Ухвала

від 22.08.2019 по справі 910/506/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/506/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про відшкодування завданої майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2019 Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ у Деснянському районі) повторно звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі №910/506/18.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у справі № 910/506/18 є вимога про стягнення 3 291 364,90 грн майнової шкоди, завданої в результаті протиправних дій слідчих СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 910/506/18 ДПІ у Деснянському районі мала сплатити судовий збір у сумі 98 740,94 грн.

Доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі скаржник не надав.

У касаційній скарзі ДПІ у Деснянському районі звертає увагу суду на те, що органи Державної фіскальної служби (далі - ДФС) зобов`язані здійснювати всі заходи щодо виконання покладених функцій та повноважень, в тому числі звернення до суду з позовами, апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь органів ДФС, у зв`язку з обмеженим фінансуванням, шляхом подання клопотань про звільнення від сплати судового збору, а у випадках відмови у їх задоволенні шляхом подання клопотань про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк та просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на проведення структурної реорганізації ДФС в рамках комплексної реформи ДФС, у зв`язку з чим значною мірою зменшено фінансування державних податкових інспекцій. В результаті наведеного скаржник зазначає, що не має коштів для сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою, що, на думку скаржника, є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи, що передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 98 740,94 грн.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: 31219207026007;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Символ звітності банку: 207.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У касаційній скарзі ДПІ у Деснянському районі не погоджується з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права України, а також такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на частини 2, 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України", якою затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, зниження, здійснення витрат пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження. Між тим, у цій касаційній скарзі не зазначено неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права чи порушення норм процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, у чому саме полягало неправильне застосування норм права і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових актів.

Таким чином, скаржнику необхідно обґрунтувати, в чому, на його думку, полягало неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами, що призвело до прийняття оскаржуваних судових рішень у справі № 910/506/18.

Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ДПІ у Деснянському районі оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 910/506/18. Останнім днем оскарження додаткової постанови, відповідно до приписів статті 288 ГПК України, є 04.03.2019, однак касаційну скаргу, згідно з відбитком календарного штампа на конверті, скаржник подав 26.07.2019, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження цієї постанови, скаржник зазначає, що у березні 2019 року звернувся до суду касаційної інстанції з первісною касаційною скаргою, ухвалою Верховного Суду від 18.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ДПІ у Деснянському районі про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 02.04.2019. ДПІ у Деснянському районі направила заяву про усунення недоліків касаційної скарги. Проте, ухвалою Верховного Суду від 15.04.2019 вдруге відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто касаційну скаргу, оскільки скаржником не було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 18.03.2019 у встановлений судом строк, у зв`язку з чим скаржник звернувся з цією касаційною скаргою.

Втім, вказані скаржником причини для поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними з огляду на їх суб`єктивний характер та відсутність в матеріалах касаційної скарги доказів існування об`єктивних обставин, що стали причиною пропуску процесуального строку подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, скаржнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 910/506/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 06.09.2019, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак