Рішення

від 06.02.2019 по справі 810/4945/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м. Київ № 810/4945/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Волощук В.В., за участю представників сторін: від позивача - Булаєнко О.В., Яхнюк В.А., від відповідача - Соколов Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ЕКОДАНТЕ до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підриємство ЕКОДАНТЕ (далі також - позивач, ПП ЕКОДАНТЕ ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі також - відповідач, ГУ ДФС у Київській області), в якому (з урахуванням заяви від 01.11.2018 про уточнення позовних вимог) просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2018 за № 0029435601, № 0029655601 і № 0029415601.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 відкрито провадження за вказаним позовом ПП ЕКОДАНТЕ та дану справу було призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Київській області від 21.05.2018 за № 0029435601, № 0029655601 і № 0029415601 як таких, що прийняті контролюючим органами за результатами проведення неналежного виду перевірки. На думку позивача питання щодо наявності розбіжностей між даними податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, яке фактично досліджувалось контролюючим органом в ході проведеної камеральної перевірки (результати якої оформлено актом від 21.03.2018 №265/10-36-56-01/41275500) може бути предметом виключно документальної позапланової виїзної перевірки. Також позивач вважає, що камеральна перевірка в частині перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за звітний період грудень 2017 року була проведена відповідачем з перевищенням наданих останньому повноважень, оскільки 30-денний строк на проведення камеральної перевірки зазначеної звітності станом на 21.03.2018 сплив. Крім того, позивач не погоджується з обгрунтованістю висновків акта камеральної перевірки про заниження ПП ЕКОДАНТЕ суми податкового зобов`язання за звітний період грудень 2017 року на 36 750 грн. з тих мотивів, що суми податку на додану вартість по виписаних помилково податкових накладних №8 від 15.12.2017 і №9 від 16.12.2017 (контрагент-покупець ТОВ АЛМІ-Центр ), №7 від 17.12.2017 (контрагент-покупець ПП РАДГАР ) правомірно не були включені ПП ЕКОДАНТЕ до складу задекларованого показника податкових зобов`язань.

01.11.2018 судом ухвалено про закриття підготовчого провдження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У призначених судових засіданнях представник відповідач заявлених позовних вимог не визнав, надав суду письмовий відзив на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті ГУ ДФС у Київській області за наслідками проведення камеральної перевірки з інших питань, а саме - з питання виявлення помилок у податковій звітності ПП ЕКОДАНТЕ з податку на додану вартість за звітні періоди грудень 2017 року, січень і лютий 2018 року. Така камеральна перевірка здійснена у межах строку, визначеного абз. 2 п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, та з використанням даних відповідної податкової звітності платника і з Єдиного реєстру податкових накладних. В ході проведення камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ПП ЕКОДАНТЕ вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та порядку заповнення податкових декларацій та додатків до них, що вплинуло на задекларовані показники за перевіряємі звітні періоди

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2018 працівником ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка податкової звітності ПП ЕКОДАНТЕ з податку на додану вартість за звітні періоди грудень 2017 року, січень і лютий 2018 року з питання своєчасності та повноти даних задекларованих у такій податковій звітності. Під час проведення перевірки використані бази даних ІС Податковий блок та Єдиний реєстр податкових накладних. За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 21.03.2018 № 265/10-36-56-01/41275500 (далі - акт камеральної перевірки).

Згідно висновків цього акта відповідач встановив порушення позивачем, таких норм податкового законодавства:

- абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: платник податку безпідставно завищив значення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в ряд. 19 податкової декларації за грудень 2017 року на суму податку на додану вартість 32 596 грн. Наведене у свою чергу зумовило завищення показника від`ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду, в ряд. 19 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року на 31 595 грн. та аналогічного показника в ряд. 19 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року на 1 001 грн.;

- пп. 1 п. 5 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

З тексту акта камеральної перевірки вбачається, що дані висновки контролюючого органу обумовлені іншим висновком - висновком про порушення ПП ЕКОДАНТЕ норм п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок не включення ним до складу податкових зобов`язань за період грудень 2017 суми податку на додану вартість у розмірі 32 596 грн. по виписаних та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних цього підприємства: №9 від 16.12.2017 на суму ПДВ 8 128 грн., виписана на адресу контрагента-покупця ТОВ АЛМІ-Центр (код ЄДРПОУ 30930769), дата реєстрації - 29.12.2017; №8 від 15.12.2017 на суму ПДВ 8 168 грн., виписана на адресу контрагента-покупця ТОВ АЛМІ-Центр (код ЄДРПОУ 30930769), дата реєстрації - 28.12.2017; №7 від 17.12.2017 на суму ПДВ 16 300 грн., виписана на адресу покупця ПП РАДГАР (код ЄДРПОУ 41089677), дата реєстрації - 25.12.2017. У зв`язку з цим перевіряючий вирішив, що мало місце заниження задекларованого ПП ЕКОДАНТЕ показника податкових зобов`язань за грудень 2017 року, що вплинуло на правильність обрахунку різниці між сумою податкового зобов`язакння та сумою податкового кредиту періоду грудня 2017 року.

21.05.2018 ГУ ДФС у Київській області на підставі акта камеральної перевірки прийняло наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- № 0029435601 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати грошове зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 39 494 грн. (в тому числі за основним платежем - 31 595 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 899 грн.);

- № 0029655601 (форми В4 ), яким зменшило задекларований позивачем у податковій декларації за звітний період лютий 2018 року розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1 001 грн.;

- № 0029415601 (форми В4 ), яким зменшило задекларований позивачем у податковій декларації за звітний період грудень 2017 року розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 32 596 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 21.05.2018 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Київського окружного адміністративного суду. Зокрема, в тексті свого позову представник позивача пояснив суду, що перелічені в акті камеральної перевірки податкові накладні дійсно були складені ПП ЕКОДАНТЕ та надіслані ним на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте реєстрація таких податкових накладних зупинена, що підтверджується отриманими платником податку з серверу ДФС України електронними квитанціями від 25.12.2017, 28.12.2017 і 29.12.2017 (роздруківки таких наявні у матеріалах справи). Більш того ці податкові накладні були складені приватним підприємством помилково, тобто не за наслідками реально вчинених господарських операцій та не підтверджені первинними документами. За наведених мотивів позивач стверджував про відсутність у ПП ЕКОДАНТЕ правових підстав для включення сум податку на додану вартість по цих трьох податкових накладних до складу показника податкові зобов`язання податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року. Додатково представник позивача пояснив, що розрахунки коригування якісних та кількісних показників в порядку п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України ПП ЕКОДАНТЕ до вказаних податкових накладних у даних випадках не складались, в силу обставин зупинення реєстрації податкових накладних.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом норм ст. 61, 62 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, в абз. 2 цього ж пункту статті 75 ПК України встановлено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції чинній на час проведення розглядуваної перевірки), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права Верховний Суд під час розгляду іншого податкового спору дійшов висновку (постанови від 25.01.2019 у справі №826/1479/17, від 24.01.2019 у справі №826/17280/16), що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок, або інші відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Поряд з цим, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Зі змісту акта камеральної перевірки вбачається, що предметом такої перевірки були податкові декларації ПП ЕКОДАНТЕ з податку на додану вартість за звітні періоди грудень 2017 року, січень і лютий 2018 року. В тексті відзиву на позовну заяву представник відповідача конкретизував, що метою камеральної перевірки було виявлення в поданій позивачем податковій звітності арифметичних та/або методологічних помилок при заповнення такої звітності.

У судовому засіданні 06.02.2019 представник відповідача в усному порядку підтвердив, що предметом камеральної перевірки була податкова звітність, з метою з`ясування питань щодо повноти та своєчасності задекларованих в ній показників.

Відповідно до наведеної у тексті акта перевірки позиції контролюючого органу платник податку (позивач) припустився помилки під час складання податкової декларації за грудень 2017 року, в частині заповнені значення рядка 19 ( від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточног звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації ) зазначеної декларації.

За змістом положень п. 1, 6 розд. ІІІ, п. 1 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289), декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Декларація складається із вступної частини, службових полів, трьох розділів (розділ I Податкові зобов`язання , розділ ІІ Податковий кредит і розділ ІІІ Розрахунки за звітний період ) та обов`язкових додатків.

Так, згідно пп. 1 і 2 п. 5 розд. V цього Порядку якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу.

Якщо ж в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

На думку контролюючого органу позивач мав в обов`язковому порядку віднести до складу податкових зобов`язань за період грудень 2017 року суми податку на додану вартість по виписаних ПП ЕКОДАНТЕ на адреси покупців ТОВ АЛМІ-Центр і ПП РАДГАР податкових накладних, всього у розмірі 32 596 грн.

Між тим, як пояснив позивач, невключення до складу задекларованого за період грудень 2017 року показника податкові зобов`язання суми податку 32 596 грн. не було наслідком допущених підприємством при заповненні податкової декларації помилок арифметичного чи методологічного хареактеру. Натомість вказана сума податку не була відображена платником у поданій звітності з тієї причини, що обсяги постачання за помилково виписаними та згодом заблокованими податковими накладними (перелік яких наведено на стор. 3 акта перевірки) не були підтверджені первинними документами.

У контексті цього суд зазначає, що в силу норм 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також в п. 201.10 ст. 201 ПК України чітко визначено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

В ході розгляду даної справи судом відповідач (суб`єкт владних повноважень) всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не підтвердив належними та достатніми доказами свою позицію про допущення позивачем саме арифметичних чи методологічних помилок порядку складання податкових декларацій за грудень 2017 року, січень і лютий 2018 року, що могли призвести до заниження податкового зобов`язання. Також відповідач не підтвердив документально наявність в діях позивача складу податкового правопорушення, про який зазначено в акті камеральної перевірки, - порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

У зв`язку з цим суд вважає, що питання щодо своєчасності, достовірності та повноти декларування ПП ЕКОДАНТЕ показників у ряд. 9, 18, 19 перевіряємої податкової звітності з податку на додану вартість у контексті посилань контролюючого органу на наявність розбіжностей між задекларованими даними та відомостями з Єдиного реєстру податкових накладних мали з`ясовуватися контролюючим органом у комплексі з проведенням аналізу наявних на підприємстві первинних документів по тих чи інших гоподарських операціях, що вже є предметом документальної перевірки та відповідно виходить за межі предмету камеральної перевірки.

Таким чином, відповідач при проведенні камеральної перевірки з питання виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, та встановленні порушення позивачем норм податкового законодавства за результатами такої камеральної перевірки перевищив надані йому ПК України повноваження.

Надаючи оцінку доводам позивача про проведення контролюючим органом камеральної перевірки з порушенням 30-денного строку, суд зазначає таке.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПК України, зкорема, п. 76.3. якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас згідно з положеннями пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що у випадку проведення камеральної перевірки з питань інших ніж питання правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків (а саме таких питань як: питання, пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, питання із своєчасності сплати грошових зобов`язань), то такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних/подання податкової звітності, де були задекларовані до сплати відповідні суми податкових зобов`язань.

В даному випадку, як свідчать наявні у справі матеріали, в березні 2018 року контролюючим органом в рамках камеральної перевірки здійснено перевірку в т.ч. заявлених у податковій декларації за грудень 2017 року (подана 18.01.2017) даних. Між тим, в силу абз. 1 п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка такої податкової декларації мала бути проведена контролюючим органом виключно у межах 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації, - тобто до 21.02.2018.

Таким чином, станом на 21.03.2018 відповідачем було пропущено строк на проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2017 року, що є додатковою підставою для висновку про протиправність прийнятих ГУ ДФС у Київській області за наслідками проведеної камеральної перевірки податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень від 21.05.2018 за № 0029435601, №0029655601 і № 0029415601, та відповідно про наявність підстав для їх скасування.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017) визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 цього Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 17.09.2018 № 0.0.1135635348.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 762 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0029435601 від 21.05.2018.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0029655601 від 21.05.2018.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0029415601 від 21.05.2018.

5. Стягнути судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча шістдесят дві) грн. 00 копійок на користь Приватного підприємства ЕКОДАНТЕ (код ЄДРПОУ 41275500; місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Ветеранів Афганістану, буд. 2А каб.7) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 лютого 2019 р.