматі задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу державної реєстрації Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Тетяни Анатоліївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" про визнання неправомірним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки закрити.

Роз`яснити, що спір може бути розглянуто, зокрема, за правилами цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко