Рішення

від 16.08.2019 по справі 260/1147/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2019 року м. Ужгород№ 260/1147/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Попюк М.І.

представника відповідача - Петрова О.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне автотранспортне підприємство-072801 Ужгородської міської ради (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2018 року №0005541401.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача було складено Акт від 09.07.2018 р. №768/07-16-14-01/03344680 та винесено податкове повідомлення-рішення від 27..07.2018 р. №0005541401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з екологічного податку на 640 430,75 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 160107,69 грн. Представник позивача зазначає, що позивачем було правомірно застосовано до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі коефіцієнт у значенні 1, а не у значенні 3, оскільки полігон для захоронення твердих відходів поблизу с. Барвінок відноситься по категорії екологічної безпеки ОВВ до малонебезпечних відходів, а тому не застосовується коефіціент 3. Представник позивача наголошував, що позивачем надавалися відповідачеві документи, зокрема щодо розташування місце розміщення відходів - полігону ТПВ, що підтверджується доданим документом (паспорт МВВ). Також, представник позивача вказував на відсутність джерела для сплати податку у втричі збільшеному розмірі, як це визначено в Акті перевірки, оскільки на даний час підприємство є збиткове.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що згідно Висновку експерта №9773 від 11.05.2018 року додаткової судової земельно-технічної експертизи по кримінальному провадженні Львівського науково-дослідного інституту судових еспертиз вказано, що відставнь від полігону ТПВ до меж найближчих населених пунктів станом на 11.05.2018 року становить менше трьох кілометрів. Таким чином, з огляду на висновок експерта та інформацію надану Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області відповідачем було встановлено, що відстань від місця розміщення відходів на полігоні ТПВ до населеного пункту є меншою за три кілометри, а тому позивачем було протиправно при нарахуванні екологічного податку за розміщення відходів у період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року застосовано коефіціент 1, а не коефіціент 3. Також, позивачем було несвоєчасно подано декларацію з екологічного податку за 3 квартал 2016 року. Враховуючи вище викладене, представник відповідача наголошував, що твердження позивача про правомірність застосування коефіціенту 1 до ставок екологічного податку не відповідає дійсності, а тому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що діяльність позивача полягає в утилізації відходів одержаних від інших суб`єктів господарювання в місці видалення відходів (МВВ) на полігоні твердих побутових відходів (ТПВ).

Відповідачем на виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/1426/17 року від 14.02.2017 року (а.с. 85-87), ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/11195/17 від 09.11.2017 року (а.с. 88-89) було проведено документальну позапланову виїзну позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.01.2017, єдиного внеску та загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.01.2017, за результатами якої складено Акт від 09.07.2018 №768/07-16-14-01/03344680 (а.с. 8-14).

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 246.5 ст. 246, п.2 49.6 ст. 249 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в наслідок чого донараховано екологічний податок за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року на загальну суму 963817,25 грн . та п. 250.2 ст. 250 ПК України в частині порушення терміну подання податкової звітності з екологічного податку за 3 квартал 2016 року.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.07.2018 року № 0005541401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем екологічний податок з юридичних осіб на суму 800 538,44 грн., в тому числі 640 430,75 грн. основного платежу та 160 107,69 грн. штрафних санкцій (а.с. 22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 ПК України платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання); 240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); 240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до п. 242.1 ст. 242 ПК України об`єктом та базою оподаткування екологічного податку є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Статтею 246 ПК України визначено ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах.

Відповідно до п.246.5 ст.246 ПК України коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі становить:

- в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж - 3;

- на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту - 1.

Відповідно до п. 249.1 ст. 249 ПК України суми екологічного податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Згідно п. 249.6 ст. 249 ПК України суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою: де Нпі - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів у гривнях з копійками; Млі - обсяг відходів і-того виду в тоннах (т); Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 цього Кодексу; Ко - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів.

Паспортизація місць видалення відходів (МВВ) та ведення їх реєстру (як місць остаточного розміщення відходів) проводиться відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1216 від 03.08.98 р. "Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів" та наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14 січня 1999 року № 12, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 лютого 1999 р. за № 60/3353, затверджено Інструкцію про зміст і складання паспорта місць видалення відходів.

Згідно пункту 1 вказаної Інструкції визначено, що спеціальний паспорт місця видалення відходів (далі - МВВ) складається власником МВВ відповідно до цієї Інструкції. Дані паспорта МВВ, після його затвердження і присвоєння реєстраційного номера, вносяться до реєстру місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів. Відповідальність за достовірність і повноту інформації, наведеної в паспорті несуть власники МВВ.

В ході проведеної перевірки, відповідачем встановлено, що обсяги викидів стаціонарними джерелами визначено відповідно до довідок про фактичні обсяги сміття прийнятого на полігоні ТПВ та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) іншим суб`єктам господарювання по видаленню ТПВ.

Позивач у податковій звітності з екологічного податку за 2014-2016 роки при обчисленні суми податку за розміщення відходів застосовував коригуючий коефіцієнт - 1.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2017 р., у володільця позивача було вилучено оригінал Паспорту місця видалення відходів (МВВ) (реєстраційний номер №5-а, дата реєстрації 19.02.2008 р.). Згідно розділу III Природно - геологічна характеристика МВВ паспорту встановлені наступні параметри розташування МВВ: віддаленість від населеного пункту (км) - 3,3; віддаленість від водотоків та водойм (км) - 3,0; віддаленість від водозабірних споруд (км) - 3,3.

Також, в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2017 р. у володільця Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації вилучено другий примірник оригіналу Паспорту місця видалення відходів (МВВ) (реєстраційний номер №5- а, дата реєстрації 19.02.2008 р.), який містить відомості, відмінні від тих, що містяться у позивача. Так, згідно розділу III Паспорту Природно - геологічна характеристика МВВ встановлені наступні параметри розташування МВВ: віддаленість від населеного пункту (км) -2,3; відділеність від водотоків та водойм (км) - 2,0; віддаленість від водозабірних споруд (км) - 2,3.

Відповідачем в ході проведеної перевірки був надісланий запит позивачеві від 12.06.2018 р. про надання документів (копій документів), зокрема щодо розташування місця розміщення відходів - полігону ТПВ (твердих побутових відходів).

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не були надані документи на запит відповідача, що свідчать про розташування полігону ТПВ, натомість були надані пояснення, що оригінали документів паспорт МВВ (місця видалення відходів) вилучений 18.10.2017 року слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС у Закарпатській області.

На запит відповідача від 01.06.2017 р. №120/9/07-16-14-06-09, Державна екологічна інспекція у Закарпатській області листом №1330/02 від 20.06.2017 р. проінформувала, що відповідно до реєстрової карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів №01/15 від 16.12.2015 р. полігон ТПВ (твердих побутових відходів) позивача розташований поблизу с. Барвінок Ужгородського району Закарпатської області на відстані 3,2 км від м. Ужгород та надала копію реєстрової карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів №01/15 від 16.12.2015.

Також, відповідачем було надіслано запит №127/9/07-16-14-06-09 від 02.06.2017 р. до Баранинської сільської рада Ужгородського району Закарпатської області, яка листом № 187 від 26.06.2017 р. повідомила, що полігон позивача знаходиться на території Баранинської сільської ради на двох суміжних ділянках з кадастровими номерами: 2124880300:10:010:0012 та 2124880300:10:010:0013, що належать до земель державної власності (а.с. 109). Також Баранинська сільська рада повідомила, що полігон ТПВ знаходиться на відстані менше 1 км від межі с.Баранинці та с.Барвінок Ужгородського району Закарпатської області.

Як зазначено в Акті перевірки, на запит слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області, направленого листом №1215/23 від 10.07.2017 р., Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА листом №783/03-01 від 24.07.2017 р. надав копію паспорту МВВ (місця видалення відходів) №5-а від 19.02.2008 р., згідно якого зазначено, що віддаленість від населеного пункту становить 2,3 км, без уточнення конкретного населеного пункту.

На запит , направленого листом №2594/23 від 21.11.2017 р., Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА листом №1167/03-01 від 22.11.2017 р. повідомив, що Паспорт місця видалення відходів (МВВ) полігону позивача зареєстрований у реєстрі МВВ Закарпатської області 19.08.2008 року за №5-а відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1216 від 03.08.1998 р. (а.с. 11).

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що згідно Висновку експерта №9773 від 11.05.2018 р. додаткової судової земельно-технічної експертизи по кримінальному провадженні №32017070000000019 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначено, що експертизою встановлено, що фактична відстань від полігону ТПВ КАТП - 072801, розташованого на території Баранинської сільради Ужгородського району Закарпатської області за межами населених пунктів на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами: 2124880300:10:010:0012 та 2124880300:10:010:0013, до найближчих населених пунктів становить: 1) АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:69:001:0123) - 1449,52 м.; 2) АДРЕСА_2 (земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:69:001:0044) - 1465,76 м.; 3) АДРЕСА_3 (земельна ділянка з кадастровим номером 2124880300:12:011:0058) - 1059,48 м.; 4) АДРЕСА_4 (земельна ділянка з кадастровим номером 2124880301:03:005 : 0160) - 932,12 м.; 5) АДРЕСА_5 (земельна ділянка з кадастровим номером 2124881202:01:001:0091) - 1655,14 м. (а.с. 91-94).

Отже, відповідачем в ході проведеної перевірки було встановлено, що відстань від полігону ТПВ до меж найближчих населених пунктів станом на 11.05.2018 року становить менше трьох кілометрів, що підтверджується Висновком експерта №9773 від 11.05.2018 р.

Відповідно до ст.174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою.

З метою підтвердження факту, що встановлена експертизою відстань від полігону ТПВ до меж найближчих населених пунктів була актуальна у 2014-2016 роках відповідач надіслав запит до Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом №8-7-0.201-5163/2-18 від 05.07.2018 проінформувало відповідача, що змін меж с.Циганівці, с.Баранинці, с. Барвінок, м. Ужгород з 01.01.2014 року по дату відповіді не проводилась.

Також, відповідач надсилав запит до Ужгородської районної ради, яка листом №02-18/456 від 05.07.2017 р. повідомила, що у період з 01.01.2014 року по дату відповіді районна рада не приймала рішень про затвердження проекту землеустрою щодо (зміну) меж сіл Барвінок, Баранинці та Циганівці Ужгородського району.

На запит відповідача від 02.07.2018 р. №2351/23 Головне управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області листом №10-7-0.2-5128/2-18 від 04.07.2018 року повідомило, що зміна меж с. Барвінок, с. Баранинці, с. Циганівці Ужгородського району Закарпатської області з 01.01.2014 року по 04.07.2018 року не проводилась, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202 :01:001:0091 розташованої в межах с. Циганівці - 09.04.2009 р., дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124880301:03:005:0160 розташованої в межах с. Баранинці - 21.10.2008 р., дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124880300:12:011:0058 розташованої в межах с. Барвінок - 05.03.2014 р., дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:69:001:0044 розташованої в межах м. Ужгород-23.05.2006 р. (а.с. 113-114).

Таким чином, як було встановлено в ході проведеної перевірки та підтверджується Висновком експерта № 9773 від 11.05.2018 р. додаткової судової земельно-технічної експертизи по кримінальному провадженні №32017070000000019 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та інформацією наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області листом №10-7-0.2-5128/2-18 від 04.07.2018 р. - відстань від місця розміщення відходів на полігоні твердих побутових відходів позивача розташованого на території Баранинської сільради Ужгородського району Закарпатської області за межами населених пунктів на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами: 2124880300:10:010:0012 та 2124880300:10:010:0013 до найближчих населених пунктів, а саме до м. Ужгород (земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:69:001:0044), до с. Циганівці (земельна ділянка з кадастровим номером 2124881202 :01: 001:0091 ), до с. Баранинці (земельна ділянка з кадастровим номером 2124880301:03:005:0160) та до с. Барвінок (земельна ділянка з кадастровим номером 2124880300:12:011:0058) у періоді з 01.01.2014 року по 31.01.2017 року була меншою за три кілометри.

Враховуючи вище викладене, відповідно до вимог п. 246.5 ст. 246 ПК України позивачеві при нарахуванні екологічного податку за розміщення відходів у періоді з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року необхідно було застосовувати коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі у значенні 3 (три).

Також, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області було надіслано до Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України постанову від 28.08.2018 року про призначення судової економічної експертизи.

Згідно Висновку експерта № 11/730 від 30.10.2018 було документально підтверджено результати документальної позапланової перевірки КАТП - 072801, проведеної ГУ ДФС у Закарпатській області по акту № 768/07-16-14-01/03344680 від 09.07.2018 року щодо донарахування екологічного податку платнику податків КАТП - 072801 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року на загальну суму 963 809,40 грн. (а.с. 123-132).

Таким чином, як встановлено в ході розгляду справи по суті віддаленість полігону ТПВ до меж найближчих населених пунктів становить менше трьох кілометрів, відтак, суд приходить висновку, що позивачем було протиправно у періоді з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року застосовано коефіціент 1 до ставок екологічного податку.

Відповідно до п. 50.2 ст. 250 ПК України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Однак, як встановлено відповідачем в ході проведеної перевірки, позивачем в порушення п.250.2 ст.250 ПК України була несвоєчасно подана декларація з екологічного податку за 3 квартал 2016 року, а саме: декларація була подана 01.12.2016 року та зареєстрована за № 9230266799 , при цьому граничний термін подання декларації за 3 квартал 2016 року - 09.11.2016 року. Доказів, своєчасності подання декларації з екологічного податку за 3 квартал 2016 року позивач до суду не надав, відсутні такі і в матеріалах справи.

Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень надав до суду достатні та належні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 27.07.2018 року № 0005541401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем екологічний податок з юридичних осіб на суму 800 538,44 грн., в тому числі 640 430,75 грн. основного платежу та 160 107,69 грн. штрафних санкцій. Натомість, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Комунального автотранспортного підприємства-072801 Ужгородської міської ради (вул. Погорєлова, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 03344680) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2018 року №0005541401 - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 27.08.2019 року.