Рішення

від 22.08.2019 по справі 200/5965/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 р. Справа№200/5965/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 .

представників відповідача: Михайлішиної С.В., Драчевської С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з квітня 2015 року, зобов`язання виплатити заборгованість з виплати пенсії з квітня 2015 року по квітень 2019 року, зобов`язання поновити виплату пенсії негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, зокрема, що за місцем фактичного проживання перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком. За період з квітня 2015 року по квітень 2019 року виплату пенсії припинено з підстав, що не передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що таким чином порушено її право на пенсійне забезпечення.

З цих підстав просить позовні вимоги задовольнити.

03.06.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області у зв`язку з проведенням антитерористичної операції було переміщено до м. Слов`янськ Донецької області. Але за новим місцем знаходження управління діяльність не відновило та на теперішній час воно тимчасово не виконує покладені на нього функціональні повноваження, тобто не проводить нарахування та виплату пенсії. Для отримання пенсійних виплат позивачці необхідно звернутися до територіального управління на території підконтрольної Україні, яке виконує свої повноваження в повному обсязі з відповідною заявою.

На цих підставах в позові просить відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

03.06.2019 року від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01 липня 2019 року.

01.07.2019 року судом була відкладено підготовче засіданні по справи на 22 липня 2019 року.

19.07.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про визнання участі позивача обов`язковою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року суд закрив підготовче провадження по справи та призначив розгляд справи по суті на 22 серпня 2019 року та визнав участь позивачки в судовому засіданні обов`язковою.

22.08.2019 року в судове засідання прибув представник позивачки та підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Від самої позивачки 21.08.2019 року через канцелярію суду надійшла заява, в який вона вказувала про неможливість її участі у судовому засіданні через похилий вік та стан здоров`я і уточнила позовні вимоги, а саме просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй пенсії з 25 квітня 2015 року, зобов`язання виплатити їй заборгованість з виплати пенсії з 25 квітня 2015 року по серпень 2019 року, зобов`язання поновити виплату пенсії негайно після проголошення судового рішення

22.08.2019 року в судове засідання прибули представники відповідача, які проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, вказаних в позові.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України про що свідчить паспорт серія НОМЕР_1 виданий Дебальцівським МВ УМВС України в Донецькій області 27.12.1999 року (а.с.7а)

ОСОБА_2 є пенсіонером за віком що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 , виданим 21.04.1987 року (а.с.7).

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області, як отримувач пенсії за віком, що не заперечується відповідачем.

За період з 25 квітня 2015 року по серпень 2019 року виплату пенсії припинено.

На звернення позивачки від 05.12.2018 року щодо підстав припинення виплати пенсії, відповідачем надана відповідь від 14.12.2018 року №993/04/16, в якій повідомлено про нормативно-правові акти, які регулюють питання виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій, та перелік документів, які позивачу необхідно надати для подальшого поновлення виплати пенсії (а.с.8).

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Щодо заперечень представників відповідача про те що нібито позивачка для отримання пенсії має отримати статус внутрішньо переміщеної особи, суд зазначає наступне.

Позивачка не набула статусу внутрішньо переміщеної особи та не бажає його набувати.

Тому, всі нормативно - правові акти які регулюють правовідносини з приводу виплат пенсії внутрішньо переміщеними особами, до правовідносин позивачки з відповідачем застосуванню не підлягають.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені 1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує позивачу пенсію.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Відповідно до статті 1 Протоколу першого Єєвропейської конвенції з прав людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Гайгузус проти Австрії від 16 вересня 1996 року Європейський суд з прав людини зробив висновок, відповідно до якого, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

З огляду на наведене бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо невиплати пенсії підлягає визнанню протиправною, а порушені права - захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити виплату позивачу пенсії з дня припинення її виплати зі сплатою заборгованість по ній.

Щодо позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії негайно після проголошення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм КАС України, після проголошення судового рішення, воно не одразу набуває законної сили. У сторін є право на апеляційне оскарження цього рішення і тільки після спливу строку на апеляційне оскарження, або після відповідного судового рішення апеляційної інстанції воно набирає законної сили.

Отже, у суду не має повноважень щодо застосування судового рішення негайно після його проголошення.

Тому в цій частини позовних вимог позивачки слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується відповідно до ст..139 КАС України, оскільки ухвалою суду від 20 травня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору, а судове рішення прийнято на її користь. Тому з неї стягнення судового збору не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з 25 квітня 2015 року, зобов`язання виплатити заборгованість з виплати пенсії з 25 квітня 2015 року по серпень 2019 року, зобов`язання поновити виплату пенсії негайно після проголошення судового рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 25 квітня 2015 року по серпень 2019 року.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області (код ЄДРПОУ 21993287, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) виплатити заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з 25 квітня 2015 року по серпень 2019 року.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області (код ЄДРПОУ 21993287, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) поновити виплату пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 22 серпня 2019 року.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Хохленков