Ухвала

від 21.08.2019 по справі 180/547/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1877/19 Справа № 180/547/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2019 року, у кримінальному провадженні № 12019040330000076, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Марганець, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та призначено покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки та на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2018 року у виді одного року семи місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки сім місяців.

Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту затримання. Продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, до набрання вироком законної сили. Вирішено питання з речовими доказами. Стягнуто з ОСОБА_6 грошові кошти пов`язанні із залученням експерта.

Судом І інстанції встановлено, що 20 січня 2019 року приблизно о 04 год. 40 хв. ОСОБА_6 знаходячись у приміщенні комунального закладу «Марганецька центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради», розташованої по вулиці Паркова, 15 в м. Марганці Дніпропетровської області, зайшов через незачинені двері у приймальне відділення, де з робочого столу таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав телефонний апарат марки «KAER» моделі «КТ1000 (180)», вартістю 200 гривень, який належить КЗ «Марганецька центральна міська лікарня`ДОР», чим спричинив матеріальну шкоду на вказану суму.

Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить вирок суду змінити та застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком, обґрунтовуючи це тим, що він повністю визнає вину та щиро кається, а також зазначає про з`явлення із зізнанням незадовго після крадіжки. Апелянт вказує, що вчинив злочин під дією душевного хвилювання, оскільки його дружина на той час перебувала в лікарні. Окрім того апелянт зазначає, що він хворіє.

Позиція учасників апеляційного процесу.

ОСОБА_6 в апеляційному суді підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Прокурор в апеляційному суді просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та кваліфікація дій останнього в апеляційній скарзі не оспорюється, тому апеляційним судом не перевіряється.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про можливість застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнення з іспитовим строком, то апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Суд першої інстанції, згідно положень п.п.2,3 ч.1 ст.65 КК України та п.п.1-3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7, при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, судом І інстанції було враховано, що ОСОБА_6 відповідно до ст. 12 КК України, вчинив злочин середньої тяжкості в період іспитового строку, що підтверджується довідкою№ 18-05022019/12031(а.с.40-42), згідно довідки Марганецької ЦМЛ на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває(а.с.43-44), характеризується посередньо, що підтверджено характеристикою голови квартального комітету(а.с.45), а також відповідно до виписки і медичної карти амбулаторного хворого хворіє(а.с.46)

Обставинами, які пом`якшують ОСОБА_6 покарання, відповідно до п.1 ст. 66 КК України, суд І інстанції визнав: щире каяття обвинуваченого, відшкодування шкоди.

Обставин, які б обтяжували покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом І інстанції не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства, а оскільки останній після ухвалення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2018 року, але до повного відбування покарання вчинив новий злочин, суд до призначеного покарання за цим вироком, на підставі ч.1 ст.71 КК України, частково приєднав обвинуваченому невідбуту ним частину покарання за вироком 22 грудня 2018 року та призначив остаточне покарання у виді трьох років семи місяця позбавлення волі.

Окрім цього, із абз.4 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 вбачається, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Враховуючи зазначене, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що призначене судом першої інстанції покарання є занадто суворим, а його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів, а вимоги апеляційної скарги про призначення більш м`якого покарання такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би безумовними підставами для скасування оскаржуваного вироку при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, але на неї протягом трьох місяців може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Кримінального касаційного суду Верховного Суду, а обвинуваченим який тримається під вартою, строк подачі касаційної скарги обчислюється з моменту отримання копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4