Рішення

від 23.08.2019 по справі 300/1324/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2019 р. справа № 300/1324/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне підприємство" про стягнення податкового боргу в сумі 137449,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне підприємство" (надалі - відповідач, ПАТ "Ремонтно-будівельне підприємство") про стягнення заборгованості в сумі 137 449,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в повному обсязі та в строки, визначені податковим законодавством, самостійно узгоджених, шляхом подання декларацій, сум податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб в загальному розмірі 81373,74 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених відповідачем зобов`язань позивачем застосовані штрафні (фінансові) санкції по земельному податку з юридичних осіб в загальному розмірі 55777,57 грн., а також нарахована пеня в розмірі 348,52 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

10.07.2019 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позов та в рахунок часткового погашення заборгованості 04.07.2019 здійснив оплату двома платежами на загальну суму 77761,83 грн. В решті вимог позову щодо підтвердження наявної за товариством заборгованості послався на обов`язок відповідача, як суб`єкта владних повноважень, доведення правомірності заявлених вимог(а.с.47-49).

29.07.2019 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та просить стягнути з товариства податковий борг, який станом на 21.07.2019 становить 86524,96 грн.(а.с.50-60)

Ухвалою суду від 31.07.2019 заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про зменшення позовних вимог у справі №300/1324/19 - повернуто без розгляду(а.с.61-62).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

30.05.1997 року проведено державну реєстрацію ПАТ "Ремонтно-будівельне підприємство" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 09.10.2018 (а.с.40-42). Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 та підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Щодо заборгованості відповідача по земельному податку, яка виникла у результаті самостійного розрахунку відповідачем власних зобов`язань, суд зазначає таке.

Пунктом 286.2. статті 286 коментованого Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодекс України для плати за землю.

Судом встановлено, що ПАТ "Ремонтно-будівельне підприємство" подано до державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік:

- № 92722543 від 20.12.2017 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб (Хриплинська сільська рада) в загальному розмірі 56044,13 грн, в тому числі, основний платіж - 53539грн та штрафна санкція 2505,13грн;

- № 9006705964 від 30.01.2017 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб (Хриплинська сільська рада) в розмірі 10503,68грн;

- № 9070406500 від 30.01.2017 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб (Хриплинська сільська рада) в розмірі 630,22грн;

- № 9272254351 від 20.12.2017 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб (Хриплинська сільська рада) в розмірі 16700,84грн(а.с.12-21).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов`язання відповідача із земельного податку, визначене ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, є узгодженим з дня подання таких декларацій.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов`язання земельного податку на загальну суму 81373,74грн та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, є узгодженими, а, отже, становлять податковий борг ПАТ "Ремонтно-будівельне підприємство".

Щодо зобов`язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із земельного податку з юридичних осіб, то судом взято до уваги таке.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що 01.06.2017 та 19.07.2018 позивачем за наслідками проведених камеральних перевірок про порушення правил сплати (перерахування) податків встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобо`язань по земельному податку з юридичних осіб, про що складено акти № 3706/12-03/13645980 та № 11137/09-19-55-01/13645980, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0010541203 від 09.06.2017, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1175,55грн;

№ 0010531203 від 09.06.2017, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 54949,85грн, однак з врахуванням часткової сплати, залишок заборгованості становить 45324,44грн;

№ 0050365501 від 19.07.2018, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1925,07грн;

№ 0050335501 від 19.07.2018, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4518,78грн;

№ 0050355501 від 19.07.2018, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 158,60грн(а.с.22-33).

17.07.2018 року, за наслідками розгляду акту про результати камеральної перевірки податкової звітності від 17.07.2019 № 11035/09-19-55-01/13645980, якою встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0049275501, яким до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 170грн, за платежем земельний податок з юридичних осіб (а.с. 34-35).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем(а.с.26, 30), що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що згадані вище податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України, відповідачем не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов`язань, а тому суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальній сумі 53272,44грн та самостійно визначений в уточненій декларації штраф у розмірі 2505,13грн, є узгодженими та являється податковим боргом.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Станом на 06.06.2019 контролюючим органом нараховано ПАТ "Ремонтно-будівельне підприємство" пеню за несплату узгоджених податкових зобов`язань із земельного податку по двох об`єктах оподаткування в сумі 348,52грн, що підтверджується довідкою про борг та зворотнім боком облікових карток платника податків, що містяться в матеріалах справи (а.с.11, 36-38, 39).

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" за № 126059-55 від 13.08.2018 року, яка отримана відповідачем 10.09.2018 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10). Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Суд враховує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено докази часткової оплати ним спірної суми в розмірі 77761,83 грн. із зазначенням призначення платежу *;140;13645980, сплата земельного податку , що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень від 04.02.2019 № 146 на суму 48761,83грн та №147 на суму 29 000грн. Доказів, які б свідчили про повне погашення суми заборгованості, відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в сумі 59738грн (137499,83 грн борг- 77761,83грн оплата).

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне підприємство" про стягнення податкового боргу в частині 59738грн є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити частково, з огляду на сплату боргу відповідачем у сумі 77761,83грн, а саме: стягнути з рахунків ПАТ "Ремонтно-будівельне підприємство" відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь бюджету податковий борг по земельному податку в сумі 59738грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне підприємство" із розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок належної йому готівки, на користь бюджету податковий борг по земельному податку у розмірі 59738 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять вісім) гривень.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463,адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: приватне акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне підприємство" (код ЄДРПОУ 13645980, адреса: 76495, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, село Хриплин, вулиця Пресмашівська, будинок 6).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.