Рішення

від 16.08.2019 по справі 442/3264/19

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/3264/19

Провадження №2/442/1040/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області до Києва Івана Зеновійовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства „Галсільліс" про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, -

за участю представників:

прокурор: Подолячек С.В.

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

від третьої особи: Шепетяк А.В.

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Подолячек С.В. в інтересах держави в особі Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з відповідача на користь позивача на рахунок № 33117331013127, код платежу 24062100, МФО 899998, ЄДРПОУ 38007496 шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 50 361 гривня 63 копійки.

В обґрунтування позову посилається на те, що постановою інженера ОЗЛ ДП „Дрогобицьке лісове господарство" у справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2019 № 50 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Залокоть Дрогобицького району Львівської області за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2019 № 000006 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення - незаконної порубки дерев та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, який останній 14.03.2019 сплатив добровільно.

У постанові від 04.03.2019 встановлено, що 14.02.2019 ОСОБА_5 на території кварталу 35 Підбузького лісництва Дрогобицького ДЛГП „Галсільліс", що знаходиться на території Залокотської сільської ради Дрогобицького району, без лісорубного квитка чи іншого спеціального дозволу вчинив самовільну рубку лісу, а саме трьох дерев породи ялиця біла, діаметрами пнів 39, 58, 80 см загальною масою в 8,01 куб.м.

У відповідності до проведеного розрахунку інженером ОЗЛ Дрогобицького ДГП „Галсільліс" ОСОБА_6 , на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" від 23.07.2008 № 665 розмір шкоди, завданої державі самовільною рубкою дерев, становить 50 361 гривень 63 копійки. Так, розмір шкоди дерев породи ялиця біла діаметрами на пні: 39 см становить 8 964 гривені 50 копійок, 80 см - 24 761 гривня 19 копійок, 58 см - 15 622 гривні 61 копійка, що в сукупності становить - 49 348 гривень 30 копійок. З урахуванням індексації такс загальний розмір шкоди становить: 49 348 гривень 30 копійок + 1 013 гривень 33 копійки = 50 361 гривня 63 копійки.

Вказує, що в добровільному порядку ОСОБА_5 не відшкодував завдані збитки, що підтверджується інформацією, наданою Залокотською сільською радою Дрогобицького району.

Вказує, що як встановлено Дрогобицькою місцевою прокуратурою, Залокотською сільської радою не вжито жодних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а саме до відшкодування шкоди завданої самовільною рубкою дерев, незважаючи на те, що факт самовільної рубки дерев мав місце ще 14.02.2019, однак позивач по даний час не звернувся до суду з позовом про стягнення завданих відповідачем збитків, що свідчить про неналежне здійснення нею захисту інтересів держави, більше того, останньою скеровано до місцевої прокуратури листа від 10.04.2019 № 130 щодо непред`явлення ними у минулому та у подальшому позовних вимог до відповідача у зв`язку із відсутністю штатних фахівців із юридичної роботи та коштів для залучення сторонніх спеціалістів даного профілю та відсутністю коштів для сплати судового збору, тому наголошує, що зазначені обставини є підставою для реалізації прокурором визначених Конституцією України та законами України повноважень шляхом пред`явлення позову в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Залокотської сільської ради Дрогобицького району. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, у якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти рішення у справі не заперечував, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи по останньому відомому місцю проживання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки учасників справи та те, що представник позивача, прокурор та представник третьої особи проти заочного розгляду справи не заперечували, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні 16.08.2019 прокурор підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд позов задовольнити.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав та просив суд позову задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 23 Закону України „Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII передбачає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Підставами представництва в суді законних інтересів держави є наявність порушень або загроза порушення інтересів держави.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони с об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ст. 1 Лісового кодексу України).

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу (ст. 7 Лісового кодексу України).

Згідно з п.п. 1 п. „б" ч. 1 ст . 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Оскільки виконавчий комітет Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області не є юридичною особою на відміну від Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, то він не може бути стороною у справі, а відтак позов вірно заявлений прокурором в інтересах держави в особі Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" Дрогобицькою місцевою прокуратурою листом від 06.05.2019 № 04/27-1375вих-19 повідомлена Залокотська сільська рада Дрогобицького району Львівської області про про намір вжиття заходів представницького характеру.

Ст. 40 Закону України „Про рослинний світ" від 09.04.1999 № 591-XIV визначено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статей 68, 69 цього ж Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, за якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної чи фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно з`ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому, на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови інженера ОЗЛ ДП „Дрогобицьке лісове господарство" у справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2019 № 50 14.02.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Залокоть Дрогобицького району Львівської області, на території кварталу 35 Підбузького лісництва Дрогобицького ДЛГП „Галсільліс", що знаходиться на території Залокотської сільської ради Дрогобицького району, без лісорубного квитка чи іншого спеціального дозволу вчинив самовільну рубку лісу, а саме трьох дерев породи ялиця біла, діаметрами пнів 39, 58, 80 см загальною масою в 8,01 куб.м. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2019 № 000006 Києва І.З. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення - незаконної порубки дерев та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Як вбачається з квитанції від 14.03.2019 № 56 Київ І. З . сплатив штраф у розмірі 255 гривень.

У відповідності до проведеного розрахунку інженером ОЗЛ Дрогобицького ДГП „Галсільліс" Шепетяком A.B . на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" від 23.07.2008 № 665 розмір шкоди, завданої державі самовільною рубкою дерев, становить 50 361 гривень 63 копійки. Так, розмір шкоди дерев породи ялиця біла діаметрами на пні: 39 см становить 8 964 гривені 50 копійок, 80 см - 24 761 гривня 19 копійок, 58 см - 15 622 гривні 61 копійка, що в сукупності становить - 49 348 гривень 30 копійок. З урахуванням індексації такс загальний розмір шкоди становить: 49 348 гривень 30 копійок + 1 013 гривень 33 копійки = 50 361 гривня 63 копійки.

Як свідчать матеріали справи, ДЛГП „Галсільліс" 15.03.2019 надіслало Києву І . З. лист від 14.03.2019 № 62, в якому повідомило про відшкодування шкоди в розмірі 50 361 гривня 63 копійки протягом 15 днів.

Відповідно до листа Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 10.04.2019 № 131 Київ І .З. шкоду в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Отже, враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства має нести особа, яка здійснила самовільну рубку лісу, протиправна поведінка якої полягає у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу, внаслідок незаконної порубки лісу державі нанесено збитки на суму 50 361 гривня 63 копійки, а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності його вини в заподіянні шкоди, то суд повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" з відповідача слід стягнути судовий збір на користь Прокуратури Львівської області в розмірі 1 921 грн 00 к.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області на рахунок № НОМЕР_1 , код платежу 24062100, МФО 899998, ЄДРПОУ 38007496 шкоду завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 50 361 (п`ятдесят тисяч триста шістдесят одна) гривня 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Прокуратури Львівської області 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Залокотська сільська рада Дрогобицького району Львівської області (82192, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Залокоть, вул. Миру, 39, ідентифікаційний код 20825381, тел. 03244-7-25-90).

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Дрогобицьке дочірнє лісогосподарське підприємство „Галсільліс" (82180, Львівська обл., Дрогобицький р-н, смт Підбуж, вул. Галицька, 8; ідентифікаційний код 00854506, тел. 03244-7-33-93, факс 03244-7-33-93, електрона пошта galsdrog@meta.ua).

Прокуратура Львівської області (79005, Львівська обл., м. Львів, просп. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031, тел. 03244-3-19-66).

Повний текст судового рішення виготовлено 20.08.2019.

Суддя Ю.С. Кучаковський