Постанова

від 28.11.2019 по справі 140/1843/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10594/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року в справі № 140/1843/19 (головуючий суддя - Мачульський В. В., м. Луцьк) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" до Головного управління ДФС у Волинській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними та скасування вимог,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення №0463161303 від 16.11.2018; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0463131303 та №0463141303 від 16.11.2018; визнання протиправною та скасування податкової вимоги №8430-55 від 15.11.2018 та визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0463151303 від 16.11.2018.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що висновки контролюючого органу зроблені лише на підставі матеріалів отриманих від Управління Держпраці у Волинській області "Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю" від 11.10.2018 №ВЛ731/3/АВ, які були предметом розгляду в іншій справі, а саме №140/2676/18, та по яким суд надав оцінку щодо використання праці ОСОБА_1 без оформлення трудового договору у встановленому порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 позовну заяву ТзОВ "Західтранссервіс плюс" до ГУ ДФС у Волинській області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0463151303 від 16.11.2018 та визнання протиправним та скасування рішення №0463161303 від 16.11.2018 залишено без розгляду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області №0463131303 та №0463141303 від 16.11.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням ДФС у Волинській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що оскільки під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Західтранссервіс плюс" не надано документального підтвердження щодо виплати заробітної плати гр. ОСОБА_1 та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, відтак податковим органом правомірно застосовано до позивача грошові зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, та штрафні санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

На підставі ст. 55 КАС України судом апеляційної інстанції проведено процесуальне правонаступництво та замінено сторону - Головне управління ДФС у Волинській області на Головне управління ДПС у Волинській області.

В судовому засіданні, представник відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні, представник позивача, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в задоволенні такої в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Встановлено, що підставі наказу №3503 від 08.10.2018 року ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Західтранссервіс плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, укладення трудового договору з найманими працівниками за період з 01.01.2018 по 30.09.2018. За результатами перевірки було складено акт №22239/03-20/13-03/37107375 від 22.10.2018 (а.с.11-23).

Згідно вищевказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення, а саме пп."б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 за №111/26556, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані податковим агентом до податкового органу податкові розрахунки за формою 1 ДФ за І та ІІІ квартали 2017 року та невідображено у податкових розрахунках за формою 1 ДФ нарахування та виплату заробітної плати з нарахуванням та утриманням податку на доходи фізичних осіб гр. ОСОБА_1 ; пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.2.1. п.164.2 ст.164; пп.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. "а" п. 176.2 ст.176 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на загальну суму 3 780,00 грн. (у тому числі березень 2018 - 630,00 грн., квітень 2018 - 720,0 грн., травень 2018 - 720,00 грн., червень 2018 - 810,00 грн., липень 2018 - 900,00 грн.; пп. 1.2, 1.3, 1.4 та 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX та пп. "а" п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся, на загальну суму 315,00 грн. (у тому числі за березень 2018 - 52,50 грн., квітень 2018 - 60,00 грн., травень 2018 - 60,00 грн., травень 2018 - 67,50 грн., червень 2018 - 75,00 грн.); п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 та п.5 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 4 620,00 грн. (в тому числі за березень 2018 - 770,00 грн., за квітень 2018 - 880,00 грн., за травень 2018 - 880,00 грн., за червень 2018 - 990,00 грн., за липень 2018 - 1 100,00 грн.)

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області в тому числі винесені податкові повідомлення-рішення №0463131303 від 16.11.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 3 780,00 грн., за штрафними санкціями 2340,00 грн.; №0463141303 від 16.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору за основним платежем 315,00 грн., за штрафними санкціями 195,01 грн.; №Ф-0466421302 вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 105 593,92 грн.; №0466411302 рішення про застосування штрафних санкцій зі сплати своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за штрафними санкціями 10 991,08, грн.

Також встановлено, щодо позивачу сформовано податкову вимогу форми "Ю" №8430-55 від 15.11.2018 про наявність станом на 14.11.2018 податкового боргу в загальній сумі 2 576,78 грн. з податку на додану вартість із вироблений в Україні товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 19-1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 14.1.180. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 171.1. статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 171.2. статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Згідно з пунктом 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Встановлено, що відповідно до акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем вимог ПК України щодо неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору із заробітної плати найманих працівників до бюджету стали пояснення гр. ОСОБА_1 , в яких зазначила, що працювала у позивача без належного оформлення трудових відносин.

Відповідно до пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як слідує з акту перевірки, окрім пояснень колишніх працівників позивача та гр. ОСОБА_1 з якою трудовий договір не укладався, будь-яких інших документів, визначених статтею 83 ПК України, які б свідчили про допуск до роботи без оформлення трудових відносин не наведено.

Отже, податковий орган при виявленні порушень та формуванні висновків акту не керувався необхідними матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок в достатньому обсязі.

Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

До матеріалів перевірки відповідачем не надано суду документів, що підтверджують наявність зазначених у акті перевірки фактів.

В акті відсутні будь-які підтверджуючі дані про те, що зазначена у поясненнях винагорода працівникам виплачувалася і не була позивачем відображена в бухгалтерському та податковому обліку.

Прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень слугували матеріали перевірки отримані від Управління Держпраці у Волинській області, а саме, "Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю" від 11.10.2018 №ВЛ731/3/АВ, які зазначені в акті перевірки №22239/03-20/13-03/37107375 від 22.10.2018, висновки якого зводяться до того, що під час проведення документальної перевірки ТзОВ "Західтранссервіс плюс" не надано документального підтвердження щодо виплати заробітної плати гр. ОСОБА_1 та відповідно сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №140/2676/18, яке набрало законної сили 07.05.2019 визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженим посадовим особам від 06.11.2018 №ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС. Предметом розгляду даної справи була постанова про накладення на позивача штрафу, яка прийнята на підставі "Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю" від 11.10.2018 №ВЛ731/3/АВ.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, рішенням суду в адміністративній справі №140/2676/18, яке набрало законної сили, не підтверджено правомірності висновків контролюючого органу щодо неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору із заробітної плати найманих працівників до бюджету, які і стали підставою для застосування до позивача Управлінням Держпраці у Волинській області штрафу в розмірі 335 070,00 грн. за порушення вимог абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), тому при розгляді цієї справи, в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України, дані обставини доказуванню не підлягають.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16.11.2018 року №0463131303 та №0463141303, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на підприємство.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного про часткове задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області) - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року в справі № 140/1843/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 02 грудня 2019 року.