Ухвала

від 27.08.2019 по справі 922/4416/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

27.08.2019 Справа № 922/4416/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

за участю представників:

позивача - Янковський С.А. за довіреністю від 25.01.2018 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 11.02.2009 №1675),

відповідача - Крайник К.О. за довіреністю від 03.01.2019 №32-20-0.14,2-1/62-19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Родіна» , с. Крисине (вх.№ 2028)

на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019

у справі №922/4416/16 , ухвалене суддею Чистякової І.О. в приміщенні господарського суду Харківської області 03.06.2019 о 14:06 (повний текст рішення складено та підписано 13.06.2019),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Родіна» , с. Крисине

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

про визнання укладеними угод

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2019 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Родіна» повністю. Судові витрати понесені відповідачем у справі по сплаті судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг по справі в сумі 31970,32 грн. покладено на позивача у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Родіна". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Родіна" на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області судовий збір у розмірі 31970,32 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що додаткові угоди від 06.03.2012 до договорів оренди землі від 26.07.2006 не набули чинності, договори оренди землі від 26.07.2006, що укладені між ТОВ СП "Родіна" та Богодухівською РДА щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Гутянської селищної ради за межами населеного пункту, кадастрові номери 6320855300:01:006:0167, 6320855300:01:006:0168, 6320855300:01:006:0169, 6320855300:01:006:0216 припинили свою дію 26.07.2011, відмова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у підписанні додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 26.07.2006, що викладені у листах: від 14.07.2016 № 19-20-14-21349/0/19-16; від 12.10.2016 № 19-20-14-31252/0/19-16 позивачем не оскаржена, а, отже, відсутні підстави для задоволення позову про визнання додаткових угод від 21.07.2016 укладеними згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", за відсутністю правових підстав для зайняття вказаних земельних ділянок позивачем у період з 26.07.2011 та звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення строку дії договору 16.09.2016, тобто через п`ять років після закінчення строку дії договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Родіна» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі №922/4416/16, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Стягнути з відповідача суму судового збору, сплаченого позивачем за подання позову та апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що відповідач у місячний термін після закінчення дії договору оренди з 21.07.2016 по 20.08.2016 не повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі, отже, договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах і протягом місяця не уклав додаткові угоди з позивачем, чим порушив права останнього. А також, на думку апелянта, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки, дійсність договорів оренди землі та додаткових угод до них не була предметом позову, а зареєстровані правочини є правомірними до тих пір, поки їх незаконність не буде встановлена судом. Крім того, апелянт зазначає, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі не вимагається; якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди землі і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 7303 від 05.08.2019), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Родіна та залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що позивач не виконав передбачений законом і договором обов`язок щодо проведення державної реєстрації додаткових угод від 06.03.2012 до договорів оренди землі від 26.07.2006, тому, на думку відповідача, додаткові угоди не можуть вважатися такими, що набрали чинності, отже, договори оренди землі від 26.07.2006 припинили свою дію у зв`язку з закінченням строку дії договорів оренди землі, а саме 26.07.2011.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.08.2019 прийнято для продовження розгляду цивільну справу №320/5724/17 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання права користування земельною ділянкою, призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 18.09.2019.

Передаючи справу №320/5724/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

При цьому колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду керувалася тим, що висловлені у згаданій постанові висновки суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Зокрема, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 цього Закону, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

Перша судова палата Касаційного цивільного суду вказала, що Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, розглядаючи справу про поновлення договору оренди та застосовуючи частину шосту статті 33 Закону України Про оренду землі вважав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 вказаного Закону, не вимагається.

Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18 зробила висновок про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Таким чином, Перша судова палата Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами спору у справі №320/5724/17, яка переглядається у касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду є подібними до правовідносин у цій справі.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, керуючись статтями 228, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ

Зупинити провадження у справі №922/4416/16 за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Родіна» на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі №922/4416/16, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 (провадження №14-385цс19), до складання повного тексту постанови Верховним Судом по зазначеній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 286-289 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою www.ear.court.gov.ua та також www.reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна