Постанова

від 08.07.2019 по справі 401/2404/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2019 року м. Кропивницький

справа № 401/2404/17

провадження № 22-ц/4809/594/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:Голованя А. М., Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Великоандрусівська сільська рада Світловодського району

Кіровоградської області,

Виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради Світловодського

району Кіровоградської області,

треті особи: сільський голова Великоандрусівської сільської ради Світловодського

району Кіровоградської області - Іващенко Ніна Іванівна,

Комунальний заклад Навчально-виховний заклад Загальноосвітня школа

І - ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської

сільської ради Світловодського району Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Баранець А. М.) від 11 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

25 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про скасування рішень про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме: рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та рішення від 07 вересня 2017 року № 78 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Надалі позивач уточнив та збільшив позовні вимоги і просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року № 78 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ,

-визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 02 жовтня 2017 року № 94 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 ;

-поновити його на посаді директора Комунального закладу навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області з 03 жовтня 2017 року;

-стягнути з Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 жовтня 2017 року до ухвалення рішення у справі;

-стягнути з Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що він не допускав порушень трудової дисципліни. На нього накладено дисциплінарні стягнення у вигляді доган за, нібито, дисциплінарні поступки, які він фактично не вчиняв. Обставини, зазначені в якості підстав для стягнення, є надуманими, з приводу них він надавав детальні пояснення сільському голові, які не прийняті до уваги.

При застосуванні стягнення у вигляді звільнення з роботи відповідач обмежився лише посиланням на норму п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, але не зазначив конкретні факти невиконання позивачем трудових обов`язків. Крім того, відповідач від нього не витребував письмових пояснень та не ознайомив під розписку з рішенням від 02 жовтня 2017 року. Самезвільнення мало місце в період його тимчасової непрацездатності. В обґрунтування вимоги про поновлення на посаді директора Комунального закладу навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області позивач посилався на те, що цей заклад освіти є правонаступником Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад , у зв`язку з чим, належним способом захисту прав та інтересів позивача є поновлення його на посаді у новоствореному навчальному закладі.

Посилаючись на ч. 2 ст. 235 КЗпП України, позивач просив стягнути з Великоандрусівської сільської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 жовтня 2017 року до ухвалення рішення у справі.

Позивач стверджує, що протиправні дії відповідача завдали йому душевних страждань через порушення його прав, позбавлення улюбленої роботи та єдиного джерела доходів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року, яка не оскаржується, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Великоандрусівську сільську раду Світловодського району Кіровоградської області, а в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - КЗ НВП Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що правових підстав поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунального закладу навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області немає, як немає і підстав для скасування рішень виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , від 07 вересня 2017 року № 78 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , від 02 жовтня 2017 року № 94 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 . Позивач дійсно допустив неодноразові порушення трудової дисципліни та невиконання трудових обов`язків без поважних причин, за які на нього обґрунтовано накладено стягнення у відповідності до законодавства.

Оскільки вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від попередніх вимог, то вони задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , в особі його представника - адвоката Бабенко С. Ш., оскаржив рішення в апеляційному порядку, просив скасувати його і постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

У апеляційний скарзі представник позивача вказує на те, що оскаржуване рішення суду, на його думку, постановлене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не дав критичного аналізу підставам накладення на нього дисциплінарних стягнень, їх обґрунтованості і законності. Суд не врахував, що питання про дисциплінарну відповідальність позивача вирішувалися на засіданні виконкому сільської ради, але він туди запрошений не був, не міг захистити себе. Суд не звернув уваги на його доводи про те, що на нього накладено дисциплінарне стягнення за простій навчального закладу у період, коли він перебував у відпустці, а виконання його обов`язків було покладено на іншу особу. До того ж, у зв`язку з реорганізацією Подорожненського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області призначено комісію з реорганізації, а голову цієї комісії Крайносвіт Т. М. наділено повноваженнями управління справи реорганізовуваним закладом.

Щодо звільнення позивача з роботи, то воно відбулось без згоди профспілкової організації Подорожненського НВК, членом якої ОСОБА_1 був з 15 серпня 1982 року, та в період його тимчасової непрацездатності. Позивач вважає, що виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради не мав повноважень на вирішення питання його звільнення, так, як це належить до компетенції безпосередньо самої Великоандрусівської сільської ради. Доказів наявності будь-яких підстав для звільнення його з роботи матеріали справи не містять, ні в протоколу засідання виконкому, ні в рішенні цього органу не вказані вини дії чи бездіяльність позивача. Натомість суд взяв до уваги пояснення представника відповідача щодо, нібито, існування таких обставин.

Протиправні дій відповідача принижують його ділової репутації, яка була бездоганною, порушують трудові права, позбавляють можливість заробляти кошти своєю професією, завдають йому душевного болю.

Позивач вважає, що суд неправильно встановив факти у цій справі, дав неправильну оцінку доказам, що потягло за собою хибність висновків суду та незанність ухваленого рішення.

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Відповідача а також треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, не скористалися правом надати відзив на апеляційну скаргу.

Позиції сторін, висловлені в судовому засіданні

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бабнеко С. Ш. у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.

Представники Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області - Сафарян С. А. і Туманов В. П. заперечили проти апеляційної скарги, посилаючись на хибність доводів позивача, а також на обґрунтованість і законність рішення суду першої інстанції.

Представник КЗ НВЗ Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області - Крайносвіт Т. М. не погодилася з доводами позивача, натомість висловилася на підтримку рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи, повідомленні належним чином про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини

З 01 грудня 1990 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області.

Рішенням виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Як зазначено у рішенні, ОСОБА_1 допущено ряд порушень трудової дисципліни:

не ліквідовано наочно-агітаційні матеріали, не пов`язані з навчально-виховним процесом, які розміщені з 23 червня 2017 року на фасаді шкільної будівлі без будь-яких дозвільних документів. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року № 372/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснення не надано;

з 03 липня по 09 липня 2017 року за бездіяльності директора НВК ОСОБА_1 було зірвано оздоровчий процес, діти не відвідували дошкільний навчальний заклад при Подорожненському НВК, призупинено харчування дітей з 03 липня по 09 липня 2017 року у дошкільному відділенні Подорожненського НВК, ОСОБА_1 не вжито жодних заходів щодо відвернення простою установи. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року № 373/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснень не надано;

01 вересня 2017 року під час проведення першого уроку на тему: Європа наш цивілізаційний вибір окремими вчителями для батьків та учнів розповсюджувалася неправдива інформація відносно подальшого існування Подорожненського НВК. Крім того, 01 вересня 2017 року вчитель ОСОБА_4 в приміщенні Подрожненського НВК поширювала недостовірні чутки серед батьків щодо роботи НВК. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року № 374/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснення не надано.

Рішенням виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року № 78 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Як зазначено у рішенні, ОСОБА_1 не надано тарифікаційні матеріали Подорожненського НВК до тарифікаційної комісії закладів освіти Великоандрусівської сільської ради, що поставило під загрозу своєчасну виплату заробітної плати працівникам закладу за вересень 2017 року.

Рішенням виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 02 жовтня 2017 року № 94 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 позивача звільнено з роботи з посади директора Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Суд допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи в частині вимог позивача до Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Згідно ст. 30 ЦПК України (2004), який діяв на час пред`явлення позову. сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Саме ці особи наділені цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю (ст. 28, ст. 29 ЦПК, 2004).

Аналогічні норми містять статті 46 - 48 ЦПК України (2017), який діє на час вирішення спору.

Як вбачається з пояснень представників відповідачів та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://online.minjust.gov.ua) юридичною особою являється Великоандрусівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 04364294).

Натомість створений нею виконавчий комітет статусу юридичної особи не має, а отже не може бути стороною у цивільному процесі, зокрема, відповідачем.

Здійснюючи розгляд справи, суд першої інстанції мав перевірити наявність цивільної процесуальної правосуб`єктності усіх учасників справи.

Розгляд спорів, пред`явлених до осіб. Які не можуть бути стороною у цивільному процесі нормами ЦПК України не передбачено.

У зв`язку з цим рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області є неправильним і, відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про закриття провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, суд першої інстанції виходив з того, що позов не є доведеним.

Висновки суду, які викладені в мотивувальній частині рішення, є неправильними.

Конституційне права кожного на працю (ст. 43 Конституції України) включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують права на працю шляхом укладення трудового договору.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП України).

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП України).

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил (ч. 1 ст. 142 КЗпП України).

За змістом статей 146, 147 КЗпП України за успіхи у роботі до працівника можуть бути застосовані заходи заохочення, а за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани або звільнення.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Трудове законодавство України не містить визначення понять порушення трудової дисципліни або ж дисциплінарного проступку.

Однак аналіз змісту Глави Х КЗпП України дає суду підстави для висновку, що порушення трудової дисципліни являється винним протиправним невиконанням або неналежним виконанням працівником своїх трудових обов`язків.

Як і інші видам правопорушення, воно характеризується наявністю таких елементів його складу: суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона.

За змістом ст. 147 КЗпП України, вина працівника в порушенні трудової дисципліни є обов`язковою ознакою, яка надає можливість притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Згідно частин 2 - 4 ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Частина 2 ст. 40 КЗпП України містить норму, яка забороняє звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Статтею 150 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч. ч. 2 і 3 ст. 235 КЗпП Українипри винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідго до ст. 237 1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Про рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції правильно встановив, що 06 вересня 2017 року Виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області ухвалив рішення № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яким оголосив директору Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області Ковальову Г. В. догану.

Як зазначено у вказаному рішенні, ОСОБА_1 допущено ряд порушень трудової дисципліни, а саме:

не ліквідовано наочно-агітаційні матеріали, не пов`язані з навчально-виховним процесом, які розміщені з 23 червня 2017 року на фасаді шкільної будівлі без будь-яких дозвільних документів. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року № 372/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснення не надано (1);

з 03 липня по 09 липня 2017 року за бездіяльності директора НВК ОСОБА_1 було зірвано оздоровчий процес, діти не відвідували дошкільний навчальний заклад при Подорожненському НВК, призупинено харчування дітей з 03 липня по 09 липня 2017 року у дошкільному відділенні Подорожненського НВК, ОСОБА_1 не вжито жодних заходів щодо відвернення простою установи. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року № 373/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснень не надано (2);

01 вересня 2017 року під час проведення першого уроку на тему: Європа наш цивілізаційний вибір окремими вчителями для батьків та учнів розповсюджувалася неправдива інформація відносно подальшого існування Подорожненського НВК. Крім того, 01 вересня 2017 року вчитель ОСОБА_4 в приміщенні Подрожненського НВК поширювала недостовірні чутки серед батьків щодо роботи НВК. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року № 374/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснення не надано (3).

Щодо невиконання позивачем доручення сільського голови від 04 вересня 2017 року № 372/02-30 (т. 1 с. 14), то пунктом 2 цього доручення ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 05 вересня 2017 року ліквідувати наочно-агітаційні матеріали не пов`язані з навчально-виховним процесом, розміщені на фасаді шкільної будівлі та без будь-яких дозвільних документів (1).

На це доручення позивач надав відповідь (т. 1 с. 16) у якій вказав, що адміністрація навчального закладу не володіє інформацією з приводу обставин, які вказані у дорученні.

Суд першої інстанції, пославшись на фотознімками від 27 червня 2018 року, надані відповідачем (т. 3 с. 24 - 32) та акт від 01 вересня 2017 року (т. 1 а.с. 205), встановив, що на фасаді будівлі Подорожненського НВК розміщені плакати з написами: Школу не віддамо! , Вимагаємо виконувати Закони України! , Ні грабунку громад! , Великоандрусівському комунальному закладу ні! , Юридичну адресу Подорожненському НВК! , Школа власність нашої громади ; на подвірї навчального закладу розташовані дві палатки з плакатами Вимагаємо виконувати Закони України , Юридичну адресу Подорожненському НВК .

Посилаючись на вказані докази, суд дійшов висновку, що у період з 04 по 05 вересня 2017 року позивач не виконав доручення сільського голови по ліквідації цих наочно-агітаційних матеріалів.

Проте, суд не врахував пояснення позивача, який вказав, що станом на час отримання ним доручення сільського голови (04 вересня 2017 року) будь-які наочно-агітаційні матеріали, не пов`язані з навчальним процесом, у навчальному закладі були відсутні. Суд також не врахував, що фотознімки, надані відповідачем, зроблені у червні 2017 року, а акт про їх наявність складено 01 вересня 2017 року, тобто до 05 вересня 2017 року, коли позивач мав забезпечити їх усунення.

Факт наявності наочно-агітаційних матеріалів у навчальному закладі станом на 06 вересня 2017 року, тобто на час, коли доручення сільського голови мало бути виконаним, ніким не перевірявся, а отже твердження позивача про їх відсутність не спростоване.

У зв`язку з цим висновок суду про невиконання позивачем доручення сільського голови від 04 вересня 2017 року № 374/02-30, як і аналогічне твердження відповідача, ґрунтується на припущеннях, а не на доказах, що суперечить змісту ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

За відсутності доказів того, що всупереч розпорядженню сільського голови після встановленого строку для його виконання не пов`язані з навчальним процесом наочні матеріали залишалися в навчальному закладі висновок суду про вчинення позивачем порушення трудових обов`язків і розпоряджень власника навчального закладу є безпідставним.

Щодо бездіяльності позивача, яка спричинила зупинення оздоровчого процесу дітей у Подорожненському НВК, призупинення їх харчування з 03 липня по 09 липня 2017 року (2).

Судом встановлено і сторонами визнається, що в період з 03 по 09 липня 2017 року оздоровлення дітей в навчальному закладі не здійснювалося, постачання продуктів харчування не здійснювалося у зв`язку з закінченням строку дії договору поставки.

Згідно з п. 2.14 розділу 2 Посадової інструкції директора Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I III ступенів дошкільний навчальний заклад директор контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів.

Відповідно о листа директора Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I III ступенів дошкільний навчальний заклад від 05 вересня 2017 року (т. 1 с. 17), припинення оздоровлення учнів у вказаний період пов`язане з припинення водопостачання та електропостачання через масштабну аварію на території Кіровоградської області (пошкодження високовольтної ОЕП та пов`язані з цим наслідки - суд). Крім того, в листі зазначається, що з 01 по 05 липня 2017 року не здійснювалося постачання продуктів харчування у зв`язку відсутністю гарантійного листа розпорядника державних коштів на закупівлю.

Суд ці доводи відповідача не перевірив.

Крім того, рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року по справі ЄУН 401/2074/17 за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді і спорту Світловодської РДА Кіровоградської області, Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, яке набрало законної сили 31 жовтня 2017 року, встановлено, що згідно наказу відділу освіти, молоді і спорту Світловодської РДА від 22 червня 2017 року № 67 ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 30 червня по 25 липня 2017 року. Іншим наказом від 29 червня 2017 року № 141-к виконання обов`язків директора Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад покладено на ОСОБА_5 (т. 1 с. 90 -91). Встановлені вказаним рішенням суду обставини доказуванню не підлягають, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Таким чином, обставини, які поставлені в провину позивача, настали в період його перебування у щорічній відпустці.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач вказував на відсутність його вини у тимчасовому призупиненні оздоровлення дітей, проте суд цим доводам позивача оцінки не дав і не спростував їх. Суд погодився з висновками відповідача про те, що ОСОБА_1 , всупереч покладеним на нього трудовим обов`язкам, вчинив бездіяльність, яка полягала у не вчинені ним дій на відвернення простою установи.

Такий висновок є неконкретним, в ньому не вказано які саме дії мав вчинити позивач, яким саме правовим актом на нього покладено такий обов`язок. Крім того, не надано оцінки тій обставині, що на час простою навчального закладу, виконання обов`язків директора школи було покладено на іншу особу, а ОСОБА_1 увільнено від їх виконання у зв`язку з відпусткою.

За таких обставин, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суд про винне невиконання позивачем своїх трудових обов`язків.

Щодо розповсюдження 01 вересня 2017 року окремими вчителями навчального закладу на першому уроці серед батьків і учнів неправдивої інформація відносно подальшого існування Подорожненського НВК, а також про те, що 01 вересня 2017 року вчитель ОСОБА_4 в приміщенні Подрожненського НВК поширювала недостовірні чутки серед батьків щодо роботи НВК (3).

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області вважав, що вказані обставини підтверджуються актом про поширення недостовірних чуток в приміщенні Подорожненського НВК від 01 вересня 2017 року, складеним депутатами сільської ради та членом виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради (т. 1 с. 204), актом про поширення недостовірних чуток в приміщенні Подорожненського НВК від 01 вересня 2017 року (т.1 с. 205), пояснювальною запискою члена виконавчого комітету сільської ради від 04 вересня 2017 року (т. 1 с. 206).

Не заперечуючи факти поширення вчителями навчального закладу інформації щодо його майбутнього, позивач зазначив, що йому про ці обставини нічого не було відомо.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встанови, а відповідач не довів, що поширювана в навчальному закладі серед учнівського і батьківського колективів інформація являлася недостовірною, зважаючи на подальше припинення існування цього навчального закладу, як самостійної юридичної особи. Також не доведено, що такі дії вчителів були результатом протиправних дій або бездіяльності позивача.

За таких обставин висновок суд першої інстанції про недоведеність позивачем неправомірності рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є неправильним.

Зі змісту мотивувальної частині рішення суду в цій частині вбачається, що суд здебільшого пов`язав вчинення порушення позивачем трудової дисципліни з ненаданням ОСОБА_1 пояснень за дорученнями сільського голови від 04 вересня 2017 року, а не з обставинами, які вказані в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Великоандрусвської сільської ради від 06 вересня 2017 року № 68.

Однак суд не вправі визнати накладення на працівника дисциплінарного стягнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган це не пов`язував. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для стягнення стали дії чи бездіяльність позивача по забезпеченню роботи навчального закладу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Вказана норма спрямована на забезпечення прав працівника та захист від безпідставного застосування стягнення.

Отже надання пояснень на вимогу власника або уповноваженого ним органом є правом, а не обов`язком працівника. Саме по собі ненадання пояснень працівником не являється порушенням трудової дисципліни.

Рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 06 вересня 2017 року № 68 не можна вважати правомірним так, як вказані в ньому обставини не дають підстав для висновку про порушення ним трудової дисципліни.

Надаючи правову оцінку обставинам, вказаним в оспорюваному рішенні від 06 вересня 2017 року № 68, виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради не з`ясував і не врахував всіх обставин справи, за відсутності достатніх і достовірних доказів вчинення позивачем порушення трудової дисципліни безпідставно наклав на нього стягнення у формі догани.

Про рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року № 78 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області правильно встановив, що рішенням виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року № 78 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за те, що він не надав тарифікаційні матеріали Подорожненського НВК до тарифікаційної комісії закладів освіти Великоандрусівської сільської ради, що поставило під загрозу своєчасну виплату заробітної плати (першої частини) працівникам закладу за вересень 2017 року.

Крім того, суд встановив, що розпорядженням Великоандрусівського сільського голови від 31 серпня 2017 року № 42-р Про проведення тарифікації педагогічних працівників установ освіти станом на 01 вересня 2017 року створено тарифікаційну комісію, до складу якої включено позивача - директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 Тарифікаційну комісію зобов`язано провести тарифікацію закладів освіти з 01 вересня 2017 року по 05 вересня 2017 року та представити зведені відомості та тарифікаційні матеріали на затвердження. Зобов`язано керівників установ до 01 вересня перевірити трудові книжки, особові справи педагогічних працівників та скласти тарифікаційні списки із зазначенням освіти медпрацівників, категорії та встановлених посадових окладів. Крім того, директорів шкіл зобов`язано разом з тарифікаційними списками надати документи, зазначені в п. 5 розпорядження в кількості 24 шт. (т. 2 с. 168).

Як встановив суд першої інстанції, і це підтвердив відповідач у відзиві на позов (т. 1 с. 200), копію цього розпорядження позивач отримав 04 вересня 2017 року о 13:30 год.

Згідно п. 2, п. 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102, та наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557 Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ , обов`язок по проведенню тарифікації та встановлення працівникам конкретних посадових окладів та доплат станом на 01 вересня року покладається на керівників цих установ. Тарифікаційні списки встановленої форми затверджуються за погодженням із профспілковим комітетом не пізніше 05 вересня і подаються вищестоящому органу управління.

06 вересня 2017 року позивач направив Великоандрусівському сільському голові супровідний лист, до якого було додано пакет документів (тарифікаційні матеріали), у тому числі: наказ Про розподіл навчальних годин та іншого тижневого навантаження між учителями НВК на 2017-2018 н.р.; навчальний план, довідка-розрахунок, список працівників, план укомплектації, тарифікаційний список ( т. 2 с. 169).

Факт неподання позивачем тарифікаційних списків і матеріалів тарифікаційній комісії до 01 вересня 2017 року визнається всіма учасниками справи.

Проте граничний строк їх подання встановлений п. 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102, - до 05 вересня.

Тарифікаційний список та ряд інших документів позивач передав Великоандрусіському сільському голові 06 вересня 2017 року, тобто з пропуском граничного строку на один день.

Вирішуючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідно до приписів ч. 3 ст. 149 КЗпП України, Виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради мав врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Доказів того, що позивач ухилявся від виконання обов`язків по складанню тарифікаційних списків та тарифікаційних матеріалів відповідач не надав, не довів, що в результаті прострочення позивачем подачі тарифікаційних документів на один день заподіяло будь-яку шкоду. До того ж, не було взято до уваги попередню багаторічну бездоганну працю позивача на посаді директора навчального закладу, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача та доказами застосування до нього заходів заохочення за досягнення у роботі (т. 1 с. 35 - 36).

За таких обставин накладення на позивача дисциплінарного стягнення не можна вважати обґрунтованим і справедливим.

Про рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 02 жовтня 2017 року № 94 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 .

Крім того, у п. 18 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом, і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення.

Згідно п. 23 цієї ж постанови Пленуму ВСУ за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 02 жовтня 2017 року № 94 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 позивача звільнено з роботи з посади директора Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області з 02 жовтня 2017 року згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку.

При цьому в рішенні, копія якого міститься в т. 1 с. 37, не вказано нові порушення трудової дисципліни чи трудових обов`язків, допущені ОСОБА_1 , за які накладається таке стягнення, а також не вказано факти застосування до нього раніше заходів дисциплінарного чи громадського впливу.

Відповідач, заперечуючи у відзиві на позов від 12 квітня 2018 року (т. 1 с. 185 - 192), проти вимог позивача в цій частині посилався на те, що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення 02 жовтня 2017 року стали ряд вчинених ним порушень трудових обов`язків і трудової дисципліни, а саме:

- 29 червня 2017 року - відсутність на робочому місці без поважних причин та попереднього погодження з органом управління освітою;

- з 23 серпня до 19 вересня 2017 року - захоплення та блокування приміщення Подорожненського НВК його працівниками на чолі з ОСОБА_1 та за його активної участі;

- 08 вересня 2017 року - відсутність на робочому місці без поважних причин та попереднього погодження з органом управління освітою;

- бездіяльність у вирішенні питання забезпечення підручниками (численні скарги батьків):

- бездіяльність у вирішенні питання допущення випадків залякування батьків окремими вчителями (звернення батьків);

- прогул без поважних причин 12 та 13 вересня 2017 року;

- не подав клопотання про щорічне преміювання працівників Подорожненського НВК до дня вчителя;

- неподання табелю обліку робочого часу працівників Подорожненського НВК.

На підтвердження цих обставин відповідач надав акт від 29 червня 2017 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин з 8:45 до 12:00 год. (т. 2 с. 178), акт від 08 вересня 2017 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 08:10 до 12:55 год. (т. 2 с.182); акт від 08 вересня 2017 року про вчинення перешкод працівниками педагогічного колективу при спробі представників власника зайти до приміщення Подорожненського НВК (т. 2 с. 183), доповідна запискою начальника КЗ ЦОЗУ про невиплату працівникам Подорожненського НВК щорічної премії із-за відсутності клопотання директора закладу ОСОБА_1 (т. 2 с. 184), доповідна записка начальника КЗ ЦОЗУ про неподання директором Подорожненського НВК табелю обліку робочого часу працівників навчального закладу (т. 2 с. 185).

Однак, з наданої відповідачем посвідченої копії протоколу засідання виконавчого комітету від 02 жовтня 2017 року (т. 1 с. 27 - 218) не вбачається, що саме ці обставини обговорювалися на засідання виконкому і що саме вони стали підставою для ухвалення ним рішення про звільнення позивача.

Згодом відповідач надав іншу копію протоколу засідання виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 02 жовтня 2017 року (т. 2 с. 171 - 172), яку додав до відзиву на позов від 30 травня 2018 року в якому наведенні у відзиві на позов підстави звільнення позивача зазначено у доповіді сільського голови Іващенко Н. І. на засіданні виконкому.

При цьому відповідач не пояснив суду надання ним двох різних копій протоколу засідання виконавчого комітету від 02 жовтня 2017 року, які посвідчені однією і тією ж особою - секретарем Великоандрусівської сільської ради ОСОБА_8 , але які мають відмінності за змістом: у копії протоколу (т. 1 с. 217 - 218) вказано кількість присутніх членів виконкому - 9 осіб та відсутні відомості про хід обговорення питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а у іншій копії цього ж таки протоколу (т. 2 с. 171 - 172) вказано про присутність 10 членів виконкому та детально описано зміст обговорення із зазначенням допущених ОСОБА_1 порушень, а саме:

- 29 червня 2017 року - відсутність на робочому місці без поважних причин та попереднього погодження з органом управління освітою;

- з 23 серпня до 19 вересня 2017 року захоплення та блокування приміщення Подорожненського НВК його працівниками на чолі з ОСОБА_1 та за його активної участі;

- 08 вересня 2017 року - відсутність на робочому місці без поважних причин та попереднього погодження з органом управління освітою;

- бездіяльність у вирішенні питання забезпечення підручниками (численні скарги батьків):

- бездіяльність у вирішенні питання допущення випадків залякування батьків окремими вчителями (звернення батьків);

- прогул без поважних причин 12 та 13 вересня 2017 року;

- не подав клопотання про щорічне преміювання працівників Подорожненського НВК до дня вчителя;

- неподання табелю обліку робочого часу працівників Подорожненського НВК.

Суд першої інстанції не дав оцінки суперечливим доказам відповідача.

У суді апеляційної інстанції представники відповідача не роз`яснили суперечність у наданих ними копіях протоколу від 02 жовтня 2017 року, оригінал цього документу суду не надали.

Зважаючи на суперечливі копії протоколу, ненадання відповідачем його оригіналу, відсутність у рішенні виконавчого комітету від 02 жовтня 2017 року № 94 вказівок на конкретні нові факти невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що підставою накладення на позивача стягнення у вигляді звільнення стали нові обставини відсутності його на робочому місці, блокування приміщення навчального закладу, неподання табелю обліку робочого часу та ін.

З наданих позивачем документів неможливо встановити дійсні причину звільнення позивача та перевірити їх наявність або відсутність.

Крім того, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Як вбачається з наданого позивачем листка непрацездатності (т. 1 с. 40), в період з 02 по 06 жовтня 2017 року, включно, ОСОБА_1 хворів і проходив амбулаторне лікування та був звільнений від роботи у цей період.

Розірвання відповідачем трудового договору з позивачем у період його непрацездатності прямо суперечить забороні, встановленій ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами позивача, що він був звільнений з роботи без належного обґрунтування та в період тимчасової непрацездатності, безумовно являється порушенням його трудових прав.

Висновок суду про те, що 02 жовтня 2017 року позивач був на робочому місці не спростовує той факт, що в цей день він був звільнений від роботи.

У зв`язку з цим та відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України позивач підлягає поновлення на попередній роботі.

При цьому суд відхиляє заперечення Великоандрусівської сільської ради про неможливість поновлення позивача на роботі у зв`язку з припиненням Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І - ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільскої ради з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 20 липня 2017 року № 133 Про здійснення реорганізації освітних закладів вирішено здійснити реорганізацію юридичних осіб (навчальних закладів), що знаходяться у комунальній власності Великоандрусівської ОТГ шляхом приєднання, зокрема, Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області до Комунального закладу Навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (т. 1 с. 242 - 244).

Суд першої інстанції на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильно встановив, що діяльність Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області припинена 12 грудня 2017 року, а його правонаступником є Комунальний заклад Навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Частиною 1 ст. 104 ЦК України передбачено, зокрема, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно ст. 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації , орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу.

Зі змісту цих норм можна зробити висновок, що закон пов`язує неможливість поновлення незаконно звільненого працівника лише у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи або організації з якої він був незаконно звільнений. Проте такий наслідок не застосовується у разі реорганізації юридичної особи.

Таким чином реорганізація Подорожненського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області, правонаступником якого є Комунальний заклад Навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області і в штатному розписі якого після реорганізації збереглася посада директора школи (т. 2 с. 125, 127), не може бути підставою для відмови в задоволенні вимоги незаконно звільненого позивача про його поновлення на роботі.

При цьому він підлягає поновленню у закладі освіти, який являються правонаступниками ліквідованої юридичної особи, звідки він був незаконно звільнений. Таким є Комунальний заклад Навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Про стягнути середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як раніше вже відзначав суд, незаконно звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

При цьому календарний місяць це місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.), тобто період з першого по останній день кожного місяця у календарному році. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 21-185а12.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

У даному випадку до розрахунку мають прийматися виплати за останні 2 календарні місяці, що передували звільненню ОСОБА_1 , тобто: серпень і вересень 2017 року.

Згідно наданої представником відповідача довідки Комунальної установи Центр з обслуговування закладів та установ Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади від 07 липня 2019 року № 50 (т. 4 с. 62), розмір заробітної плати позивача у серпні 2017 року за 6 відпрацьованих робочих днів становив 2455,20 грн, а у вересні 2017 року за 19 відпрацьованих робочих дні - 5531,43 грн.

Таким чином середньоденна заробітна плата позивача становить:

(2455,20 + 5531,43) : (6 + 19) = 319,47 грн.

У розрахунковому періоді включається весь період вимушеного прогулу, тобто з наступного робочого дня, який слідує за днем незаконного звільнення (з 03 жовтня 2017 року) по день ухвалення рішення про виплату середнього заробітку. При цьому суд враховує, що позовна заява про поновлення на роботі розглядалася більше року не з вини позивача. Таким чином розрахунковий період становить 439 робочих дні: з 03 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року - 62 робочих дні, з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року - 250 робочих дні, з 01 січня 2019 року по 08 липня 2019 року - 127 робочих днів.

Отже розмір середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу становить:

319,47 х 439 = 140247,33 грн.

Про моральну шкоду.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237 1 КЗпП Україниє факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237 1 КЗпП України(набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237 1 КЗпП Україниздійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Встановивши, що позивача протиправно було тричі притягнуто до дисциплінарної відповідальності, він був позбавлений роботи та заробітку, що викликало вимушені зміни у його житті та потребувало від нього додаткових зусиль для свого забезпечення, завдало йому душевного болю, а тому апеляційний суд дійшов висновку про доведеність заподіяння моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в грошовій формі шляхом одноразової виплати.

Проте, колегія суддів вважає визначний позивачем розмір грошової компенсації необґрунтовано великим.

З урахуванням всіх обставин справи, зокрема, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, істотності змін в його житті, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, керуючись вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір грошової компенсації в 5000,00 грн.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та справедливості, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову а також про часткове закриття провадження у справі .

Про судові витрати

Оскільки апеляційний суд ухвалює у справі нове рішення, яким задовольняє позов частково, відповідно до ч. 1, ч. 13 ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір за подання до суду позовної заяви та за подання апеляційної скарги, а також судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 377, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Великоандрусівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року № 68 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року № 78 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 02 жовтня 2017 року № 94 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального закладу навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний навчальний заклад Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (код юридичної особи у ЄДРПОУ 41420696) з 03 жовтня 2017 року.

Стягнути з Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (код юридичної особи у ЄДРПОУ 41420696, адреса місцезнаходження: 27520, Кіровоградська область, Світловодський район, село Велика Андрусівка, вул. Центральна, буд. 43) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 140247,33 грн (сто сорок тисяч двісті сорок сім гривень тридцять три копійки) без урахування податків та обов`язкових платежів та 5 000 грн 00 коп (п`ять тисяч гривень) відшкодування моральної шкоди.

Провадження за позовом ОСОБА_1 до Виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області закрити.

Стягнути з Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (код юридичної особи у ЄДРПОУ 41420696, адреса місцезнаходження: 27520, Кіровоградська область, Світловодський район, село Велика Андрусівка, вул. Центральна, буд. 43) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 2643,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок три гривні) судового збору.

Стягнути з Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (код юридичної особи у ЄДРПОУ 41420696, адреса місцезнаходження: 27520, Кіровоградська область, Світловодський район, село Велика Андрусівка, вул. Центральна, будинок 43) в дохід держави 640,00 (шістсот сорок гривень) судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 12 серпня 2019 року. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. 3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді А. М. Головань

С. І. Мурашко