Постанова

від 27.08.2019 по справі 134/127/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/127/19

Провадження № 22-ц/801/1642/2019

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Зарічанський В. Г.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 рокуСправа № 134/127/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Ковальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Марчук В. С.,

за участі секретаря Кирилюк Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Мордванюк В. Н. про визнання договору недійсним,

за апеляційною скаргою Фермерського господарства Мордванюк В. Н. на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 27 травня 2019 року у м. Крижополі суддею цього суду Зарічанським В. Г., зі складанням його повного тексту 28 травня 2019 року, та на додаткове рішення цього ж суду від 05 червня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Мордванюк В. Н. (далі - ФГ Мордванюк В. Н. ) про визнання договору недійсним, мотивуючи його тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю йому належить земельна ділянка площею 2,4301 га, право власності на яку зареєстроване відділом Держгеокадастру у Крижопільському районі Вінницької області 14 листопада 2001 року. Кілька років назад, він усно домовився з відповідачем про передачу вказаної земельної ділянки в користування останньому за умови її повернення на першу вимогу позивача. За користування земельною ділянкою ОСОБА_1 отримував раз на рік кошти в розмірі середньої орендної плати за один земельний пай на території Городківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

У серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, проте отримав відмову у зв`язку з тим, що між сторонами укладено договір оренди землі, строк дії якого закінчується в 2022 році.

З витягу із Державного земельного кадастру від 02 листопада 2018 року позивач дізнався про реєстрацію 21 травня 2012 року за ФГ Мордванюк В. Н. права оренди його земельної ділянки строком на 10 років без зазначення підстав для реєстрації цього права та особи, якою була здійснена реєстрація.

ОСОБА_1 , звернувшись до відділу Держгеокадастру у Крижопільському районі Вінницької області для отриманням копії договору оренди його земельної ділянки ФГ Мордванюк В. Н. , отримав довідку про те, що такий договір відсутній. Цього ж дня він письмово звернувся до відповідача з проханням припинити використання його земельної ділянки та повернути її, проте отримав письмову відмову.

Пославшись на викладене та на те, що жодного договору оренди земельної ділянки з ФГ Мордванюк В. Н. він письмово не укладав, а зміст договору, внесеного до Державного земельного кадастру, йому не відомий, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,4301 га, кадастровий номер 00521981200:03:003:0616 , від 2011 року та застосувати наслідки недійсності правочину.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 травня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Додатковим рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 червня 2019 року стягнуто з ФГ Мордванюк В.Н. на користь ОСОБА_1 4852,16 грн понесених судових витрат.

Не погодившись із ухваленими рішеннями, відповідач, пославшись на порушення вимог ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві позивач зазначив, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційний суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на таке.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до положень статей 13, 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно вимог ст. 327 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що оспорений договір оренди не укладав та не підписував, він усно домовився з відповідачем про передачу земельної ділянки в користування останньому за умови її повернення на першу вимогу позивача. У серпні 2018 року позивач звернувся до ФГ Мордванюк В. Н. з вимогою про повернення земельної ділянки, проте отримав відмову, отже відповідач всупереч його волі використовує належну йому земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ВН 111111 від 14 листопада 2001 року ОСОБА_1 на підставі рішення 22 сесії 3 скликання Городківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 06 липня 2001 року належить земельна ділянка площею 2,43 га, розташована на території Городківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 8).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02 листопада 2018 року право власності на земельну ділянку площею 2,4301 га, розташовану на території Городківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 00521981200:03:003:0616 , належить ОСОБА_1 на підставі державного акта ВН 111111 від 14 листопада 2001 року, а право оренди на неї, зареєстроване 21 травня 2012 року строком на 10 років, за ФГ Мордванюк В. Н. (а. с. 9-10).

05 листопада 2018 року Городківською сільською радою Крижопільського району Вінницької області видано довідку за № 1204 про те, що ОСОБА_1 була виділена земельна частка (пай) розміром 2,43 га, яка знаходиться в обробітку ФГ Мордванюк В . Н. (а. с. 12).

Відповідно до відповіді Відділу у Крижопільському районі міжрайонного управління у Крижопільському та Піщанському районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 повідомлено про те, що договір оренди земельної ділянки, укладений з ФГ Мордванюк В. Н. , відсутній (а. с. 13).

02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора ФГ Мордванюк В. Н. з проханням припинити протиправне використання його земельної ділянки та повернути її, припинити державну реєстрацію речового права ФГ Мордванюк В. Н. на його земельну ділянку, у зв`язку з тим, що жодної угоди про оренду земельної ділянки площею 2,4301 га, кадастровий номер 00521981200:03:003:0616 , він не укладав та не підписував (а. с. 14).

У відповіді ФГ Мордванюк В. Н. на лист ОСОБА_1 від 02 листопада 2018 року зазначено, що умовами договору оренди земельної ділянки від 2011 року розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається. Окрім того повідомлено, що у 2011 році між ОСОБА_7 та ФГ Мордванюк В. Н. укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,4301 га, кадастровий номер 0521981200030030622 , терміном на 10 років, реєстрацію права оренди по якому проведено 21 травня 2012 року, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Отже, підстав для дострокового розірвання договору оренди землі від 2011 року та звільнення вищевказаної земельної ділянки немає. Крім цього, ФГ Мордванюк В. Н. регулярно та в повному обсязі сплачує орендну плату та щорічно обчислює її розмір з урахуванням індексів інфляції, зокрема, за період з 2013 року по 2018 рік сплачено орендної плати в розмірі 26 100,00 грн (а. с. 15).

Представник відповідача - адвокат Купрій О. М., суду апеляційної інстанції пояснив, що готуючи проект цього листа, він допустив описку, вказавши про укладення в 2011 році договору між ФГ Мордванюк В. Н. та ОСОБА_7 замість ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 10 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

Для підтвердження або спростування доводів позовної заяви щодо недійсності договору оренди земельної ділянки від 11 січня 2011 року у зв`язку з тим, що позивач такий договір не укладав, необхідна ідентифікація виконавця підпису орендодавця на цьому договорі, що потребує застосування спеціальних знань, що можливо з`ясувати в порядку призначення судом почеркознавчої експертизи.

Положеннями ч. 1 ст. 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З матеріалів справи видно, що звертаючись до суду першої інстанції з вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 просив суд витребувати у відповідача оригінал договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 00521981200:03:003:0616 , від 2011 року (а. с. 4).

Під час судового засідання 25 лютого 2019 року суд першої інстанції зобов`язав ФГ Мордванюк В . Н. надати оригінал спірного договору оренди землі від 11 січня 2011 року.

На виконання вказаних вимог суду ФГ Мордванюк В. Н. подало заяву з поясненнями, що оригінал договору оренди землі від 11 січня 2011 року відповідач надати не може, оскільки 21 травня 2012 року цей договір був наданий до відділу Держкомзему у Крижопільському районі для його реєстрації та не був повернутий. Крім цього, зазначено, що позивач визнає існування договірних відносин, що підтверджується підписом на договорі оренди від 11 січня 2011 року, отриманням орендної плати з 2012 року, передачею земельної ділянки, кадастровий номер 0521981200:03:003:0616 , в оренду відповідачу, наданням паспорту та державного акту, які були необхідні для державної реєстрації (а. с. 34).

На підставі викладених норм права та встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ненадання відповідачем оригіналу спірного договору оренди земельної ділянки для експертного дослідження, висновки якого могли підтвердити або спростувати позовні вимоги ОСОБА_1 , є підставою для застосування положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України щодо визнання обставини, для з`ясування якої витребовувався доказ.

Апеляційний суд звертає увагу, що ураховуючи предмет та підстави заявленого ОСОБА_1 позову, посилання позивача на те, що він не підписував оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису в цьому договорі при проведенні судово-почеркознавчої експертизи мало б визначальне значення для встановлення обставин справи, а також способом реалізації судом основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

За таких обставин, суд першої інстанції, дотримуючись завдань цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави, з урахуванням засад змагальності сторін, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з відсутністю волевиявлення ОСОБА_1 на вчинення правочину, а саме укладення договору оренди земельної ділянки площею 2,4301 га, кадастровий номер 0521981200:03:003:0616 , що є порушенням вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом першої інстанції, однак висновків суду не спростовують, а тому відхиляються.

27 серпня 2019 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником відповідача - адвокатом Купрійом О. М., подано до суду оригінал укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Мордванюк В. Н . договору оренди землі від 11 січня 2011 року та акту приймання-передачі об`єкту без зазначення дати його складання, проте не надано доказів неможливості їх подання до місцевого суду з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, тому відповідно до положень ч. 3 ст. 367 ЦПК України, зазначені докази апеляційним судом не приймаються. Апеляційний суд звертає увагу, що ненадання вказаного договору та акту приймання-передачі об`єкту до суду першої інстанції, а надання їх до апеляційного суду лише через три місяці після постановлення оскаржуваного судового рішення є підтвердженням вчинення відповідачем дій, які можливо розцінити як ухилення від з`ясування обставин, які могли підтвердити позовні вимоги ОСОБА_1

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Мордванюк В. Н. залишити без задоволення, а рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 травня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 05 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : В. С. Марчук

Т. Б. Сало

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2019 року.