Рішення

від 23.08.2019 по справі 140/1843/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1843/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західтранссервіс плюс до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Західтранссервіс плюс (далі - ТзОВ Західтранссервіс плюс , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №0463161303 від 16.11.2018; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0463131303 та №0463141303 від 16.11.2018; визнання протиправною та скасування податкової вимоги №8430-55 від 15.11.2018 та визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0463151303 від 16.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Західтранссервіс плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, укладення трудового договору з найманими працівниками за період з 01.01.2018 по 30.09.2018. За результатами перевірки було складено акт №22239/03-20/13-03/37107375 від 22.10.2018. На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0463131303 та №0463141303 від 16.11.2018, рішення про застосування штрафних санкцій №0463161303 від 16.11.2018, податкову вимогу форми Ю №8430-55 від 15.11.2018 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0463151303 від 16.11.2018.

ТзОВ Західтранссервіс плюс не погоджується з висновками контролюючого органу викладеними в акті перевірки, на підставі яких, в подальшому прийняті оскаржувані рішення, оскільки вважає, що такі висновки зроблені лише на підставі матеріалів отриманих від Управління Держпраці у Волинській області Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю від 11.10.2018 №ВЛ731/3/АВ, які були предметом розгляду в іншій справі, а саме №140/2676/18, та по яким суд надав оцінку щодо використання праці ОСОБА_1 без оформлення трудового договору у встановленому порядку.

На підставі вищевикладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву від 10.07.2019 року вх. №11241/19 (а.с.65-67) представник відповідача не погоджується з даним позовом та вважає його безпідставним. В обґрунтування своєї позиції представник відповідач зазначив, оскільки під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Західтранссервіс плюс не надано документального підтвердження щодо виплати заробітної плати гр. ОСОБА_1 та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, відтак податковим органом правомірно застосовано до позивача грошові зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, та штрафні санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Крім того, зазначає що з 28.12.2018 податкова вимога форми Ю № 8430-55 від 15.11.2018 була повністю погашена, а тому остання вважається відкликаною.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 позовну заяву ТзОВ Західтранссервіс плюс до ГУ ДФС у Волинській області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0463151303 від 16.11.2018 та визнання протиправним та скасування рішення №0463161303 від 16.11.2018 - залишено без розгляду.

Інших заяв по суті справи (відповідь на відзив, заперечення проти відповіді на відзив) від сторін на адресу суду не надходило.

Сторони скористались своїм правом, щодо подачі заяв по суті справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що підставі наказу №3503 від 08.10.2018 року ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Західтранссервіс плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, укладення трудового договору з найманими працівниками за період з 01.01.2018 по 30.09.2018. За результатами перевірки було складено акт №22239/03-20/13-03/37107375 від 22.10.2018 (а.с.11-23).

Згідно вищевказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення, а саме:

- пп. б п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 за №111/26556, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані податковим агентом до податкового органу податкові розрахунки за формою 1 ДФ за І та ІІІ квартали 2017 року та невідображено у податкових розрахунках за формою 1 ДФ нарахування та виплату заробітної плати з нарахуванням та утриманням податку на доходи фізичних осіб гр. ОСОБА_1 ;

- пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.2.1. п.164.2 ст.164; пп.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. а п. 176.2 ст.176 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на загальну суму 3 780,00 грн. (у тому числі березень 2018 - 630,00 грн., квітень 2018 - 720,0 грн., травень 2018 - 720,00 грн., червень 2018 - 810,00 грн., липень 2018 - 900,00 грн.;

- пп. 1.2, 1.3, 1.4 та 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX та пп. а п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся, на загальну суму 315,00 грн. (у тому числі за березень 2018 - 52,50 грн., квітень 2018 - 60,00 грн., травень 2018 - 60,00 грн., травень 2018 - 67,50 грн., червень 2018 - 75,00 грн.);

- п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 та п.5 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 4 620,00 грн. (в тому числі за березень 2018 - 770,00 грн., за квітень 2018 - 880,00 грн., за травень 2018 - 880,00 грн., за червень 2018 - 990,00 грн., за липень 2018 - 1 100,00 грн.)

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області в тому числі винесені податкові повідомлення-рішення №0463131303 від 16.11.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 3 780,00 грн., за штрафними санкціями 2 340,00 грн.; №0463141303 від 16.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору за основним платежем 315,00 грн., за штрафними санкціями 195,01 грн.; №Ф-0466421302 вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 105 593,92 грн.; №0466411302 рішення про застосування штрафних санкцій зі сплати своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за штрафними санкціями 10 991,08, грн.

Також, судом встановлено, щодо позивачу сформовано податкову вимогу форми Ю №8430-55 від 15.11.2018 про наявність станом на 14.11.2018 податкового боргу в загальній сумі 2 576,78 грн. з податку на додану вартість із вироблений в Україні товарів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного публічно-правового спору суд враховує положення таких нормативно-правових актів.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 19-1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 14.1.180. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 171.1. статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 171.2. статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Згідно з пунктом 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем вимог ПК України щодо неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору із заробітної плати найманих працівників до бюджету стали пояснення гр. ОСОБА_1 , в яких зазначила, що працювала у позивача без належного оформлення трудових відносин.

Відповідно до пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Однак як слідує з акту перевірки, окрім пояснень колишніх працівників позивача та гр. ОСОБА_1 з якою трудовий договір не укладався, будь-яких інших документів, визначених статтею 83 ПК України, які б свідчили про допуск до роботи без оформлення трудових відносин не наведено.

Отже, податковий орган при виявленні порушень та формуванні висновків акту не керувався необхідними матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок в достатньому обсязі.

Суд зазначає, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

До матеріалів перевірки відповідачем не надано суду документів, що підтверджують наявність зазначених у акті перевірки фактів.

В акті відсутні будь-які підтверджуючі дані про те, що зазначена у поясненнях винагорода працівникам виплачувалася і не була позивачем відображена в бухгалтерському та податковому обліку.

Обставинами, що передували прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень слугували матеріали перевірки отримані від Управління Держпраці у Волинській області, а саме, Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю від 11.10.2018 №ВЛ731/3/АВ, які зазначені в акті перевірки №22239/03-20/13-03/37107375 від 22.10.2018, висновки якого зводяться до того, що під час проведення документальної перевірки ТзОВ Західтранссервіс плюс не надано документального підтвердження щодо виплати заробітної плати гр. ОСОБА_1 та відповідно сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Однак суд не може погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №140/2676/18, яке набрало законної сили 07.05.2019 визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженим посадовим особам від 06.11.2018 №ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС. Предметом розгляду даної справи була постанова про накладення на позивача штрафу, яка прийнята на підставі Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю від 11.10.2018 №ВЛ731/3/АВ.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, рішенням суду в адміністративній справі №140/2676/18, яке набрало законної сили, не підтверджено правомірності висновків контролюючого органу щодо неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору із заробітної плати найманих працівників до бюджету, які і стали підставою для застосування до позивача Управлінням Держпраці у Волинській області штрафу в розмірі 335 070,00 грн. за порушення вимог абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), тому при розгляді цієї справи, в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України, дані обставини доказуванню не підлягають.

Щодо позовної вимоги, про скасування податкової вимоги №8430-55 від 15.11.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В подальшому з метою погашення податкового боргу позивачу була сформована і надіслана податкова вимога № 8430-55 від 15.11.2018.

Як слідує з інтегрованої картки платника податків ТзОВ Західтранссервіс плюс , останнім 28.12.2018 було сплачено податковий борг згідно вищезгаданої вимоги (а.с.78-79).

Відповідно до вимог пп.60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Аналогічні положення закріплено в розділі VI Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, що затверджений Затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610.

Відтак, оскільки позивачем добровільно сплачений податковий борг, згідно з податкової вимоги № 8430-55 від 15.11.2018, така вимога вважається відкликаною, а тому підстав для її скасування немає.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16.11.2018 року №0463131303 та №0463141303, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на підприємство.

Проаналізувавши викладене та беручи до уваги досліджені письмові докази в їх сукупності суд вважає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.11.2018 №0463131303 та №0463141303, які з огляду на їх безпідставність підлягають скасуванню, а в задоволенні позовної вимоги щодо скасування податкової вимоги №8430-55 від 15.11.2018 слід відмовити.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Судом встановлено, що згідно квитанції №20 від 05.06.2019 за подання позовної заяви до Волинського окружного адміністративного суду позивачем сплатило судовий збір на загальну суму 1948,00 грн.

Враховуючи, що суд задовольняє позов на загальну суму грошових зобов`язань, визначених позивачу в оскаржуваних рішеннях в розмірі 6 630,01 грн., тому на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до задоволення позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 770,00 грн. (39,54% від задоволених вимог), сплачений згідно з квитанції №20 від 05.06.2019.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Західтранссервіс плюс до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0463131303 та №0463141303 від 16.11.2018; визнання протиправною та скасування податкової вимоги №8430-55 від 15.11.2018 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області №0463131303 та №0463141303 від 16.11.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинської області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Західтранссервіс плюс (45607, Волинська область, Луцький район, село Гірка Полонка, вулиця Луцька, будинок 8, код ЄДРПОУ 37107375) судові витрати в сумі 770,00 грн. (сімсот сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський