Постанова

від 16.08.2019 по справі 595/1079/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/1079/19Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б. Провадження № 22-ц/817/778/19 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 351000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Ткач З.Є.

суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря Романюк Х.Ю.,

з участю представника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Оленяка В.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №595/1079/19 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 червня 2019 року, постановлену суддею Федорончук В.Б., у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 простягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачка використовує без правоустановлюючих документів земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 15,0699 га, кадастровий номер 6121281600:01:001:0784 , з 01 січня 2015 року по 01 травея 2019 року та земельну ділянку площею 34,0000 га, кадастровий номер 61212816000:10:001:0765 , з 21 лютого 2017 року по 01 травня 2019 року, внаслідок чого нанесла збитки, які виразилась у неотриманні орендної плати за використання земельних ділянок.

Просило стягнути з відповідачки на користь держави збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 33430,67 грн. за використання земельної ділянки кадастровий номер 6121281600:01:001:0765 , та 215445,54 грн. за використання земельної ділянки кадастровий номер 6121281600:01:001:0785 .

Ухвалою Бучацького району суду Тернопільської області від 03 червня 2019 року у відкритті провадження в справі за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказав, що відповідачка не набула статусу фізичної особи - підприємця, а тому позов заявлено до неї як до фізичної особи, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_1 було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Однак, відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надіславши заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивуючи тим, що перебуває у відрядженні і не може прибути в судове засідання призначене на 16 серпня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Жодних доказів на підтвердження відрядження ОСОБА_1 не надала.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на зазначене, відповідно до статті 371, 372 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав, які б свідчили про неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні без участі ОСОБА_1 . колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи.

В судовому засіданні суду представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Оленяк В.Я. підтримав доводи апеляційної скарги, зіславшись на мотиви викладені в ній.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Згідно цієї норми суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду мотивована тим, що сторонами є орган державної влади та суб`єкт підприємницької діяльності і, правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а тому він не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Проте, з цими висновками колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Так із змісту позовної заяви вбачається, що наказом Головного управління 30 грудня 2014 року №19-1953/14-14-СГ затверджено технічну документацію землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Добропільської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та надано в оренду терміном на 7 років громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку площею 15,0699 га кадастровий номер 6121281600:01:001:0765 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної території Добропільської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Крім цього, наказом Головного управління від 20 лютого 2017 року №19-1103/14-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Добропільської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та надано громадянці ОСОБА_1 в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 34,0000 га, кадастровий номер 6121281600:01:001:0784 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу - рілля) для ведення фермерського господарства розташовану за межами населеного пункту на території Добропільської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Відповідно до чинної на той час частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами у тому числі з центральним органом виконавчої влади який реалізує політику у сфері земельних відносин щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження №61-19983св18).

Крім того, ст. 8-1 Закону України "Про фермерське господарство", доповненої Законом N1067-VIII від 31 березня 2016 року, в редакції Закону N2497-VIII від 10 липня 2018 року, передбачено ведення сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи.

Із змісту цієї статті вбачається, що фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізособа-підприємець та члени її сім`ї, на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства. Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається членами однієї сім`ї у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору наведено у ч. 5 ст 8-1 Закону України "Про фермерське господарство".

В позовній заяві зазначено, що відповідачка не зареєструвала фермерське господарство відповідно до вимог закону, та не набула статусу підприємця, видом діяльності якого є ведення фермерського господарства.

У ОСОБА_1 відсутні речові права на вказані земельні ділянки, зокрема, право оренди, оформлене у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

В матеріалах позовної заяви відсутні докази, які однозначно доводили, що відповідачка здійснює господарську діяльність відповідно до вимог закону і набула статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Із змісту позовної заяви вбачається, що до неї заявлено позов не як до підприємця, а як до фізичної особи, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з цим суд на підставі поданих матеріалів позовної заяви дійшов передчасного висновку, що спір виник між органом державної влади та суб`єктом підприємницької діяльності.

Таким чином, підстав для відмови у відкритті провадження в справі з мотивів і підстав викладених в ухвалі суду першої інстанції, не було.

Згідно п. 4) ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись статтями 268, 367, 368, 379, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області задовольнити.

Ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 червня 2019 року скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 21 серпня 2019 року.

Головуючий: Ткач З.Є.

Судді: Міщій О.Я.

Шевчук Г.М.