Рішення

від 27.08.2019 по справі 826/6090/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2019 року № 826/6090/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису в частині,

встановив:

Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування (у зв`язку із зміною типу, змінено найменування на Акціонерне товариство Укргазвидобування ) в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату (далі - позивач, Філія) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Харківській області), в якій просило про скасування пунктів 2 та 3 припису №12 від 28.03.2018, оформленого Новобаварським районним відділом у місті Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в частині усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки - пункту 2 щодо дотримання мінімальної відстані від споруд АЗС до масиву лісу та пункту 3 щодо впровадження на об`єкті системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення на АЗС №9 по вул. Культкомівська, 96, місто Харків, яка належить ПАТ Укргазвидобування (АТ Укргазвидобування ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2015 році ГУ ДСНС у Харківській області вже зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про застосування заходів реагування щодо ПАТ Укргазвидобування відносно об`єкту АЗС №9, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Культкомівська, 96, внаслідок виявлення порушень під час проведення планової перевірки, а саме: не витримані мінімальні відстані від споруд АЗС до масиву лісу; об`єкт не обладнаний системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2016 у справі №826/12128/15 у задоволені позову відмовлено повністю.

Також представник позивача стверджує, що будь-яких порушень з боку позивача в частині невитримання мінімальної відстані від споруди АЗС №9 до масиву лісу відсутні і проводити роботи по вирубці дерев або кущів, взагалі заборонено, а тому посилання відповідача на порушення є безпідставним та необґрунтованим, а відтак, відсутні підстави для усунення такого порушення та припис в цій частині підлягає скасуванню.

Представник позивача посилається і на те, що на теперішній час не існує правил по улаштуванню, експлуатації та технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, які б були затверджені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

При цьому, представник позивача переконаний, що такі правила повинні бути затверджені саме центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а тому ДБН застосовуватись не можуть, оскільки не затверджені таким органом.

Крім того, останній зазначив, що АЗС №9 забезпечена у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння, обладнана автоматичною пожежною сигналізацією, яка виведена на цілодобовий пульт централізованого спостереження (ПЦС), обладнана телефонним і гучномовним зв`язком, організована пожежна дружина.

У відзиві представник відповідача зазначив, що АЗС №9 є об`єктом з високим ступенем ризику - відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2006 №956, Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки та наданого повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки.

Також представник відповідача вказує, що позивач зобов`язаний дотриматися мінімальних протипожежних відстаней від споруд АЗС до масиву лісу, які створюють реальну загрозу виникнення пожежі.

Представник відповідача зауважив на тому, що протокольним рішенням від 04.04.2014 №4 ТЕБ та НС дійсно виключено АЗС №9 з переліку потенційно-небезпечних об`єктів та об`єктів підвищеної небезпеки, які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (затверджено рішенням обласної комісії, протокол від 27.12.2013 №8) до затвердження нових Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення відповідно до статті 53 Кодексу цивільного захисту України. Проте, рішення комісії ТБ та НС діє лише протягом року, тобто позивача виключено з такого переліку лише до кінця 2014 року, натомість протягом 2015, 2016 та 2017 років позивач був у переліку ОПН та ПНО, а отже повинен, як об`єкт з підвищеною небезпекою, обладнати АЗС №9 автоматизованою системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей.

Відповідно до розділу III протоколу засідання регіональної комісії від 22.12.2017 АЗС №9 ввійшла до переліку на 2018 рік потенційно небезпечних об`єктів та об`єктів підвищеної небезпеки за № 93 номер ПНО-05.63.20004.0005811, а останню ідентифікацію ПНО позивач проводив в 2014 році, що підтверджується паспортом потенційно небезпечного об`єкта.

Твердження позивача, що рішення комісії ТБ та НС не доводяться до його відома, на думку представника відповідача, є безпідставними, оскільки спростовується листами, які направлені ГУ ДСНС України у Харківській області 30.05.2018.

Представник відповідача послався на те, що на сьогоднішній день вимоги щодо проектування та монтування автоматизованих систем викладені в ДБН В.2.5-76:2014 Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та стандарті СОУ МНС 75.2-00013528-003:2011 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення. Типи й загальні технічні вимоги , затвердженому наказом МНС України від 04.04.2011 №333.

Таким чином, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача здебільшого навів ті самі аргументи, що і у позовній заяві, які зводяться до того, що встановлення СРВНСО дублює уже встановлені та діючі вказані системи захисту, а станом на сьогодні правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування СРВНСО для АЗС не затверджені.

Також зазначив, що у квітні місяці 2018 року ПП Явір-2000 проведена експертиза протипожежного стану об`єкту - АЗС №9, наслідком якої є експертний висновок від 03.04.2018 №149, згідно з яким проведеною експертизою протипожежного стану АЗС №9 Філії, яка розташована за адресою: 61139, м. Харків, вул. Культкомівська, 96, станом на 03.04.2018, порушень вимог правил пожежної безпеки не виявлено.

Представник позивача послався і на те, що в квітні місяці 2018 року позивач отримав на черговий запит відповідь Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 23.04.2018 №04.01-19-2331 щодо вирішення питання по видаленню зелених насаджень навколо АЗС №9 по вул. Культкомівській, 96, в якому повідомлялося, що територія АЗС межує з об`єктом природно-заповідного фонду - ботанічною пам`яткою природи місцевого значення Грирорівський бір , проведення будь-якої діяльності можливе за умови дотримання вимог Закону України Про природно-заповідний фонд України . Повноважень у місцевих органів влади у сфері заповідної справи відповідно до законодавства на теперішній час немає. Питання надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення може бути вирішено після внесення змін до законодавства.

На підставі наведеного, представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі.

У запереченнях проти відповіді на відзив представник відповідача здебільшого навів ті самі аргументи, що і у відзиві на позов, зокрема, що АЗС позивача, як об`єкт підвищеної небезпеки, повинен бути обладнаний вказаною системою, що передбачено частиною першою статті 53 Кодексу цивільного захисту України.

Також вказав, що мінімальні відстані до лісових масивів хвойних порід - 50 м, листяних порід - 20 м, а тому позивач повинен усунути дане порушення та витримати мінімальні відстані від споруд АЗС до масиву лісу.

Представник відповідача стверджував і про те, що висновки, зроблені Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/396/18 відносно застосування заходів реагування до суб`єктів господарювання, не можуть братися до уваги судом.

Зрештою представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача, незважаючи на належне повідомлення про місце, дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Новобаварського районного відділу у місті Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області від 07.03.2018 №52 його посадовими особами проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - позивачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №13 (т. 1 а.с. 14-24), яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства.

На підставі вказаного акту перевірки, 28.03.2018 Новобаварським районним відділом у місті Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області складено припис №12 (т. 1 а.с. 25-26) про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким вимагалось від відповідача вжити заходів щодо усунення вказаних у акті порушень, зокрема:

пунктом 2 вимагалось витримати мінімальні відстані від споруд АЗС до масиву лісу, що є порушенням пункту 10.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ);

пунктом 3 впровадити на об`єкті системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, що є порушенням статті 53 Кодексу цивільного захисту України.

Не погоджуючись саме з вказаними пунктами припису, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Частиною першою статті 69 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи.

Відповідно до частини третьої статті 68 Кодексу цивільного захисту України приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Згідно з пунктом 10.1 розділу VI ППБУ до роботи на автозаправних станціях (далі - АЗС) допускаються лише особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення. Забороняється зменшувати нормовані протипожежні відстані між суміжними будинками, спорудами на території АЗС.

З аналізу змісту вказаної норми видно, що вона розповсюджується виключно на нормовані протипожежні відстані на території АЗС, а саме - між суміжними будинками, спорудами, які знаходяться на такій території.

Тобто, вказана норма не стосується нормованих протипожежних відстаней за межами території АЗС та/або між територією АЗС та зовнішніми об`єктами, які знаходяться за її межами незалежно від їх видової чи будь-якої іншої належності.

Отже, передбачена пунктом 10.1 розділу VI ППБУ заборона зменшувати нормовані протипожежні відстані не може застосовуватись щодо мінімальних відстаней від споруд АЗС до масиву лісу.

Водночас, суд не може прийняти до уваги твердження відповідача, як на підставу правомірності пункту 2 спірного припису, про те, що позивачем порушено вимоги пункту 8.142 ДБН B.2.5-20-2001 від 04.05.2016 (т. 1 а.с. 75, 146), оскільки про порушення вказаних норм ні в акті перевірки, ні у самому приписі не йдеться.

При цьому, наказом Мінрегіону України від 04.05.2016 №113 дійсно внесено зміни №3 до ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання та, відповідно до пункту 8.142 таких змін АГЗС (АГЗП) слід розміщувати з дотриманням вимог даного розділу та вимог, які пред`являються до розташування ГНП в тій частині, що не висвітлена даним розділом. Мінімальні відстані до лісових масивів хвойних порід - 50 м, листяних порід - 20 м.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона стосується лише розміщення АГЗС (АГЗП), натомість АЗС №9 позивача, яка розташована за адресою: 61139, м. Харків, вул. Культкомівська, 96, спроектована та розміщена ще у 1990 році, що підтверджується відповідними актами (т. 1 а.с. 35-42), а відтак посилання відповідача на порушення позивачем ДБН B.2.5-20-2001 у редакції наказу Мінрегіону України від 04.05.2016 №113 є помилковим.

Крім того, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, для виконання вимог пункту 2 припису необхідно вирубати частину неорганізованої посадки дерев, які протягом багатьох років проростали з Григорівського бору та наблизилися до території зазначеної АЗС.

З метою врегулювати санкціоновану вирубку порослих дерев позивач неодноразово звертався з відповідними листами, зокрема: до СКП Харківзеленбуд листом від 25.06.2015 №204 (т. 1 а.с. 51), до Департаменту комунального господарства Харківської міської ради листом від 07.07.2015 №229 (т. 1 а.с. 52), за результатами чого отримано відповіді від 29.07.2015 №897, від 31.07.2015 №3248/0/16-15, від 23.04.2018 №04.01-19-2331 (т. 1 а.с. 53-54, 139), з яких вбачається, що територія АЗС межує з об`єктом природно-заповідного фонду - ботанічною пам`яткою природи місцевого значення Грирорівський бір (під охороною СКП Харківзеленбуд ), проведення будь-якої діяльності можливе за умови дотримання вимог Закону України Про природно-заповідний фонд України . Питання надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення може бути вирішено після внесення змін до відповідних актів. З викладеного слідує, що позивачем вжито заходів з метою вирішення вказаного питання.

Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає пункт 2 припису від 28.03.2018 №12 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно ж пункту 3 припису від 28.03.2018 №12 - щодо впровадження на об`єкті системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення на АЗС, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою та четвертою статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи). Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 №288 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за №785/12659) затверджено Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 №793 про внесення змін до наказу від 15.05.2006 №288 Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення із переліку об`єктів (пункт 5 додатку), які повинні обладнуватися зазначеними системами виключено автозаправні, автомобільні газозаправні станції та пункти, автомобільні газонаповнювальні компресорні станції, склади газу і газопродуктів.

Дійсно, в подальшому, розпорядженням Кабінету міністрів України від 10.03.2017 №166 зазначені Правила скасовані як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар`єри.

Одночасно, Законом України Про об`єкти підвищеної небезпеки визначено, що ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів; потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії (стаття 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки , відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки , затверджено Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки (далі - Порядок №956).

Згідно з пунктом 1 Порядку №956 дія цього Порядку поширюється на всіх суб`єктів господарювання, у власності або користуванні яких є об`єкти, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (далі - потенційно небезпечні об`єкти), а також на всіх суб`єктів господарювання, які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об`єктів.

Суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації (пункт 3 Порядку №956).

Відповідно до пункту 4 Порядку №956 потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

Як вбачається з матеріалів справи, АЗС за адресою: 61139, м. Харків, вул. Культкомівська, 96 , визнано потенційно небезпечним об`єктом в порядку ідентифікації таких об`єктів (т. 1 а.с. 91-98), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію об`єкта підвищеної небезпеки від 28.03.2014 (т. 1 а.с. 99), а також в матеріалах справи наявний паспорт потенційного небезпечного об`єкта - вказаної АЗС (т. 1 а.с. 82-84).

Згідно з пунктом 21 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 16.08.2005 №140) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за №62/5253, паспорт потенційно небезпечного об`єкта підлягає переоформленню кожні п`ять років.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в межах даного спору доведено віднесення названої АЗС до об`єктів підвищеної небезпеки, що є обов`язковим для застосування згідно частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України, а відтак, вказаною нормою на позивача покладено обов`язок обладнання АЗС автоматизованою системою раннього виявлення загрози надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Суд враховує твердження позивача, що АЗС забезпечена у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння, обладнана автоматичною пожежною сигналізацією, яка виведена на цілодобовий пульт централізованого спостереження (ПЦС), обладнана телефонним і гучномовним зв`язком, організована пожежна дружина, проте вказані обставини не нівелюють встановлений частиною першою статті 53 Кодексу цивільного захисту України обов`язок створення автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Щодо твердження позивача, як на підставу протиправності пункту 3 припису від 28.03.2018 №12, що на теперішній час не існує правил по улаштуванню, експлуатації та технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, то слід зазначити наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, дійсно не були затверджені правила з вимогами до автоматизованих систем. Проте, вимоги до автоматизованих систем встановлені ДБН В.2.5-76:2014 Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення , які погоджені, зокрема, Міністерством внутрішніх справ (центральний орган, який забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту) та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (центральний орган, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Отже, при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об`єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №826/1024/18 (адміністративне провадження №К/9901/61593/18).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких умов, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на протокол засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації від 04.04.2014 №4, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого вирішено виключити автозаправні станції з переліку потенційно-небезпечних об`єктів та об`єктів підвищеної небезпеки, які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затвердженого рішенням обласної Комісії (протокол №8 від 27.12.2013), до затвердження нових Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення відповідно до норм статті 53 Кодексу цивільного захисту України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду листа позивача від 18.08.2015 №17-01-3814-5 ДСНС листом від 10.09.2015 №26.-13375/262 (т. 1 а.с. 88) повідомила, що вирішила узгодити технічне завдання на розробку робочого проекту щодо улаштування комплексу автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на АЗС №9 за адресою: 61139, м. Харків, вул. Культкомівська, 96.

Також суд не може прийняти до уваги посилання на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2016 у справі №826/12128/15, якою у задоволені позову ГУ ДСНС у Харківській області до позивача про застосування заходів реагування відносно АЗС №9, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Культкомівська, 96, внаслідок виявлення порушень під час проведення планової перевірки, а саме: не витримані мінімальні відстані від споруд АЗС до масиву лісу; об`єкт не обладнаний системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, - відмовлено повністю, оскільки предметом спору в межах даного адміністративного спору є правомірність окремих пунктів припису, в той час як у межах справи №826/12128/15 - наявність підстав для застосування заходів реагування. Крім того, обставини у таких справах стосуються різних часових проміжків.

Так само суд не приймає до уваги експертний висновок від 03.04.2018 №149 (т. 1 а.с. 137-138), згідно з яким проведеною експертизою протипожежного стану АЗС №9 Філії, яка розташована за адресою: 61139, м. Харків, вул. Культкомівська, 96, станом на 03.04.2018, порушень вимог правил пожежної безпеки не виявлено, оскільки проводилась експертиза наявних систем та обладнання, а не необхідності застосування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, що є предметом спору в межах даного спору.

В той же час, посилання позивача, як на підставу протиправності пункту 3 припису від 28.03.2018 №12, на декларацію №63-070618-00035 (т. 1 а.с. 163-169) відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, яка зареєстрована відповідачем, є помилковим, оскільки свідчить лише про факт реєстрації такої декларації, а не про відсутність встановленого порушення.

Проаналізувавши вказані обставини, в контексті наведених норм та наявних доказів, суд не вбачає належних правових підстав для визнання протиправним та скасування пункту 3 припису Новобаварського районного відділу у місті Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області від 28.03.2018 №12, у зв`язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності винесення спірного припису у повному обсязі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Поряд з цим, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини третьої статті 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування пункту 2 припису від 28.03.2018 №12, прийнятого Новобаварським районним відділом у місті Харкові ГУ ДСНС у Харківській області.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини третьої статті 139 КАС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 250, 255КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису в частині, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису від 28.03.2018 №12, прийнятого Новобаварським районним відділом у місті Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Акціонерне товариство Укргазвидобування в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату (місцезнаходження юридичної особи: 39420, Полтавська область, Машівський район, село Базилівщина, вулиця Польова, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25976423).

Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (місцезнаходження юридичної особи: 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38631015).

Суддя О.М. Чудак