Рішення

від 29.07.2019 по справі 761/23281/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23281/16-ц

Провадження № 2/761/194/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.,

за участю :

секретаря судового засідання - Буцан Р.О.,

представника позивача - Массалової Н .С.,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи

ТОВ Торгова компанія Люкс - Рибачок А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Коллонейд Україна до ОСОБА_3 , треті особи : Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніа", Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Люкс про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді ОСОБА_4 від 28.07.2016 року відкрито провадження у справі.

Розпорядженням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року здійснено перерозподіл даної справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Піхур О.В. від 24.10.2016 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи судом було залучено треті особи : Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніа", Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Люкс .

Провадження у даній справі було відкрито в порядку Цивільного процесуального кодексу України, що діяв до 15 грудня 2017 року.

У зв`язку з набранням чинності з 15 грудня 2017 року Закону України Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України , згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України, які діють з 15 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 26.04.2018 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання.

Ухвалою судді від 22.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Свої позовні вимоги, розмір яких було зменшено під час розгляду справи, позивач обґрунтовує тим, що 25.01.2016 року між позивачем та ТОВ Арніа було укладено договір добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №PRP0030972 (далі - договір страхування). У відповідності до переліку застрахованого майна, який є додатком до договору страхування, ТОВ Арніа застрахувала товар, розміщений в магазині Стефано Річчі у м. Києві по вул.. Володимирській, 22, загальною площею 255,1 кв.м. на суму 15000000 грн., франшиза складає 0,2%, тобто 30000 грн. 06.03.2016 року у вказаному приміщенні сталося залиття з вини відповідача ОСОБА_3 , який є власником квартири АДРЕСА_2 , а тому позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування збитків, але відповідач до цього часу збитки не відшкодував. 05.06.2016 року між позивачем та ТОВ Арніа було підписано акт-реліз про врегулювання усіх вимог на відшкодування №2800015947, згідно яких сторони погодили, що загальна сума, яку має позивач сплатити ТОВ Арніа складає 9424563,00 грн., яка 10.05.2016 року була сплачена позивачем. 25.05.2016 року на підставі п.3.5 договору страхування ТОВ Арніа передало позивачу залишки застрахованого товару та згіднг звіту комісіонера від 25.03.2017 року та додатку №1 до нього, частина товару вартістю 419645,20 грн. була реалізована. З урахуванням розміру винагороди та відшкодування за зберігання товару, позивач отримав 407028,17 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 9252021,83 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні представник третьої особи ТОВ Торгова компанія Люкс покладався на розсуд суду.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2016 року між позивачем та ТОВ Арніа було укладено договір добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №PRP0030972 на строк з 26.01.2016 року до 25.01.2017 року.

В п. 5 договору страхування вказано, що застраховане майно : товарні запаси згідно переліку, що додається, а в п.6.1 зазначено, що страхова сума за застрахованим місцезнаходженням : згідно переліку, що додається, товарні запаси : згідно переліку, що додається -54500000,00 грн., п. 4 страхові випадки, окрім іншого - протікання води з труб, переповнення водних апаратів.

При цьому в договорі страхування відсутня інформація про застраховане місцезнаходження, а також найменування товарних запасів.

Згідно Спеціальних умов до договору добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, підписаних позивачем та ТОВ Арніа , вбачається, що застраховане майно - означає майно, визначене в цьому договорі (зокрема в базових умовах), що належить страхувальнику або перебуває на відповідальному зберіганні чи комісії, або за яке він несе відповідальність чи має інші майнові інтереси; товарні запаси - означає товарні запаси, що є власністю страхувальника або перебувають у нього на відповідальному зберіганні чи на комісії, та за які страхувальник несе відповідальність, включаючи речі в процесі виробництва, в межах місцезнаходження, застрахованого за цим договором; застраховане місцезнаходження - місце (місця), що зазначено (зазначені) у базових умовах, та виключно в межах якого діє страхове покриття за цим договором; в п.8.4 вказано, що будь-які зміни до цього договору вносяться у формі окремого додатку (додаткової угоди), належним чином оформленого та підписаного сторонами, який становитиме невід`ємну частину цього договору.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст. 16 Закону України Про страхування ).

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування повинен містити, окрім іншого, зазначення предмета договору страхування.

Про це вказано і в Спеціальних умов до договору добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, підписаних позивачем та ТОВ Арніа , а саме, що застраховане майно, товарні запаси визначається в договорі в межах місцезнаходження, що також повинно бути зазначено у базових умовах договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст. 982 ЦК України).

Позивачем не було надано суду договору або додаткової угоди до договору, підписаної сторонами, де б містилось визначення предмету договору, тобто, товару, який було пошкоджено залиттям, а також інформація про застраховане місцезнаходження- вул.. Володимирська, 22 у м. Києві.

Надана позивачем інформація щодо місцезнаходження магазинів та переліку майна без оцінки його вартості на час укладання договору, не є договором або додатковою угодою до договору страхування, а тому не може бути належним доказом існування між позивачем та ТОВ Арніа договірних відносин саме щодо спірного пошкодженого майна та його місцезнаходження.

Таким чином, на час укладання договору страхування, позивачем та ТОВ Арніа не були узгоджені всі істотні умови, а тому суд приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази того, що залиття, яке сталося 06.03.2016 року в квартирі АДРЕСА_2 , є страховим випадком за договором добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №PRP0030972, оскільки між сторонами договору всупереч вимогам Закону України Про страхування та Спеціальних умов до договору добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, підписаних позивачем та ТОВ Арніа , не визначено предмет договору та застраховане місцезнаходження.

Всі подальші дії позивача, ТОВ Арніа щодо оцінки збитку пошкодженого товару, передачі на зберігання, реалізації, розрахунків не підтверджують того, що пошкоджене майно було предметом договору зберігання, а місцезнаходження пошкодженого майна було застрахованим місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичну оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, куруючись: ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81-82, 141, 258, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 16, Закону України Про страхування , ст. ст. 638, 982 ЦК України, суд-

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Коллонейд Україна до ОСОБА_3 , треті особи : Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніа", Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Люкс про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 12.08.2019 року.

Суддя