Постанова

від 23.08.2019 по справі 813/4704/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2019 року

Київ

справа №813/4704/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4144/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сакалоша В.М. від 10 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Матковської З.М., суддів Затолочного В.С., Каралюса В.М. від 15 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року Державне територіально-галузеве об`єднання Львівська залізниця (правонаступник - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця ; далі - позивач, Товариство) звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби; далі - відповідач, Офіс) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2013 року: №0000053300/2907, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 480427,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 320285,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 160142,50 грн.; №0000043300/2906, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 24649,0 грн.

Суди встановили, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань взаєморозрахунків із ПП Центр Безпеки Бізнесу (ЄДРПОУ 33618403) за грудень 2009 року, березень, червень-липень, вересень-грудень 2010 року, липень, листопад-грудень 2011 року, травень-липень 2012 року, ДП Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Львівтранспроект (ЄДРПОУ 01095801) за грудень 2010 року, ПП Дунайюгмет (ЄДРПОУ 33663152) за березень-квітень 2010 року, ТОВ Орпет ЛТД (ЄДРПОУ 19165258) за серпень 2011 року та ТОВ Сорбполімер-аналітик (ЄДРПОУ 36408462) за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12 лютого 2013 року №80/33-00/0105990. На підставі акта складено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.

У акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення Товариством положень підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), підпунктів 14.1.185, 14.1.191 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму податкового кредиту у загальному розмірі 384725,0 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 320285,0 грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму ПДВ 24649,0 грн.

Відповідач вказує неправомірне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за операціями із ПП Центр Безпеки Бізнесу , ДП Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Львівтранспроект , ПП Дунайюгмет , ТОВ Орпет ЛТД та ТОВ Сорбполімер-аналітик без їх належного документального підтвердження. На обґрунтування цього контролюючий орган посилався на те, що за результатами здійснених заходів з податкового контролю по контрагентам та аналізу їх податкової звітності не встановлено реальності господарських взаємовідносин останніх з платниками податків по ланцюгу постачання та наявності у них необхідних ресурсів і умов для здійснення спірних операцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Ухвалюючи рішення, суди дійшли висновку, що операції між позивачем та ПП Центр Безпеки Бізнесу , ДП Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Львівтранспроект , ПП Дунайюгмет , ТОВ Орпет ЛТД та ТОВ Сорбполімер-аналітик щодо здійснення останніми проектування та розрахунку вартості будівельних робіт, встановлення охоронної та протипожежної сигналізації та поставки комплектуючих до них, поставки приладу спеціалізованого визначення концентрації парів етанолу в видихаємому повітрі, поставки обладнання та програмного забезпечення до нього, послуг з його тестування є реальними, факт їх вчинення підтверджується належними доказами, контрагенти мали всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, а відтак позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій. Зазначили, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами; не доведено й обставин, які б свідчили про те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішення за неправильного застосування судами норм податкового і пов`язаного з ним законодавства, що регулюють підстави, умови, порядок, правильність і обґрунтованість обчислення, відображення і сплату сум ПДВ, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки Товариства.

Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу формування платником податку податкового кредиту у період до 01 січня 2011 року регулювалися Законом №168/97-ВР, положення якого були чинними на час виникнення спірних відносин).

Об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Разом з тим, підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а )

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що між відокремленими підрозділами позивача - Самбірська дистанція колії , Стрийська дистанція колії , Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт , Чернівецька дистанція колії , Тернопільська дистанція колії , Чортківська дистанція колії , Мукачівська дистанція колії , Коломийська дистанція колії , Львівська дистанція сигналізації та зв`язку , Рівненська дистанція електропостачання , Служба капітальних складень , Львівська дистанція колії , Пасажирське вагонне депо Тернопіль та ДП Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Львівтранспроект було укладено договори на проектування та розрахунок вартості будівельних робіт.

За наслідками виконання зобов`язань ДП Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Львівтранспроект видано позивачу податкові накладні, що не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству, внесені в реєстр податкових накладних й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований у якості юридичної особи та платником ПДВ. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Виконання договорів, як зазначено судами, підтверджується належними чином оформленими документами, а саме: протоколами погодження договірної ціни, зведеними кошторисами, завданням на проектування, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, калькуляцією.

Оплата за отримані товари та послуги з ремонту проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується виписками банку, з призначенням платежів в повній відповідності до отриманих послуг.

Окрім того, між відокремленими підрозділами позивача - Самбірська дистанція колії , Локомотивне депо Ковель , Вокзал Ужгород , Господарська служба , Локомотивне депо Здолбунів , Ужгородська дирекція залізничних перевезень , Пансіонат Львівський залізничник , Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4 , Моторвагонне депо Тернопіль , Кам`янка-Бузька дистанція колії , Рівненська дистанція електропостачання , Моторвагонне депо Коломия , Рівненський територіальний відділ матеріально-технічного постачання , Служба капітальних складень , Вагонне депо Тернопіль , Локомотивне депо Чернівці , Вокзал станції Львів , Львівська дистанція сигналізації та зв`язку , Львівська дистанція колії , Служба матеріально-технічного постачання , Локомотивне депо Мукачево , Вагонне депо Коломия , Вагонне депо Ужгород , Вагонне депо Клепарів , Інформаційно-обчислювальний центр , Локомотивне депо Львів-Захід , Локомотивне депо Львів , Ужгородський територіальний відділ матеріально-технічного постачання , Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 , Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 2 , Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 6 , Моторвагонне депо Королево , Завод залізобетонних конструкцій та будівельних деталей , Львівський центр механізації колійних робіт , Львівська дирекція залізничних перевезень , Чортківська дистанція колії , Львівська дистанція водопостачання та ПП Центр безпеки бізнесу було укладено договори на встановлення охоронної та протипожежної сигналізації та поставку комплектуючих до них.

За наслідками виконання зобов`язань ПП Центр безпеки бізнесу видано позивачу податкові накладні, що не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству, внесені в реєстр податкових накладних. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Виконання договорів, як зазначено судами, підтверджується належними чином оформленими документами, а саме: актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

В період здійснення господарських операцій ПП Центр безпеки бізнесу було зареєстровано у якості юридичної особи та платником ПДВ, мав дозволи та ліцензії, видані уповноваженими державними органами, на проведення господарської діяльності; у підприємства були наявні на балансі приміщення, транспортні засоби, основні засоби та понад 20 працівників.

Також між відокремленими підрозділами позивача - ВП Локомотивне депо Чернівці , Локомотивне депо Мукачево , Локомотивне депо Здолбунів та ТОВ Сорбполімер-аналітик було укладено договори поставки приладу спеціалізованого визначення концентрації парів етанолу в видихаємому повітрі Алконт-01СМ .

За наслідками виконання зобов`язань ТОВ Сорбполімер-аналітик видано позивачу податкові накладні, що не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству, внесені в реєстр податкових накладних й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований у якості юридичної особи та платником ПДВ. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: картку погодження проекту договору, видаткові накладні, акти прийому-передачі матеріалів, рахунки, акти введення в експлуатацію. Оплата за отримані товари та послуги проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується виписками банку, з призначенням платежів у відповідності до отриманих послуг.

Крім того, між відокремленим підрозділом позивача - ВП Пансіонат Львівський залізничник ДТГО Львівська залізниця та ТОВ Орпет ЛТД було укладено договори поставки обладнання ОКС №7, програмного забезпечення до нього та послуг з тестування.

Поставка обладнання ОКС №7, програмного забезпечення до нього та послуг з тестування від підтверджується актом приймання робіт по тестуванню обладнання та програмного забезпечення до нього від 23 серпня 2011 року, накладною № 02 від цієї ж дати.

Оплата за отримані товари та послуги проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 01 вересня 2011 року №1606 із призначенням платежів у відповідності до отриманих послуг.

На підставі зазначених обставин та наведених доказів, оцінка яким була надана з дотриманням норм процесуального законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП Центр Безпеки Бізнесу , ДП Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Львівтранспроект , ПП Дунайюгмет , ТОВ Орпет ЛТД та ТОВ Сорбполімер-аналітик документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; відповідачем же - суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не доведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування відповідних сум податкового кредиту з ПДВ.

Не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагентів трудових та інших ресурсів, які були їм необхідні, однак відсутні.

При цьому судами правильно зауважено, що відповідачем не доведено обставин, які б відповідно до конкретних норм Цивільного кодексу України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Загалом, як встановлено судами в ході розгляду справи, позиція податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства по суті ґрунтується на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам контрагентів позивача із іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських операцій позивача із ПП Центр Безпеки Бізнесу , ДП Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Львівтранспроект , ПП Дунайюгмет , ТОВ Орпет ЛТД та ТОВ Сорбполімер-аналітик . Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, підставою для прийняття яких стали лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

Доводи ж касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, запереченні на позовну заяву та з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки.

За правилами статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням процесуальних норм. Відтак підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду