ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2019 р. Справа№ 927/914/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Дикунської С.Я.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу №300-20/3/02-5060 від 16.04.2019 (вх. №09.1-04.4/3309/19 від 13.05.2019) Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019
у справі №927/914/18 (суддя Белов С.В.)
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест
про стягнення 679 998,00 грн
від позивача: Данилов К.О., довіреність №300-122/03-77 від 08.07.2019
від відповідача: не з`явились
в с т а н о в и в:
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест про стягнення 339 999,00 грн штрафу та 339 999,00 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, а саме п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції .
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест в дохід загального фонду Державного бюджету України 339 999,00 грн штрафу, 321 299,06 грн пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест на користь Антимонопольного комітету України судовий збір в сумі 9 919,47 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши факт несплати відповідачем накладеного на нього штрафу згідно з рішенням позивача, посилаючись на приписи ст.ст. 56, 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Разом з тим, задовольняючи рішення частково, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пені зупинялося на час оскарження рішення позивача у господарському суді, що не було враховано позивачем при поданні позовної заяви.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач - Антимонопольний комітет України, 17.04.2019 подав апеляційну скаргу №300-20/3/02-5060 від 16.04.2019 (вх. №09.1-04.4/3309/19 від 13.05.2019), в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019 у справі №927/914/18 скасувати в частині стягнення пені у розмірі 321 299,00 грн та судового збору у розмірі 9 919,47 грн, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності зупинення нарахування пені за прострочення сплати штрафу на час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/1231/18, оскільки в межах розгляду зазначеної справи Товариство з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест не мало процесуального статусу позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/1231/18. Скаржник зазначає, що оскільки відповідач не оскаржував рішення Антимонопольного комітету України, зупинення нарахування пені безпосередньо щодо нього не відбулося. При цьому скаржник посилається на те, що штраф та пеня мають індивідуальний характер.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою №300-20/3/02-5060 від 16.04.2019 (вх. №09.1-04.4/3309/19 від 13.05.2019) Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019 у справі №927/914/18. Встановлено учасникам справи процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв, клопотань, пояснень. Справу призначено до розгляду на 24.06.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 розгляд справи №927/914/18 відкладено на 22.08.2019 на підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судове засідання 22.08.2019 представник відповідача не з`явився. 12.07.2019 до Північного апеляційного господарського суду повернулось поштове відправлення з копією ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи на 22.08.2019 (вх. №09.2-04/740721/19), яка надсилалася на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказаною позивачем в позовній заяві та апеляційній скарзі, з відміткою поштової установи про інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відтак, судова колегія зазначає, що відповідача було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019 у справі №927/914/18 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Антимонопольного комітету України (позивач у справі) №668-р від 30.11.2017 у справі №20-26.13/1-16 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Харкывський акумуляторний завод Владар і Товариство з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест (відповідач у справі) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції . Вказаним рішенням за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Товариство з обмеженою відповідальністю Харківський акумуляторний завод Владар накадено штраф у розмірі 7 035 570,00 грн, а на Товариство з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест накладено штраф у розмірі 339 999,00 грн (а.с.11-27).
12.12.2017 Антимонопольним комітетом України надіслано вказане рішення Товариству з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест для виконання за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: проспект Миру, 49, м. Чернігів, 14000. Однак, поштове відправлення було повернуто до Антимонопольного комітету України з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України , газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр , Офіційний вісник України , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Матеріалами справи підтверджується, що витяг з рішення було оприлюднене в офіційному друкованому органі - газеті Урядовий кур`єр від 07.03.2018 №46 (а.с. 32-33).
Таким чином, як вірно вказав місцевий господарський суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , строк сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №668-р від 30.11.2017 на відповідача, закінчився 18.05.2018.
Згідно зі ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем доказів про сплату штрафу Антимонопольному комітету України не надано.
Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 було прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський акумуляторний завод Владар про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №668-р від 30.11.2017 та відкрито провадження у справі №910/1231/18, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест . Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/1231/18 в позові відмовлено повністю.
20.09.2018 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/1231/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський акумуляторний завод Владар на рішення Господарського суду міста Києва від 19 червня 2018 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський акумуляторний завод Владар на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/1231/18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/1231/18 залишено без змін.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
У позовній заяві позивачем зазначено, що ним за прострочення сплати відповідачем штрафу в розмірі 339 999,00 грн нарахована пеня за період з 19.05.2018 по 22.08.2018 у розмірі 484 498,56 грн. Однак, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 56 вказаного закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 339 999,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції врахував час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/1231/18 про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №668-р від 30.11.2017 та вказав, що прострочення сплати штрафу у розмірі 339 999,00 грн склало 63 календарних дні, починаючи з 20.06.2018, тобто з наступного дня після винесення рішення Господарським судом міста Києва у вказаній справі.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, що місцевим господарським судом не враховано того, що відповідач рішення Антимонопольного комітету №668-р у судовому порядку не оскаржував, в межах розгляду господарської справи №910/1231/18 не мав процесуального статусу позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а отже, на думку позивача, зупинення нарахування пені на період оскарження в судовому порядку рішення Антимонопольного для Товариства з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест не відбулося.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не погоджується із зазначеними твердженнями апелянта, виходячи з наступного.
Абзацами третім - п`ятим ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 16.04.2019 у справі №910/11550/18, від 11.06.2019 у справі №914/3050/14 та від 11.06.2019 у справі №910/9272/18.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналіз вищезазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що закон пов`язує зупинення нарахування пені саме з фактом оскарження рішення Антимонопольного комітету України, незалежно від того, хто є суб`єктом такого оскарження. Апеляційний господарський суд вважає за необхідне також зауважити, що зупинення нарахування пені на час розгляду судом справи про визнання відповідного рішення Антимонопольного комітету України недійсним так само не пов`язано з процесуальним статусом особи суб`єкта господарювання, щодо якого прийнято рішення про накладення штрафу.
Крім того, з інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що предметом спору у справі №910/1231/18 було визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №668-р від 30.11.2017 в цілому, а не в частині, що стосується позивача у вказаній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський акумуляторний завод Владар . Відтак, судова колегія зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест як третя особа у вказаній справі не мало процесуальної можливості заявити самостійні вимоги на предмет спору про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №668-р від 30.11.2017 в частині накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест .
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що зупинення нарахування пені на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України не впливає на її індивідуальний характер, оскільки розмір пені залежить від факторів, нерозривно пов`язаних саме з суб`єктом господарювання, на якого накладено штраф, а саме: розміру штрафу, накладеного за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дати отримання копії рішення Антимонопольного комітету України відповідним суб`єктом господарювання, а також дати оплати штрафу. Разом з тим, нарахування пені повинно здійснюватися відповідно до вимог закону, а тому, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавством про захист економічної конкуренції чітко визначено момент початку та зупинення нарахування пені за прострочення сплати штрафу, при чому тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд, відтак вимога позивача щодо стягнення пені у сумі 339 999,00 грн за період з 19.05.2018 по 222.08.2018 підлягає частковому задоволенню у розмірі 321299,06 грн за період з 20.06.2018 по 22.08.2018.
Відтак, доводи скаржника про те, що зупинення нарахування пені на період розгляду господарським судом справи про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України для Товариства з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест не відбулося у зв`язку з тим, що відповідач не мав процесуального статусу позивача або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, колегією суддів відхиляються, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі.
Разом з тим, враховуючи те, що рішення Антимонопольного комітету України №668-р від 30.11.2017 в судовому порядку не було визнано недійсним, воно підлягає обов`язковому виконанню з боку відповідача, а тому місцевим господарським судом правомірно було задоволено позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Новабуд-Інвест штрафу у розмірі 339 999,00 грн.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права, а також неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, під час вирішення справи в суді першої інстанції, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019 у справі №927/914/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019 у справі №927/914/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2019 у справі №927/914/18 залишити без змін.
3. Справу №927/914/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді С.Я. Дикунська
А.О. Мальченко
Повний текст постанови складено 23.08.2019
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2019 |
Оприлюднено | 27.08.2019 |
Номер документу | 83821161 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні