Постанова

від 20.08.2019 по справі 914/2284/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2019 р. Справа №914/2284/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства агрофірми «Хлібодар» б/н від 19.04.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/1486/19 від 22.04.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2019 (суддя Манюк П.Т. повний текст складено 22.03.19)

у справі №914/2284/17

за позовом: приватного підприємства Агрофірми «Хлібодар» (надалі ПП Агрофірма «Хлібодар» ), с.Торки, Радехівський р-н, Львівська обл.

до відповідача : приватного акціонерного товариства «Львівобленерно» (надалі ПрАТ «Львівобленерно» ), м. Львів

про скасування оперативно-господарської санкції

за участю учасників справи:

від позивача: Тодеренчук С.І. - адвокат (ордер на надання правової допомоги серії ЛВ № 175718 від 24.06.2019, договір про надання правової допомоги б/н від 19.06.2019)

від відповідача: Зубар У.Я. - адвокат (ордер на надання правової допомоги серії ЛВ № 131837, договір про надання правової допомоги № 19/4-4 від 24.04.2019)

ВСТАНОВИВ:

ПП Агрофірма «Хлібодар» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ПрАТ «Львівобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2019 у справі №914/2284/17 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд дійшов висновку про те, що позивачем не спростовано належними доказами наявності факту порушення ним ПКЕЕ, а відповідачем правомірно здійснено позивачу нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 48 693,56 грн на підставі акту про порушення від 02.11.2016 № 028302, що також підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2017 у справі № 914/386/17 про стягнення вказаного нарахування з ПП Агрофірми «Хлібодар» , залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та постановою Верховного Суду 13.04.2018.

Не погоджуючись з даним рішенням, ПП Агрофірма «Хлібодар» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що акт про порушення від 02.11.2016 № 028302 складений представниками відповідача з порушенням п.4.4 договору 10.07.2006 №22164, не підтверджує факту втручання споживача у схему обліку струму вимірювальних трансформаторів та вчинення споживачем порушення ПКЕЕ. Відповідно і рішення комісії ПАТ «Львівобленерго» , оформлене протоколом від 14.12.2016 № 28303-ЛОЕ про нарахування позивачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, є незаконним. Позивач звертає увагу, що акт про порушення від 02.11.2016 № 028302 складено за відсутності уповноваженої особи споживач, оскільки на час складання акта про порушення від 02.11.2016 № 028302 ОСОБА_1 вже не був директором ПП Агрофірма «Хлібодар» , тому відповідач не вчинив дій для належного повідомлення уповноваженої особи споживача про складання акту. Також звертає увагу на те, що акт від 02.11.2016 № 028302 складено з порушенням вимог п. 4.7. Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001 № 1197, оскільки він містить виправлення в даті складання акту, в ньому не зазначено меж балансової належності, додаток до акту підписаний лише одним представником ПАТ «Львівобленерго» та текст самого акту є неоднозначним. Відсутні відомості щодо пошкодження пломб з тавром електропередавальної організації. Відповідно, на думку позивача, без пошкодження вказаних пломб не могло відбутись втручання у схему обліку електроенергії.

Згідно з витягом протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019 справу № 914/2284/17 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді Галушко Н.А. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 апеляційну скаргу ПП агрофірми «Хлібодар» залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання (надсилання) суду доказів сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» в порядку та розмірі за подання апеляційної скарги.

Скаржник вимоги ухвали суду від 02.05.2019 виконав.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Галушко Н.А. в період з 06.05.2019 по 17.05.2019, справу №914/2284/17 розподілено до розгляду судді Зварич О.В., у зв`язку з чим склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП агрофірма «Хлібодар» на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2019 у справі №914/2284/17,

розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.06.2019.

В судовому засіданні 25.06.2019 оголошено перерву до 18.07.2019.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Зварич О.В. в період з 15.07.2019 по 19.07.2019, справу №914/2284/17 розподілено до розгляду судді Данко Л.С., у зв`язку з чим склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Данко Л.С. та Плотніцький Б.Д.

В судовому засіданні 18.07.2019 оголошено перерву до 20.08.2019.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Данко Л.С., справу №914/2284/17 розподілено до розгляду судді Мирутенко О.Л., у зв`язку з чим склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді Мирутенко О.Л. та Плотніцький Б.Д.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. Подав відповідь на відзив на апеляційну (зареєстрований в канцелярії суду за вх №01-04/4034/19 від 24.06.2019) та додаткові пояснення (зареєстровані в канцелярії суду за вх№01-04/5202/19 від 19.08.2019).

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/3846/19 від 18.06.2019), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також на підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи додаткові пояснення (зареєстровані в канцелярії суду за вх№01-04/4571/19 від 17.07.2019), в яких, зокрема, зазначає, що дефекти акту про порушення не спростовують самого факту порушення Правил користування електроенергією, зафіксованого у відповідному акті. Також, з приводу відсутності представника споживача при складанні акту відповідач зазначив, що відповідно до п.6.41 ПКЕЕ акт про порушення вважається дійсним у разі відсутності підпису споживача, за умови якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії. Відтак, акт про порушення від 02.11.2016 № 028302 є дійсним, оскільки підписаний трьома уповноваженими представниками відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В спростування тверджень позивача про те, що ніякого порушення ПКЕЕ не було, оскільки не було пошкоджено пломб з тавром енергопостачальника відповідач зазначив, що у випадку зафіксованого порушення за актом від 02.11.2016 № 028302 мало місце встановлення перемичок, шунтуючих кола струму по фазах А ОСОБА_5 , С, що спричиняють відображення некоректних показів приладу обліку, які можливо було встановити без пошкодження пломб з тавром енергопостачальника. Крім цього, звертає увагу суду на те, що рішення комісії ПАТ «Львівобленерго» від 14.12.2016 №28303-ЛОЕ про нарахування ПП Агрофірмі «Хлібодар» обсягу та вартості недорахованої електричної енергії на суму 48 693,56 грн, було предметом судового розгляду у господарській справі № 914/386/17, за результатами розгляду якої позовні вимоги про стягнення з ПП Агрофірми «Хлібодар» вартості недорахованої електричної енергії на суму 48 693,56 грн було задоволено.

17.07.2019 представником відповідача були подані клопотання про витребування з Господарського сулу Львівської області справу №914/386/17 та з Радехівського районного суду Львівської області справу №451/64/17 для огляду їх в судовому засіданні, оскільки, на думку заявника, вказані справи містять інформацію про те, які обставини досліджувалися судами та які доводи надавалися учасниками в обґрунтування своїх заперечень (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/4572/19, № 01-04/4573/19).

Також представником відповідача заявлено клопотання, в якому заявник просить суд заслухати в судовому засіданні аудіозапис судового засідання господарського суду Львівської області в праві №914/2284/17 від 06.03.2019 (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4574/19).

Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів відмовляє в їх задоволенні з огляду не необґрунтованість та безпідставність. В матеріалах справи наявні судові рішення по справі № 914/386/17 (а.с. 43-48, том І, 6-8 том ІІ). В силу ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо справи № 451/64/17, то розгляд по суті не здійснювався, так як ухвалою суду від 01.06.2018 позовну заяву про визнання дій ПАТ Львівобленерго протиправними та визнання недійсним та скасування рішень комісії з розгляду актів про порушення залишено без розгляду.

В даному випадку колегія суддів звертає увагу на те, що сторони не позбавлені права подати суду докази на підтвердження чи спростування тих чи інших вимог або заперечень.

24.07.2019 представником позивача подано суду клопотання про витребування судом доказів (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/4693/19), в якому заявник просить суд зобов`язати ПАТ Львівобленерго надати:

- належним чином засвідчену(-і) копію(-і) документу(-ів), яким(-и) призначено особовий склад комісії ПАТ Львівобленерго з розгляду Акту порушення № 028302 від 02.11.2016, що засідала 17.11.2016 та оформила Протокол № 28303 від 17.11.2016;

- належним чином засвідчену(-і) копію(-ї) документу(-ів) яким(-и) призначено особовий склад комісії ПАТ Львівобленерго з розгляду Акту про порушення №028302 від 02.11.2016, що засідала 14.12.2016 та оформила Протокол № 28303-ЛОЕ від 14.12.2016;

- надати копіі документів або інших підтверджень, які свідчать про факт повідомлення уповноваженої особи ПП Хлібодар про намір складення Акту про порушення №028302 від 02.11.2016;

- належним чином засвідчені копії документів, які уповноважували ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на проведення на території ПП Хлібодар перевірки стану електрообладнання (що облікує обсяг спожитої електроенергії моїм Клієнтом) за результатами якої було сформовано Акт про порушення №028302 від 02.11.2016;

- належним чином засвідчену копію документу, що містить інформацію про повну юридичну назву та коду ЄДРПОУ підприємства/установи/організації, яка несе відповідальність за технічний стан приладів обліку енергопостачання (в тому числі трансформаторної) що облікують постачання електроенергії на територію ПП Хлібодар (адреса місцезнаходження: 80210, Львівська область. Радехівський район, село Торки, вул. Терешкова. 33, код ЄДРПОУ 22374540);

- належним чином засвідчену копію документу, що містить інформацію про повний перелік споживачів, до яких станом на 02.11.2016 здійснювалось постачання електроенергії через комплектну трансформаторну підстанцію - 204 (КТП-204);

- належним чином засвідчену копію документу, що містить інформацію про повний перелік комплектних трансформаторних підстанцій (КТП) якими станом на 02.11.2016 здійснювалось постачання електроенергії споживачам, що знаходились за адресою: 80210, село Торки, Радехівський район, Львівська область (номер комплектних трансформаторних підстанцій (КТП), їх точне місцезнаходження, кількість та повний перелік споживачів до яких такі комплектні трансформаторні підстанції постачають електроенергію).

Приписами ч.1 ст. 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2, ч.3, ч.4 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

З огляду на те, що ПП Хлібодар подало клопотання про витребування судом доказів не разом з апеляційною скаргою, після закінчення процесуальних строків, встановлених судом для подання відзиву та без обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк, колегія суддів дійшла висновку про залишення такого клопотання без розгляду.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ВАТ «Львівобленерго» (яке відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було перейменоване на ПАТ, а у зв`язку із зміною найменування перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Львівобенерго» ) (постачальник) та ПП Агрофірма «Хлібодар» (споживач), в особі керівника підприємства ОСОБА_1 , 10.07.2006 було укладено договір про постачання електричної енергії № 22164, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 19-23 том І).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розрахованої, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття або пошкодження пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов визначених Методикою.

Відповідно до п. 4.4. договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду, тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт. Сторони погодили, що уповноваженим представником сторони вважається також особа, яка перебуває у трудових відносинах зі стороною та є присутньою при здійсненні перевірки та/або складення двостороннього акту порушення.

02.11.2016 уповноваженими представниками ПАТ «Львівобленерго» було проведено перевірку електроустановки споживача, що знаходиться за адресою: с. Торки Радехівського району Львівської області, за результатами якої виявлено порушення ПКЕЕ у формі дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, а саме - самовільне внесення змін у схему обліку електроенергії, встановлення перемичок, шунтуючих кола струму вимірювальних трансформаторів струму по фазах А, В, С. Вказане порушення зафіксоване актом про порушення правил користування електроенергією від 02.11.2016 № 028302, який підписали три уповноважених представники ПАТ «Львівобленерго» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Акт містить виправлення у даті його складання, а саме, місяць жовтень було виправлено на листопад. В акті зазначено, що директор ПП Агрофірми «Хлібодар» - ОСОБА_1 на вимогу прибути відмовився, внаслідок чого акт уповноваженим представником споживача не підписаний. Також додатком № 1 до акта про порушення від 02.11.2016 № 028302 було складено схему порушення ПКЕЕ - самовільне внесення змін у схему обліку електроенергії (а.с. 11-12 том І).

17.11.2016 відбулося засідання комісії ПАТ Львівобленерго з розгляду акту про порушення від 02.11.2016 № 028302, в результаті чого прийнято протокольне рішення № 28303 про нарахування відповідачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з дати контрольного огляду, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів на суму 64 316,45 грн. В протоколі зазначено, що на засіданні комісії був присутній представник споживача - ОСОБА_1 , який відмовився від підпису протоколу (а.с. 13-15 том І).

Однак, як стверджує позивач, в подальшому, після направлення споживачем скарги на ім`я голови правління ПАТ «Львівобленерго» , комісією ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ було прийнято рішення, оформлене протоколом від 14.12.2016 № 28303-ЛОЕ згідно якого позивачу здійснено перерахунок вартості необлікованої електричної енергії, на підставі акту про порушення від 02.11.2016 № 028302 на суму 48 693, 56 грн. Різниця між проведеними нарахуваннями полягала в тому, що спочатку нарахування здійснювалося з урахуванням алюмінієвого проводу, а повторний розрахунок проведено для мідного проводу електропроводки. У вказаному протоколі зазначено, що на засіданні комісії був присутній представник споживача - ОСОБА_1 , який з протоколом ознайомлений та від його підпису відмовився (а.с. 16-17 том І).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2017 у справі №914/386/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та постановою Верховного суду від 13.04.2018, було задоволено позовні вимоги ПАТ «Львівобленерго» та стягнуто з ПП Агрофірми «Хлібодар» 48 693,56 грн вартості недорахованої електричної енергії, нарахованої на підставі рішення комісії ПАТ «Львівобленерго» від 14.12.2016 № 28303-ЛОЕ (а.с. 43-48, том І, 6-8 том ІІ).

Проте, позивач вважає безпідставним та незаконним здійснене відповідачем нарахування обсягу та вартості електричної енергії на підставі акту про порушення від 02.11.2016 № 028302. У зв`язку із чим просить суд скасувати оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії на суму 48 693,56 грн, застосовану рішенням комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом від 14.12.2016 № 28303-ЛОЕ по розгляду акту про порушення від 02.11.2016 № 028302.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Із системного аналізу положень статей 175, 235, 237 ГК України можна зробити висновок про те, що оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин застосовуються тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання, у даному випадку, в сфері електроенергетики. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Тобто, рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч.2 ст. 20 ГК України. Згідно з ч. 2 ст. 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскарження рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, яке і є оперативно-господарською санкцією, є належним способом захисту права споживача.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996 (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.3. ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до пункту 8.1. ПКЕЕ, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, зокрема: на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Приписи п. 6.41. ПКЕЕ кореспондуються з приписами п. 4.1. Методики, відповідно до якої факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акту про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

Зазначені нормативні положення містять способи захисту прав як споживача, так і постачальника електроенергії. Так, якщо споживач не погоджується зі змістом акту, він робить про це зауваження в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав, у випадку, якщо споживач відмовляється від підпису акту (рівно, як відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - ПКЕЕ передбачають дійсність акту про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника, оскільки законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ споживачем.

В даному випадку, акт №028302 від 02.11.2016 підписано трьома представниками відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 11 том І).

Із письмових заяв свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їх пояснень в судовому засіданні в суді першої інстанції (а.с. 156-159, 174-179, 203-229 том І) вбачається, що представники ПАТ «Львівобленерго» 02.11.2016, прибувши на місце перевірки електроустановок споживача, повідомляли ОСОБА_1 про здійснення перевірки та складання акту про порушення, та зазначили у акті, що ОСОБА_1 на вимогу прибути відмовився.

За таких обставин, враховуючи положення п. 6.41 ПКЕЕ, п. 4.1. Методики та за наявності підписів трьох представників енергопостачальника у акті про порушення від 02.11.2016 № 028302, не можна вважати недійсним такий акт з підстав його складання за відсутності споживача.

Щодо тверджень скаржника про те, що ОСОБА_1 станом на день здійснення перевірки - 02.11.2016 вже не був директором ПП Агрофірми «Хлібодар» суд зазначає, що позивачем не представлено суду доказів того, що останній повідомляв ПАТ «Львівобленерго» про зміну керівника підприємства. А оскільки договір про постачання електричної енергії від 10.07.2006 № 22164 укладав від імені ПП Агрофірма «Хлібодар» ОСОБА_1 , то відповідно працівники ПАТ «Львівобленерго» не безпідставно вважали його уповноваженим представником споживача, при тому що відповідно до умов п. 9.4 договору про постачання електричної енергії від 10.07.2006 №22164, сторони зобов`язалися письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів, тощо) не менше ніж через 10 днів після настання цих змін.

Також скаржник стверджує про недійсність складеного представниками відповідача акту про порушення від 02.11.2016 № 028302, вказуючи на його недоліки, а саме на те, що він містить виправлення в даті складання акта, в ньому не зазначено меж балансової належності, додаток до акта підписаний лише одним представником ПАТ «Львівобленерго» та текст самого акта є неоднозначним.

У пункті 4.7. Методики передбачено, що в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Проте, колегія суддів зазначає, що дефекти акта не спростовують факту порушення позивачем Правил користування електроенергією, що знайшло своє відображення у зазначеному акті. Для донарахування споживачу суми недорахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно актом.

Тобто, зазначаючи про дефекти акту про порушення, як про підставу для скасування оперативно-господарських санкцій, позивачем не спростовано сам факт самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії, встановлення перемичок, шунтуючих кола струму вимірювальних трансформаторів струму по фазах А, В, С. При цьому, самі по собі дефекти акта не можуть спростовувати факт порушення у разі, якщо такий факт знайшов своє відображення в сукупності з іншими доказами. (Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 911/1678/18 від 26.07.2019).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься фотофіксація факту порушення, а також заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які додатково підтверджують факт порушення позивачем ПКЕЕ (а.с. 157-159, 174-179 том І).

Виходячи із наведеного, суд зазначає, що недоліки акта про порушення від 02.11.2016 № 028302, на які вказує позивач, не спростовують факту виявлення уповноваженими представниками ПАТ «Львівобленерго» самого порушення та не впливають на дійсність акта про порушення в цілому.

За приписами п.1.2 Методики остання застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.

Згідно з п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001 № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури (п. 2.2. Методики).

Постачальник електричної енергії застосовує до споживача оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії на підставі Методики лише при наявності з боку споживача навмисних протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії, тобто дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

За приписами ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Проаналізувавши матеріали справи та беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем не спростовано належними доказами наявність факту порушення ним ПКЕЕ, а відповідачем правомірно здійснено позивачу нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 48 693,56 грн на підставі акту про порушення від 02.11.2016 № 028302, що також підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2017 у справі № 914/386/17 про стягнення вказаного нарахування з ПП Агрофірми «Хлібодар» , залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та Верховного Суду від 13.04.2018. В зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування оперативно-господарської санкції застосованої рішенням комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 14.12.2016 № 28303.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу відповідачем належним чином підтверджено свої доводи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2019 у справі № 914/2284/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

3. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.Л. Мирутенко

Б.Д. Плотніцький