РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 серпня 2019 року м. Рівне №460/1958/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву члена Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району Шило Ольги Остапівни до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування розпорядження, рішення, записів,
В С Т А Н О В И В :
20 серпня 2019 року член Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району Шило Ольга Остапівна (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича (далі - відповідач 2), в якому просила суд:
1) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо проведення реєстрації змін до статуту Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району шляхом реєстрації статуту вказаної Релігійної громади в новій редакції;
2) визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26 березня 2019 року № 255 "Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції" стосовно реєстрації статуту Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району в новій редакції з новою юридичною назвою;
3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району, на підставі якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені записи від 12 квітня 2019 року №№ 15991050008000611, 15991070009000611;
4) визнати протиправними та скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 квітня 2019 року №№ 15991050008000611, 15991070009000611 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району, які були внесенні відповідачем 2.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано її з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання щодо підсудності вказаного позову, суд враховує таке.
Суд встановив, що подана позовна заява містить вимоги про визнання протиправними і скасування дій та актів відповідачів щодо проведення державної реєстрації змін відомостей про Релігійну громаду Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району, членом якої є позивач, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосуються змін в установчих документах шляхом реєстрації статуту в новій редакції з новою юридичною назвою.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому стало відомо про те, що деякі мешканці с. Довгошиї, які не є членами Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району, звернулись до Православної Церкви України із заявою про перехід Релігійної громади до названої релігійної структури.
В той же час, членами Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району відповідно до положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та статуту Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району не проводились загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори щодо прийняття рішень про внесення змін до статуту Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району та відповідні рішення не приймалися.
Поряд з цим, 26 березня 2019 року відповідачем 1 прийняте спірне розпорядження № 255 "Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції", яким, зокрема, зареєстровано статут Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району в новій редакції.
На підставі вказаного розпорядження, 26 березня 2019 року відповідачем 2 прийняте рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району, на підставі якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 12 квітня 2019 року № 15991050008000611. Крім того, також було здійснено внесення запису про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району - запис від 12 квітня 2019 року № 15991070009000611.
Зважаючи на те, що загальні збори членів Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району, членом якої є позивач, - Парафіяльні збори не проводились та жодні рішення про внесення змін до статуту Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району не приймались, у позивача існують підстави вважати, що розпорядження, яким і було зареєстровано статут вказаної Релігійної громади, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині державної реєстрації змін до статуту.
Позивач відзначив, що 23 лютого 2019 року у відповідності до вимог чинного законодавства України та статуту Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району були проведені загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори, які оформлені протоколом загальних зборів членів Релігійної громади - Парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району.
На цих парафіяльних зборах було прийнято рішення про залишення Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району в лоні Української Православної Церкви та про підтримку Предстоятелю ОСОБА_1 Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України (тобто про підтвердження підлеглості в канонічних та організаційних питаннях Українській Православній Церкві).
Одночасно, позивач зазначив, що керівник Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району не підписував та не подавав жодних заяв про проведення державної реєстрації будь-яких змін щодо Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району до відповідача 1, тобто оскаржувані реєстраційні дії ініційовані неуповноваженим суб`єктом.
Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідачів було порушене його право на свободу совісті та віросповідання, а протиправна зміна підлеглості Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району в організаційних та канонічних питаннях порушує право позивача на вільне волевиявлення членства у відповідній релігійній організації і на вільний вибір сповідування релігійного культу.
Саме такі обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Дослідивши матеріали позову та проаналізувавши зазначені позивачем обставини, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» , за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Аналіз викладених фактичних обставин справи та доводів позивача дає підстави суду вважати, що предметом спору в даній справі є правомірність рішення органу виконавчої влади - Рівненської обласної державної адміністрації, щодо реєстрації статуту релігійної організації (членом якої є позивач) у новій редакції. Проте, оскаржується таке рішення саме з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію змін до статуту, положень закону, статуту в частині дотримання порядку, способу та компетенції реєстрації таких змін. Ці обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи та визначаються статутом, на підставі якого діє релігійна громада.
Як вбачається зі змісту позову, позивач пов`язує проведену реєстрацію змін до статуту власне з незаконними діями осіб, які подали відповідну заяву та документи відповідачам.
Тобто, фактичною підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідачів щодо реєстрації змін до статуту, як дії осіб, які скликали парафіяльні збори, прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади, подали відповідну заяву та документи відповідачам.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
З огляду на вказане, даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки, зокрема, відповідач 1, приймаючи оскаржуване розпорядження, хоч і мав владні управлінські повноваження щодо реєстрації або відмови у реєстрації змін до статуту релігійної громади, проте факт здійсненої реєстрації обумовлений наданими для такої реєстрації документами. В свою чергу, позивач власне і доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та документи для внесення змін до статуту, оспорює порядок та спосіб скликання парафіяльної ради, парафіяльних зборів та право участі у них, повноваження приймати рішення про внесення змін до статуту.
Отже, наданню правової оцінки спірному розпорядженню відповідача 1 передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації - Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району. Окрім того, оскаржувані рішення, записи та дії зачіпають не лише права та інтереси позивача як члена релігійної громади, а й Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку спір виник саме між членами Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району та Релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін.
Суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У зв`язку з цим суд вважає, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 19 грудня 2018 року в справі № 806/3462/14 (адміністративне провадження № К/9901/4706/18).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною шостою статті 170 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Таким чином, з врахуванням правил територіальної підсудності, встановлених статтями 27-30 Господарського процесуального кодексу України, вказана справа віднесена до юрисдикції Господарського суду Рівненської області.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Так, згідно з доданим до позовної заяви оригіналом квитанції від 20 серпня 2019 року № 0.0.1441987801.1, позивачем при поданні вказаного позову до суду сплачений судовий збір в сумі 3073,60грн.
Оскільки клопотання позивача про повернення судового збору відсутнє, то питання щодо його повернення судом не вирішується.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 243, 248, 256 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом члена Релігійної громади Свято-Георгіївської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Довгошиї Млинівського району Шило Ольги Остапівни до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування розпорядження, рішення, записів, - відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_2 , що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Рівненської області.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Комшелюк Т.О.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2019 |
Оприлюднено | 27.08.2019 |
Номер документу | 83829954 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Комшелюк Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні