Ухвала

від 07.10.2019 по справі 134/127/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

07 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 134/127/19

провадження № 61-17553ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства Мордванюк В. Н. на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Марчук В. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Мордванюк В. Н. про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Мордванюк В. Н. (далі - ФГ Мордванюк В. Н. ) про визнання договору недійсним.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю йому належить земельна ділянка площею 2,4301 га, кадастровий номер 00521981200:03:003:0616 від 2011 року, яку він за усною домовленістю передав відповідачу у користування за умови її повернення на першу вимогу. За користування земельною ділянкою ОСОБА_1 щороку отримував кошти в розмірі середньої орендної плати за один земельний пай на території Городківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

У серпні 2018 року він звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, проте отримав відмову у зв`язку з тим, що між сторонами укладено договір оренди землі, строком дії до 2022 року.

З витягу із Державного земельного кадастру від 02 листопада 2018 року йому стало відомо про реєстрацію 21 травня 2012 року за ФГ Мордванюк В. Н. права оренди його земельної ділянки строком на десять років без зазначення підстав для реєстрації та особи, якою була здійснена реєстрація.

ОСОБА_1 , звернувшись до відділу Держгеокадастру у Крижопільському районі Вінницької області для отриманням копії договору оренди його земельної ділянки ФГ Мордванюк В. Н. , отримав довідку про те, що такий договір відсутній.

Посилаючись на те, що він договору оренди земельної ділянки з відповідачем письмово не укладав, просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,4301 га, кадастровий номер 00521981200:03:003:0616 від

2011 року та застосувати наслідки недійсності правочину.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ФГ Мордванюк В. Н. про визнання договору недійсним, задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,4301 га, кадастровий номер 00521981200:03:003:0616 від 2011 року.

Додатковим рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області

від 05 червня 2019 року стягнуто з ФГ Мордванюк В. Н. на користь

ОСОБА_1 4 852,16 грн понесених судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу ФГ Мордванюк В. Н. залишено без задоволення, а рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 травня 2019 року та додаткове рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від

06 червня 2019 року, залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів та не надав оригіналу спірного договору оренди. Наданий під час останнього судового засідання у апеляційному суді оригінал зазначеного договору, суд не прийняв, як новий доказ, оскільки відповідач не обгрунтував поважність причин неможливості його подання до районного суду, та визнав такі дії відповідача як ухилення від з`ясування обставин справи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ Мордванюк В. Н. на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсних обставин справи та дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним.

Апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, не надав належної правової оцінки оригіналу договору оренди земельної ділянки, акту приймання - передачі цієї ділянки та безпідставно відмовив у прийнятті зазначених доказів.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою, другою, третьою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду з позовом, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, позивач зазначив, що письмового договору оренди земельної ділянки він не укладав, зміст договору, внесеного до Державного земельного кадастру, йому не відомий, а тому просив суд витребувати у відповідача оригінал договору оренди земельної ділянки від 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, суд першої інстанції зобов`язав відповідача надати оригінал спірного договору оренди земельної ділянки від 2011 року. Проте, відповідач вимоги суду не виконав, посилаючись на те, що оригінал договору оренди земельної ділянки від 11 січня 2011 року він надати не може, оскільки 21 травня 2012 року його було надано для реєстрації до Управління Держкомзему у Крижопільському районі Вінницької області та не було йому повернуто.

За змістом частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

З наведеного вбачається, що задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, правильно виходив з того, що відповідач не надав, на вимогу суду, оригіналу договору оренди земельної ділянки, який є вирішальним для встановлення чи спростування тверджень позивача про те, що він не підписував оспорюваного договору оренди землі.

Посилання заявника на те, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, не надав належної правової оцінки оригіналу договору оренди земельної ділянки, акту приймання - передачі цієї ділянки та безпідставно відмовив у прийнятті зазначених доказів, є неспроможними, з огляду на таке.

Порядок апеляційного перегляду судових рішень встановлено Главою 1

Розділу V ЦПК України.

За змістом частини першої, другої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Правовий аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку про те, що нові докази приймаються до розгляду судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, зокрема якщо учасник справи підтвердить належними доказами неможливість їх подання до суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що апеляційний суд правомірно не прийняв оригінал спірного договору оренди земельної ділянки, як новий доказ, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження неможливості його подання до районного суду з причин, що об`єктивно не залежали від його волі та визнав такі дії відповідача як ухилення від з`ясування обставин справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, постанова Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Касаційна скарга не містить обгрунтованих посилань на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а зводиться до незгоди заявника із ухваленим судовим рішенням, законність та обгрунтованість якого доводами касаційної скарги не спростована.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою статті

394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства Мордванюк В. Н. на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Мордванюк В. Н. про визнання договору недійсним, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак