Рішення

від 09.08.2019 по справі 665/66/18

ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

набрало чинності "___"

Справа № 665/66/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2019 р.

Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді: Пилипенко І.О.,

при секретарі: Ткаченко Л.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ростальної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Украгросолід Інтернешнл , третя особа - ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, посилаючись на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПІ №8919006 від 06.11.2016 року, водій ОСОБА_4 06.11.2016 року о 17.30 год. в полі Чаплинського району, розташованого вздовж автодороги Каховка-Армянськ, поблизу с. Преображенка, керував оприскувачем Джон Дір , державний номер НОМЕР_1 , здійснив рух заднім ходом, не забезпечив безпеку руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та здійснив наїзд на автомобіль Хюндай соната , державний номер НОМЕР_2 , який стояв позаду нього, в результаті чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.9 ПДР України. Згідно висновку про оцінку майна від 17.03.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 73 141,00 грн. Вважає, що ОСОБА_4 , як винна особа в скоєнні ДТП, повинен відшкодувати йому витрати, які він має понести для відновлення первинного стану свого автомобіля, пошкодженого в ДТП. Окрім того, вважає, що внаслідок ДТП йому було завдано моральну шкоду, розмір завданих душевних страждань він оцінює в 25 859 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 73 141 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 25 859 грн. моральної шкоди. Також стягнути з відповідача на користь позивача вартість проведених експертних досліджень у сумі 1000 грн. та судові витрати.

26.03.2018 року, 26.07.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Ростальної І.В., відповідно до якого згідно звіту № 23, який наданий позивачем в пункті 5 зазначено суму завданих матеріальних збитків в розмірі 40965,63 грн. Окрім того для проведення автотоварознавчого дослідження позивач звернувся до оцінювача 22.02.2017 року, лише через 109 днів після ДТП. Отже, автотоварознавче дослідження, що включає в себе огляд транспортного засобу, проводилось лише через 132 дні після ДТП, у зв`язку із цим не можливо через 132 дні після ДТП, встановити реальні пошкодження транспортного засобу в момент зіткнення, а тому є відповідні сумніви, що саме пошкодження, що встановлені експертом, є пошкодженнями в момент зіткнення в ДТП. Також в матеріалах справи, відсутній документ, який би підтверджував, які саме пошкодження транспортного засобу були в момент ДТП, тобто не встановлено стан пошкоджень транспортного засобу. З матеріалів справи вбачається, що даний транспортний засіб, не вилучався та не перебував у спеціально відведеному місці, у зв`язку із цим не зрозуміло яким чином опинився транспортний засіб в місті Херсоні. Із аналізу звіту № 23 вбачається, що зазначені експертом пошкодження не підтверджені фото. Таким чином, звіт № 23 про встановлення вартості матеріальних збитків є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу суму, що може бути витрачена на відновлення транспортного засобу. Окрім того, як вбачається зі змісту позову, доказів завдання шкоди здоров`ю позивача, а також доказів тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках суду не надано. Крім того, позивачем не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала із підстав зазначений в позовній заяві та просила суд їх задовольнити, при цьому пояснила, що вина ОСОБА_4 , який вчинив ДТП під час виконання своїх посадових обов`язків підтверджується постановою Чаплинського районного суду про визнання його винним у вчиненні ДТП та накладання на нього адміністративного стягнення. Автомобіль на даний час позивачем не відремонтований і останній ним не користується.

Представник відповідача ТОВ Украгросолід Інтернешнл та третьої особи Растольна І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що із наданого позивачем висновку автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріальної шкоди автомобіля Hyundai Sonata 2.0 , державний номер НОМЕР_3 сума завданої матеріальної шкоди позивачу становить 40965,63 грн., при цьому слід враховувати коефіцієнт фізичного зносу автомобіля. Окрім того, експерт не повідомив ТОВ Украгросолід про проведення експертизи, а тому вони були позбавлені можливості бути присутнім під час проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.11.2016 року о 17.30 год. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу автомобіля марки "Хюндай Соната", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 та обприскувачем марки Джон Дір , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 25 січня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2016 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 22 лютого 2017 року апеляційну скарги ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 25 січня 2017 року відносно нього без змін.

Згідно відповіді головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 24.11.2017 року оприскувач самохідний Джон Дір з номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано за ТОВ СіНа (код ЄРПОУ 32809847)

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_4 ОСОБА_4 24.03.2014 року останнього було прийнято на роботу до ТОВ Украгросолід Інтернешнл на посаду тракториста - машиніста сільськогосподарського виробництва, наказ №6 від 24.03.2014 року.

Із наказу №6 від 24.03.2014 року ТОВ Украгросолід Інтернешнл вбачається, що ОСОБА_4 прийнято трактористом - машиністом сільськогосподарського виробництва з 24.03.2014 року з оплатою праці згідно штатного розкладу.

За кермом вказаного транспортного засобу Джон Дір з номерним знаком НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП перебував ОСОБА_4 , на посаді тракториста ТОВ Украгросолід який, працював на умовах трудового договору та виїхав на поле, що розташоване вздовж дороги Каховка - Армянськ, поблизу с. Преображенка Чаплинського району обприскувати поле за вказівкою агронома, що не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні.

Наявність вини в діях ОСОБА_4 у настанні дорожньо-транспортної пригоди встановлена і не підлягає доказуванню.

Із відповіді національної акціонерної страхової компанії Оранта від 13.01.2017 року направленої на претензію ОСОБА_3 щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 06.11.2016 року за участю транспортного засобу Хюндай Саната державний номер НОМЕР_3 та транспортного засобу Джон Дір , державний номер НОМЕР_1 слідує, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Хюндай Саната державний номер НОМЕР_3 було застраховано а НАСК Оранта , згідно із полісом №АЕ\6565286 обов`язкового страхування цивільно-проавової відповідальності, власників наземних транспортних засобів від 05.01.2016 року. Відповідно до ст.6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Хюндай Саната державний номер НОМЕР_3 , настає за умови його вини, що встановлена в законному порядку. Відповідно до постанови Чаплинського районного суду Херсонської області від 13.12.2016 року судом закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності водія Хюндай Саната державний номер НОМЕР_3 . Таким чином, НАСК Оранта немає правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу № 23 від 17 березня 2017 року ринкова вартість автомобіля становить 238071,95 грн.; вартість відновлювального ремонту становить 73141,06 грн., з врахуванням ПДВ на запасні частини; коефіцієнт фізичного зносу становить - 0,591; вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових становить 40965,63 грн. з врахуванням ПДВ на запасні частини; вартість матеріальної шкоди заподіяного власнику транспортного засобу становить 40965,63 грн.

Позивачем також понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1 000 грн., що підтверджується товарним чеком фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 від 17 березня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 та ТОВ Сіна були повідомлені про проведення огляду автомобіля Хюндай Саната державний номер НОМЕР_3 01.03.2017 року у о 10-00 год. за допомогою телеграфу, проте не були присутніми під час проведення дослідження.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частинами 1, 2 ,5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки визначено, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Вимогами ст. 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністрерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 ( далі - Методика) вартість матеріального збитку ( реальні збитки) визначаються як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу. З урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ ( втрати товарної вартості).

Відповідно до п.8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку ( реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пленум ВССУ в п. 14 Постанови №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснив , що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є наявність доказів проведення ремонту та реальна витрата зазначеної суми.

Як вбачається із висновку №23 від 17 березня 2017 року автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, складеного в результаті огляду транспортного засобу за замовленням ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту Hyundai Sonata 2.0 , державний номер НОМЕР_3 без урахування коефіцієнта фізичного зносу визначено в розмірі 73141,06 грн., значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля - 0,591, вартість матеріального збитку - 40965,63 грн. При цьому, представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що на даний час автомобіль не відремонтований, а тому доказів здійснення ремонту автомобіля Hyundai Sonata 2.0 , державний номер НОМЕР_3 суду надано не було.

Згідно з ч. 1 cт. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розрахунку завданої шкоди, суд керується висновком автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу № 23 від 17 березня 2017 року, оскільки він складений оцінювачем ОСОБА_9 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 24 листопада 2007 р. та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 06 листопада 2015 року, а також сертифікат від 24 березня 2014 року виданий Фондом державного майна України, які були долучені позивачем, як доказ на обґрунтування розміру завданих позивачу збитків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 скоїв ДТП працюючи водієм ТОВ Украгросолід , тобто перебував у трудових відносинах з відповідачем, тому відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України за шкоду завдану позивачу під час виконання своїх трудових обов`язків, повинен нести його роботодавець ТОВ Украгросолід . Відповідальність за заподіяння матеріальної шкоди працівником під час виконання трудових обов`язків несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, тому суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ Украгросолід Інтернешнл вартість завданої матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_3 в розмірі 40965,63 грн., що відповідає вимогам ст.1192 ЦК України, оскільки доказів здійснення відновлювального ремонту автомобіля представником позивача не надано.

Досліджені в судовому засіданні письмові докази по справі відповідачем не спростовані, інший розмір шкоди ним не доведено, що є його процесуальним обов`язком (ст. ст.76, 81 ЦПК України), оскільки відповідач заперечує зазначений розмір шкоди.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля при ДТП у розмірі 40965,63 грн.

Крім того, у разі незгоди з описаними спеціалістом пошкодженнями автомобіля, представник відповідача мала можливість під час розгляду справи судом заявити клопотання про призначення відповідної судової експертизи, однак представник відповідача таким правом не скористалася. Доказів, які б спростовували розмір визначеної позивачем матеріальної шкоди, підтвердженої наявними в справі письмовими доказами, відповідачем суду надано не було.

Щодо визначення розміру заподіяної моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом роз`яснень, наведених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст. 23, 1167 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в обґрунтування своїх вимог про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди посилався на те, що завдана йому моральна шкода полягає в душевних стражданнях, завданих у зв`язку із пошкодженням його майна та неможливістю експлуатувати належний йому автомобіль.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, вирішуючи вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд приходить до висновку, що внаслідок ДТП, що відбулась з вини відповідача, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у втраті душевного спокою, перебуванні у стані стресу, а тому відповідно до вимог ст. 23 ЦК України з урахуванням засад розумності та справедливості вважає за необхідне визначити суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат, понесених на проведення авто-товарознавчого дослідження, суд виходив з того, що відповідно до вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, понесення витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1000 грн., що підтверджується товарним чеком фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 від 17 березня 2017 року, а тому підлягають стягненню із відповідача.

З огляду на викладене, на основі всебічно з`ясованих обставин, досліджених доказів, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ОСОБА_3 задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 429,65 грн. (42965,63 х 1000 : 100000).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 135, 137, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з товариства із обмеженою відповідальністю Украгросолід Інтернешнл , ідентифікаційний код 37248963 на користь ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 40965,63 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 2000 грн., понесені витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1000 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 429,65 грн., а всього 44395,28 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко