Ухвала

від 23.08.2019 по справі 202/5788/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5788/19

Провадження № 2-о/202/154/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

23 серпня 2019 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із заявою встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просила встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов`язку військової служби 29 серпня 2014 року в с.Новокатеринівка Старобешівського району Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Ознайомившись з пред`явленою до суду заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити заяву без руху виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту заяви, однією із заінтересованих осіб зазначено Російську Федерацію.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Провадження у справах за участю іноземних осіб врегульовано розділом ХI ЦПК України, а також Законом України Про міжнародне приватне право , Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно зі ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст.77 цього Закону.

Однак, такої угоди між сторонами для визначення підсудності Індустріальному районному суду м.Дніпропетровська до матеріалів позову не надано.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до статті 190 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Тобто у разі відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 , суд зобов`язаний невідкладно надіслати заінтересованій особі копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно зі статтею 498 Цивільного процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Статтями 4 та 5 Конвенції передбачено, що установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції. Установи юстиції надають правову допомогу й іншим установам по справах, зазначеним у пункті 1 цієї статті. При виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.

Центральним органом, відповідальним за виконання міжнародних договорів України у сфері правових відносин і правової допомоги у цивільних справах, є Міністерство юстиції України.

Частиною першою статті 10 Конвенції встановлено, що запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.

Разом з тим, пунктом 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54 (далі - Інструкція), визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні. Витрати, пов`язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Переклад засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Враховуючи те, що підготовка даної справи до судового розгляду буде проводитися з застосуванням положень зазначеної Інструкції, у разі відкриття провадження у справі, в порядку підготовки справи до судового розгляду, судом буде направлятися до компетентного органу Російської Федерації за місцем знаходження заінтересованої особи, доручення про вручення судових документів та виконання окремих процесуальних дій.

З викладеного випливає, що заявник ОСОБА_1 до копії заяви та копій доданих до неї документів, які складені на українській мові, мала додати їх засвідчені уповноваженим перекладачем або нотаріально переклад на російську мову (для вручення заінтересованій особі через установи юстиції).

Заявником до заяви два примірники заяви та доданих документів з їх засвідченим перекладом на офіційну мову запитуваної Держави (російську мову) - для суду та для направлення заінтересованій особі не долучені.

А тому, заявникові необхідно надати суду повний пакет документів із завіреним перекладом на російську мову (у двох примірниках), для подальшого можливого звернення з судовим дорученням до іноземного суду. Одночасно має бути поданий документ, з якого вбачатиметься, що у особи, яка здійснила переклад, є такий дозвіл (сертифікат або інший дозвільний документ).

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява про встановлення факту, що має юридичне значення за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту вказаної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Вказані вище обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому, заяву слід залишити без руху, а заявникові надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190, 316, 498 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху і надати заявникові строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Слюсар