Постанова

від 21.08.2019 по справі 487/397/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.08.19

22-ц/812/1428/19

Провадження № 22-ц/812/1428/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Бондаренко Т.З.,

суддів - Темнікової В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю: представника заявника Уманової Є.А., представника Заводського відділу ДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Романчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 487/397/17 за апеляційною скаргою

Комунального підприємства Миколаївської міської ради

Центр захисту тварин

на ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва, постановленої

07 червня 2019 року під головуванням судді Кузьменка В.В., в приміщенні того ж суду по справі за скаргою

Комунального підприємства Миколаївської міської ради

Центр захисту тварин

на дії заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2019 року Комунальне підприємство (далі КП) Миколаївської міської ради Центр захисту тварин звернулося до суду зі скаргою на дії заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Заявником вказано, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 лютого 2018 року, з підприємства на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 38214,12 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

06 липня 2018 року Заводським відділом ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області відкрито виконавче провадження. 28 вересня 2018 року боржником подано заяву до Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області про зменшення суми стягнутої за рішенням суду середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу на суму нарахованих податків та зборів - 7451,75 грн.

31 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження у зв`язку з повним та фактичним виконанням рішення.

За такого, КП Миколаївської міської ради Центр захисту тварин посилаючись на порушення державним виконавцем прав боржника та незаконне стягнення коштів у сумі 7451,75 грн. та 745,17 грн. виконавчого збору, просило визнати дії державного виконавця неправомірними та стягнути з Заводського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області на користь КП Миколаївської міської ради Центр захисту тварин надмірно стягнуті кошти в розмірі 7451,75 грн. та 745,17 грн. виконавчого збору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2019 року в задоволенні скарги відмовлено.

На вказану ухвалу КП Миколаївської міської ради Центр захисту тварин подало апеляційну скаргу, де зазначає, що вона не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дії державного виконавця щодо стягнення суми середньої заробітної плати без урахування обов`язкових платежів суперечать вимогам Податкового Кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Миколаївської міської ради Центр захисту тварин про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 38214,12 грн, моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.(т.1 а.с.233-236). Додатковим рішенням того ж суду від 12 квітня 2018 року розподілено судові витрати.

На виконання вказаного рішення 03 липня 2018 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист.

06 липня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56708095 про стягнення з КП ММР Центр захисту тварин на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 38214,12 грн.(т.2 а.с.57).

31 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним та фактичним виконанням рішення, зокрема кошти ОСОБА_1 перераховано 26 жовтня 2018 року (т.2 а.с.60).

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Окрім цього, відповідно до п.1 ч.2 ст. 18 вказаного Закону України виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та цим Законом. Державний виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що сума коштів, яка підлягала стягненню на користь ОСОБА_1 чітко визначена у виконавчому документі без будь-яких умов чи застережень.

Державним виконавцем відповідно до своїх повноважень та в межах зведеного виконавчого провадження № 56758274 були проведені наступні виконавчі дії: 12 липня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до виконання в АТ КБ ПриватБанк , а 03 серпня 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

08 серпня 2018 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена до виконання в ГУ ДКСУ у Миколаївській області та того ж дня винесено постанову про арешт майна боржника, відповідні обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Державним виконавцем винесено вимогу про надання інформації щодо руху коштів та операцій на рахунках боржника та направлено до виконання в АТ КБ ПриватБанк та ГУ ДКСУ у Миколаївській області від 09 серпня 2018 року.

13 серпня 2018 року боржнику вручено вимогу про надання транспортних засобів саме: автомобіля марки ГАЗ 31022, 2000 року випуску, вид палива бензин, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_4, номер шасі НОМЕР_1 ; автомобіля марки ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску, вид палива дизель, об`єм 1,9куб.см., зеленого кольору, ДНЗ НОМЕР_5, номер шасі НОМЕР_2 ; автомобіля марки Fiat Doblо, 2007 року випуску, сірого кольору, вид палива дизель, об`єм двигуна 1910 куб.см., ДНЗ НОМЕР_6, номер шасі НОМЕР_3 , для проведення його арешту та опису державним виконавцем.

14 серпня 2018 року державним виконавцем складено акт про невиконання вимоги державного виконавця про надання транспортних засобів для проведення арешту та опису державним виконавцем, винесено постанову про розшук майна боржника та постанову про передачу майна іншому зберігачу.

20 серпня 2018 року на підставі відповіді АТ КБ ПриватБанк , державним виконавцем виставлено платіжну вимогу та направлено до виконання в АТ КБ ПриватБанк . Дану вимогу виконано та списано кошти в сумі 8234,47грн.

24 вересня 2018 року державним виконавцем винесено заявки на реалізацію арештованого майна та направлено до виконання в Миколаївську філію ДП СЕТАМ та 17 жовтня 2018 року отримано протоколи проведення електронних торгів. 25 жовтня 2018 року державним виконавцем складено акти про проведені електронні торги.

31 жовтня 2018 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56708095 у зв`язку з повним та фактичним виконанням рішення зокрема кошти ОСОБА_1 перераховано 26 жовтня 2019 року.

З наведеного вбачається, що виконання рішення суду відбулося завдяки вжитих державним виконавцем відповідних примусових заходів.

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження мають право заявляти клопотання.

Проте, посилання заявника на те, що державним виконавцем не була зменшена сума стягнення за виконавчим листом на суму нарахованих податків та зборів попри його звернення 28 вересня 2018 року з такою заявою до державного виконавця, неможна прийняти до уваги, оскільки у державного виконавця відсутні повноваження щодо зміни розміру стягнення.

З іншими заявами, боржник не звертався.

Заява до суду про роз`яснення рішення подана 23 листопада 2018 року після завершення примусового виконання рішення (т.2 а.с.17).

Також, безпідставними є посилання на порушення державним виконавцем вимог Податкового Кодексу України, оскільки діяльність виконавця врегульована Законом України Про виконавче провадження , та останній не є податковим агентом.

За вказаних обставин, висновок районного суду щодо правомірності дій державного виконавця стосовно виконання судового рішення в межах суми зазначеної в виконавчому документі є правильним, оскільки надмірна сплата коштів боржником сталася не з вини державного виконавця. Тому відсутні підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця та відшкодування зайво сплачених сум саме за рахунок державної виконавчої служби.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що ухвала районного суду, яка переглядається, оскаржена лише заявником з приводу відмови в задоволенні його заяви по суті, тому питанням щодо строку звернення, на що містяться посилання в цій ухвалі, апеляційною інстанцією не вирішується.

Відповідно до ч.1 ст.258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Згідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали районного суду, колегія не вбачає правових підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради Центр захисту тварин залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 07 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 27 серпня 2019 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова