Рішення

від 23.08.2019 по справі 487/2727/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/2727/18

Провадження №2/487/171/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участі секретаря Ігнатьєва А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до Приватного підприємства РІАЛ , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

10.05.2018 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП РІАЛ , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що між ВАТ Банк Фінанси та Кредит правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ПП РІАЛ було укладено кредитний договір №120-07/МБ від 31.07.2007 року згідно якого позичальнику були надані кредитні кошти на суму 350 000,00 грн. із розрахунку 18% річних на рік строком до 30.07.2022 року.

З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором були укладені наступні договори поруки: між ВАТ Банк Фінанси та Кредит правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_3 №01-120-07/МБ від 31.07.2007 року; між ВАТ Банк Фінанси та Кредит правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_4 №02-120-07/МБ від 31.07.2007 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.05.2011 з ПП РІАЛ , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит стягнуто за кредитним договором №120-07/МБ від 31.03.2007 року заборгованість в сумі 307 519,56 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 року з ПП РІАЛ на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит стягнуто заборгованість за кредитним договором №120-07/МБ від 31.03.2007 року в сумі 307 519,56 грн.

В подальшому позивач ОСОБА_1 набула права вимоги до відповідачів за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги укладеного з ПАТ Банк Фінанси та Кредит від 23.10.2017 року.

Оскільки вказані рішення судів не виконані, згідно договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.10.2017 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 623 106,78 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.07.2019 року відкрито провадження у справі.

20.11.2018 року представник ПП РІАЛ адвокат Гайдаржий А.В. надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки банк не мав права нараховувати проценти та пеню, заявлені до стягнення у даній справі, а позивач відповідно не має права на стягнення цих грошових коштів у судовому порядку.

11.05.2019 року відповідач ОСОБА_3 також надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги є невмотивованими та бездоказовими, оскільки порука в частині заявлених вимог щодо сплати періодичних платежів припинилась, а розмір заборгованості в чотири рази перевищує розмір позики, що суперечить принципу розумності та справедливості. Крім того просив суд звернути увагу на те, що відповідач як фізична особа не наділена правом надавати фінансові послуги, а тому не може бути кредитором.

23.05.2019 року ОСОБА_4 надав до суду заяву, в якій серед іншого позов не визнав та підтримав відзив відповідача ОСОБА_3 .

Позивач та її представник до судового засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі до судового засідання не з`явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ Банк Фінанси та Кредит правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ПП РІАЛ було укладено кредитний договір №120-07/МБ від 31.07.2007 року згідно якого позичальнику були надані кредитні кошти на суму 350 000,00 грн. із розрахунку 18% річних на рік.

Відповідно до п. 2.2. договору відповідач ПП РІАЛ зобов`язалося повернути кредит згідно із Графіком погашення кредиту з остаточним поверненням до 30.07.2022 року, шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок.

З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором були укладені наступні договори поруки: між ВАТ Банк Фінанси та Кредит правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_3 №01-120-07/МБ від 31.07.2007 року; між ВАТ Банк Фінанси та Кредит правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_4 №02-120-07/МБ від 31.07.2007 року.

Відповідно до п. 1.1 договорів поруки, які є ідентичними за своїм змістом, поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, укладеним між ВАТ Банк Фінанси та Кредит правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ПП РІАЛ .

Судом також встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.05.2011 з ПП РІАЛ , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит стягнуто за кредитним договором №120-07/МБ від 31.03.2007 року заборгованість в сумі 307 519,56 грн., а саме: сума заборгованості за кредитом 303 412,40 грн., сума пені станом на 30.03.2011 року 4 107,16 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 року з ПП РІАЛ на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит стягнуто заборгованість за кредитним договором №120-07/МБ від 31.03.2007 року в сумі 307 519,56 грн.

23.10.2017 року між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно якого остання набула права вимоги та стала кредитором за спірним кредитними договорами.

Згідно даного договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги розмір заборгованості за кредитним договором становить 1 276 001,07 грн. А з урахуванням вже стягнутих судовими рішеннями грошових коштів заборгованість становить 623 106,78 грн.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не має правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості на свою користь за кредитним договором №120-07/МБ від 31.03.2007 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

Отже,відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11, який слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, доказів, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки остання не наділена правом здійснювати фінансові операції відповідно до Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та, відповідно, не може бути кредитором за спірним кредитним договором.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до Приватного підприємства РІАЛ (адреса: м. Миколаїв, вул. Защука, 38, кв. 8, ЄДРПОУ 32996863), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Рішення суду може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

СУДДЯ: Ж.П. ПАВЛОВА