Постанова

від 21.08.2019 по справі 926/48/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2019 р. Справа №926/48/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Бурак за вих. № 19/05-02 від 02.05.2019

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.04.2019 (повний текст рішення складено 12.04.2019, м. Чернівці, суддя Ковальчук Т.І.)

у справі № 926/48/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вілла-Фарм , м. Чернівці

до відповідача: Приватного підприємства Бурак , с. Тарашани Глибоцького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості на суму 777 960,92 грн.

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 09.04.2019 у справі № 926/48/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП Бурак на користь ТОВ Вілла-Фарм 157 800 грн. основного боргу з поворотної фінансової допомоги, 8 663,87 грн. 3 % річних, 35 410,32 грн. інфляційних втрат та 3 028,11 грн. судового збору. В частині вимог про стягнення 575 970 грн. пені та 116,73 грн. 3 % річних у позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.04.2019 у справі № 926/48/19 в частині стягнення з ПП Бурак 8 663,87 грн. - 3 % річних та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ Вілла-Фарм в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не врахував, що, оскільки умовами договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається на безоплатній основі, у суду відсутні правові підстави для стягнення 3 % річних від простроченої суми.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судовому засіданні 10.07.2019, та 21.08.2019 сторони участі своїх уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2016 між ТОВ "Вілла-Фарм" (позикодавець) і ПП "Бурак" (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 3.1 договору поворотна фінансова допомога надається Позичальнику в національній валюті України в розмірі до 200 000 грн. на безоплатній основі строком на п`ять календарних місяців та підлягає поверненню до 31.01.2017 шляхом перерахування грошових коштів позикодавцю на розрахунковий рахунок або шляхом внесення в касу.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями , позивач на виконання договору перерахував відповідачеві кошти фінансової допомоги на загальну суму 171 800 грн. за період з 31.08.2016 по 12.12.2016 (а.с. 16-23).

Відповідно до платіжного доручення № 677 від 23.12.2016 відповідач частково повернув позивачеві надану за договором фінансову допомогу, сплативши кошти в розмірі 14 000 грн. (а.с. 44).

Позивач надсилав відповідачу претензію від 29.12.2017 (а.с. 60-61), в якій вимагав виконати умови договору від 31.08.2016 та повернути отриману поворотну допомогу у розмірі 157 800 грн.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без належного реагування, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК).

Стаття 1048 ЦК допускає укладення безпроцентного договору позики.

Обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, передбачено статтею 1049 ЦК України.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідач не виконав свої договірні зобов`язання щодо повернення у встановлений договором строк отриманих коштів в розмірі 157 800 грн., які підлягають стягненню. Доказів на спростування протилежного матеріали справи не містять та відповідачем суду не подано.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, відповідно до ст. 625 ЦК України, з врахуванням умов договору від 31.08.2016, строків виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення отриманої фінансової допомоги та з врахуванням оплати відповідачем суми боргу, провівши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, погодився з висновком суду першої інстанції щодо розміру стягнутої суми 3 % річних та інфляційних втрат, які складають 8 663,87 грн. та 35 410,32 грн. відповідно.

Відповідно до п. 3.3 договору у разі порушення позичальником строку повернення поворотної фінансової допомоги він сплачує позикодавцю неустойку у розмірі 1 % від суми позики, вказаної в п. 2.1 цього договору, за кожний день порушення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем нараховано 575 970 грн. пені, виходячи з договірної ставки 1% від суми боргу 157 800 грн. за 365 днів прострочення - за 1 рік до дня звернення з позовом до господарського суду, тобто за період з 29.12.2017 по 28.12.2018.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відтак, з огляду на встановлений законом спеціальний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені та період для нарахування пені, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом в цій справі в січні 2019 року, беручи до уваги строки виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення отриманої фінансової допомоги (з 01.02.2017), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача правових підстав для нарахування пені в сумі 575 970 грн. за період 29.12.2017 по 28.12.2018 за прострочення відповідачем виконання зобов`язання з повернення фінансової допомоги, та, відповідно, про відмову у позові в цій частині.

Стосовно доводів викладених в апеляційній скарзі про те, що нарахування позивачем та стягнення судом 3 % річних є необґрунтованим, судова колегія зазначає, що обов`язок боржника сплатити 3 % річних передбачено нормами статті 625 ЦК України та встановлено в п. 4.1. договору, відповідно до якого сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за договором відповідно до чинного законодавства України.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Бурак» за вих. № 19/05-02 від 02.05.2019 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.04.2019 у справі № 926/48/19залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.08.2019.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Кравчук Н.М.

суддя Мирутенко О.Л.